15 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 440/15653/24
адміністративне провадження № К/990/45329/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі № 440/15653/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Оіл Компані» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Оіл Компані» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №11466573/43117559 від 23.07.2024, №11466574/43117559 від 23.07.2024, №11466575/43117559 від 23.07.2024, №11466576/43117559 від 23.07.2024, №11466577/43117559 від 23.07.2024, №11466578/43117559 від 23.07.2024, №11466579/43117559 від 23.07.2024, №11466580/43117559 від 23.07.2024, №11466581/43117559 від 23.07.2024, №11466582/43117559 від 23.07.202, №11466583/43117559 від 23.07.2024, №11466584/43117559 від 23.07.2024, №11466585/43117559 від 23.07.2024, №11466586/43117559 від 23.07.2024, №11466587/43117559 від 23.07.2024, №11466588/43117559 від 23.07.2024, №11466589/43117559 від 23.07.2024, №11466590/43117559 від 23.07.2024, №11466591/43117559 від 23.07.2024, №11466592/43117559 від 23.07.2024, №11466593/43117559 від 23.07.2024, №11466548/43117559 від 23.07.2024, №11466596/43117559 від 23.07.2024, №11466595/43117559 від 23.07.2024, №11466594/43117559 від 23.07.2024, №11466597/43117559 від 23.07.2024, №11466611/43117559 від 23.07.2024, №11466610/43117559 від 23.07.2024, №11466609/43117559 від 23.07.2024, №11466608/43117559 від 23.07.2024, №11466607/43117559 від 23.07.2024, №11466606/43117559 від 23.07.2024, №11466600/43117559 від 23.07.2024, №11466599/43117559 від 23.07.2024, №11466598/43117559 від 23.07.2024, №11466601/43117559 від 23.07.2024, №11466602/43117559 від 23.07.2024, №11466604/43117559 від 23.07.2024, №11466605/43117559 від 23.07.2024, №11466603/43117559 від 23.07.2024, №11466630/43117559 від 23.07.2024, 11466629/43117559 від 23.07.2024, №11466628/43117559 від 23.07.2024, №11466626/43117559 від 23.07.2024, №11466627/43117559 від 23.07.2024, №11466625/43117559 від 23.07.2024, №11466624/43117559 від 23.07.2024, №11466623/43117559 від 23.07.2024, №11466622/43117559 від 23.07.2024, №11466621/43117559 від 23.07.2024, №11466620/43117559 від 23.07.2024, №11466619/43117559 від 23.07.2024, №11466618/43117559 від 23.07.2024, №11466617/43117559 від 23.07.2024, №11466616/43117559 від 23.07.2024, №11466615/43117559 від 23.07.2024, №11466614/43117559 від 23.07.2024, №11466613/43117559 від 23.07.2024, №11466612/43117559 від 23.07.2024, №11466644/43117559 від 23.07.2024, №11466643/43117559 від 23.07.2024, №11466642/43117559 від 23.07.2024, №11466641/43117559 від 23.07.2024, №11466640/43117559 від 23.07.2024, №11466639/43117559 від 23.07.2024, №11466638/43117559 від 23.07.2024, №11466637/43117559 від 23.07.2024, №11466636/43117559 від 23.07.2024, №11466635/43117559 від 23.07.2024, №11466633/43117559 від 23.07.2024, №11466634/43117559 від 23.07.2024, №11466632/43117559 від 23.07.2024, №11466645/43117559 від 23.07.2024, №11466631/43117559 від 23.07.2024, №11466646/43117559 від 23.07.2024, №11466647/43117559 від 23.07.2024, №11473584/43117559 від 24.07.2024, №11473583/43117559 від 24.07.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: №6 від 04.07.2023, №7 від 05.07.2023, №8 від 07.07.2023, №9 від 07.07.2023, №10 від 12.07.2023, №11 від 14.07.2023, №77 від 21.07.2023, №78 від 21.07.2023, №79 від 25.07.2023, №140 від 17.06.2023, №141 від 22.06.2023, №18 від 18.07.2023, №19 від 18.07.2023, №20 від 19.07.2023, №21 від 28.07.2023, №22 від 28.07.2023, №23 від 28.07.2023, №24 від 28.07.2023, №25 від 28.07.2023, №14 від 04.07.2023, №15 від 04.07.2023, №13 від 07.07.2023, №1 від 07.07.2023, №2 від 07.07.2023, №3 від 07.07.2023, №5 від 07.07.2023, №26 від 18.07.2023, №27 від 18.07.2023, №28 від 18.07.2023, №29 від 18.07.2023, №30 від 18.07.2023, №31 від 18.07.2023, №32 від 18.07.2023, №33 від 18.07.2023, №34 від 18.07.2023, №35 від 18.07.2023, №36 від 18.07.2023, №37 від 18.07.2023, №38 від 