Справа № 580/13099/24 Головуючий у 1 інстанції - Орленко В.І. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
10 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Шляги А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 за заявою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В 2024 році ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати з 09.07.2024 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 09.07.2024 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 позов задоволено.
08.09.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 580/13099/24.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 заяву Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 580/13099/24 повернуто заявнику без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу тим, що за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору та доказів сплати судового збору, подана заява не відповідає вимогам КАС України, а тому підлягає поверненню заявнику.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувану ухвалу прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам процесуального законодавства та обставин справи. Також, апелянт звернув увагу, що на заявника не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду із заявою, поданою у порядку ст. 378 КАС України.
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
З аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Суд першої інстанції, приймаючи спірну ухвалу, виходив з того, що за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлена ставка судового збору у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що 14.11.2024 набрав чинності Закон України від 31.10.2024 № 4056-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(ІІ)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення" (далі - Закон № 4056-ІХ).
Законом № 4056-ІХ внесено зміни до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення (п. 2).
Отже, з 14.11.2024, дати набрання чинності Законом № 4056-ІХ, за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір не справляється.
Колегія суддів враховує, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 580/13099/24 подана Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) 08.09.2025, тобто після набрання чинності Законом № 4056-ІХ, в силу чого станом на дату її подання судовий збір сплаті не підлягав.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повертаючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 580/13099/24, дійшов до помилкового висновку щодо необхідності сплати заявником судового збору.
Також, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково застосував у спірних правовідносинах висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 260/5761/21, які не є релевантними обставинам у цій справі, оскільки стосуються порядку вчинення судом процесуальних дій у разі подання заяви без доказу сплати судового збору до 14.11.2024 - внесення змін до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на викладене, повернення судом першої інстанції заяви позивача, поданої у порядку ст. 378 КАС України, з підстав неподання документа про сплату судового збору є необґрунтованим та помилковим, а тому зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнята ухвала з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт надав до суду докази, які підтверджують факт незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 580/13099/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 15.12.2025.