Справа № 640/16290/19 Головуючий у 1 інстанції - Алєксєєва Н.Ю. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
10 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Сайга" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Сайга" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ "Рекламно-інформаційне агентство "Сайга" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.06.2019 № 00007921402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 73 374,00 грн., у тому числі: 48 916,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 24 458,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.06.2019 № 00007931402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 66 036,00 грн., у тому числі: 52 829,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 13 207,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у строк, не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
На виконання приписів Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16 липня 2024 року № 3863-IX та наказу Державної судової адміністрації України "Про затвердження Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" від 16 вересня 2024 року № 399, а також згідно розміщеного на офіційному веб-порталі судової влади України Переліку справ Окружного адміністративного суду міста Києва, що підлягають передачі Полтавському окружному адміністративному суду (додаток 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва) дану адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Полтавському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 адміністративну справу за позовом ТОВ "Рекламно-інформаційне агенство "Сайга" до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження. Допущено заміну відповідача Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980), правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267), його правонаступником Головним управлінням ДПС у м. Києві як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011). Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 год 20 хв. 30 квітня 2025 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 позовну заяву ТОВ "Рекламно-інформаційне агенство "Сайга" до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ТОВ "Рекламно -інформаційне агенство "Сайга" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивач, без обґрунтування належним чином причин поважності неприбуття, неодноразово не з'являвся у судові засідання, а тому позовну заяву необхідно залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» «Union Alimentaria Sanders S.A. vs Spain»).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС.
Так, відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 ч. 1 статті 240 КАС визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 статті 205, п.4 ч.1 статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає залишення позову без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верхового Суду від 27.02.2020 у справі № 500/184/19, від 25.09.2019 у справі № 815/1394/18 та від 19.09.2018 по справі № 826/10538/17.
Як вбачається з матеріалів справи, в останній містяться відомості про належне повідомлення позивача та представника позивача про час та місце розгляду справи.
Поряд із цим, однією з умов залишення позову без розгляду через повторну неявку у судове засідання позивача чи його представника є вирішення питання про можливість/неможливість розгляду справи по суті за відсутності указаних осіб.
Апеляційний суд зазначає, що якщо неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, то судом мають застосовуватись приписи пунктів 1, 2 частини третьої статті 205 КАС.
Проте, надання оцінки цьому питанню має бути належним чином відображено у відповідному судовому рішенні.
Разом з тим, судом першої інстанції у цій справі не надано відповіді на зазначене питання, попри те, що матеріали справи містили достатньо документів (позовна заява та додатки до неї, відзив на позовну заяву та додатки до нього) для того, щоб розглянути вказану справу за наявними у ній письмовими доказами.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції не встановлено сукупності умов для застосування положень пункту 4 частини першої статті 240 КАС, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що нерозгляд даної справи по суті позовних вимог створює штучні перешкоди для позивача стосовно його доступу до правосуддя для захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Крім цього, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду без врахування вказаних вище обставин, свідчить про однозначне порушення права на доступ до правосуддя та про неналежний судовий захист.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що право на доступ до правосуддя випливає із принципу міжнародного права, який забороняє відмову у правосудді, та є одним з найважливіших елементів права на судовий захист.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт незаконності ухвали суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Сайга" задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 15.12.2025.