П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/5845/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Градовський Ю.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.01.2020р. по 11.10.2022р. відповідно до абз.4, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача фіксовану індексацію грошового забезпечення на місяць за період з 10.01.2020р. по 11.10.2022р. включно із врахуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абз.4, 6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 10.01.2020р. по 11.10.2022р. включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період з 10.01.2020р. по 11.10.2022р. включно індексацію грошового забезпечення відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду постановлене 14.05.2025р., а апеляційну скаргу подано до суду через ЄСІТС 4.12.2025р., тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що з 21.05.2025р. по 30.10.2025р. у ВЧ НОМЕР_1 був відсутній юрисконсульт, що порушило організацію та ведення претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів ВЧ НОМЕР_1 у судах та інших державних органах (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.05.2025р. №137). Лише 31.10.2025р. капітан юстиції ОСОБА_2 прийняла справу і посаду юрисконсульта ВЧ НОМЕР_1 та приступила до виконання своїх службових обов'язків та 13.11.2025р. ВЧ НОМЕР_1 юрисконсульту була надана довіреності від 13.11.2025р. представляти інтереси ВЧ НОМЕР_1 в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців)
Надаючи оцінку вказаному, суддя зазначає наступне.
Суд встановив, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 14.05.2025р..
Відповідно до довідки про доставку електронного листа оскаржуване рішення надійшло до електронного кабінету ВЧ НОМЕР_1 15.05.2025р. о 00:09.
Щодо посилань апелянта на те, що у ВЧ НОМЕР_1 з 21.05.2025р. по 30.10.2025р. був відсутній юрисконсульт, суддя зазначає, що скаржником не надано жодних доказів щодо відсутності в його штаті інших працівників, уповноважених на звернення з апеляційною скаргою.
Крім того, суддя зауважує на тому, що зазначені скаржником обставини дійсно можуть ускладнити деякі організаційні процеси, водночас впорядкування внутрішніх процедур суб'єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку (аналогічні висновки зроблено у постанові Верховного суду від 26 вересня 2022р. у справі №560/403/22, від 8 серпня 2024 року у справі №440/15583/23).
Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не можуть виступати недоліки внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, які перебувають у прямій залежності від волі скаржника. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного врядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Також необхідно звернути увагу на тривалість пропущеного строку на апеляційне оскарження, а саме апеляційна скарга подана більше ніж через шість місяці з дня отримання оскаржуваного судового рішення.
З огляду на викладене, суддя вважає, що вказані обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відтак, апелянту необхідно надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якому зазначити поважні причини пропуску строку, якщо такі є, та надати відповідні докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.
Окрім того, в апеляційній скарзі апелянтом було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя вважає за необхідне відмовити у відстроченні сплати судового збору з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, та єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Суддя зауважує, що апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору по даній справі, відтак відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору.
Отже, у відповідності до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 1 453,44грн., то суддя вважає за необхідним залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення ст.4 ЗУ «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 1 453,44грн.. Платіжні реквізити для перерахування судового збору: рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA678999980313101206081015758; код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: « 81» (Апеляційні адміністративні суди).
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
З урахуванням викладеного, для усунення недоліків апеляційної скарги скаржнику необхідно подати до суду докази про сплату судового збору у розмірі 1 453,44грн., клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169,296,298,299 КАС України, суддя
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі не подачі заяви про поновлення строку, або вказані причини у заяві будуть визнані неповажними, судова колегія відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного
адміністративного суду Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