Справа № 404/8919/25
Провадження № 2/396/1393/25
Іменем України
11.12.2025 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Цесельської О.С., за участі секретаря судових засідань Трохимчук Я.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом представника позивача ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - Шох Іллі Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача ТзОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - Шох І.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 03.12.2024 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 438498597, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 12800 гривень. В подальшому, 04.02.2025 року товариство відступило право вимоги за договором до ТОВ «Таліон плюс» за Договором факторингу № МВ - ТП/20. Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку із чим, станом на час звернення з позовом, виникла заборгованість у розмірі 39016, 96 грн, з них: - заборгованість по кредиту - 12800 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 26216 гривень 96 копійок, заборгованість по комісії 640 гривень. Відповідач добровільно відмовляється сплатити суму заборгованості, а тому представник позивача звернулася із позовом про стягнення суми заборгованості в судовому порядку.
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького справу передано для розгляду за підсудністю до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області.
11.11.2025 року ухвалою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, повідомлялася про час та місце розгляду справи судовою повісткою за місцем реєстрації.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.12.2024 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 438498597, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 12800 гривень. В подальшому, 04.02.2025 року товариство відступило право вимоги за договором до ТОВ «Таліон плюс» за Договором факторингу № МВ - ТП/20. Кредитні кошти було перераховано відповідачці за реквізитами електронного платіжного засобу, що були вказані ним у Заявці, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти).
Договір між сторонами укладено у вигляді електронного договору, який був підписаний з використанням електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором. Крім того, відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту.
Як вбачається із матеріалів справи, взятих на себе зобов'язань за кредитним договором відповідач добровільно не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі розмірі 39016, 96 грн, з них: - заборгованість по кредиту - 12800 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 26216 гривень 96 копійок, заборгованість по комісії 640 гривень.
Дані правовідносини регулюються нормами Цивільного Кодексу України.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
У відповідності з ст. ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як свідчать подані по справі докази, на момент звернення позивача до суду, зобов'язання за Договором, відповідачем не виконані.
З урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та враховуючи факт не виконання відповідачем умов кредитного зобов'язання, а також те, що вона не подала до суду відзив на позовну заяву, чим не спростувала доводи представника позивача щодо заявлених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також є підстави для стягнення витрат на правову допомогу, на їх обгрунтування позивачем долучено копію Договору про надання правової допомоги, копію акта приймання - передачі наданих послуг адвокатського об"єднання, примірник платіжного доручення про надані послуги. Заяви про зменшення таких витрат від відповідачки не надходило.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 551, 553, 554, 610, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12,13,19,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором № 438498597 від 03.12.2024 року у розмірі 39016, 96 грн, з них: - заборгованість по кредиту - 12800 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 26216 гривень 96 копійок, заборгованість по комісії 640 гривень та 2422, 40 гривень витрат по сплаті судового збору та 5000 гривень витрат по оплаті правової допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: О. С. Цесельська