П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22142/25
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 42 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 42 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2025р. апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху, у зв'язку із необхідністю заявлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, сплати судового збору у розмірі 1 453,44грн..
8.12.2025р. до суду надійшла заява ВЧ НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків.
В обґрунтування вказаної заяви апелянт зазначає, що через відсутність на своїх рахунках коштів призначених для здійснення оплати судового збору та відсутністю фінансування даних витрат сплатити судовий збір не має можливості
Розглянувши вказану заяву, судова колегія зазначає наступне.
Залишаючи апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 без руху, суд зазначив, що недоліки поданої апеляційної скарги мають бути усунені шляхом подання клопотання про поновлення строку, доказів про сплату судового збору.
Водночас, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду надано не було та з цього приводу у поданій заяві від 8.12.2025р. також нічого не зазначено.
Разом з цим, вирішуючи питання про поновлення строку, колегія суддів вказує наступне.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду постановлене 14.10.2025р., а апеляційну скаргу подано до суду через ЄСІТС 25.11.2025р., тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, в обґрунтування первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник апелянта зазначав, що ВЧ НОМЕР_1 , в польових умовах виконує бойове завдання з оборони визначеної смуги відповідальності при безпосередньому вогневому контакті підрозділів з противником. З-за безпосередніх дій противника в зоні розташування командування та інших підрозділів управління виникли тривалі перебої із зв'язком, що вплинуло на своєчасність подання даного процесуального документу.
Надаючи оцінку вказаному, судова колегія зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, колегія суддів зауважує, що неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною.
Указані ж доводи апелянта є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що доводи первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження..
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегія суддів вказує, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про те, що пропуск строку апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, однак у даній справі ВЧ НОМЕР_1 вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2025р. про залишення апеляційної скарги без руху не виконала, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надала, клопотання із зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження також не подала, а тому у зв'язку з відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відповідності до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.295, 296, 299 КАС України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко