Іменем України
10 грудня 2025 року
м. Київ
справа №990/146/25
адміністративне провадження № П/990/146/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Титенко М.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Друцької О.Г., Петренко Ю.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії України від 12 березня 2025 №48/зп-25, №49/зп-25, зобов'язання вчинити дії,
07 квітня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС), в якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати протиправними і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 березня 2025 року №48/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 в частині пункту 183 додатку до цього рішення код кандидата 0085031, бал-52,5 та пункту 27 додатку до цього рішення код кандидата 0011400, бал 57;
- визнати протиправними і скасувати пункти 1, 2, 4 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 березня 2025 року №49/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 та зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами).
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторне оцінювання, виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (коди кандидата 0085031, 0011400) екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаних кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року №228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що зміст судового рішення (мотивувальної та резолютивної частини постанови апеляційного суду) (тип 2-1 (перше) рішення), яке складено позивачем 24 лютого 2025 року, містить всі елементи, що підлягають оцінюванню. Ним дотримано стилістику судового рішення та правила орфографії і пунктуації, але екзаменаційна комісія нарахувала бали, які не дають розуміння, чому і чим керувалася комісія, коли нараховувала бали в такій кількості, а не іншій, на рівні 61 балу, а в екзаменаційній відомості не зазначено, якому критерію не відповідає судове рішення складене позивачем, зважаючи на Методичні вказівки з оцінювання. Позивач доводить суду, що нараховані бали мають бути обґрунтовані екзаменаційною комісією чи ВККС України у її рішенні та основуватись на чітких критеріях, а не на припущеннях щодо певної оцінки елементів практичного завдання.
Також позивач зауважив, що межі дискреції ВККС України у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, зокрема і прийняття рішення за результатами виконаного позивачем 24 лютого 2025 року практичного завдання, не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному контролю. Процес оцінювання та нараховані бали за виконане практичне завдання, як і рішення в результаті цього процесу, має бути зрозумілим позивачу як учаснику цих відносин, так і незалежному сторонньому спостерігачу.
Позивач зауважує, що відповідачем не було забезпечено об'єктивне, неупереджене та прозоре оцінювання практичного завдання, виконаного 24 лютого 2025 року, та документальне фіксування нарахованих балів згідно Методичних вказівок з оцінювання.
Крім того, позивач звертає увагу, що критерій обґрунтованості, який зазначено у пункті 3 частини другої статті 2 КАС України, вказує, що обсяг, зміст і справжність обставин, підстав, які б давали ВККС України привід для прийняття рішень про затвердження кодованих та декодованих результатів практичного завдання, загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та відмову в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», має не викликати істотних заперечень.
За твердженням позивача, у контексті обставин спірних правовідносин, оскаржувані рішення ВККС України безпосередньо зачіпають право на повагу до приватного життя в аспекті обмеження доступу до обраної професії, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на негативні репутаційні наслідки, спричинені визнанням позивача таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, з наведених в оскаржуваних рішеннях мотивів.
Наведене, на переконання позивача, свідчить, що оскаржувані рішення від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 не узгоджуються з критеріями правомірності відповідно до частини другої статті 2 КАС України, оскільки ухвалені без урахування всіх обставин, необхідних для їх прийняття, а також є таким, що суперечать Закону України «Про судоустрій і статус судів» (далі - Закон № 1402-VIII), Положенню та Методичним вказівкам з оцінювання.
У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в її задоволенні повністю.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначив, що рішенням Комісії від 19 червня 2024 року №185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення), яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Відповідач зазначає, що оскаржувані позивачем рішення від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 ухвалені Комісією в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах щодо визначених стадій встановлення результатів іспиту як першого етапу кваліфікаційного оцінювання, зокрема затвердження кодованих та декодованих результатів практичного завдання, а також загальних результатів іспиту, що відповідає пункту 6.1 розділу 6 Положення.
ВККС переконує, що оскаржувані рішення Комісії містять в собі всі необхідні елементи та мотивовані наявністю фактичних обставин (опис процедури, в якій приймав участь позивач, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для прийняття таких рішень, а відтак доводи позивача щодо немотивованості оскаржуваних рішень Комісії та його безпідставно припиненої участі в конкурсі є необґрунтованими.
Відповідач звертає увагу, що фіксація та відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань чи висновків членів екзаменаційної комісії, що проводили перевірку практичного завдання, щодо окремих показників та елементів, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного іспиту, так і його методику.
Комісія зауважила, що твердження позивача стосовно настання для нього негативних репутаційних наслідків, у зв'язку з визнанням його оскаржуваними рішеннями таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, є необґрунтованими, оскільки позивач самостійно виявив бажання брати участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), був обізнаний з умовами його проведення та мав передбачити наслідки непроходження етапів кваліфікаційного оцінювання в межах оголошеного Конкурсу.
Позивач подав відповідь на відзив відповідача, в якій зазначив про невмотивованість нарахованих балів членами екзаменаційної комісії, адже у екзаменаційній відомості відповідачем не зазначено, якому критерію не відповідає повністю чи в певній частині судове рішення складене позивачем, зважаючи на Методичні вказівки з оцінювання, затверджені рішенням ВККС України від 17 липня 2024 року № 228/зп-24. При цьому зауважив, що верховенство права вимагає, щоб жодна дискреція не була необмеженою та не була потенційно свавільною. Адже жодна свобода розсуду не може бути юридично безмежною.
Ухвалою від 09 квітня 2025 року Верховний Суд відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини.
Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) ВККС оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - Конкурс).
Рішенням від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 ВККС допустила позивача до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 (з урахуванням рішення Комісії від 31 липня 2024 року №286/ас-24) ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
11 вересня 2024 року Комісія ухвалила рішення № 270/зп-24 про призначення кваліфікаційного іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) Конкурсу, яким визначила черговість етапів проведення кваліфікаційного іспиту, а саме: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
Рішенням від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 ВККС затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. Згідно додатку 1 до вказаного рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрав 137 бали - успішно складено.
Рішенням від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 ВККС затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Згідно додатку 2 до вказаного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрав 43,4 бала - успішно складено.
Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.
Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС затвердила методичні вказівки з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, зокрема методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з адміністративної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу. Відповідно до вказаних методичних вказівок максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.
Рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 ВККС затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Тип 2 практичного завдання включає - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення.
Рішенням від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 ВККС затвердила склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах.
Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25, 24 та 25 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішенням від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 ВККС затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 ВККС затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), в тому числі ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0085031) отримав 52,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0011400) - 57 балів, що у сумі становить 109,5 балів (додаток 1 до рішення).
Цим рішенням ВККС відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Вважаючи рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 березня 2025 року №48/зп-25 та №49/зп-25 стосовно ОСОБА_1 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
09 грудня 2023 року прийнято Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.
20 листопада 2024 року прийнято Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі -Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.
Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції:
«ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.
ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».
Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі в редакції Законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин), конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).
Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).
Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII).
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої, одинадцятої статті 74 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.
Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).
Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.
Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.
Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).
Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої
інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0- 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10;
2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3;
3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;
4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.
У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
У цій справі позивач оскаржив рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання його (позивача) таким, який не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, та припинення його участі у зазначеному конкурсі.
Як встановлено судом, позивач є конкурсантом на посаду судді апеляційного суду на зайняття вакантних посад суддів апеляційних адміністративних судів (адміністративна спеціалізація).
Між сторонами виник публічно-правовий спір щодо відмови ОСОБА_1 в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», оскільки він не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційних судах. Його участь у конкурсі, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) припинено.
Підставою для такого рішення було виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, який оцінено відповідачем нижче, ніж прохідний бал, необхідний для продовження конкурсних процедур.
Відтак, позивач не погоджується з рішенням колегії, яка проводила оцінювання практичних завдань, та повністю з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яким припинено участь у конкурсі.
Як вже зазначалось, згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів України» повноваженнями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організація проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та прийняття кваліфікаційного іспиту.
Як слідує зі змісту позовної заяви, ключовими доводами позивача у вимірі їх обґрунтування є те, що під час оцінювання виконаних ним практичних робіт Комісія не дотрималася принципів об'єктивності, прозорості, рівності умов для кандидатів конкурсу.
У призмі цих доводів Верховний Суд перш за все відзначає, що головним питанням у цій категорії спорів є визначення межі судового контролю, та відповідно дискреційних повноважень ВККС.
Насамперед, Верховний Суд погоджується із зауваженнями позивача про неодмінність і важливість дотримання суб'єктом владних повноважень встановлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність.
З моменту створення цього органу (ВККС) виникала численна кількість спорів, пов'язаних саме з проведенням конкурсних процедур, в тому числі за результатами виконання конкурсантами практичних завдань, і, як наслідок, Верховним Судом сформована судова практика, яка, якщо її систематизувати, полягає в тому, що перевірка та оцінювання практичних завдань є виключно дискреційними повноваженнями ВККС.
Так, у рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформульовано такий висновок: «Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перевірки та визначення результатів виконаного 14 листопада 2018 року ОСОБА_1 практичного завдання та зобов'язання Комісії здійснити перевірку цього завдання відповідно до Порядку, сформувати та затвердити нові рейтингові результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит», прийнявши відповідне рішення, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у своїх рішеннях неодноразово висловлювала правову позицію з приводу меж судового розсуду при наданні юридичної оцінки діям та рішенням ВККС під час вирішення цим органом питання відповідності судді (кандидата на посаду судді) визначеним у законі критеріям у ході кваліфікаційного оцінювання (зокрема, постанови від 27 березня, 25 квітня, 12 та 26 червня, 18 вересня 2018 року у справах № П/800/409/17, № 800/328/17, № 800/248/17, № 800/264/17, № 800/354/17 відповідно) (п.57). Установлена легітимна мета дій Комісії щодо з'ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання (п.61). Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин (п.62). Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (п.63). Таким чином, здійснюючи свої дискреційні повноваження, ВККС здійснила перевірку та визначила результати виконаного 14 листопада 2018 року ОСОБА_1 практичного завдання (п.64)».
Тобто, суди висновувались, що оцінювання практичних робіт здійснюється за внутрішнім переконанням членами ВККС, фіксується у підсумковій відомості і є дискреційними повноваженнями цього органу.
Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, 16 вересня 2020 року у справі №9901/100/19, від 20 травня 2020 року у справі №9901/261/19, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/119/19, від 27 квітня 2023 року у справі №9901/260/19.
Така позиція була незмінною, та будь-яких суттєвих змін з цього питання в законодавстві не відбулось.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 у справі №9901/49/19, Велика Палата зазначила, що фіксація/відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.
Водночас Комісія своїм рішенням від 17 липня 2024 року затвердила Методичні вказівки № 228/зп-24, які визначають підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді.
Ці Методичні вказівки містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елементу в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів.
Надаючи оцінку доводам позивача про обов'язок ВККС відображати поелементне оцінювання практичних робіт, Верховний Суд враховує наступне.
Так, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.
Цей порядок включає: визначення суб'єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника.
Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.
Тому порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання.
Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.
За таких обставин ненаведення в оскарженому рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок №228/зп-24.
Аналогічне правозастосування висловлене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2025 року у справі № № 990/171/25 (провадження № 11-302заі25) з подібними правовідносинами.
З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки.
Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та показники оцінювання. Обов'язок та спосіб фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.
Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.
Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.
З оскаржуваного рішення відповідача від 12 березня 2025 року №48/зп-25 Судом установлено, що як за структурою, так і змістовно воно відповідає нормам Положення № 185/зп-24, а саме: у додатку до цього рішення значиться під порядковим номером 183 код кандидата - 0085031 та бал-52,5, під порядковим номером 27 додатку до цього рішення код кандидата - 0011400, бал 57.
Рішенням від 12 березня 2025 року №49/зп-25 Комісія вирішила, зокрема:
- затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1);
- затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2);
- відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів (додаток 4).
Отже, в оспорюваній позивачем частині рішення ВККС від 12 березня 2025 року №49/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.
Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).
Відповідні відомості містить додаток 1 до оскарженого рішення Комісії.
Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з'явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.
Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскарженого рішення Комісії.
За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону №1402-VIII).
Ураховуючи положення частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та яка стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16.
Рішенням ВККС від 12 березня 2025 року №49/зп-25 припинено участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, тобто є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
Верховний Суд вважає, що в оскарженому рішенні ВККС відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.
Верховний Суд зауважує, що вимога позивача зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), є протиправним способом успішного подолання цього етапу конкурсу шляхом ухвалення судового рішення про те, що його поновлено у конкурсі, оскільки суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов'язувати такий орган здійснювати обов'язки, не визначені приписами чинного законодавства.
Так само, як не має права надавати оцінку виконаному ним завданню, встановлювати його недоліки, робити висновки, правильно чи неправильно члени екзаменаційної комісії оцінили його елементи за низьким/високим балом, оскільки це все в сукупності є дискрецією ВККС, а здійснення протилежного - підриває саму суть проведення цього конкурсу та нівелює призначення органу, на який покладено державою здійснювати саме такі повноваження.
Щодо тверджень позивача стосовно настання для нього негативних репутаційних наслідків, у зв'язку з визнанням його оскаржуваними рішеннями таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, що в свою чергу має негативний вплив на гарантоване статтею 8 Конвенції право на повагу до приватного життя в аспекті обмеження доступу до обраної професії, то такі (твердження) є необґрунтованими, оскільки насамперед це є суб'єктивним сприйняттям ситуації, яка склалась, а по-друге, позивач самостійно виявив бажання брати участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), був обізнаний з умовами його проведення та усвідомлював, що результат міг бути як успішним для нього так і невдалим.
З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення ВККС від 12 березня 2025 №48/зп-25, №49/зп-25 у частині, що стосується ОСОБА_1 , відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідають критеріям, визначеним статтею 2 КАС України.
Керуючись статтями 22, 241-246, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії України від 12 березня 2025 №48/зп-25, №49/зп-25, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко,
Л.І. Бившева,
І.А. Гончарова,
І.Я.Олендер,
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду