15 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 520/29865/24
адміністративне провадження № К/990/44592/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Білоуса О.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 520/29865/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орількалатінвест» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Орількалатінвест» (надалі також - ТОВ «Орількалатінвест») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також - ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі також - ДПС України), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 15 травня 2024 року №11055502/35027361 комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 березня 2024 року № 3 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ОРІЛЬКАЛАТІНВЕСТ» від 15 березня 2024 року №3»;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 15 травня 2024 року №11055504/35027361 комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної від 19 березня 2024 року №1 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Орількалатінвест» від 19 березня 2024 року №1;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 15 травня 2024 року №11055503/35027361 комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної від 19 березня 2024 року №2 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Орількалатінвест» від 19 березня 2024 року №2;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 21 травня 2024 року №11078397/35027361 комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної від 1 березня 2024 року №1 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Орількалатінвест» від 1 березня 2024 року №1;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 21 травня 2024 року №11078394/35027361 комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної від 2 березня 2024 року №1 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Орількалатінвест» від 2 березня 2024 року №1;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 21 травня 2024 року №11078396/35027361 комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної від 4 березня 2024 року №2 та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Орількалатінвест» від 4 березня 2024 року №2.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2025 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано 10-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин пропуску такого строку.
Відповідно до інформації, наявної в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала про залишення касаційної скарги без руху в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області в підсистемі «Електронний суд» 19 листопада 2025 року о 04:39 год.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку, останній зазначає ті підстави, яким уже надавалась оцінка в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, та які були визнані неповажними.
Зокрема, скаржник посилається на практику Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини. Крім того, він вказує на запровадження воєнного стану на території України та стверджує, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до Верховного Суду.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Розглянувши зазначене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для його поновлення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд вже звертав увагу скаржника на те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, своєю чергою, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Водночас жодних доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку скаржником не надано.
Крім того, як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень та інформації, що міститься в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже реалізовував своє право на касаційне оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 04 серпня 2025 року та від 09 вересня 2025 року касаційні скарги було повернуто, що не містили обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.
Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Наведені скаржником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та не є об'єктивними істотними перешкодами для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Посилання на аналіз судової практики Верховного Суду саме по собі не може бути підставою для поновлення процесуального строку без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Отже, зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об'єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Відмовити в задоволені клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі № 520/29865/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орількалатінвест» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді О. В. Білоус
М. М. Яковенко