16 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/5769/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , яким просить суд стягнути податковий борг у розмірі 8435,53 грн. за платежем 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».
.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 8435,53 грн.
Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, правом на подачу відзиву не скористався, про наслідки не подання відзиву був попереджений.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на вимоги ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України та ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець та припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця 18.03.2020 року.
Згідно підпункту 97.4.3. пункту 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи, особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
У Відповідача наявний податковий борг у розмірі 8 435,53 грн за платежем 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Відповідачем до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №26648 від 06.06.2019, з обраною ставкою для другої групи - 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників 2 групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пп. 293.2.2 п. 293.2 ст. 293 ПК України).
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрала ставку податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.
З урахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019 - 834,60 грн (4 173,00*20%), на 01.01.2020 - 944,60 грн (4723,00 грн*20%).
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідачу нараховано єдиний податок за листопад-грудень 2019 року в розмірі 1 669,20 грн (834,60 грн*2 міс.), за січень-березень 2020 року в розмірі 2 833,80 грн (944,60 грн*3 міс.), а всього в розмірі 4 503,00 грн. Суми зобов'язань залишаються не сплаченими.
Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Також, працівниками контролюючого органу проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, за наслідками якої складено акт перевірки від 21.04.2020 №3382/07-16-50-33 та винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2020 №0025145033 про зобов'язання сплатити штраф на суму 3920,70 грн за платежем «Єдиний податок з фізичних осіб».
Вказане податкове повідомлення - рішення направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, однак поштовий конверт було повернуто у відповідності до довідки Ф. 20.
На підставі п.58.3 ст.58 ПК України указане податкове повідомлення - рішення вважається врученим платнику.
Відповідачем не погашено вищевказану суму боргу та податкове повідомлення-рішення не оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Відповідно до п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відтак, грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням є узгодженим.
Крім того, відповідно до ст. 129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)), Відповідачу було проведено нарахування пені в сумі 11,83 грн за платежем 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».
Згідно пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пп.14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПК України, виставлено податкову вимогу від 21.10.2019 №43156-50 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, однак поштовий конверт було повернуто у відповідності до довідки Ф. 20.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Отже, у силу вимог статті 58 ПК України податкова вимога вважається врученою.
Відповідно до пп.20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДПС у Закарпатській області доведено наявність податкового боргу відповідача, правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення податкового боргу в розмірі 8435,53 грн., у зв'язку з чим позов підлягає до задоволення повністю шляхом стягнення з ОСОБА_1 заявленого податкового боргу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 19, 77, 139, 248, 246, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 8435,53 грн. за платежем 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк