П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/1036/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Єщенка О.В., Шевчук О.А., розглянувши клопотання Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі №400/1036/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025р. задоволено позов ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Військово-медичного клінічного центру Південного регіону подав апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що у період з 02.05.2025 року по 15.07.2025 року у Військово-медичного клінічного центру Південного регіону були відсутні відповідальні особи за введення судових справі Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, оскільки наказом №140 від 02.05.2025 було звільнено капітана юстиції, помічника начальника центру з правової роботи Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, а лише 15.07.2025 наказом №216 від 15.07.2025 було прийнято на роботу юрисконсульта юридичної служби управління Військово-медичного клінічного центру Південного регіону. У зв'язку з цим з відсутність відповідальних осіб за введення судових справ, відсутності доступу до підсистеми «Електронний суд» Військово-медичний клінічний центр Південного регіону не мав можливості відстежувати надходження судових справ та надавити відзиви на позовні заяви. Також апелянт просить врахувати, що з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Зеленського О.В. за № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-XI на території України впроваджено воєнний стан.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів доходить наступного:
Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).
Стаття 44 КАС України передбачає обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене 23 вересня 2025 р. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження.
Апеляційну скаргу подано апелянтом 05.12.2025 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Однак як вбачається в даному випадку відповідач з апеляційною скаргою звернувся до суду апеляційної інстанції через 2 місяці і 13 днів після винесення судом першої інстанції рішення, про що йому було достеменно відомо, перевищивши встановлений ст. 295 КАС України тридцятиденний строк звернення з апеляційною скаргою, тобто допустив невиправдане зволікання у реалізації свого права на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Крім того, посилання апелянта на відсутність відповідальних осіб за введення судових справ є безпідставним, оскільки період відсутності таких працівників не стосується періоду винесення судом першої інстанції рішення та періоду звернення з апеляційною скаргою.
Щодо посилання апелянта на таку обставину, як введення 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Зеленського О.В. за № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-XI на території України суд зазначає наступне.
Лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.01.2023 року по справі №380/3793/20.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Таким чином колегія суддів вважає, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки не свідчать про наявність об'єктивних причин неможливості у встановлені законом строки звернутись до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою.
Також, судова колегія судів встановила, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В свою чергу, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 р. на рівні 3028 грн.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що позивачем у позові заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, складає 1 453, 44 грн. (1 211, 20 x 150%) х 0,8.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути перераховано (сплачено) за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
відомча ознака 81 (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок UA678999980313101206081015758,
отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху для надання апелянту строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір» розмірі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі №400/1036/25, зазначені представником Військово-медичного клінічного центру Південного регіону у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі №400/1036/25 із зазначенням в ній інших документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції;
- документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір» розмірі.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в частині строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, відповідно до ст.169 КАС України.
В порядку ч.3 ст.300 КАС України витребувати адміністративну справу №400/1036/25 з Миколаївського окружного адміністративного суду
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.В. Єщенко О.А. Шевчук