____________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ___________
Справа № 11а-494/2006 Головуючий в 1 інстанції - Наполов М.І.
Категорія- 307,309 КК Доповідач - Широян ТА.
27 липня 2006 року колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого - Салая Г.А.
суддів - Широян Т.А., Трейтяк О.П.
з участю:
прокурора - Томілка М.П.
захисника - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Н-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, який раніше не судимий, працює ІНФОРМАЦІЯ_2 . Засуджений за ст.. 309 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі На підставі ст.. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік із зобов'язанням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої служби.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець АДРЕСА_1
який працює ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий:
· 20 жовтня 2003 року Н-Сіверським райсудом Чернігівської області за ст. 188 ч.1, 188 ч.2, 70, 75 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням;
· 12 квітня 2005 року за ст.. 185 ч.З, 71 КК України на 5 років 2 місяці позбавлення волі
засуджений за ст.. 307 ч.1 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнані винними в тому, що восени 2005 року ОСОБА_3 здійснюючи покіс трави на своєму городі , скосив декілька рослин коноплі. Після чого ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1 незаконно придбаний наркотичний засіб у вигляді рослинної маси зеленого кольору, яка згідно висновків судово-хімічної експертизи є особливо -небезпечним наркотичним засобом - канабісом , вага якої у висушеному вигляді становить 205 гр., зберігали :ОСОБА_3 - без мети збуту, а , а ОСОБА_1 - з метою збуту - у сараї , розташованому у господарстві гр.. ОСОБА_3, де даний наркотичний засіб 5 лютого 2005 року було вилучено працівниками міліції.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, просить вирок суду щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії зі ст.. 307 ч.1 КК України на ст.. 309 ч.1 КК України і пом'якшити призначене йому покарання, посилаючись на те мети збуту наркотичного засобу у нього не було, а свої показання на досудовому слідстві про зворотне пояснює тим, що на досудовому слідстві було порушено його право на захист, він не міг себе захистити самостійно, що і призвело до неправильної кваліфікації його дій. Крім того зазначає, що суд необгрунтовано не застосував до нього примусове лікування , втім від якого захворювання - не зазначив.
Засудженим ОСОБА_3 вирок суду не оскаржено.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду щодо ОСОБА_1 без змін, захисника самого засудженого, яка підтримала апеляцію засудженого ОСОБА_1 в повному обсязі і додала, що ОСОБА_1 має примусово лікуватись але від загального захворювання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за попереднім зговором зберігали у господарстві ОСОБА_3 наркотичний засіб - канабіс
/марихуану/ : ОСОБА_3 - без мети збуту, а ОСОБА_1- з метою збуту. Але ж кваліфікація їх дій судом визначена відповідно за ч. 2 ст. 309 та ч.1 ст. 307 КК України
Обґрунтовуючи висновки про спрямованість умислу ОСОБА_1, суд послався на його показання , дані на досудовому слідстві, а саме те, що він , беручи у ОСОБА_3 наркотичний засіб, бажав в подальшому ним пригостити своїх знайомих.
Втім будь яких об'єктивних даних, які б підтвердили бажання ОСОБА_1 здійснити свої наміри щодо незаконно отриманого наркотичного засобу по справі не здобуто.
Більше того, між датою незаконного придбання ним наркотичного засобу і датою його вилучення пройшло майже півроку. Ніяких активних дій щодо даного наркотичного засобу ОСОБА_1 не здійснював. Даний наркотичний засіб було вилучено з того ж місця, де його залишив ОСОБА_1. Хоча враховуючи те, що до будівлі сараю мався вільний доступ, він міг це зробити у будь який час без обмеження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 слід правильно кваліфікувати за ст. 309 ч.1 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Засудженим ОСОБА_3 вирок суду не оскаржено, втім на думку колегії , вирок суду щодо нього підлягає зміні в порядку ст.365 КПК України, виходячи із наступного.
Об'єктом злочину, як зазначено у вироку, є одна рослина коноплі як ціле, яку на своєму городі викосив ОСОБА_3 і яку за його згодою забрав ОСОБА_1 та переніс на зберігання в сарай ОСОБА_3. Оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 307 КК України, тт. без кваліфікуючої ознаки «попередньої змови групою осіб", а інших осіб, які б разом із ОСОБА_3 вчиняли дії, пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів, по справі не встановлено, то його дії слід перекваліфікувати зі ст.. 309 ч.2 на ст.. 309 ч.1 КК України.
Поряд із зміною кваліфікації дій засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в бік його пом'якшення, судова колегія вважає за необхідне пом'якшити і призначене їм судом покарання в межах санкцій обвинувачення.
Щодо вимог ОСОБА_1 про необхідність застосування до нього ст.. 96 КК України, то вони не ґрунтуються на законі. Ст.. 96 КК України передбачає примусове лікування від захворювань, перелік яких встановлений у спеціальних нормативних актах, зокрема це - соціально небезпечні - туберкульоз, психічні та венеричні захворювання, СНІД тощо,
та особливо небезпечні - інфекційні хвороби, що характеризуються важким /або/ стійким розладом здоров'я у значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення і є соціально небезпечним. У додатку до апеляції ОСОБА_1 представлені документи щодо його стану здоров'я, з яких вбачається, що він має певні захворювання, але вони під наведену вище категорію не підпадають. Тому рішення суду про незастосування щодо ОСОБА_1 примусового лікування відповідно до ст.. 96 КК України є законним. На підставі наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Новгород Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2006 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 змінити.
Дії ОСОБА_1 перекваліфікувати зі ст. 307 ч.1 КК України на ст. 309 ч.1 КК України і призначити йому покарання - 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_1 покарання 5 років 3 місяці позбавлення волі.
Цей же вирок суду щодо ОСОБА_3 змінити в порядку ст. 365 КПК України, перекваліфікувати його дії зі ст. 309 ч.2 КК України на ст. 309 ч.1 КК України і призначити йому покарання - 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.
На підставі ст. 76 ЮС України покласти на нього обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В решті цей же, вирок суду щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1
залишити без змін.