Справа № 214/3831/21
2/214/466/25
09 грудня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
Головуючого судді - Ковтун Н.Г.
При секретарі Фартушній Є.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спадковому майні, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду 19.05.2021 з позовом, в якому просить визначити частки у спадковому майні - квартирі АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що їй належить 3/4 частки, а відповідачу ОСОБА_4 - 1/4 частки вказаної квартири.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021 року справу передано у провадження судді Хомініч С.В.
Ухвалою суду від 20 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та зупинено провадження у справі у зв'язку з направленням окремого доручення до м. Бейт Шеан, Держава Ізраїль.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 28 липня 2022 року, у зв'язку з перебуванням судді Хомініч С.В. у відпустці без збереження заробітної плати, у зв'язку з потребою у домашньому догляді за дитиною (наказ № 146-в від 15.06.2022) здійснено повторний розподіл справи за результатами якого справу передано у провадження судді Ковтун Н.Г.
19 липня 2025 року адвокатом Співак В.А. , яка діє в інтересах ОСОБА_1 подано суду клопотання про залучення останнього до справи у якості правонаступника позивача у зв'язку із смертю ОСОБА_3 .
28 липня 2025 року судом скеровано запит до Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори про надання інформації про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30 жовтня 2025 року адвокатом Співак В.А. , яка діє в інтересах ОСОБА_1 повторно подано суду клопотання про залучення останнього до справи у якості правонаступника позивача у зв'язку із смертю ОСОБА_3 та прикладено довідку з Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори про наявність спадкової спарви за №137/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
5 листопада 2025 року судом задоволено заяву про залучення ОСОБА_1 як правонаступника позивача.
Судом направлено лист другому спадкоємцю ОСОБА_5 щодо можливості залучення правлнаступнком по справі.
25 листопада 2025 року від ОСОБА_5 надійшла заява про небажання бути правонастуником по справі.
З часу прийняття судом ухвали про правонаступництво вимог позивачки ОСОБА_1 від останнього до суду не надходило заяв , клопотань по справі.
Так, відповідно до позовної заяви ОСОБА_3 , поданої до суду в травні 2021 року остання вказана в обгрунтування порушеня своїх прав відповідачем, те, що отримання нею 5.06.2019 року свідоцтва про право на спадщину за законом та не отримання свідоцтва на успадковане майно відповідачем, передшоджає позивачці здійснювати оплату комунальних послуг лише за свою частину квартири.
Правонаступник позивачки ОСОБА_1 не зазначив суду, які його права порушені відповідачем. Так, ОСОБА_1 подано заяву до Сьомої криворізької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , однак не надав свідоцтво про прийняття спадщини на спірне майно.
Суд, розглянувши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Отже, вищевказанівимоги законупозивачем невиконані, позовна заява не міститьпідтверджень викладенихфактичних обставинсправи,якими позивачобґрунтовує своївимоги до відповідача, а також позов подано без дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Таким чином, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі позивачу необхідно надати до суду позовну заяву с обрунтуванням позовних вимог, а також належні, достатні та допустимі докази, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України, на підтвердження заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, повідомивши, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спадковому майні- залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена зі всіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ковтун Н.Г.