Справа № 640/12275/22 Суддя (судді) першої інстанції: Троянова О.В.
10 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кузьменка В.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача Прилуцької Н.М., представника відповідача Кшемінської Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказу від 08.03.2022 №55, визнання протиправним та скасування наказу від 09.03.2022 №45 о/с в частині, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Рух справи.
08.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:
- визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №55 від 08.03.2022 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
- визнати незаконним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №45 о/с від 09.03.2022 року в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»(у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 ;
- поновити на службі ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день ухвалення судового рішення по справі;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Позов обґрунтовано тим, що накази підлягають скасуванню, як необґрунтовані, через порушення проведення відповідачем порядку здійснення службового розслідування.
Позивач наголосив, що його притягнуто до відповідальності за порушення Присяги поліцейського внаслідок не прибуття на службу 24.02.2022 року по 08.03.2022 року, проте це твердження не відповідає дійсним обставинам, оскільки він у цей час перебував на службі і виконував функціональні обов'язки.
Крім того, позивач зазначив, що службове розслідування проведено без повного та всебічного встановлення всіх фактів, без урахування усіх обставин і відібрання у позивача пояснень.
Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва вказана справа надійшла 07.02.2025 на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 08.03.2022 року №55 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 09.03.2022 року №45 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»(у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 ; поновлено на службі ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції з 10.03.2022 року; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.03.2022 року по 11.08.2025 року в сумі 705639, 06 грн., з якої відрахувати обов'язкові податки та збори.
Крім того, це рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції з 10.03.2022 року та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць у сумі 16921,80 грн., з відрахуванням при виплаті обов'язкових податків та зборів.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах службового розслідування не містять належних, допустимих та достатніх доказів реалізації Дисциплінарною комісією права позивача на подання письмових пояснень щодо обставин встановлених порушень та прийнятті участі при проведенні такого розслідування, що є порушенням порядку проведення службового розслідування.
Щодо суті порушення суд першої інстанції зазначив, що складання дисциплінарною комісією 08.03.2022 року Висновку службового розслідування, яке тривало один день, є передчасним і такий висновок спростовуються наданими позивачем доказами, які суд першої інстанції визнав допустимими.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2025, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем проведено службове розслідування з дотриманням порядку, позивач ігнорував дзвінки комісії, не бажав надавати пояснення з приводу відсутності на роботі з 24.02.2022 по 08.03.2022, через що спірні накази є правомірними.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено про необґрунтованість доводів апелянта та про правильність висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи встановлені судом.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працював в органах внутрішніх справ України з 10.10.2014 року по 07.11.2015, та в Національній поліції з 07.11.2015.
З 26.03.2021 року позивач був призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
30.08.2021 позивачем подано рапорт на ім'я начальника ГУ НП в Київській області про згоду на виконання обов'язків за посадою начальника відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області з 01.09.2021 року.
13.01.2022 позивач ознайомлений з посадовою інструкцією т.в.о начальника відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області.
23.02.2022 наказом Національної поліції України № 171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності» особовий склад Головного управління Національної поліції в Київській області переведено на посилений варіант службової діяльності.
24.02.2022 заступником начальника управління поліції Бучанського РУП ГУНП в Київській області подано начальнику Бучанського РУП ГУНП в Київській області рапорт про те, що з невідомих причин на місце дислокації не прибув лейтенант поліції ОСОБА_1 .
Зазначено, що ОСОБА_1 в телефонній розмові повідомив, що прибувати до відділення № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області та виконувати свої службові обв'язки т.в.о. начальника поліції №5 цього ж районного управління поліції відмовляється, і об'єктивних причин не навів.
08.03.2022 року комісією у складі начальника Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, заступника начальника Бучанського РУП ГУ НП в Київській області та т.в.о. заступника начальника відділу підтримки управління головної інспекції РУП ГУ НП в Київській області складено Акт про «не вихід на службу без поважних причин», відповідно до пункту 11 якого, старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_1 без поважних причин не прибув з 24.02.2022 по 08.03.2022 року для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам.
Начальником Бучанського РУП ГУ НП в Київській області направлено начальнику ГУ НП в Київській області Доповідну записку про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУ НП в Київській області, зокрема, старшим оперуповноваженим ВКП ВП Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції ОСОБА_1
08.03.2022 року відповідно до наказу начальника ГУ НП в Київській області №288 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за інформацією, викладеною в доповідних записках начальників структурних та відокремлених підрозділів ГУ про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУ НП в Київській області, які виразилися у порушенні вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію».
Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: голови: т.в.о. заступника начальника управління начальника відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУ НП в Київській області майора поліції Кальченка О.В. та 6 членів комісії: т.в.о. заступника начальника управління начальника відділу підтримки управління головної інспекції ГУ НП в Київській області капітана поліції Коломійця В.В., т.в.о. заступника начальника відділу підтримки управління головної інспекції ГУ НП в Київській області майора поліції Бойка С.С., старшого інспектора відділу службових розслідувань управління головної інспекції ГУ НП в Київській області капітана поліції Семенют О.М., старшого інспектора ситуаційного відділу управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції Субботін Я.О., заступника начальника відділу комплектування управління кадрового забезпечення ГУ НП в Київській області капітана майора поліції Гнатенко О.С. , заступника начальника відділу моніторингу та зонального контролю Київського обласного управління ДВБ Національної поліції України капітана поліції Гладуна В.О. (далі -Дисциплінарна комісія).
Головою дисциплінарної комісії на ім'я начальника ГУ НП в Київській області подано Доповідну записку про те, що 08.03.2022 у телефонному режимі було повідомлено та запропоновано позивачу прибути до Бучанського РУП ГУ, однак останній у телефонному режимі відмовився.
08.03.2022 року комісією у складі заступника начальника Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, т.в.о. заступника начальника відділу підтримки управління головної інспекції РУП ГУ НП в Київській області та т.в.о. заступника начальника з превентивної діяльності відділу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області складено Акт за вих. 140/109/15/-2022 відмови від надання письмових пояснень, відповідно до яких позивач повідомив в телефонному режимі, що прибувати для написання письмових пояснень не буде.
08.03.2022 року Дисциплінарною комісією складено Висновок за результатами проведеного службового розслідування за інформацією, наведеною у доповідних записках начальників структурних та відокремлених підрозділів Головного управління про можливі неправомірні дії окремих працівників ГУ НП в Київській області, які виразилися у порушенні вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», затверджений 08.03.2022 року начальником ГУ НП в Київській області (далі - Висновок).
Згідно з пунктом 34 резолютивної частини Висновку, Дисциплінарною комісією запропоновано за порушення службової дисципліни, статей 3,8,18,64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1, статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції Україна (Закон України від 15.03.2018 за № 2337), Правил етичної поведінки поліцейський (наказ МВС України від 09.11.2016 № 1179), наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 24.02.2022 по 08.03.2022 року для виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
Отже, матеріали службового розслідування не містять пояснень позивача стосовно причин та обставин, за яких він був відсутній на службі з 24.02.2022 по 08.03.2022 та доказів ознайомлення його з проведенням службового розслідування.
Матеріали службового розслідування направлені позивачу засобами телефонного зв'язку в мєссенджер «Telegram».
08.03.2022 року за результатами службового розслідування ГУ НП в Київській області видано наказ №55 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області», пунктом 32 якого за порушення службової дисципліни, статей3,8,18,64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції Україна, Правил етичної поведінки поліцейський, наказу Національної поліції України від 23.02.2022 року №171 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності», які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному не виході на службу з 24.02.2022 по 08.03.2022 року для виконання завдань пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Бучанського РУП ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби в поліції.
09.03.2022 року згідно з наказом ГУ НП в Київській області №45 о/с «По особовому складу», відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»(у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0017604), старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Бучанського районного управління поліції, без виплати грошового забезпечення.
Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимим доказами.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Закон України «Про Національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Статтею 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Вимогами ст. 7 Закону №580-VIII передбачено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина 1 статті 8 Закону №580-VIII).
Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння. У силу ст. 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно зі ст. 60 Закону №580-VIII, проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (надалі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження і поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Національної поліції України.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (надалі - Порядок №893).
Розділ ІІ Порядку №893 врегульовує питання призначення службового розслідування.
Так, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Пунктом 2, 3, 5, 6, 7 розділу IV Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Повноваження голови та членів дисциплінарної комісії визначаються статтею 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893.
Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування. Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Пунктами 1, 4 та 5 розділу У Порядку № 893 передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Голова дисциплінарної комісії впродовж п'яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.
Відповідно до пункту 7 розділу V Порядку розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктом 17 розділу V Порядку врегульовано, що факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акту про відмову надати пояснення.
В акті обов'язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.
Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування.
Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).
Відповідно до п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Із пункту 5 зазначеного Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Відповідно до п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Зі системного аналізу вищенаведених норм слід зробити висновок, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
При цьому, поліцейський стосовно якого проводиться службове розслідування, є активним його учасником, наділений правом подавати письмові пояснення, скарги, документи, що стосуються службового розслідування та клопотання, які комісія має розглянути, тобто реалізації цих прав передує належне повідомлення такого поліцейського про призначення відносно нього службового розслідування.
Матеріалами справи підтверджено, що проведення службового розслідування стосовно позивача було призначено за наказом ГУ НП в Київській області від 08.03.2022 року №288.
Проте, в матеріалах службового розслідування відсутні докази про надсилання позивачу вказаного наказу від 08.03.2022 року №288 про проведення службового розслідування чи вручення цього наказу особисто позивачу.
Крім того, в матеріалах службового розслідування відсутній доказ того, що позивач відмовився від отримання наказу від 08.03.2022 року №288 про проведення службового розслідування, яким може бути лише відповідний акт про відмову позивача від ознайомлення з цим наказом.
Апелянт вказані обставини не спростував належними доказами.
Крім того, через неналежне повідомлення позивача про проведення службового розслідування, відповідачем були порушені положення абзаців 2 та 3 пункту 7 розділу V Порядку № 893, якими передбачено збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського шляхом одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб, яким відомі будь які обставини з цього питання.
Абзацами 1, 2, 3, 6 пункту 14 розділу V Порядку № 893 чітко встановлено, що під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
З огляду на вказані вимоги чинного законодавства, апелянтом не надано доказів щодо виконання цієї норми.
Отже, можна констатувати, що службове розслідування було призначено 08.03.2022 і в цей же день було складено Висновок про порушення, тобто перевірка проводилась з порушенням, без належної перевірки певних обставин, без отримання особистих пояснень позивача.
Такий висновок було зроблено судом першої інстанції, і колегія суддів вважає його правильним, оскільки відповідач не надав належних доказів на його спростування.
Щодо висновків відповідача про відсутність позивача на робочому місці і не виконання службових обов'язків у період з 24.02.2022 по 10.03.2022, то слід зазначити, що цей висновок відповідача не відповідає положенням пункту 4 розділу V Порядку № 893, яким визначено, що має бути встановлено в ході службового розслідування певні обставини на підтвердження яких мають бути отримані певні і належні докази.
Так, позивач надав докази на спростування такого висновку, зокрема щодо перебування його на території с. Чайки, де вживав заходи реагування на обстріли, фіксація руйнувань, збирання інформації, тощо, як начальник відділення поліції № 5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області.
Зокрема, матеріали справи містять фотоматеріали, зроблені по місцезнаходженню позивача с.Чайки, яке знаходиться у відомстві відділення поліції № 5 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області: фото особового складу поліції з рюкзаками, сумками зроблено 23.02.22 о 22-54 біля будівлі поліції, Чайки; фото будівлі поліції ВП 5, вхід закладений мішками 25.02.22 о 7-29; фото, короткі відео працівників поліції в кабінетах: зроблено 24.02.2022 о 10-16, 25.02.2022 о 4-30, о 4-38, короткі відео працівників поліції та осіб в цивільному одягу (озброєних та в захисті); фото працівників поліції, які відпочивають в приміщенні, в кабінетах (зі зброєю та в бронежилетах та касках) зроблено 24.02.2022 о 23-07; фото працівників поліції на вулиці (озброєнні) 25.02.2022 7-22, о 8-03, 26.02.2022 о 14-00, фото позивача з працівником поліції на вулиці (озброєнні та в захисті) 25.02.2022 о 7-30; фото зброї зроблено 24.02 2022 о 19-13. Фото "стройової" записки на 24.02.2022 відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, де вказано список присутніх осіб - 27, на службі - 5, у відпустці-1, навчання-1 за підписом т.в.о. начальника ВП №5 лейтенанта поліції ОСОБА_1, фото зроблено 24.02.2022 о 10-43 Чайки. Фото стройової записки на 26.02.2022 відділення поліції №5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області де вказано список присутніх осіб - 25, вихідний - 3, незаконно відсутні -7 за підписом заступника начальника ВП №5 лейтенант поліції О. Пікульскій, під номером 1 в списку присутніх вказано ОСОБА_1 фото зроблено 26.02.2022 о 13-58. Крім того, в матералах справи наявні фотокопії діалогів з мобільних додатків, з особистими контактами позивача, а саме з контактом ОСОБА_4 : 24.02.2022 відправлено «стройову» записку, фото пошкодженого зруйнованого будинку о 22-44, 26.02.22 о 11-58 - фото співробітників; контакт «пресса» ОСОБА_3: 24.02, 26.02- просить фото як поліція чергує на вулицях; контакт ОСОБА_2 УПП Чайки: з 24.02.- по 26.02. переписка про необхідність забрати їжу, повідомлення про винищувач, заправка авто; контакт ОСОБА_5 переписка з 23.02.2022 від позивача: повідомлення про зруйнований будинок, факс, повідомлення про СБУ, влучення, евакуацію УПП, фото приміщення відділення поліції, фото співробітників і позивача, повідомлення про загальну обстановку, що відбувається, про затримання особи і автомобіля, який ставить мітки 25.02.2022 по 26.02, інформація з відео про особовий склад відділення поліції, повідомлення про патрулювання; контакт ОСОБА_6 зам 5 Чайки: 24.02.2022 дає інформацію щодо озброєння ТО, інформацію по оновленню «строевки» станом на 25.02,2022, 26.02.2022; контакт ОСОБА_7 КС повідомлення про наявність додаткових людей, інформація позивача про знаходження ворожої техніки на території, інформація для позивача, що людей багато звільняють -10.03.22.
Апелянт надані докази не зміг спростувати.
Позиція відповідача ґрунтується на тому, що інших осіб, які в цей же період були звільненні за таких же обставин не було поновлено за рішеннями суддів.
Проте, колегія суддів вважає, що цей довід не заслуговує уваги, оскільки у цій справах різні сторони і різні обставини, що встановлюються судами при їх розгляді.
Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Отже, відповідачем не було вжито всіх необхідних заходів щодо проведення службового розслідування належним чином, з'ясування всіх причини відсутності чи місцезнаходження позивача на роботі і виконання ним службових обов'язків і завдань, відібрання у позивача і інших осіб пояснень, і складання певних актів.
З урахуванням цього колегія суддів вважає, що відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності спірних наказів не надав, як то передбачено ч.1 ст.77 КАС України.
За таких обставин позовні вимог щодо протиправності спірних наказів є обґрунтованими, й тому підлягають задоволенню, що й було зроблено судом першої інстанції.
Решта позовних вимог щодо поновлення та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від основних позовних вимог через що також підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції проведено розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача за період з 10.03.2022 року по 11.08.2025 року включно, з урахуванням довідки ГУ НП в Київській області від 25.08.2022 року №369, і цей розрахунок є правильним де середньоденна заробітна плата позивача становить 564,06 грн. помножене на 1251 день, тобто 705639, 06 грн.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що всі висновки суду першої інстанції є правильними і обґрунтованими, а відповідач їх належними доказами не спростував.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, з приводу інших доводів апелянта, колегія суддів враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Крім того, щодо всіх інших доводів апелянта, колегія суддів вважає необхідним наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 квітня 2008 року в справі «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
Також Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Повний текст постанови виготовлено 15.12.2025.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказу від 08.03.2022 №55, визнання протиправним та скасування наказу від 09.03.2022 №45 о/с в частині, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
В.В. Кузьменко
В.В. Файдюк