Справа № 214/6944/25
2-о/214/220/25
про залишення позову без розгляду
11 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді Сіденка С. І.,
за участю секретаря судового засідання Розстальної К.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву розглядаючи заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки,
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Саргсян Маріне звернувся до суду із вказаною заявою, де заінтересованою особою зазначено: Виконавчий комітет Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради та просить суд визнати свою бабусю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, призначивши її опікуном онука. В обґрунтування заявлених вимог посилається на стан здоров'я своєї бабусі, внаслідок чого вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 року дану справу розподілено на суддю Сіденко С. І.
Ухвалою від 21.07.2025 року провадження по справі відкрито, розгляд якої постановлено проводити в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
Під час судового засідання 18.08.2025 року заявника та представника заявника було запрошено до участі у судовому засіданні однак всудове засідання вони з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, після судового засідання жодних доказів на підтвердження поважності причин своєї неявки у судове засідання не надали.
01.10.2025, 10.11.2025 та 11.12.2025 року заявник та його представник у судове засідання, не з'явилися, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.293 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Положеннями ст.128 ЦПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Днем вручення судової повістки є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч.5 ст.130 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до приписів ст.58, частин 3, 5 ст.223 ЦПК України позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов'язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з'явлення безпосередньо позивача не перешкоджає вирішенню спору.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача (заявника) до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача (заявника) до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача (заявника) як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Натомість підтверджуючих документів про поважність причини неявки в судові засідання представником заявника суду не надано. Таким чином, суд доходить висновку, що заявник та її представник були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, однак повторно без поважних причин не з'явилися у судове засідання.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі №905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а)брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б)не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Неявка заявника або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату заявником юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі №755/21179/21 у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки належним чином повідомлені заявник та її представник адвокат Саргсян Маріне. повторно не з'явилася у судове засідання, не повідомила про причини неявки і від неї не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності та за відсутності заявника, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 , про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки без розгляду.
Водночас суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 131, 223, 257, 260, 293 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки - залишити без розгляду. залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Сіденко С. І.