15 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 520/13065/24
адміністративне провадження № К/990/48691/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Немченко Маргаритою Вікторівною, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №520/13065/24, за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної ради, голови Харківської обласної ради Єгорової-Луценко Тетяни Петрівни, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської обласної ради, голови Харківської обласної ради Єгорової-Луценко Тетяни Петрівни, в якому просив:
- визнати протиправними дії голови Харківської обласної ради щодо прийняття розпорядження №149 від 15 грудня 2023 року про застосування онлайн-сервісу та встановлення порядку застосування програмного забезпечення онлайн-сервісу NU Webex Meetings і електронного голосування "Голос" під час проведення заходів обласної ради (пленарних засідань сесій, засідань постійних комісій, засідань конкурсних комітетів, нарад, семінарів, тощо) у режимі відеоконференції;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Харківської обласної ради №149 від 15 грудня 2023 року про застосування онлайн-сервісу та встановлення порядку застосування програмного забезпечення онлайн-сервісу NU Webex Meetingsі електронного голосування "Голос" під час проведення заходів обласної ради (пленарних засідань сесій, засідань постійних комісій, засідань конкурсних комітетів, нарад, семінарів, тощо) у режимі відеоконференції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
25 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Немченко Маргаритою Вікторівною, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №520/13065/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі позивач посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо тлумачення статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування» щодо повноважень голови рали самостійно приймати рішення про визначення порядку проведення, застосування систем онлайн голосування депутатами, порядку підрахунків голосів, способів та порядку ідентифікації під час проведення заходів місцевих рад (пленарних засідань сесій, засідань постійних комісій, засідань конкурсних комітетів, нарад, семінарів тощо).
Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Скаржник також повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися.
Проте в порушення зазначених вимог, скаржник не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні конкретної норми права, як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися, а також не обґрунтував підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.).
Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином, за встановлених обставин, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявності підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, заявником не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Немченко Маргаритою Вікторівною, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №520/13065/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена.
Суддя О.Р. Радишевська