Справа № 640/7660/21 Головуючий у 1 інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
09 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Кузьмишиної О.М.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Данилюк Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просив:
- визнати протиправним дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005751 від 09 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 26 травня 2016 року №49) з Єдиного реєстру адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/);
- зобов'язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України внести відомості для публічного доступу про адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005751 від 09 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 26 травня 2016 року №49) до Єдиного реєстру адвокатів України шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним дії Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України. Зобов'язано Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України внести та відобразити відомості в Єдиному реєстрі адвокатів України стосовно ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005751 від 09 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 26 травня 2016 року №49), відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», для надання відкритого доступу до цих даних користувачам офіційного вебсайту Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» htt://erau.unba.org.ua.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» в особі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що судом першої інстанції встановлено лише факт внесення відомостей до бази даних ЄРАУ Радою адвокатів м. Києва, як адміністратором ЄРАУ Першого рівня, проте, відсутні будь-які висновки суду щодо факту оприлюднення даних відомостей про адвоката ОСОБА_1 в публічному доступі. Апелянт зазначає, що інформація, внесена до ЄРАУ, у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ, адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Отже, апелянт зазначає, що формування та видача витягу з ЄРАУ у паперовому вигляді допускається виключно за умови затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня та набуття ними статусу активних та відкритих на офіційному веб-сайті НААУ для загального доступу. Також, апелянт вказує про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом та зазначає, що позивач мав реальну можливість дізнатись про обставини, що слугували підставою для звернення до суду, та не мав істотних перешкод чи труднощів для своєчасного звернення до суду.
03 липня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 26 квітня 2016 року склав кваліфікаційний іспит, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005751, видане 09 червня 2016 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 26 травня 2016 року за №49.
В подальшому, Рада адвокатів міста Києва внесла до електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України відомості про ОСОБА_2 , як адвоката, про що позивачу видано витяг з ЄРАУ серії АА №004542 від 12 липня 2016 року, за підписом ОСОБА_3 , сформований на підставі статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як зазначено ОСОБА_1 , в січні 2021 року ним виявлено відсутність відомостей щодо нього як адвоката на офіційному сайті Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням на офіційний вебсайт Національної асоціації адвокатів України, що стало підставою для звернення із відповідною заявою до відповідача.
Національна асоціація адвокатів України листом від 16.02.2021 за №218/0/2-1, на звернення ОСОБА_1 , відмовида в відновленні відображення інформації для публічного доступу в ЄРАУ та зауважила, що Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури неправомірно організувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про складання кваліфікаційних іспитів, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів, вирішувала інші питання, віднесені до виключно повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України. Виходячи з викладеного, відомості стосовно позивача, як адвоката, в Єдиному реєстрі адвокатів України станом на 11.02.2021 не можуть бути підтверджені адміністратором другого рівня Ради адвокатів України.
Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
За визначенням статті 1 вищевказаного Закону, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Згідно частини 1, пунктів 4, 13 частини 4 статті 55 Закону № 5076-VI, в період між з'їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.
Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з'їздом адвокатів України.
Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України.
Рада адвокатів України здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.
Статтею 17 Закону № 5076-VI передбачено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.
Положеннями п. 9 ч. 4 ст. 48 Закону № 5076-VI передбачено, що Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.
Частиною 3 статті 57 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.
Положення про Раду адвокатів України, затвердженим Установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012.
Відповідно до п. 1 вищевказаного Положення, Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з'їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.
Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 р. № 26 (зі змінами) (далі - Порядок №26)
У відповідності до п.п. 1.1.-1.4. Порядку № 26 Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку.
Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.
Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз'яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, цим Порядком.
Положеннями п. 2.1. Порядку №26 передбачено, що відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України.
Згідно пункту 2.8 Порядку №26, відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішеннями Ради адвокатів України.
Пунктом 2.9 Порядку №26 закріплено, що інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Відповідно до п. 2.13. Порядку №26, адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її.
Пунктом 2.15. Порядку №26 передбачено, що у момент затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком.
За приписами п. 3.6 Порядку № 26, дані стосовно адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносяться. Не вносяться до ЄРАУ також відомості, які оформлені та подані з порушенням вимог закону та актів НААУ. У разі виявлення фактів включення до ЄРА таких відомостей, інформація про них скеровується Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення. У випадку виявлення таких відомостей, вони підлягають негайному вилученню з ЄРАУ адміністратором Першого рівня відповідно до процедури, передбаченої цим Порядком, або адміністратором Другого рівня з обов'язковим повідомлення про таке видалення адміністратора першого рівня. У разі виявлення фактів неправомірного включення до ЄРАУ таких відомостей, інформація про них може скеровуватись Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 26 квітня 2016 року склав кваліфікаційний іспит, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005751, видане 09 червня 2016 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 26 травня 2016 року за №49 (а.с. 13).
Надалі, Рада адвокатів міста Києва внесла до електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України відомості про ОСОБА_1., як адвоката, про що позивачу видано витяг з ЄРАУ серії АА №004542 від 12 липня 2016 року, за підписом ОСОБА_3 , сформований на підставі статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с. 14).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності.
Разом з тим, як зазначає апелянт, судом першої інстанції встановлено лише факт внесення відомостей до бази даних ЄРАУ Радою адвокатів м. Києва, як адміністратором ЄРАУ Першого рівня, проте, відсутні будь-які висновки суду щодо факту оприлюднення даних відомостей про адвоката ОСОБА_1. в публічному доступі.
Апелянт вказує, що інформація, внесена до ЄРАУ, у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ, адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
При цьому, апелянт зазначає, що формування та видача витягу з ЄРАУ у паперовому вигляді допускається виключно за умови затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня та набуття ними статусу активних та відкритих на офіційному веб-сайті НААУ для загального доступу.
З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, особа, яка відповідно до вимог та процедури, визначеної Законом №5076-VІ, набула право на зайняття адвокатською діяльністю, отримала відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним законом право на здійснення такої діяльності.
Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення про нього інформації до ЄРА та її відображення на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України, а не включення чи не відображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.
Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 25 лютого 2021 року у справі №826/16008/18, від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18 та від 10 вересня 2020 року у справі №826/2079/18.
Таким чином, після отримання особою права на зайняття адвокатською діяльністю чинним законодавством встановлено обов'язок для, зокрема, Ради адвокатів України, включити до ЄРА інформацію для реалізації адвокатом його повноважень. Підстави не включення чи виключення такої інформації з ЄРА встановлені чинним законодавством.
Крім того, як наголосив Верховний Суд у вищевказаних постановах у справах №826/16008/18, №826/1765/18 та №826/2079/18, Законом № 5076-VІ чи Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 26 (зі змінами) прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до ЄРАУ чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у ЄРАУ, як порушення адміністратором Першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України.
Відповідно до пункту 3.7 Порядку №26, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19.11.2012 у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі, складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. Станом на час складення позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та не уповноваженим органом на видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною, були відсутні.
Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта про те, що в свідоцтві про складання кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 05.05.2016 вказано, що рішення № 28-2.21-26 від 26.04.2016 про успішне складання громадянином ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту та видачі йому відповідного свідоцтва, прийнято Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва. Однак, станом на 26.04.2016 організація за кодом ЄДРПОУ 21707287 мала назву «Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» (КМ КДКА). Натомість, державна реєстрація змін найменування юридичної особи (повного та/або скороченого) з «Київська міська Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури» та «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва», відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відбулась днем пізніше - 27.04.2016 року.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що неточності в назві органу, що приймав кваліфікаційний іспит, через зміну назви такого органу, ніяким чином не спростовує факту складання ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту та не впливає на суть спірних правовідносин.
Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу КДКА м. Києва, у якій позивачем добросовісно складено іспит та про що отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого позивач мав законне сподівання складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №826/16008/18
Також, слід звернути увагу на те, що у Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлено випадків, в яких відповідач звільняється від обов'язку оприлюднення інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України.
Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції обґрунтовано відповідача внести та відобразити відомості в Єдиному реєстрі адвокатів України стосовно ОСОБА_1. (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005751 від 09 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 26 травня 2016 року №49), відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», для надання відкритого доступу до цих даних користувачам офіційного вебсайту Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» htt://erau.unba.org.ua.
З приводу доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом, колегія суддів зазначає наступне.
На переконання відповідача, позивач мав реальну можливість дізнатись про обставини, що слугували підставою для звернення до суду, та не мав істотних перешкод чи труднощів для своєчасного звернення до суду.
В свою чергу, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відповідач, як вищий орган адвокатського самоврядування в Україні, виявивши, на його думку, недоліки щодо відомостей про позивача, жодного разу не повідомляв позивачу про такі недоліки та про неможливість відображення інформації про нього в ЄРАУ.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач щороку отримував від нього адвокатські внески, і надалі їх отримує, і також, жодного разу не звернувся до позивача з повідомленням, що інформація про позивача виключена/невнесена/невідображена в ЄРАУ.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що, отримавши свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та витяг з ЄРАУ, він правомірно розраховував, що ним вчинені всі дії для подальшого здійснення адвокатської діяльності, а інші особи будуть діяти відповідно до вимог законодавства.
Матеріали справи свідчать, що позивач, виявивши факт виключення відомостей щодо нього, як адвоката, з ЄРАУ, звернувся до відповідача з заявою від 04 лютого 2021 року, в якій просив надати роз'яснення щодо підстав таких дій та просив відновити відображення відомостей про позивача в ЄРАУ.
Однак, у відповідь на дану заяву, листом №218/0/2-21 від 16.02.2021 відповідачем повідомлено про відмову в відновленні відображення інформації для публічного доступу в ЄРАУ.
Таким чином, відлік строку на звернення до суду для позивача розпочався з моменту надання відповідачем відповіді від 16.02.2021 року, адже саме з даного моменту позивач дізнався про факт порушення його права, та підстави, на які посилається відповідач при вчиненні таких дій.
З огляду на викладене, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом є необґрунтованими.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Кузьмишина О.М.
Ключкович В.Ю.
Повне судове рішення складено 15.12.2025 р.