Справа № 320/45777/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
15 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» до Державної аудиторської служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю “Атоммонтажсервіс» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю “Атоммонтажсервіс» в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-03-24-006960-a, який оприлюднений в системі закупівель 12.07.2023 в частині, що стосується встановлених порушень вимог абзацу другого пункту 1 частини першої стаття 31 «Про публічні закупівлі», та в зобов'язальній частині.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Державна аудиторська служба України, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.03.2023 в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднена інформація про проведення закупівлі робіт з ремонту фасаду реакторного відділення енергоблока № 2 ВП ХАЕС для ВП ХАЕС за процедурою відкритих торгів, ID: UA-2023-03-24-006960-a, та тендерна документація на вказаний об'єкт закупівлі.
За результатами проведеної закупівлі позивачем укладено договір про надання послуг від 23.05.2023 № 16/05-23/62/11-124-01-23-20166 з переможцем торгів ТОВ «Атоммонтажсервіс».
20 червня 2023 року головою Державної аудиторської служби України виданий наказ № 183 «Про початок моніторингу процедур закупівель» згідно з яким розпочато моніторинг вказаної закупівлі послуг, ГО: UA-2023-03-24-006960-a, яка проводилась ВП «ХАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом».
За результатами моніторингу процедури закупівлі робіт з ремонту фасаду реакторного відділення енергоблока №2 ВП ХАЕС, код ДК 021:2015:45260000-7: покрівельних робіт та інших спеціалізованих будівельних робіт, очікуваною вартістю 51 771 286,61 гривень без ПДВ відповідач склав Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-24-006960-a від 12.07.2023, у якому вказав про порушення замовником вимог абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 "Про публічні закупівлі" у зв'язку з не відхиленням тендерної пропозиції учасника ТОВ «Атоммонтажсервіс», як такої, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону та уклав з ним договір про закупівлю. У Висновку відповідач зазначив, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «Атоммонтажсервіс» не надав додаток 2 - «Локальний кошторис» до договору від 05.07.2021 №05/07-21, який відповідно до пункту 1.4. договору с його невід'ємною частиною, та відповідно, в порушення вимог пункту Б 1.1 додатку Б Додатку № 3 до тендерної документації не підтвердив досвід виконання аналогічного за предметом закупівлі договору субпідрядною організацією ПП «ТЕХНОМАРКЕТ».
В п.3 Констатуючої частини висновку відповідач зобов'язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Підпунктом 31 статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Згідно з пунктом 4 частини 2 цієї статті, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 6 статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Так, статтею 5 Закону №922-VIII визначено, що Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Частиною 3-7 Розділу Х Закону № 922-VIII встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Закону №922-VIII, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості № 1178).
Відповідно до п.1 Особливостей № 1178, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Згідно з п.3 Особливостей № 1178, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Пунктом 28 Особливостей №1178 передбачено, що тендерна документа формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих Особливостей.
Положеннями частини першої статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону № 922- VIII).
Водночас, частина четверта статті 22 Закону № 922-УІІІ передбачає заборону включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Відповідно до статті 25 Закону «Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації».
Отже, тендерна документація, крім інформації, передбаченої частиною другою статті 22 Закону №922-VIII, може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. При цьому, з урахуванням положень частин 3 і 4 статті 22 Закону №922- VIII інша, ніж у частині 2 цієї статті, інформація, право на включення якої до тендерної документації надане замовнику, повинна відповідати таким критеріям: її наявність повинна бути передбачена законодавством, а її надання не повинне обмежувати конкуренцію та призводити до дискримінації учасників.
За змістом пункту 7 розділу ІІІ тендерної документації на закупівлю робіт з ремонту фасаду реакторного відділення енергоблока № 2 ВП ХАЕС для ВП ХАЕС, затвердженої рішенням уповноваженої особи ВП «Хмельницька АЕС» від 24.03.2023 № 114 із змінами, внесеними рішенням від 05.04.2023 № 136, учасник у разі залучення субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю надає у складі тендерної пропозиції інформацію у довільній формі про повне найменування та місцезнаходження щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця.
У пункті 4 Додатку №1 до тендерної документації зміненому «Кваліфікаційні критерії та інші документи, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника вимогам замовника» замовник закупівлі визначив що для підтвердження інформації про субпідрядника/співвиконавця учасник закупівлі у складі тендерної пропозиції надає:
1. Довідку із зазначенням наміру залучення / не залучення субпідрядної організації згідно з п.Б.1.7 додатку №3 до тендерної документації.
2. У разі, якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб'єктів господарювання, як субпідрядників/співвиконавців, в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, учасник обов'язково зазначає у тендерній пропозиції щодо кожного такого суб'єкта господарювання:
- повне найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи);
- місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи);
- ідентифікаційний код ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Також щодо кожного субпідрядника/співвиконавця надає наступну інформацію:
1. Лист-згоду за підписом керівника/уповноваженої особи субпідрядника/ співвиконавця (з документальним підтвердженням її повноважень) та скріплена печаткою (за наявності) про готовність надавати відповідні послуги. У листі зазначаються види та обсяг послуг, які будуть виконані субпідрядником/співвиконавцем.
2. Інформацію згідно з п.Б.1.7.1 додатку №3 до тендерної документації.
3. Інформація про відсутність підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі, визначених пунктом 44 Особливостей (надається в період відсутності функціональної можливості перевірки інформації, що міститься у відкритих державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, у зв'язку з призупинення роботи окремих Реєстрів або можливості здійснення в них реєстраційних дій).
Пунктом Б.1.7.1 додатку №3 «Перелік документів, які зазначаються учасником процедури закупівлі в складі тендерної пропозиції» до тендерної документації передбачено, що у разі залучення субпідрядної(их) організації(й) в обов'язковому порядку в тендерній пропозиції надається довідка з повідомленням про залучення та повна інформація про кожного такого суб'єкта згідно з пунктами Б 1.1 - Б 1.4 додатку Б цієї ТСдоПЗ.
Відповідно до пунктів Б.1.1 - Б.1.4 документами, які підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі вимогам, наведеним в розділі 7 ТСдоПЗ «Вимоги до надавача послуги», є:
Б.1.1 Довідка про виконання аналогічного(их) договору(ів), виконаного(их) на 100%. Для підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного(их) договору(ів) до довідки додаються документи, що підтверджують використання матеріалу (копія договору, або копія кошторису, або копія акту виконаних робіт тощо);
Б.1.2 Довідка про наявність обладнання, матеріально - технічної бази та технологій;
Б.1.3 Довідка про наявність в достатній кількості персоналу відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання і досвід для надання послуги в повному обсязі й у встановлений термін, а саме:
1) довідка про працівників та наявність в них відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід та будуть виконувати умови договору з обов'язковим зазначенням працівників, що можуть виконувати верхолазні роботи та стропальні роботи;
2) довідка що персонал не має медичних протипоказань, в тому числі з урахуванням умов праці для робіт з підвищеною небезпекою (із зазначенням останньої дати про проходження медогляду по кожному працівнику);
3) довідка що персонал пройшов навчання та перевірку знань та атестацію з правил протипожежної безпеки, правил охорони праці та правил технічної експлуатації, в тому числі робіт з підвищеною небезпекою (верхолазні роботи; вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів) із зазначенням останньої дати проходження навчання та перевірки знань з правил протипожежної безпеки, правил охорони праці та правил технічної експлуатації та дати атестації по кожному працівнику. До довідки додаються скановані копії посвідчень працівників що можуть виконувати верхолазні роботи та працівників (не менш двох), що можуть виконувати стропальні роботи.
Б.1.4 Довідка (складена в довільній формі) за підписом керівника, скріплена печаткою Учасника із зазначенням списку персоналу який має діючий допуск до виконання особливих робіт (із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові, посади, діючої категорії допуску, номеру та дати наказу про надання допуску) отриманий згідно вимог Постанови КМУ №1471 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки для надання фізичним особам допуску до виконання особливих робіт на ядерних установках з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання» від 25.12.1997 та Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» №39/95-ВР від 08.02.1995.
На виконання зазначених вимог ТОВ «Атоммонтажсервіс» у складі тендерної пропозиції надана довідка від 07.04.2023 №274/23 з повідомленням про залучення субпідрядного підприємства до виконання робіт - приватне підприємство «ТЕХНОМАРКЕТ». Крім того, третьою особою надана довідка про наявність досвіду виконання аналогічного договору субпідрядною організацією ПП «ТЕХНОМАРКЕТ» від 05.04.2023 № 53 та копія аналогічного договору від 05.07.2021 № 05/07-21.
За висновком відповідача додаток 2 - «Локальний кошторис» до договору від 05.07.2021 №05/07-21, який відповідно до пункту 1.4 договору є його невід'ємною частиною, учасник торгів ТОВ «Атоммонтажсервіс» у своїй тендерній пропозиції не надав та відповідно не підтвердив досвід виконання аналогічного за предметом закупівлі договору субпідрядною організацією ПП «ТЕХНОМАРКЕТ», чим не дотримався вимог пункту Б 1.1 додатка Б додатка 3 до тендерної документації.
На думку відповідача, відсутність додатка до договору від 05.07.2021 № 05/07-21, в якому зазначено обсяг та склад виконаних робіт, унеможливлює встановлення відповідності субпідрядної організації, а відповідно і учасника процедури закупівлі кваліфікаційному критерію «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)».
Однак, суд вважає висновки Держаудитслужби безпідставними, оскільки вимогами тендерної документації, зокрема п.Б.1.1, було передбачено надання учасником довідки про виконання субпідрядником аналогічного договору на 100% та для підтвердження наявності досвіду виконання аналогічних договорів до довідки додаються документи, що підтверджують використання матеріалу (копія договору, або копія кошторису, або копія акту виконаних робіт тощо).
Тобто даний пунктом тендерної документації було передбачено альтернативу для підтвердження досвіду, як копії договору, так і кошторису або акту виконаних робіт.
Суд погоджується з позивачем, що з долученої копії договору субпідряду ПП «Техномаркет» від 05.07.2021 №05/07-21, який укладено з ТОВ «Атоммонтажсервіс» для виконання робіт в складі зазначеного третьою особою договору №08/06-21/11-124- 01-21-14863 від 18.06.2021, вбачаються аналогічні до вимог тендеру роботи: ДБН А2.2-3:2014 «Ремонт облицювання фасаду реакторного відділення енергоблоку №1 ВП ХАЕС» відповідно до назви, термінів дії договору та місцем проведення робіт.
При цьому, відповідно до вимог тендерної документації учасник зобов'язаний був надати копії договорів на підтвердження їх існування, але був не зобов'язаний був доводити їх дійсність чи розкривати комерційні аспекти даних договорів, які містяться у додатках до таких договорів.
В даному випадку, надані документи дозволяли підтвердити досвід виконання аналогічних договорів щодо предмета їх укладення.
Зважаючи на вищевикладене, висновки відповідача в цій частині є непідтвердженими та необґрунтованими.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відхилення пропозиції ТОВ «Атоммонтажсервіс» на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 Закону.
Стосовно зобов'язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договорами, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, суд зазначає таке.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 30.11.2021 у справі №160/8403/19, від 05.03.2020 в справі №640/467/19, від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 в справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 21.10.2021 у справі №640/17797/20, від 30.11.2021 у справі №420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював аналогічну правову позицію.
Слід зазначити, що визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України передбачено більше десяти способів припинення зобов'язання, серед яких, і припинення зобов'язання виконанням.
Крім того, у статті 204 Цивільного кодексу України регламентовано принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин з контрагентом є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Стаття 43 Закону №922-VIII врегульовує випадки, за яких договір про закупівлю вважається нікчемним, зокрема: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п'ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
Водночас оскаржуваний висновок не містить покликань на порушення, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність укладеного договору.
Ураховуючи те, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.
Окрім цього, зобов'язуючи в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору із переможцем процедури закупівлі, відповідач не врахував, що здійснення державного фінансового контролю, спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, а не виявлення незначних дефектів тендерної документації, які за характером допущення неможливо віднести до порушень, що вплинули на конкурентноздатність учасників процедури закупівлі.
У висновку про результати моніторингу закупівлі відсутнє жодне посилання на неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується та є неспівмірним із вимогою відповідача про розірвання укладеного договору за результатами проведеної процедури закупівлі.
Зважаючи на викладене, оскаржуваний висновок не відповідає принципу пропорційності, оскільки вимога усунути порушення шляхом припинення зобов'язань за договором, укладеним з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів.
Усунення виявленого під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов'язань, призведе до порушення майнових прав та інтересів переможця торгів та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а та від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-03-24-006960-a, який оприлюднений в системі закупівель 12.07.2023 в частині, що стосується встановлених порушень вимог абзацу другого пункту 1 частини першої стаття 31 «Про публічні закупівлі», та в зобов'язальній частині.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк