про відмову у відкритті касаційного провадження
15 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/7726/25
адміністративне провадження № К/990/49354/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Чиркіна С.М.,
суддів Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №420/7726/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи ОСОБА_1 у Міській лікарні №12 на посаді медсестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. та у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 17.06.2008р. по 30.09.2024р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі:
з дати призначення пенсії по інвалідності з 28.08.2019р. періоди роботи у Міській лікарні №12 на посаді медичної сестри палатної реанімації опікового відділення з 17.04.2001р. по 03.09.2001р. та у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 17.06.2008р. по 31.07.2019р.;
з дати перерахунку пенсії з 01.04.2022р. період роботи у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 01.08.2019р. по 28.02.2022р.;
з дати перерахунку пенсії з 01.04.2024р. період роботи у комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді сестри медичної з масажу фізіотерапевтичного кабінету з 01.03.2022р. по 29.02.2024р.;
з дати переведення на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 28.10.2024р. період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради на посаді головної медсестри з 01.03.2024р. по 30.09.2024р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок розміру пенсії та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №420/7726/25, позов задоволено.
28.11.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №420/7726/25, ухвалити нове судове рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.
Підставою для звернення з касаційною скаргою скаржник зазначає підпункт «а» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), стверджуючи, що справа № 420/7726/25 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
Натомість, доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Суд, зазначає, що переглядаючи справу У касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 у справі №420/7726/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа