Справа № 320/23148/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І.
09 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційні скарги Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області та Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи: Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправним та нечинним розпорядження в частині
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним розпорядження від 12.06.2020 №714-р "Про визнання адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області" в частині включення Хриплинської територіальної громади Івано-Франківської області до складу Івано-Франківської територіальної громади з адміністративним центром у м. Івано-Франківськ.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем не дотримано положення ст. 140 Конституції України, вимог Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та положень Методики формування спроможних територіальних громад, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214 під час розроблення, затвердження Перспективного плану і визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-франківської області, а також безпідставно, на власний розсуд, без згоди громади включено Хриплинську територіальну громаду Івано-Франківської області до складу Івано-Франківської територіальної громади з адміністративним центром у м. Івано-Франківськ, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів позивача, як жителя Хриплинської територіальної громади.
Позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2021 у справі №640/11405/20 за позовом Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради та Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради позовні вимоги задоволені частково, зокрема виключено Хриплинську сільську раду Івано-Франківської міської ради з переліку територіальних громад, що увійдуть до складу спроможної Івано-Франківської територіальної громади у розпорядженні Кабінету Міністрів України №483-р від 22.04.2020 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області». Рішення набрало законної сили 16.03.2021 за наслідками перегляду справи апеляційним судом.
Позивач відмічає, що заявлені вимоги в даній справі є похідними від вимог, які були предметом спору у справі №640/11405/20. Так, на підставі розпорядження №483-р від 22.04.2020 відповідачем було прийнято спірне розпорядження №714-р від 12.06.2020. Відмічає, що оскаржуване розпорядження приймалось відповідачем із урахуванням Закону України № 562-ІХ від 16 квітня 2020 року «Про внесення змін до деяких Законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», яким внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та доповнено даний Закон пунктом 7-1.
Та, позивач вважає, що відповідач не зважаючи на процес добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад визначений Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та закріплений в ст. 140 Конституції України принцип добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста, набув повноважень самостійно, без відповідних рішень органів місцевого самоврядування, приймати рішення про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затверджувати території територіальних громад на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад областей, а Центральна виборча комісія уповноважена на підставі такого рішення призначати перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад.
Додав, що враховуючи розпорядження №483-р від 22.04.2020, Закону № 562-ІХ, постанови Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 №160, Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 №1009-IX, повноваження Хриплинської сільської ради, як самостійного та представницького органу місцевого самоврядування громади, припинилися, усі її повноваження здійснюються Івано-Франківською міською радою (Івано-Франківською територіальною громадою), тобто суб'єктом до складу якого Хриплинську територіальну громаду включено безпідставно, протиправно та з порушенням її прав, свобод та законних інтересів, і зокрема позивача, як жителя села Хриплин (Хриплинської територіальної громади).
Також, відмітив, що враховуючи існування нормативно-правових актів Івано-Франківською обласною державною адміністрацією у 2019-2020 роках розроблявся проект Перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області, який затверджено розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. №483-p, Хриплинська сільська рада, керуючись Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», Методикою, з метою інформування Івано-Франківської обласної державної адміністрації про позицію та волевиявлення громади у даному питанні, скеровувала на її адресу рішення Хриплинської сільської ради від 21.12.2019р. №25-41/2019 «Про звернення до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, щодо Перспективного плану формування територій громад» та спільне звернення від 23.12.2019р., в якому Хриплинська сільська рада разом з іншими громадами висловила свої заперечення щодо приєднання до Івано-Франківської територіальної громади та просила не затверджувати Перспективний план в частині Івано-Франківської отг. Івано-Франківською обласною державною адміністрацією під час розгляду даного звернення було проігноровано зазначене у ньому та листом від 29.01.2020р. №10358/1/1-19/01-137 надано відповідь у якій зазначено, що у чинному перспективному плані формування територій громад області, а також у проекті оновленого перспективного плану, який в даний час доопрацьовується, передбачено включення сіл, зокрема, Хриплин, до складу Івано-Франківської об'єднаної територіальної громади.
Також про позицію та волевиявлення громади у даному питанні Хриплинською сільською радою було скеровано листи Кабінету Міністрів України та Прем'єр-міністру України від 03.02.2020р. №95/02.2-27 та від 03.02.2020р. №97/02.2-27 до яких було долучено, зокрема, рішення Хриплинської сільської ради від 25.01.2020р. №17-42/2020 «Про звернення Хриплинської сільської ради до Президента України, Верховної Ради України, Народних депутатів України, Кабінету Міністрів України щодо децентралізації влади» та спільне звернення щодо децентралізації влади від 31.01.2020р., в якому зверненні Хриплинська сільська рада разом з іншими громадами просила, зокрема, Кабінет Міністрів України, не підтримувати і не приймати законопроекти, які приводять до примусового приєднання або об'єднання територіальних громад, що в свою чергу призведе до обмеження самоврядних повноважень місцевого самоврядування в наших територіальних громадах. Та листом Директора з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України від 03.03.2020 №7/34.1/3695-20 надано відповідь у якій, зокрема, зазначено, що Мінрегіон не наділений повноваженнями щодо об'єднання територіальних громад та затвердження перспективних планів формування територій громад. Питання розроблення перспективних планів формування територій громад областей (внесення змін), відповідно до Закону та Методики, належить до компетенції облдержадміністрацій.
Позивач вважає, що вказані листи та звернення Хриплинської сільської ради проігноровано Івано-Франківською обласною державною адміністрацією в ході розроблення Перспективного плану та не взято до уваги Кабінетом Міністрів України під час прийняття розпорядження про затвердження Перспективного плану, а також під час прийняття оскаржуваного розпорядження.
Звернув також увагу на те, що жителями села Хриплин скеровувалось до відповідача спільне звернення від 16.03.2023 в якому просили забезпечити відновлення порушених прав та із Секретаріату КМУ надійшов лист від 24.03.2023р. №226/41-41-2-23-7620/2 з якого вбачається, що вказане звернення надіслано для розгляду в Івано-Франківську обласну державну адміністрацію та в Мінінфраструктури, але станом на сьогодні жодних інших відповідей із Кабінету Міністрів України щодо розгляду цього звернення на адресу позивача не надходило. Такі дії позивач вважає ігноруванням прохання жителів Хриплинської громади, а також судового рішення у справі №640/11405/20.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем звернуто увагу на положення ст.ст. 19, 113, 116 Конституції України, ч.ч. 1-3 ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема на положення Закону України від 16.04.2020 №562-ІХ, який набув чинності 14.05.2020, згідно яких було затверджено розпорядження №483-р від 22.04.2020 Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області. В свою чергу, в Розпорядженні № 714 в переліку територіальних громад Івано-Франківської області зазначена, зокрема, Івано-Франківська територіальна громада, до складу якою входять, відповідно, Хриплинська територіальна громада. Таким чином, Розпорядження № 714 видане Урядом в межах повноважень та в установленій законом формі.
Відповідач звертає увагу, що постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» у Івано-Франківської області утворений, зокрема, Івано-Франківський район (з адміністративним центром у місті Івано-Франківськ) у складі територій Більшівцівської селищної, Богородчанської селищної, Букачівської селищної, Бурштинської міської, Галицької міської, Дзвиняцької сільської, Дубовецької сільської, Єзупільської селищної, Загвіздянської сільської, Івано-Франківської міської, Лисецької селищної, Обертинської селищної, Олешанської сільської, Рогатинської міської, Солотвинської селищної, Старобогородчанської сільської, Тисменицької міської, Тлумацької міської, Угринівської сільської, Ямницької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Пункт 2 зазначеної постанови зазначає, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району. Та, в разі скасування постанови № 714 в частині створення Івано-Франківської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області (шляхом вилучення Хриплинської громади з Івано-Франківської громади) виникне правова невизначеність щодо статусу Хриплинської територіальної громади, окремого існування якої в складі Івано-Франківського району чи іншого району Івано-Франківської області не передбачено вказаною постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX.
КМУ вказуючи на положення діючого законодавства щодо прав територіальних громад, порядку добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад, порядку розроблення перспективного плану формування територіальних громад, відмічає, що визначення участі територіальної громади в формі консультацій вказує на дорадчий характер такої участі та саме на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації покладено визначення спроможності територіальних громад відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад.
Відтак, твердження про порушення з боку певних суб'єктів владних повноважень прав територіальних громад в процесі об'єднання територіальних громад, можливо виключно в разі втручання таким суб'єктом, шляхом прийняття рішень обов'язкового характеру, на будь який стадії процедури об'єднання. Визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 483-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області» перспективний план не містить приписів зобов'язуючого характеру щодо вчинення позивачем певних дій, а від так, відсутні підстави вважати наявність порушеного права позивача територіальної громади на добровільність об'єднання з іншими громадами відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування та Закону № 157-VIII.
В той же час, передбачена Законом України від 16.04.2020 № 562-ІХ норма про те, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України на основі затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей, є делегування Уряду повноважень саме в правовому регулюванні певних аспектів адміністративно-територіального устрою України, а не вирішення питання щодо добровільного об'єднання територіальних громад.
При цьому, посилання позивача на, начебто, суперечність положень Закону України від 16.04.2020 № 562-ІХ положенням Конституції України не може братися до уваги, оскільки надання оцінки конституційності положень законів України знаходиться поза межами компетенції адміністративних судів.
Також, застосовуючи положення Закону №562-ІХ, розпорядження №483-р від 22.04.2020 відповідач зазначив, що КМУ реалізуючи свої повноваження визначені п. 7-1 Розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було затверджено 24 розпорядження №№707-р-730-р про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад в усіх областях України, Верховна Рада реалізуючи свої конституційні повноваження за п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України прийняла постанову №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» та Центральна виборча комісія реалізуючи свою конституційну функцію постановою від 08.08.2020 №160 постановила про перші вибори на території країни 25.10.2020, що у сукупності свідчить про перше затвердження адміністративно-територіального устрою держави, територіальну основу для функціонування органів місцевого самоврядування та місцевих органі виконавчої влади, а також територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які є складовими системи публічної влади України.
Відповідач звертає увагу, що позивач не оскаржував постанову Верховної Ради від 17.07.2020 р. № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», та постанову Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 р. № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року», внаслідок яких відбулися перші місцеві вибори та було сформовано орган місцевого самоврядування укрупненої територіальної громади (з урахуванням Хриплинської територіальної громади) Івано-Франківську міську територіальну громаду.
Тому, затверджена розпорядженням № 714-р конфігурація спроможної Івано-Франківської територіальної громади в складі, зокрема, Хриплинської територіальної громади, саме внаслідок реалізації Урядом передбачених пунктом 7 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад є законною, та відповідає актуальному стану розвитку та впровадження реформи, яка розпочалась із затвердження Кабінетом Міністрів України розпорядження від 01.04.2014 № 333-р «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в України».
Та, визнання протиправним та нечинним розпорядження № 483-р, в частині що стосується віднесення Хриплинської територіальної громади до спроможної Івано-Франківської територіальної громади, жодним чином не впливає на можливість зміни конфігурації Івано-Франківської територіальної громади, визначеної розпорядженням № 714-р, шляхом вилучення території Хриплинської громади.
Враховуючи висновки Верховного Суду викладені у постанові від 19.10.2022 у справі №640/32312/20 щодо подібності до даних правовідносин, де переглядалось розпорядження №718-р від 12.06.2020 Про затвердження територіальних центрів та затвердження територіальних громад Львівської області, Верховний Суд відмітив що виключення судами попередніх інстанцій Дублянської територіальної громади Жовківського району зі складу Львівської територіальної громади з адміністративним центром в м. Львів, не є належним та ефективним засобом захисту порушеного права, оскільки не відновлює нібито порушені права позивача, адже таким рішенням не скасовуються результати місцевих виборів та не скасовується факт утворення Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львів.
Вказуючи також на рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 у справі №18-рп/2004, враховуючи ст. 13 Конвенції, ст. 55 Конституції наполягає, що судовий захист має полягати у відновленні порушеного права, досягнення особою бажаного результату та прийняття рішень, які призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає міжнародній нормі, у зв'язку з чим, вимоги позивача не призводять до поновлення його порушених прав та поставлять під сумнів легітимність Івано-Франківської міської ради, прийнятих нею рішень відносно Хриплинської територіальної громади, позбавить фінансування останньої, а також ЦВК не матиме підстав для прийняття рішення про призначення виборів через що Хриплинська територіальна громада не буде мати органу місцевого самоврядування, прав її мешканців.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є жителем Хриплинської територіальної громади.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 16.03.1982 №96 «Про внесення змін в адміністративно-територіальному устрої міста Івано-Франківська та Тисменицького району» вирішено підпорядкувати Вовчинецьку, Крихівецьку, Угорницьку, Хриплинську сільські ради народних депутатів Тисменицького району Івано- Франківській міській раді народних депутатів.
Відповідно, територіальна громада с. Хриплин Івано-Франківської міської ради перебувала у складі територіальної громади Івано-Франківська та у підпорядкуванні Івано-Франківської міської ради.
Хриплинська сільська рада, рішенням № 25-41/2019 від 21.12.2019 та Вовчинецька сільська рада рішенням № 25-1.1/2019 доручили головам відповідних рад звернутись до Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо Перспективного плану формування територій громад з листом, за змістом якого висловлюють своє непогодження з об'єднанням, зазначаючи про спроможність власних громад.
Листом від 29.01.2020 №10358/1/1-19/01-137 надано відповідь у якій зазначено, що у чинному перспективному плані формування територій громад області, а також у проекті оновленого перспективного плану, який в даний час доопрацьовується, передбачено включення сіл, зокрема, Хриплин, до складу Івано-Франківської об'єднаної територіальної громади.
Хриплинською сільською радою було скеровано листи Кабінету Міністрів України та Прем'єр-міністру України від 03.02.2020 №95/02.2-27 та від 03.02.2020 №97/02.2-27 до яких було долучено, зокрема, рішення Хриплинської сільської ради від 25.01.2020 №17-42/2020 «Про звернення Хриплинської сільської ради до Президента України, Верховної Ради України, Народних депутатів України, Кабінету Міністрів України щодо децентралізації влади» та спільне звернення щодо децентралізації влади від 31.01.2020, в якому зверненні Хриплинська сільська рада разом з іншими громадами просила, зокрема, Кабінет Міністрів України, не підтримувати і не приймати законопроекти, які приводять до примусового приєднання або об'єднання територіальних громад, що в свою чергу призведе до обмеження самоврядних повноважень місцевого самоврядування в наших територіальних громадах.
Листом Директора з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України від 03.03.2020 №7/34.1/3695-20 надано відповідь у якій, зокрема, зазначено, що Мінрегіон не наділений повноваженнями щодо об'єднання територіальних громад та затвердження перспективних планів формування територій громад. Питання розроблення перспективних планів формування територій громад областей (внесення змін), відповідно до Закону та Методики, належить до компетенції облдержадміністрацій.
22.04.2020 Кабінетом Міністрів України було видано розпорядження № 483-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області», згідно з п. 2 якого, зокрема, Хриплинська територіальна громада віднесена до спроможної Івано-Франківської територіальної громади, адміністративний центр якої визначено в м. Івано-Франківськ, код населеного пункту-адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ - 2610100000.
В наступному, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №714-р «Про визнання адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» включено, зокрема, Хриплинську територіальну громаду Івано-Франківської області до складу Івано-Франківської територіальної громади з адміністративним центром у м. Івано-Франківськ.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2021 у справі №640/11405/20 за позовом Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради та Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради позовні вимоги задоволені частково, а саме - виключено Хриплинську сільську раду Івано-Франківської міської ради з переліку територіальних громад, що увійдуть до складу спроможної Івано-Франківської територіальної громади у розпорядженні Кабінету Міністрів України №483-р від 22.04.2020 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області». Рішення набрало законної сили 16.03.2021 за наслідками перегляду справи апеляційним судом.
Жителями села Хриплин скеровувалось до КМУ спільне звернення від 16.03.2023 в якому просили забезпечити відновлення порушених прав та із Секретаріату КМУ надійшов лист від 24.03.2023 №226/41-41-2-23-7620/2 з якого вбачається, що вказане звернення надіслано для розгляду в Івано-Франківську обласну державну адміністрацію та в Мінінфраструктури.
Не отримавши відповіді від КМУ, не погоджуючись із законністю спірного розпорядження КМУ №714-р, позивач як житель Хриплинської територіальної громади звернувся до суду із даним позовом наполягаючи на порушенні права територіальної громади на об'єднання та приєднання до територіальних громад.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, Законом України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон № 794-VII), Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою від 18.07.2007 № 950, а також іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є найвищим органом у системі виконавчої влади та здійснює свої повноваження на основі Конституції й законів України, а також указів Президента та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Основного Закону.
Стаття 3 Закону № 794-VII визначає, що діяльність Кабінету Міністрів ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу влади, колегіальності, безперервності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.
Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону, у своїй діяльності Уряд керується Конституцією України, Законом № 794-VII, іншими законами, а також актами Президента України та постановами Верховної Ради України, ухваленими відповідно до Конституції та законів.
Стаття 117 Конституції України встановлює, що Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень видає постанови і розпорядження, обов'язкові до виконання.
Акти Кабінету Міністрів України засвідчуються підписом Прем'єр-міністра України.
Нормативно-правові документи, ухвалені Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, підлягають державній реєстрації відповідно до порядку, визначеного законодавством.
Таким чином, діяльність Кабінету Міністрів України спрямована на реалізацію інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. До його компетенції належить вирішення питань державного управління в економічній і фінансовій сферах, у соціальній політиці, сфері праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту та туризму, захисту довкілля, екологічної безпеки, природокористування, у сфері правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини й громадянина, у сфері запобігання та протидії корупції, а також вирішення питань внутрішньої й зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та оборони. Усі його розпорядження є обов'язковими для виконання.
Відповідно до частин 1- 3 статті 3 Закону №794-VII, робота Кабінету Міністрів України здійснюється на засадах верховенства права, законності, розподілу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.
Кабінет Міністрів України реалізує виконавчу владу на підставі й у межах повноважень, а також у спосіб, визначений Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України діє як колегіальний орган, і ухвалення рішень відбувається після попереднього обговорення питань на його засіданнях.
Як встановлено судом, 22.04.2020 Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №483-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області». Відповідно до пункту 2 цього документа Хриплинська територіальна громада була віднесена до спроможної Івано-Франківської міської територіальної громади з адміністративним центром у місті Івано-Франківську.
Зазначене розпорядження було ухвалене на підставі частини 3 статті 11 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2021 у справі №640/11405/20, поданій Хриплинською та Вовчинецькою сільськими радами Івано-Франківської міської ради, позов задоволено частково, зокрема Хриплинську сільську раду вилучено з переліку громад, які мали увійти до складу спроможної Івано-Франківської територіальної громади відповідно до розпорядження КМУ №483-р від 22.04.2020.
Рішення суду першої інстанції набуло чинності 16.03.2021 після перегляду справи апеляційним судом (постанова від 16.03.2021).
Суди першої та апеляційної інстанцій, беручи до уваги норми Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», встановили, що положення розділу ІІ Закону №157-VIII визначають умови й процедуру добровільного об'єднання громад, а також містять послідовність етапів, які повинні виконуватися один за одним. Тобто кожний наступний крок можливий лише після завершення попереднього. Дотримання такого порядку є обов'язковою умовою для добровільного об'єднання громад відповідно до чинного законодавства й Конституції України.
Процес добровільного об'єднання громад включає кілька етапів: ініціювання, підготовку проєктів рішень (громадські обговорення, надання згоди або відмова у згоді, делегування представників до спільної робочої групи чи рішення про відмову), створення робочої групи, підготовку остаточних рішень (обов'язкові громадські слухання, аналіз відповідності Конституції й законам України, ухвалення рішення про об'єднання або проведення місцевого референдуму). Крім того, процес ініціювання може розпочинатися з урахуванням перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим та областей. Таким чином, перспективний план є базовою основою для початку процедури добровільного об'єднання.
Досліджуючи Закон №157-VIII у взаємозв'язку з Методикою, затвердженою постановою КМУ №214 від 08.04.2015, суди дійшли висновку, що забезпечення принципів добровільності, прозорості й відкритості здійснюється, зокрема, шляхом проведення консультацій з територіальними громадами на етапі розробки проєкту перспективного плану, що фіксується відповідним протоколом.
Під час прийняття розпорядження КМУ №483-р від 22.04.2020 було враховано висновок Міністерства фінансів України, прогноз впливу акта на інтереси зацікавлених осіб, висновки Міністерства юстиції за результатами правової експертизи та протокол узгодження позицій. Однак звернення Хриплинської та Вовчинецької сільських рад щодо децентралізації з викладеними запереченнями проти об'єднання не були відображені у поясненнях відповідача та безпідставно не взяті до уваги під час ухвалення оскаржуваного розпорядження.
На підставі аналізу статей 1, 6, ч. 1 та ч. 2 ст. 71 Закону «Про місцеве самоврядування», ч. 3 ст. 140 та ч. 1 ст. 143 Конституції України, статей 6 і 11 Європейської Хартії місцевого самоврядування, а також Рекомендації Rec(2004)12, суди дійшли висновку, що заперечення Хриплинської та Вовчинецької сільських рад проти об'єднання суперечать принципу добровільності, який передбачає обов'язкову наявність згоди - активної або мовчазної. Кабінет Міністрів України не надав належної оцінки цим запереченням, що призвело до порушення їхніх прав та законних інтересів, оскільки спірне розпорядження створювало для них правові наслідки та впливало на обсяг їхніх повноважень.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням у справі, яке набрало законної сили, не потребують доказування в інших справах за участю тих самих осіб.
З урахуванням зазначених обставин колегія суддів констатує, що в межах цієї справи правомірність розпорядження КМУ №483-р від 22.04.2020 не потребує додаткового доведення, оскільки у справі №640/11405/20 суди попередніх інстанцій уже встановили порушення прав позивачів, зокрема: включення громад без їх волевиявлення (за наявності заперечень), непроведення обов'язкових громадських обговорень, відсутність рішень про згоду на добровільне об'єднання та неделегування представників до спільної робочої групи. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ці порушення принципів добровільності, відкритості та прозорості при формуванні Перспективного плану територій громад Івано-Франківської області спричинили порушення засад місцевого самоврядування.
Переходячи до оцінки правомірності розпорядження КМУ №714-р від 12.06.2020, суд зазначає таке.
Спірним розпорядженням №714-р від 12.06.2020, ухваленим відповідно до абзацу 1 пункту 7-1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Івано-Франківської області. До складу спроможної Івано-Франківської громади включено і Хриплинську територіальну громаду.
Стаття 140 Конституції України встановлює, що місцеве самоврядування - це право територіальної громади (жителів села, селища чи добровільного об'єднання кількох населених пунктів) самостійно вирішувати питання місцевого значення. Це право здійснюється безпосередньо громадою або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону «Про місцеве самоврядування», територіальні громади можуть об'єднуватися в одну громаду і створювати спільні органи місцевого самоврядування.
Стаття 2 Закону №157-VIII визначає, що добровільне об'єднання здійснюється з дотриманням принципів законності, добровільності, економічної ефективності, державної підтримки, повсюдності місцевого самоврядування, відкритості та відповідальності.
Частина 1 статті 4 того ж Закону встановлює умови, за яких можливе формування об'єднаної територіальної громади, включно з вимогами щодо безперервності території, врахування історичних та соціально-економічних чинників, а також забезпечення належного рівня публічних послуг після об'єднання.
Законом №348-ІХ від 05.12.2019 частину першу статті 4 доповнено пунктом 6, який передбачає, що об'єднання здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад.
Згідно зі статтею 5 Закону №157-VIII ініціаторами добровільного об'єднання можуть виступати сільські, селищні, міські голови, третина депутатів ради, члени громади або органи самоорганізації населення.
Частини 4- 7 статті 7 цього Закону визначають процедуру отримання висновків від обласних державних адміністрацій та ухвалення рішень щодо добровільного об'єднання або проведення місцевого референдуму. У разі відповідності рішень висновку проєкт подається до Центральної виборчої комісії для призначення перших виборів.
Частина 8 статті 7 передбачає, що після отримання позитивних рішень усіх рад обласна державна адміністрація звертається до ЦВК щодо призначення перших виборів, про що інформує Верховну Раду України й інші відповідні органи.
Відповідно до статті 8 Закону, об'єднана громада вважається створеною з моменту набрання чинності всіма рішеннями рад або рішенням місцевого референдуму, за умови відповідності цих рішень висновку облдержадміністрації.
Стаття 11 Закону визначає, що перспективний план формування територій громад розробляється Радою міністрів АРК та обласними державними адміністраціями за методикою формування спроможних громад, яку затверджує Кабінет Міністрів України. Перспективний план охоплює всю територію області або Автономної Республіки Крим.
Законом України від 05 грудня 2019 року №348-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей» частину третю статті 11 зазначеного Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої: «Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації».
Згідно з пунктом 4 Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214 (далі - Методика), створення спроможних територіальних громад передбачає такі етапи: підготовку Радою міністрів Автономної Республіки Крим або облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення такого проекту Верховною Радою АРК або обласною радою; затвердження перспективних планів Кабінетом Міністрів України; добровільне об'єднання територіальних громад; добровільне приєднання суміжної сільської чи селищної територіальної громади до спроможної об'єднаної громади, визначеної такою відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», у межах перспективного плану відповідної області; формування органів місцевого самоврядування спроможних громад.
24.01.2020 постановою Кабінету Міністрів України №34 внесено зміни до Методики формування спроможних територіальних громад, яка була ухвалена постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №214.
Відповідно до пункту 4 Методики (в редакції постанови КМУ від 24 січня 2020 року №34), Рада міністрів АРК та обласні державні адміністрації, з урахуванням уже створених відповідно до Закону об'єднаних територіальних громад, готують відповідно до Методики та із залученням представників органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення і громадськості відповідних територій: проект перспективного плану та паспорти спроможних територіальних громад за формою, визначеною додатком 1.
Пункт 5 Методики (у редакції постанови від 24.01.2020 №34) встановлює, що процес формування спроможних територіальних громад включає такі послідовні дії: 1) визначення потенційних адміністративних центрів та зон їх доступності; 2) визначення складу територіальних громад, що мають входити до спроможної громади; 3) оцінку рівня спроможності.
Згідно з пунктом 12 Методики (редакції КМУ від 24.01.2020 №34), для забезпечення прозорості та відкритості роботи з підготовки проекту перспективного плану формується робоча група за участю представників Ради міністрів АРК, облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та громадськості.
Пункт 11 Методики (у редакції постанови КМУ від 30.08.2017 №662) передбачає, що для врахування інтересів територіальних громад під час створення проекту перспективного плану уповноважені посадові особи Ради міністрів АРК або облдержадміністрації проводять консультації з представниками органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також з суб'єктами господарювання і громадськими об'єднаннями. Підсумки консультацій фіксуються у протоколі. Вони проводяться під час визначення переліку громад, що можуть увійти до спроможної громади; переліку громад, які не охоплюються зонами доступності потенційних адміністративних центрів; встановлення меж територій спроможних громад. У першу чергу консультації проводяться з громадами, території яких потрапляють до зон доступності кількох потенційних адміністративних центрів. Саме на основі результатів консультацій та рішень органів місцевого самоврядування визначається потенційний адміністративний центр спроможної громади.
14.05.2020 набрав чинності Закон України від 16.04.2020 №562-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» доповнено пунктом 7-1. У його першому абзаці вказано, що до ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.
Рішення КМУ про визначення адміністративних центрів і затвердження територій громад направляється до Центральної виборчої комісії для призначення перших виборів депутатів відповідних місцевих рад та голів громад.
Другий абзац пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №562-ІХ передбачає, що визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження їх територій проводиться на основі перспективних планів, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з цих положень, суд підкреслює, що механізм реалізації статті 7-1 Розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування» має бути прозорим і мотивованим.
У межах встановлених обставин цієї справи КМУ, ухвалюючи розпорядження №714-р від 12.06.2020, керувався результатами вже завершеної процедури об'єднання громад, оформленими розпорядженням №483-р від 22.04.2020, яке розглядалося у справі №640/11405/20.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин закон про адміністративно-територіальний устрій України ще не був прийнятий, тому Кабінет Міністрів України мав повноваження визначати адміністративні центри та території територіальних громад шляхом затвердження перспективних планів.
Суд звертає увагу, що діяльність Кабінету Міністрів України щодо визначення адміністративних центрів і територій громад повинна відповідати процедурі добровільного формування об'єднаних громад, передбаченій Законом «Про добровільне об'єднання територіальних громад», а також процедурі добровільного приєднання, що встановлена зазначеним Законом та Методикою формування спроможних територіальних громад (постанова КМУ №214 від 08.04.2015).
Необхідно враховувати, що затверджена Кабінетом Міністрів України Методика формування спроможних громад та затверджений Перспективний план формування територій громад Івано-Франківської області безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача, оскільки вимагають дотримання визначеної законом процедури створення об'єднаних територіальних громад, що підтверджено також у рішенні суду у справі №640/11405/20.
Суд окремо наголошує, що відповідно до Розділу ІІ Закону України №157-VIII «Про добровільне об'єднання територіальних громад» процес ініціювання добровільного об'єднання складається з кількох етапів: ініціювання об'єднання, підготовка проектів рішень, ухвалення рішень щодо об'єднання, створення об'єднаної громади та реорганізація органів місцевого самоврядування.
Ураховуючи вимоги Методики №214, формування спроможних громад має здійснюватися із дотриманням принципів добровільного об'єднання та добровільного приєднання до вже створених спроможних громад, із наступним формуванням органів місцевого самоврядування таких громад.
Відтак, перспективний план формування територій громад АРК чи області та паспорти спроможних громад готуються Радою міністрів АРК та відповідними обласними державними адміністраціями згідно з Методикою та охоплюють всю територію відповідного регіону.
Судова колегія зауважує, що затвердження перспективного плану фактично є однією зі стадій створення об'єднаних територіальних громад і визначає подальший порядок їх формування.
Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 у справі №640/14698/20 та у постанові від 10.05.2023 у справі №640/13908/20.
З огляду на те, що на час виникнення спірних правовідносин закон про адміністративно-територіальний устрій не було ухвалено, уповноваженим органом щодо визначення адміністративних центрів та територій громад був КМУ, що й було реалізовано у розпорядженні №483-р від 22.04.2020, яке стало предметом оскарження у справі №640/11405/20.
Суд підкреслює, що у випадку порушення встановлених законом етапів добровільного об'єднання громад, будь-яке подальше затвердження перспективного плану, визначення адміністративних центрів або затвердження територій громад є протиправним і порушує право громад на об'єднання та приєднання.
У межах цієї справи встановлено, що Хриплинська сільська рада своїм рішенням №25-41/2019 від 21.12.2019 уповноважила голову ради звернутися до Івано-Франківської ОДА щодо перспективного плану, висловивши незгоду із запропонованим об'єднанням та наголошуючи на власній спроможності громади. У листі від 29.01.2020 №10358/1/1-19/01-137 вказувалося, що у чинному перспективному плані та проекті його оновлення передбачене включення сіл, зокрема Хриплина, до Івано-Франківської ОТГ.
Після цього Хриплинська сільська рада направила листи до КМУ та Прем'єр-міністра (від 03.02.2020 №95/02.2-27 та №97/02.2-27), додавши рішення ради від 25.01.2020 №17-42/2020 «Про звернення Хриплинської сільської ради… щодо децентралізації влади», а також спільне звернення від 31.01.2020, у якому громади просили КМУ не підтримувати законопроекти про примусове об'єднання громад, що може обмежити їхнє право на місцеве самоврядування. У відповідь Міністерство розвитку громад та територій України листом від 03.03.2020 №7/34.1/3695-20 повідомило, що не має повноважень щодо об'єднання громад або затвердження перспективних планів; ці питання належать до компетенції облдержадміністрацій.
Отже, на момент ухвалення розпорядження №483-р від 22.04.2020 Хриплинська сільська рада не надавала згоди на об'єднання, посилаючись на власну спроможність.
Згідно з частиною третьою статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у формах, визначених Законом, як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади самостійно або через створені ними органи місцевого самоврядування управляють комунальним майном; затверджують програми розвитку; ухвалюють місцеві бюджети; встановлюють місцеві податки і збори; забезпечують проведення місцевих референдумів; створюють та контролюють діяльність комунальних підприємств; а також вирішують інші питання місцевого значення.
Стаття 6 Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікованої Україною у 1997 році) встановлює, що органи місцевого самоврядування мають право визначати власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб та забезпечення ефективного управління.
Стаття 11 Хартії гарантує право органів місцевого самоврядування на юридичний захист своїх повноважень та принципів самоврядування, закріплених у законодавстві.
Рекомендація Rec(2004)12 щодо процесів зміни меж органів місцевої влади наголошує, що реформи, засновані на добровільності участі місцевих органів влади, є більш бажаними, ніж зміни, нав'язані вищим рівнем влади всупереч волі громад. Ініціатива «знизу догори» може поєднуватися з рішеннями «згори донизу», але реформа повинна прагнути до добровільної підтримки з боку громад, яких вона стосується.
Також підкреслюється, що учасники реформ мають бути залучені на всіх етапах, включно з підготовчим. Злиття та інші зміни щодо меж громад мають здійснюватися відповідно до принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, включаючи проведення консультацій з громадами, а за можливості - референдумів. Це не виключає можливості стимулювання громад до співробітництва, злиття чи децентралізації з боку центральних органів влади.
Разом із цим, не порушуючи загальних норм законодавства, органи місцевого самоврядування повинні мати можливість самостійно встановлювати власну внутрішню адміністративну організацію, виходячи з локальних потреб і необхідності забезпечення ефективного управління (стаття 6 Європейської хартії місцевого самоврядування).
Стаття 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села або добровільного об'єднання жителів кількох сіл у сільську громаду, а також селища чи міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Концепція народовладдя, закріплена в Конституції України, передбачає взаємозв'язок прямої демократії (реалізації народного волевиявлення шляхом виборів, референдумів тощо) та представницької демократії (здійснення влади через органи державної влади та органи місцевого самоврядування), при цьому жодній із цих форм не надається пріоритет.
Норми розділу III «Вибори. Референдум» Конституції України регламентують порядок ухвалення рішень безпосередньо народом, реалізацію одного з ключових політичних прав громадян - виборчого, а також механізм формування основних елементів державного апарату.
Відповідно до положень Розділу II (статті 5- 8) та Розділу III (статті 11) Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», затвердження Кабінетом Міністрів перспективного плану формування територій громад визначеної конфігурації передбачає обов'язкове погодження запропонованої конфігурації спроможної територіальної громади з органами місцевого самоврядування.
У підсумку колегія суддів наголошує, що оскаржуване розпорядження КМУ №714-р від 12.06.2020 було прийняте на виконання пункту 7-1 Закону №562-ІХ, однак без дотримання принципу добровільності, прозорості (відсутністю взаємодії з територіальною громадою) та належного обґрунтування, а також без урахування звернення Хриплинівської територіальної громади про незгоду на об'єднання. Це, своєю чергою, спричинило порушення прав і законних інтересів Хриплинівської територіальної громади Івано-Франківської області та зокрема позивача як жителя с. Хриплин і представника цієї громади.
Відповідач не спростував належними і достатніми аргументами наявність у позивача конституційного та конвенційного права на звернення до суду як члена Хриплинівської територіальної громади, і суд це право визнав та забезпечив при розгляді даного спору.
Суд зазначає, що саме оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України є «кінцевим» нормативно-правовим актом, який змінює статус позивача та вносить корективи до територіального устрою відповідних громад області.
Суд установив, що спірне розпорядження КМУ порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки включає його до спроможної територіальної громади без наявності відповідного волевиявлення та попри наявність рішення про об'єднання з іншою громадою.
Судові висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 31.10.2022 у справі №640/14698/20 та від 06.12.2024 у справі №640/13908/20.
Щодо посилань відповідача на постанову Верховного Суду від 19.10.2022 у справі №640/32312/20, такі не підлягають застосуванню, оскільки правовідносини в тій справі не є подібними. Зокрема, у справі №640/32312/20 касаційний суд звернув увагу на відсутність доказів оскарження або скасування перспективного плану, тоді як у цій справі оскаржується розпорядження про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Івано-Франківської області за наявності чинного судового рішення, яким перспективний план скасовано в частині включення Хриплинівської сільської ради до складу Івано-Франківської громади (справа №640/11405/20).
Крім цього, встановлено, що постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» у Івано-Франківській області було створено, зокрема, Івано-Франківський район (адміністративний центр - м. Івано-Франківськ), до складу якого включено території численних сільських, міських та селищних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Пункт 2 цієї постанови визначає, що межі районів встановлюються по зовнішніх межах територій сільських, селищних і міських громад, які входять до відповідного району.
Постановою Центральної виборчої комісії від 8 серпня 2020 року №160, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», було призначено перші місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року. Відповідно, у цю дату відбулися вибори депутатів та голови Івано-Франківської міської територіальної громади.
Суд звертає увагу, що в межах даної справи не вирішується питання щодо спроможності Хриплинівської територіальної громади бути самостійною у разі визнання недійсним спірного розпорядження в частині її включення до Івано-Франківської громади. Суд вирішує спір у межах визначеного предметом позову, перевіряючи дотримання КМУ вимог статті 19 Конституції України, відповідність розпорядження ст. 2 КАС України та враховуючи принципи адміністративного судочинства, закріплені у ч. 3 цієї статті.
Обраний позивачем спосіб захисту суд визнав правильним і достатнім для відновлення його порушених прав як жителя Хриплинівської територіальної громади.
Те, що Верховна Рада визначила адміністративний центр постановою №807-ІХ або що 25.10.2020 було проведено вибори, не позбавляє позивача права звернутися до суду, якщо він вважає, що його права порушено і вони потребують судового захисту.
Суд також зауважує, що у справі №640/16330/20, де Хриплинська сільська рада оскаржує розпорядження КМУ №714-р, на момент розгляду цієї справи рішення не ухвалене; з ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 убачається, що позивач подав клопотання про залишення позову без розгляду, але у зв'язку із процесуальним правонаступництвом - заміною Хриплинської сільської ради її правонаступником Івано-Франківською міською радою - суд зобов'язав правонаступника надати позицію щодо підтримання або відкликання зазначеного клопотання.
Аргументи третьої особи про те, що Хриплинська сільська рада припинила існування 11 лютого 2021 року шляхом приєднання до Івано-Франківської міської ради, що підтверджено відповідним записом, не змінюють правового статусу Хриплинівської територіальної громади як суб'єкта місцевого самоврядування.
Стаття 9 КАС України передбачає, що адміністративні справи розглядаються на засадах змагальності сторін і свободи в поданні доказів та переконуванні суду.
Положення статті 72 КАС України визначають, що доказами у справі є будь-які дані, які дають змогу суду встановити факти, що підтверджують або спростовують вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, важливі для правильного вирішення спору.
Частина друга статті 73 КАС України уточнює, що предмет доказування охоплює всі обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення та мають значення для справи.
Докази є достатніми тоді, коли їх сукупність дозволяє суду зробити висновок про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 76 КАС України питання достатності доказів суд вирішує, керуючись своїм внутрішнім переконанням.
За статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги й заперечення, а суб'єкт владних повноважень має надати суду всі документи і матеріали, що можуть бути доказами у справі.
Отже, позивач належно довів протиправність оскаржуваного розпорядження, тоді як відповідач не надав жодних належних доказів чи аргументів на користь його законності.
Статті 242 КАС України зобов'язують суд ухвалювати рішення на засадах верховенства права, забезпечуючи їх законність та обґрунтованість. Рішення є законним, якщо воно прийняте відповідно до норм матеріального й процесуального права; обґрунтованим - якщо воно спирається на повне й всебічне з'ясування обставин на підставі доказів, досліджених у засіданні, з наданням оцінки аргументам усіх сторін.
Рішення ЄСПЛ у справах «Hirvisaari v. Finland» (п. 30) та «Ruiz Torija v. Spain» (п. 29) визначають, що суди зобов'язані наводити достатні мотиви своїх рішень, але не зобов'язані відповідати окремо на кожен аргумент сторін - обсяг мотивування залежить від обставин конкретної справи.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скаргі Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області та Кабінету Міністрів України - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року-без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма
Повне судове рішення складено «15» грудня 2025 року.