18.07.2023, №39 від 18.07.2023, №40 від 19.07.2023, №41 від 19.07.2023, №42 від 19.07.2023, №43 від 19.07.2023, №44 від 19.07.2023, №45 від 19.07.2023, №46 від 19.07.2023, №47 від 19.07.2023, №48 від 19.07.2023, №49 від 19.07.2023, №50 від 19.07.2023, №51 від 19.07.2023, №52 від 19.07.2023, №53 від 19.07.2023, №54 від 19.07.2023, №55 від 19.07.2023, №56 від 19.07.2023, №57 від 19.07.2023, №58 від 19.07.2023, №59 від 27.07.2023, №60 від 27.07.2023, №61 від 27.07.2023, №62 від 27.07.2023, №63 від 27.07.2023, №64 від 27.07.2023, №65 від 27.07.2023, №66 від 27.07.2023, №67 від 27.07.2023, №68 від 27.07.2023, №69 від 27.07.2023, №70 від 27.07.2023, №71 від 27.07.2023, №73 від 27.07.2023, №72 від 28.07.2023, №74 від 28.07.2023, №75 від 28.07.2023, №35 від 01.06.2023, №68 від 29.05.2023, виписані та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт Оіл Компані» (ЄДРПОУ 43117559).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2025, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2025 зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржнику надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, 27.11.2025 до Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, відповідач просить суд врахувати дотримання процесуальних строків під час первинного звернення до суду касаційної інстанції. Зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду. Крім того, скаржник посилається на об'єктивні обставини, пов'язані з дією правового режиму воєнного стану в Україні, які, на його думку, ускладнюють здійснення представництва інтересів державного органу в суді касаційної інстанції. У цьому контексті заявник також посилається на положення частини п'ятої статті 333 КАС України. На думку заявника, зазначені обставини є об'єктивними та достатніми для визнання причин пропуску строку поважними.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалою Верховного Суду від 04.08.2025 касаційну скарги було повернуто як таку, що не містила обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Згідно з інформацією, наявною в системі «Діловодство спеціалізованого суду», електронну ухвалу про повернення касаційної скарги від 04.08.2025 було доставлено до Електронного кабінету Головного управління ДПС у Полтавській області 04.08.2025 о 23:05.
Незважаючи на це, повторну касаційну скаргу подано лише 04.11.2025, що свідчить про безпідставне зволікання з боку скаржника у повторному зверненні до суду касаційної інстанції.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованим, оскільки невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а тому не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Крім того, скаржник мав достатньо часу для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України, а строк, який сплинув з моменту ухвалення постанов суду апеляційної інстанції та виготовлення їх повного тексту до подання касаційної скарги, не може вважатися розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, то колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із введенням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Також Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2024 року зазначав, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із іншими обставинами та доказами, які свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Також варто зауважити, що податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п'ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб'єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.
Крім того, посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, заява скаржника про поновлення прощеного строку на звернення із касаційною скаргою, не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на касаційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2025 у справі №440/15653/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Оіл Компані» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко