Справа № 560/4189/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
15 грудня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернулась до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
03.10.2025 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 18.02.2025 року старшим державним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Тужанським Ігорем Мар'яновичем та старшим державним інспектором Швець Тетяною Вікторівною на підставі направлення на проведення перевірки Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області № ХМ003/25 від 10.02.2025 проводилась планова перевірка характеристик продукції у автомагазині "Драйвер", який розміщенний за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення щодо продукції:
1. Відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сетифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на Знак аварійної зупинки "Vitol", артикул: 3А 001(CN237012/109RT001) зазначений у додатку 1 пункт 1 до Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №003/42-25;
2. Відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сетифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на Ліхтар передній "STANDART", артикул: 2105-3711010-12 зазначений у додатку 1 пункт 2 до Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №003/42-25;
3. Відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сетифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на Диск тормозний передній "Дорожна карта", артикул: 2101-3501070 зазначений у додатку 1 пункт 3 до Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №003/42-25;
4. Відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сетифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на Диск гальмівний передній "BEG-LINE", артикул: BL-90121445 зазначений у додатку 1 пункт 4 до Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №003/42-25;
5. Відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сетифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на Дискові гальмівні колодки "TDK", артикул: WVA 20166 зазначений у додатку 1 пункт 5 до Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №003/42-25;
6. Відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сетифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на Гальмівні колодки дискові "Fri Co", артикул: FC96 WVA 20166 зазначений у додатку 1 пункт 6 до Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №003/42-25;
7. Відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сетифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на Глушник Хм-249, артикул: 473016 зазначений у додатку 1 пункт 7 до Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №003/42-25;
8. Відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сетифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на Амортизатор задній "AGAT", артикул: А51.2915006-01 зазначений у додатку 1 пункт 8 до Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №003/42-25;
9. Відсутність документації яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сетифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на Свічка запалювання, артикул: 21010-3707010-86 зазначений у додатку 1 пункт 9 до Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №003/42-25;
Надалі представниками відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 № 003/42-25, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 № 039/42-25/ПВ, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 № 048/42-25/ТЗ та протокол № 009/42-25 про виявлене(і) порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" стосовно відсутності документації, яка має супроводжувати продукцію, а саме на знак аварійної зупинки "Vitol", артикул 3А 001 (CN237012/109RT001).
Листом відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 21.02.2025 № 17409/24-25 щодо розгляду матеріалів перевірки повідомлено, що розгляд справи про накладення штрафу буде розглядатись 05.03.2025 у приміщенні відділу.
Позивачем 04.03.2025 року було надано пояснення до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті разом з доданими до неї документами, що на думку позивача, свідчать про виконання необхідних заходів в рамках виконання вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та інших нормативно-правових актів.
За результатом розгляду Акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 № 003/42-25, Протоколу № 009/42-25 від 21.02.2025 винесено постанову про накладення штрафу: - Постанова про накладення штрафу від 07.03.2025 № ВХ009-25 у розмірі 2 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 гривень, чим порушив вимоги пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" а саме: введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону).
Позивач не погодився з притягненням його до адміністративно-господарської відповідальності, вважаючи дії відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті протиправними, а постанову про накладення штрафу від 07.03.2025 № ВХ009-25 такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції від 02.12.2010 № 2735-VІ (далі Закон №2735).
Відповідно до статті 3 Закону № 2735, законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно з абзацом восьмим статті 1 Закону №2735, державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Відповідно до частини 1, 2 статті 10 Закону № 2735, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення), визначено, що Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністраінфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно із підпунктом 15-1 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 (далі - Постанова № 1069) затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, пунктами третім, четвертим, п'ятим якого визначено види продукції, щодо яких державний ринковий нагляд здійснюється Укртрансбезпекою, а також найменування нормативно - правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції.
Згідно з положеннями ст. 8 Закону №2735 обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.
Суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.
Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
1) суб'єкта господарювання, який поставив їм продукцію;
2) суб'єкта господарювання, якому вони поставили продукцію.
Зазначена документація надається у випадках, передбачених частиною дванадцятою статті 23 та частиною третьою статті 24 цього Закону.
Суб'єкти господарювання зобов'язані надавати документацію, визначену частиною п'ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.
У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735 до повноважень органів ринкового нагляду, з метою здійснення ринкового нагляду, в межах сфер їх відповідальності, зокрема, належить проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування).
Приписами статті 15 Закону №2735 визначені права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема:
1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
2) безперешкодно відвідувати, за умови пред'явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об'єкта:
а) торговельні та складські приміщення суб'єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб'єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб'єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п'ятої статті 26 цього Закону;
в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції з дотриманням вимог Митного кодексу України;
3) вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
4) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог;
6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;
7) залучати у разі потреби в установленому порядку та за рахунок органів ринкового нагляду до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, залучених у встановленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов'язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;
8) вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
Частиною третьою статті 23 Закону № 2735 передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Відповідно до ч. 4, 5 статті 23 Закону № 2735 предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб'єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції, з дотриманням вимог Митного кодексу України; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду (ч. 6 ст. 23 Закону № 2735).
Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п'яти робочих днів. Продовження строку проведення перевірки не допускається (ч. 10 ст. 23 Закону № 2735).
З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 06 лютого 2025 року № 220 та направлення на проведення перевірки Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області № ХМ003/25 від 10.02.2025 проводилась планова перевірка характеристик продукції у автомагазині "Драйвер", який розміщенний за адресою: 29001, Україна, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Староміська, будинок 31, що належить ФОП ОСОБА_1 .
Щодо твердження позивача, що відповідно до річного плану здійснення заходів нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті на 2025 рік, затвердженого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 26.11.2024 № 1051, передбачено ряд суб'єктів господарювання, що підлягають плановій перевірці в рамках здійснення заходів нагляду протягом 2025 року, однак у даному плані здійснення заходів нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті ФОП ОСОБА_1 та/або автомагазин "Драйвер" не передбачений, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до пункту 5 Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069, Укртрансбезпека здійснює державний ринковий нагляд за колісними транспортними засобами, новими частинами та обладнанням, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах.
Частиною першою статті 20 Закону встановлено, що ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Згідно частини другої статті 20 Закону секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що в секторальному плані, згідно якого здійснюється ринковий нагляд, зазначаються не суб'єкти господарювання, як це хибно вважає позивач, а види (типи), категорії та/або групи продукції.
Окрім того, згідно з пунктом 23 Порядком розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року № 1410, секторальні плани та зміни до них не пізніше трьох робочих днів з дня їх затвердження оприлюднюються шляхом опублікування у друкованому засобі масової інформації відповідного органу ринкового нагляду (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному таким органом) та/або шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу ринкового нагляду, а в разі потреби також в інший спосіб.
Відтак, суд зазначає про хибність твердження позивача стосовно відсутність підстав для проведення перевірки.
Щодо підстав прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, то суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону №2735 метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону №2735 заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів:
1) планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду;
2) позапланові:
а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), об'єднань суб'єктів господарювання, у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;
а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання;
б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що:
- він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам;
- продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.
У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Згідно із ч. 2. ст. 24 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:
1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:
а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування;
б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;
в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;
2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені:
а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;
б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).
Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції (ч. 3 ст. 24 Закону № 2735).
Відповідно положення підпункту 1-1 пункту 1 Постанови КМУ № 738 від 09.06.2011 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" (далі - Постанова №738) надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлені прийнятими до застосування в Україні єдиними технічними приписами (Правилами Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй, що є додатками до Угоди), дозволяється за наявності: маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Угоди (995_343); або маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання; або інформації про сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди (995_343) (зокрема України); або інформації про сертифікат Європейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий уповноваженим органом держави - члена Європейського Союзу.
Таким чином, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, може здійснюватися на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року/директив та регламентів Європейського Союзу або інформації про сертифікат типу обладнання, виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди /держави члена Європейського Союзу, що встановлено постановою КМУ від 09.06.2011 №738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання".
Відповідно до ст. 1. Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності надання на ринку" - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності. Тобто, зазначена вище норма постанови КМУ № 738 декларує, що для надання на ринку України частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах достатньо лише маркування знаком офіційного затвердження типу, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року або інформації про сертифікат типу, виданий компетентним органом Договірної Сторони Угоди (зокрема України), якщо відповідне маркування не наноситься.
Таким чином суд зазначає, що вказана норма покладає обов'язок на орган ринкового нагляду при перевірці встановити наявність щодо продукції однієї з перелічених вище вимог. Якщо відсутнє відповідне маркування - запитується інформація про сертифікат типу обладнання, і навпаки.
Однак, органом ринкового нагляду в акті перевірки не встановлено невідповідність характеристик продукції відповідним вимогам, встановленим постановою КМУ № 738 та Женевською Угодою 1958 року для надання їх на ринку.
Не встановлено відсутність як одночасно і відповідного маркування і Інформації про сертифікат типу обладнання.
Відповідно до частини 3 ст. 12. Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 2735-VІ якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу, відкликати її та/або знищити або привести її в інший спосіб до стану, що виключає її використання, чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Згідно із ч. 1, 2 статті 29 Закону № 2735, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно із частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно із частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Згідно з частиною 2 ст. 30 Закону "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).
Згідно норм ч. 3-5 ст. 30 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб'єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:
1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування);
2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Положеннями частини 1 ст. 31 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закон України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони.
Отже, підставою для тимчасової заборони надання продукції на ринку та в подальшому заборони надання продукції на ринку є встановлення органом ринкового нагляду того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик, є небезпечною.
В силу ч. 5. ст. 33 Закону України "Про державний ринковий продукції" будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
За правилами ч. 7 ст. 33 Закону № 2735-VI у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.
Згідно з приписами частин 1-3 ст. 34 Закону №2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Отже, органом ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності за результатом проведення планової чи позапланової перевірки характеристик продукції, у тому числі відбору зразків продукції та їх експертизи, може прийматися рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, зокрема, щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку. Водночас суб'єкт господарювання відповідно до Закону має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 11.02.2025 у справі №340/1859/22.
Водночас, за ч. 5. ст. 34 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" перевірка стану виконання рішення проводиться відповідно до вимог, встановлених статтею 23 цього Закону. За потреби може бути проведено обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір і експертизу (випробування) зразків продукції.
Проте в матеріалах справи відсутні докази наявності обґрунтованих підстав вважати, що продукція становить серйозний ризик, є небезпечною.
Також відсутні в матеріалах справи докази проведення Укртрансбезпекою відбору зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) для встановлення того, що продукція не відповідає встановленим вимогам, становить серйозний ризик або є небезпечною органом ринкового нагляду.
Згідно акта перевірки, рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів та оскаржуваних постанов відповідача, вбачається, що Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області встановлено відсутність документації, яка має супроводжувати продукцію, а саме: сертифікат відповідності за формою та змістом згідно з додатком 9 до Порядку № 521, виданим на підставі сертифіката типу (за формою наведеною в додатку 6 до Порядку № 521); або наявність сертифіката відповідності, виданого призначеним органом із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання на знак аварійної зупинки "Vitol", артикул: 3А 001(CN237012/109RT001) зазначений у додатку 1 пункту 1 до акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 № 003/42-25.
Згідно із ч. 2 ст. 45 Закону України від 15.01.2015 № 124-VIII "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", результати оцінки відповідності (протоколи випробувань, документи про відповідність тощо) вимогам технічних регламентів, проведеної в інших державах, визнаються і приймаються в Україні згідно з положеннями чинних міжнародних договорів України, які передбачають взаємне визнання результатів оцінки відповідності.
Так, з матеріалів справи встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем надано органу ринкового нагляду копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.12.2019 № 12.2-18-3/28885 та паспорт якості № 0002/9-04 на знак аварійної зупинки аварійної зупинки “Vitol», артикул 3А 001 (CN237012/109RT001).
В той же час суд зазначає, що в Акті планової перевірки органом ринкового нагляду відсутня інформація щодо встановлення наявності або відсутності необхідного маркування, а саме маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, яке відповідає вимогам міжнародної Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах і умовам взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів від 20.03.1958, а також не встановлено, що сертифікати типу на продукцію не відповідають вимогам технічних приписів (Правилам ЄЕК ООН).
Крім того, суд зауважує, що згідно преамбули Наказу Мінінфраструктури від 17.08.2012 № 521 "Про затвердження Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання та Порядку ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання І виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання" вказано, що він прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання" (надалі - Постанова КМУ № 738).
У постанові КМУ №738 зазначено, що вона прийнята з метою виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року (далі - Угода), адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу та до законодавчого врегулювання.
Відповідно до підпункту 1-1 пункту 1 постанови КМУ № 738, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення (далі - обладнання), вимоги щодо типу яких встановлені прийнятими до застосування в Україні єдиними технічними приписами (Правилами Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй, що є додатками до Угоди), дозволяється за наявності: маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Угоди): або маркування знаком офіційного затвердження типу Європейського Союзу, нанесеного відповідно до вимог директив та регламентів Європейського Союзу, що встановлюють технічні приписи для обладнання; або інформації про сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди (зокрема України); або інформації про сертифікат Європейського Союзу про затвердження типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу, якщо обладнання є ідентичним тому, яке встановлено на такому транспортному засобі), виданий уповноваженим органом держави - члена Європейського Союзу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 27 березня 2019 року "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності" (надалі - Постанова № 367) внесені зміни до Постанови КМУ № 738 та, зокрема, скасовано вимогу отримання в Україні сертифікату типу або сертифікату відповідності, виданого уповноваженим органом України для автозапчастин, що були офіційно затверджені за типом конструкції у країнах ЄС або в одній із Договірних Сторін Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів (Женевська Угода 1958 року).
Законом України № 1448-ІІІ від 10 лютого 2000 року, Україна приєдналася до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, підписаної 20 березня 1958 року в м. Женеві, з поправками 1995 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Цим Україна заявила про намір застосовувати на своїй території Правила ЄЕК ООН, які є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять відповідні технічні приписи.
Відповідно до ст. 1 Женевської Угоди 1958 року, для цілей цієї Угоди термін «офіційне затвердження за типом конструкції на підставі Правил» вказує на адміністративну процедуру, через яку компетентні органи Договірної Сторони після проведення необхідних перевірок заявляють, що транспортний засіб, предмети обладнання або частини, подані виготовлювачем, відповідають приписам цих Правил. Надалі виготовлювач засвідчує, що всі транспортні засоби, предмети обладнання та частини, що з'явились на ринку, були виготовлені у повній відповідності до офіційно затвердженого типу.
Згідно із ст. 2 Угоди, кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила, головним чином через офіційне затвердження за типом конструкції, надає офіційні затвердження за типом конструкції і знаки офіційного затвердження, описані в будь-яких Правилах, для цих типів колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, на які поширюються ці Правила, за умови, що вона має технічну компетенцію і задоволена заходами по забезпеченню відповідності цього виробу офіційно затвердженому типу, як передбачено в Додатку 2. Кожна Договірна Сторона, що застосовує Правила через офіційне затвердження за типом конструкції, відмовляє в наданні офіційних затверджень за типом конструкції і знаків офіційного затвердження, на які поширюються ці Правила, якщо згадані вище умови не виконані.
Статтею 3 Женевської Угоди 1958 року встановлено, що колісні транспортні засоби, предмети обладнання або частини, стосовно яких будь-яка Договірна Сторона надала офіційне затвердження за типом конструкції відповідно до статті 2 цієї Угоди і які були виготовлені або на території Договірної Сторони, що застосовує ці Правила, або на території іншої країни, і вказаної Договірною Стороною, яка належним чином офіційно затвердила типи колісних транспортних засобів, предметів обладнання або частин, що розглядаються, вважатимуться такими, що відповідають законодавству всіх Договірних Сторін, що застосовують зазначені Правила через офіційне затвердження за типом конструкції.
У разі офіційного затвердження типу обладнання або частин згідно з Правилами ЄЕК ООН орган затвердження Договірної сторони Женевської угоди 1958 видає повідомлення про офіційне затвердження за типом конструкції, яке визнається усіма Договірними сторонами. Це надає право виробнику маркувати знаком офіційного затвердження «Е» кожен предмет обладнання та/або частину, що належать до офіційно затвердженого типу. Водночас Женевська угода 1958 передбачає можливість перевірки чинності наданих затверджень типу шляхом комунікації між органами затвердження Договірних сторін.
Таким чином, надання на ринку предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, може здійснюватися на підставі маркування знаком офіційного затвердження типу обладнання, нанесеного відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року/директив та регламентів Європейського Союзу або інформації про сертифікат типу обладнання, виданий компетентним органом будь-якої Договірної Сторони Угоди /держави - члена Європейського Союзу, що встановлено Постановою КМУ від 09 червня 2011 №738 "Деякі питання сертифікації транспортних засобів їх частин та обладнання".
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2011 №738 має вищу юридичну силу за наказ Мінінфраструктури від 17.08.2012 №521, норми якого не приведені у відповідність до Постанови КМУ №738.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається принцип верховенства права.
Елементом верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий пп. 5.4 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5- рп/2005).
Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про міжнародні договори України" міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Приписами ч. 1 та 2 ст. 2 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" передбачено, що дія цього Закону поширюється на всю продукцію, стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення її безпечності, за винятком видів продукції, зазначених у частині третій цієї статті.
Якщо законами України та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, встановлено спеціальні вимоги щодо забезпечення безпечності певних видів продукції, положення цього Закону застосовуються в частині, що не врегульована зазначеними актами.
Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші вимоги щодо загальної безпечності продукції, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються вимоги міжнародних договорів України.
Тому, окремі положення Порядку № 521 не відповідають Постанові КМУ № 738, статті 3 Женевської Угоди 1958 року, законодавству ЄС.
Зазначене залишилось поза увагою суб'єкта владних повноважень при прийнятті оскаржуваних постанов.
Крім того, позивачем 04.03.2025 року було надано пояснення до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в яких вказало, що на виконання вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції » задля вжиття заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» надає копію висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.12.2019 № 12.2-18-3/28885 та паспорт якості № 0002/9-04 на знак аварійної зупинки аварійної зупинки "Vitol", артикул 3А 001 ( НОМЕР_1 ).
Таким чином, доводи апелянта про ненадання позивачем відповідних документів щодо походження і введення в обіг продукції спростовується матеріалами справи та не відповідають дійсності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи дають змогу встановити ланцюг постачання товарів та найменування особи, яка поставила йому продукцію.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до норм частини другої статті 34 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та пункту 4 Порядку, затвердженого Постановою № 1017, суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Відповідно до частини восьмої статті 34 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону №2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі: введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб'єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.
Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.
У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.
Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
З огляду на викладене вище, Укратрансбезпекою неправомірно встановлено порушення підприємством до продукції, що була предметом перевірки.
Для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції необхідна наявність встановленого факту порушення.
Однак, враховуючи, наведені вище висновки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для притягнення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідальності відсутні.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.