П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/11653/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (суддя Малих О.В., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 31.10.2025) про передачу до іншого суду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (Центральний ВП) про визнання дій протиправними,-
20.06.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (Центральний ВП), в якому позивач просив зобов'язати відповідача виключити відомості про ОСОБА_1 з Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, як особу, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП та який підлягає затриманню та доставленню до ТЦК та СП.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва.
Ухвала суду мотивована тим, що предметом спору у даній справі є дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з виявленням ним обставин можливого порушення позивачем правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, а тому розгляд даної справи віднесений до компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду (п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України).
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
На думку апелянта, оскільки позивач оскаржує неправомірні дії відповідача, які полягають в реєстрації відповідачем факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення без наявності на те підстав (поданої заяви про факт вчинення адміністративного правопорушення, поданої у відповідності до положень законодавства), а не оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності та не оскаржує правомірність/неправомірність дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, даний спір не підпадає під перелік, встановлений частиною 1 ст. 20 КАС України, що виключає можливість його вирішення місцевим загальним судом, як адміністративним.
Відповідачі надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 КАС України, якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства, частиною першою статті 5 якого унормовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
На підставі пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення, аналіз якого дає підстави стверджувати, що справа про адміністративне правопорушення - це впорядкований комплекс матеріалів, що документують протиправну дію (проступок), обставини її вчинення та фіксують процес притягнення особи до відповідальності уповноваженими органами.
Дії суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності є з'ясування обставин правопорушення з метою притягнення особи до відповідальності, винесення постанови, а також запобігання новим правопорушенням.
До особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в межах розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути застосовані заходи забезпечення адміністративного провадження.
Вирішуючи передати дану справу на розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва суд першої інстанції виснував, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги свідчать про те, що предметом позову у цій справі є дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з виявленням ним обставин можливого порушення позивачем правил військового обліку, що може свідчити про наявність складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП.
З огляду на вищенаведені норми права колегія суддів вважає такі висновки передчасними, адже зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем не оскаржуються дії цього відповідача, які б були пов'язані з притягненням його до адміністративної відповідальності. Пред'явлена позовна вимога стосується виключення певних відомостей щодо позивача з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», інших баз Національної поліції, ведення яких належить до управлінських функцій відповідача як суб'єкта владних повноважень.
При цьому, як на підставу протиправності внесення таких відомостей позивач посилається на те, що ТЦК та СП не зверталося до поліції з метою саме затримання та доставлення позивача для складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП.
Судом першої інстанції помилково було враховано висновки постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 26.08.2025 у справі № 420/23357/25, оскільки у зазначеній справі предмет спору були дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивача, з метою його адміністративного затримання.
Колегія суддів зазначає, що статтею 267 КУпАП заінтересованій особі надано право на оскарження в т.ч. і до суду заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, до яких відноситься затримання особи.
З огляду на заявлені позивачем вимоги і підстави, викладені на їх обґрунтування, а також враховуючи те, що предмет позову у цій справі, колегія суддів вважає, що даний спір підсудний окружному адміністративному суду.
Оскільки судом першої інстанції неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання ухвала суду про передачу до іншого суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року про передачу справи до іншого суду - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя К.В.Кравченко
Суддя Ю.В.Осіпов