П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/3021/25
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Миколаїв;
Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:
01.04.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Устинов О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Градовського Ю.М.
- Скрипченка В.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились у зменшені у грошовому виразі розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних у довідках від 18.12.2024 №9/1/17205, №9/1/17206 про розмір грошового забезпечення позивача;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлені довідки про розміри грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 та 01 січня 2023 року відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 15 червня 1994 року №414, Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року за №260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії, у грошовому виразі, обчисленому, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, вказаних в довідках №9/1/17205 від 18.12.2024 року та №9/1/17206 від 18.12.2024 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та станом на 01.01.2023 року з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 року у розмірі у розмірі 2481 гривень та встановленого станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684 гривень, для перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання судового рішення, яке набрало законної сили в іншій адміністративній справі №400/6500/24, ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено на ім'я позивача довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року, в яких зазначено основні розміри грошового забезпечення, розраховані із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року. Поряд з цим, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію) та премії у довідках відповідачем протиправно зменшено.
Таким чином, посилаючись на порушення відповідачем прав та інтересів позивача на належне пенсійне забезпечення, останній вимушений звернутись до адміністративного суду із цим позовом.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що за цим позовом позивачем оспорюються дії відповідача, вчинені під час виконання рішення суду в іншій адміністративній справі №400/6500/24. Водночас, належне виконання судового рішення забезпечується спеціальними нормами КАС України, зокрема статтями 382, 383 КАС України. Наявність у адміністративному процесуальному законодавстві спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Підсумовуючи, суд визначив, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, встановленому КАС України (статтями 382, 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. За висновком суду, вимоги позивача про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, які вчинені на виконання судового рішення, а також зобов'язання відповідача вчинити дії на виконання іншого судового рішення, розгляду в окремому судовому позовному провадженні не підлягають.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірне питання, та обставинам справи, помилково залишено поза увагою те, що у справі підстави і предмет позову хоча і пов'язані з оскарженням дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені на виконання рішення суду в іншій справі (№400/6500/24), але за результатами вчинення таких дій між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані. Так, судом першої інстанції помилково проігноровано ту обставину, що в іншій адміністративній справі №400/6500/24 не вирішено питання про перегляд розміру додаткових видів грошового забезпечення у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня 2022, 2023 календарних років. Отже, позивач у цій справі обрав спосіб захисту своїх прав та інтересів шляхом подання позову про визнання протиправними дій саме у зв'язку з виникненням між позивачем та відповідачем нових спірних правовідносин, вирішення яких не охоплюється судовим рішенням у справі №400/6500/24.
У відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення. Заперечуючи проти обґрунтованості доводів та вимог апелянта, відповідач зазначає, що вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи, оскільки такі вимоги належить вирішувати за правилами спеціальних норм статей 382, 383 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За правилами частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Слід враховувати, що відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Вказані положення адміністративного процесуального законодавства кореспондуються і з приписами статті 370 КАС України.
Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 382 КАС суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 статті 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1, 6 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З наведеного слідує правильність висновку суду першої інстанції про те, що положення статей 382, 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому вищенаведеними приписами адміністративного процесуального законодавства, яке не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, у тому числі у належному порядку.
Як свідчать обставини справи, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, яке набрало законної сили по справі №400/6500/24, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсiйного фонду України у Миколаївськiй областi оновлені довiдки про розмiр грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року (2481,00 грн.) та на 01.01.2023 року (2684,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов'язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, дійсних станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2022 року та з 01.02.2023 року.
На виконання судового рішення, яке набрало законної сили по справі №400/6500/24, ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовив на ім'я позивача довідки від 18.12.2024 року №9/1/17205 та №9/1/17206, визначивши в довідках розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року. Також, у довідках від 18.12.2024 року №9/1/17205 та №9/1/17206 відповідач зазначив додаткові види грошового забезпечення (доплати, надбавки, підвищення) та премію.
Як свідчать обставини справи, додаткові види грошового забезпечення такі як надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію, та премія у довідках не були обчислені відповідачем, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого законом станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року. Зазначені дії відповідача стали підставою для звернення позивача до адміністративного із цим позовом.
Перевіривши встановлені обставини справи, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що вчинення ІНФОРМАЦІЯ_2 дій щодо зазначення у довідках відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії прямо передбачено у рішенні в адміністративній справі №400/6500/24.
Поряд з цим, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі №400/6500/24, в порядку статей 382, 382-1 КАС України, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 протягом місяця з дня отримання ухвали подати звіт про виконання судового рішення у справі №400/6500/24. Суд зауважив на тому, що судовим рішення у справі №400/6500/24 визначено, що відповідно до пункту 5 Порядку №45 у відповідних довідках про розмір грошового забезпечення відповідач зобов'язаний зазначати розміри додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим званням, звідки особа звільнилася на пенсію. Право на перерахунок пенсії у позивача виникло з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, а отже відповідач повинен був розрахувати розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, включаючи усі види грошового забезпечення. Натомість, зазначення відповідачем у довідках від 18.12.2024 року №9/1/17205, №9/1/17206 розмірів додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за кваліфікацію) та премії, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, а саме з розміру 1762 грн., суперечить чинному законодавству та висновкам рішення суду.
28.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 надав суду нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 27.05.2025 року №9/1/9352 (станом на 01.01.2022 року) та №9/1/9353 (станом на 01.01.2023 року), видані на виконання рішення суду від 22 жовтня 2024 року та ухвали про судовий контроль від 30 квітня 2025 року у справі №400/6500/24, у яких розраховано розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення, та премія позивача шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Отже, судовим рішенням в адміністративній справі №400/6500/24 надано правову оцінку вимогам позивача щодо розміру грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, який підлягає визначенню у довідках для перерахунку пенсії позивача.
Дії відповідача перевірено судом в порядку судового контролю, у тому числі в частині приведення розміру грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) у відповідність до висновків суду у справі №400/6500/24 та фактично задоволених вимог позивача.
На переконання апеляційного суду, зазначеним досягається правильність висновку суду першої інстанції про те, що виконання судового рішення забезпечується, зокрема в порядку спеціальних норм КАС України, а саме статтями 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу, а наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання окремого позову. Поряд з цим, положення КАС України не передбачають можливості звернення з позовом у порядку адміністративного судочинства із вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень виконати судове рішення.
Резюмуючи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов у цій справі фактично поданий з метою забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: Ю.М. Градовський
В.О. Скрипченко