Справа № 182/1562/24
Провадження № 2/0182/1791/2025
Іменем України
03.12.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за позовом адвоката Івріної Інни Львівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Нікопольської міської ради та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на вклади в порядку спадкування за законом -
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Нікопольської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на вклади в порядку спадкування за законом.
В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що з жовтня 1995 року ОСОБА_1 проживала однією сім'єю в цивільному шлюбі без офіційної реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 в будинку її батьків за адресою: АДРЕСА_1 та вони були зареєстровані за даною адресою. З жовтня 2003 року вони разом проживали без реєстрації в належній ОСОБА_1 на праві приватної власності квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , а з 30.12.2003 року ОСОБА_4 був зареєстрований за вказаною адресою. А позивачка проживала та продовжує проживати в даній квартирі без реєстрації. Спільних дітей вони не мали. За час сумісного проживання вони дбали один про одного, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, за спільні гроші робили необхідні покупки, купували харчі, предмети домашньої обстановки, побутової техніки, сумісно робили у квартирі ремонти, сплачували комунальні послуги. ОСОБА_4 був інвалідом 3 групи загального захворювання, мав вади здоров'я та потребував допомоги і стороннього догляду, а тому ОСОБА_1 дбала про нього, займалась його лікуванням. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер і після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: на вклади в Акціонерному товаристві"SENSE BANK". Оскільки ОСОБА_4 був цивільним чоловіком позивачки, з яким вона прожила разом до дня його смерті 27 років 10 місяців, ОСОБА_1 звернулась до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, по місцю реєстрації померлого, з заявою про прийняття спадщини, але нотаріус видала їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що нею не надані документи, що підтверджують родинні відносини. Тому, на підставі викладеного, представник позивача змушена звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_4 з жовтня 1985 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - грошовий вклад, згідно з договором банківського вкладу № TDRC000481736 від 30.11.2022 року, на рахунку якого № НОМЕР_1 знаходяться кошти в сумі 22 068 грн. 61 коп., нараховані та несплачені відсотки за вкладом № НОМЕР_2 знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 16 грн. 94 коп., належні ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання, позивачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд срави, не прибула, натомість, її представник ОСОБА_3 викладені обставини в позовній заяві підтримала та на задоволенні позову наполягала.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с.126). в судове засідання також не прибула, однак, від її представника ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги визнають та проти задоволення позову не заперечують (а.с.128-129).
Представник відповідача - Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, при цьому, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за їх відсутності та ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.40).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як встановлено судом та вбачається з доказів, долучених до позовної заяви, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з жовтня 1995 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . З жовтня 2003 року вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11-13). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що свідчить актовий запис № 1357? складений 23 серпня 2023 року Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.9). Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: на вклади в Акціонерному товаристві"SENSE BANK". Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі, зі спадкової справи, яка була заведена, на підставі заяви позивачки Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області до майна померлого, останній у видачі свідоцтва про право на спадщину постановою від 17 травня 2024 року було відмовлено з причини ненадання документів на підтвердження родинних відносин (а.с.94).
Судом, з метою повного та всебічного розгляду справи, були дослідженні докази на підтвердження факту родинних відносин, зокрема, спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , які в суду сумніву не викликають та доводять той факт, що вищевказані особи тривалий час спільно проживали, піклувались один про одного, були пов'язані спільним побутом, що свідчить про те, що сторони проживали як чоловік та дружина.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим, відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Стаття 78 ЦПК України встановлює вимоги, згідно яких доказ вважається допустимим. При цьому, належність доказів правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Отже, суд може встановити юридичний факт у тому разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів і, виключно, за наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з наданих позивачем та її представником документів, можливо встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з жовтня 1985 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Тому, зважаючи на вищенаведене, обґрунтованість вимог позивача знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, а також дані обставин були встановленні відповідними довідками та актами, що свідчать про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується заявлених вимог щодо визнання права власності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Таким чином, враховуючи той факт, що спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , має намір успадкувати позивачка по справі, при цьому, відповідачка позовні вимоги визнала та не заперечує щодо задоволення вимог ОСОБА_1 , в іншому порядку спір врегулювати не можливо, з урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на грошовий вклад, згідно з договором банківського вкладу № TDRC000481736 від 30.11.2022 року, на рахунку якого № НОМЕР_1 знаходяться кошти в сумі 22 068 грн. 61 коп.; нараховані та несплачені відсотки за вкладом № НОМЕР_2 знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 16 грн. 94 коп., належні ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.4, 13,78, 81, 200, 259, 263-265, 315, 318 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги адвоката Івріної Інни Львівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Нікопольської міської ради та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на вклади в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_4 з жовтня 1985 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно, в порядку спадкування за законом, - грошовий вклад, згідно з договором банківського вкладу № TDRC000481736 від 30.11.2022 року, на рахунку якого № НОМЕР_1 знаходяться кошти в сумі 22 068 грн. 61 коп.; нараховані та несплачені відсотки за вкладом № TDRC000481736 знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 16 грн. 94 коп., належні ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал