Справа № 392/2258/25
Провадження № 2/392/1366/25
10 листопада 2025 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку,-
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Усатенко В.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив:
поділити житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виділивши ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: кімната 1-1 площею 6,2 кв.м.; кімната 1-2 площею 11,9 кв.м.; кімната1-3 площею 16,9 кв.м.; вбиральня літ «В»; гараж літ. «Г»; навіс літ «Д»,
ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: кімната 1-4 площею 8,2 кв.м,; кімната 1-5 площею 8,5 кв.м.; кімната 1-6 площею 6,7 кв.м.; кімната 1-7 площею 7.8 кв.м.; сарай літ. «Б»; погріб літ. «б».
Призначити в справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Кропивницький, вул. Героїв-рятувальників, 2). На вирішення експерта поставити питання: Чи можливо поділити житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виділивши: ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: кімната 1-1 площею 6,2 кв.м.; кімната 1-2 площею 11,9 кв.м.; кімната 1-3 площею 16,9 кв.м.; вбиральня літ. «В»; гараж літ. «Г»; навіс літ. «Д», ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: кімната 1-4 площею 8,2 кв.м.; кімната 1-5 площею 8,5 кв.м.; кімната 1-6 площею 6,7 кв.м.; кімната 1-7 площею 7,8 кв.м.; сарай літ. «Б»; погріб літ. «б». Які варіанти поділу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , можливо визначити відповідно до часток співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи з їх розміру по 1/2 частці кожному?
В разі відхилення від розміру ідеальних часток визначити розмір грошової компенсації співвласнику частка якого буде менше частки 1/2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" .
Відповідно до ч. 1 ст. 4, п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Представник позивача в позовній заяві вказує, що позовна заява немайнового характеру та додає квитанцію про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
При цьому, як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з майновою вимогою - а саме: про поділ житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: кімната 1-1 площею 6,2 кв.м; кімната 1-2 площею 11,9 кв.м.; кімната 1-3 площею 16,9 кв.м.; вбиральня літ «В»; гараж літ. «Г» навіс літ «Д», ОСОБА_2 , наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: кімната 1-4 площею 8,2 кв.м; кімната 1-5 площею 8,5 кв.м.; кімната 1-6 площею 6,7 кв.м.; кімната 1-7 площею 7,8 кв.м.; сарай літ. «Б»; погріб літ. «б».
Крім того, просив призначити в справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Кропивницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставити питання: Чи можливо поділити житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виділивши: ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: кімната 1-1 площею 6,2 кв.м.; кімната 1-2 площею 11,9 кв.м.; кімната 1-3 площею 16,9 кв.м.; вбиральня літ. «В»; гараж літ. «Г»; навіс літ. «Д», ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: кімната 1-4 площею 8,2 кв.м.; кімната 1-5 площею 8,5 кв.м.; кімнатаь 1-6 площею 6,7 кв.м.; кімната 1-7 площею 7,8 кв.м.; сарай літ. «Б»; погріб літ. «б». Які варіанти поділу житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , можливо визначити відповідно до часток співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи з їх розміру по 1/2 частці кожному? В разі відхилення від розміру ідеальних часток визначити розмір грошової компенсації співвласнику частка якого буде менше частки 1/2.
При цьому, в супереч п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено: ціни позову, що унеможливлює правильне визначення розміру судового збору.
Разом з тим, предметом позову, виходячи зі змісту позовної заяви, є майнова позовна вимога про поділ житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами шляхом виділення.
Відповідно до статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно з частиною 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір позовної заяви про поділ житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, як нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.
Таким чином, судовий збір за подання до суду позовної вимоги про поділ житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
З огляду на викладене позивач при поданні позову до суду та визначенні ціни позову, повинен був врахувати актуальну на час подання позову нормативно-грошову оцінку (вартість) житлового будинку та сплатити судовий збір за позовну вимогу про поділ житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, як вимогу майнового характеру, за ставкою, передбаченою п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - 1 відсотка ціни позову (нормативно-грошової оцінки житлового будинку), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу для виконання вимог частини 4 статті 177 ЦПК України необхідно сплатити судовий збір за позовну майнову вимогу про поділ житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, виходячи із нормативно-грошової оцінки (вартості) цього житлового будинку встановлену на дату звернення до суду з позовною заявою.
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.
Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна:положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Суд не наділений правом визначати ціну позову, у зв'язку з чим позивач повинен надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову, зазначити ціну позову та сплатити відповідний судовий збір.
При цьому, позивач не надає висновків про вартість майна, яка здійснена суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.
Так, в порушення вказаних вимог закону в позовній заяві відсутня ціна позову та в доданих до позовної заяви матеріалах відсутній документ про грошову оцінку житлового будинку на момент звернення до суду, що в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності розміру судового збору, належного до сплати відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Наведені недоліки позовної заяви виключають можливість відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим, на підставі ст. 185 ЦПК України, її слід залишити без руху, як таку що подана без додержання вимог ст.175, 177 ЦПК України та надати заявнику строк для усунення недоліків.
З урахуванням наведеного заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку позивачу ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, для усунення вищезазначених недоліків.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст.175, 177, 185, ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначений в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а саме:
- надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову;
- зазначити ціну позову;
- доплатити судовий збір з урахуванням ціни позову.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова