П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21857/25
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
Дата і місце ухвалення 08.09.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:
визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеської області протиправною через грубе порушення ст. 3, 8, 17, 19, 21 22, 41, 58, та 64 Конституції України, які є прямої дії, рішень Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань до яких приєдналася Україна, а також ст.ст. 10, 24, 25, 27, 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо відмови їй - ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та індексації пенсії згідно з вимогами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 станом на 01 березня 2025 року;
зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (згідно довідки, виданої Успенівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області) з 11.03.2021 року та індексацію з 01.03.2025 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 року шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,115.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в яких посилались на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та на неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В своїй скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилалось на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не взято до уваги його доводи стосовно того, що позивач з 11.03.2021 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), обчислену при страховому стажі 51 рік 3 місяці (стаж враховано по 03.12.2020), середньомісячній заробітній платі 22278,26 грн (9118,81 грн - середня заробітна плата по Україні за 2018-2020 роки * 2,44311 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеній за період з 01.07.2000 по 31.12.2020 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становив 12594,46 грн. Відповідно до п. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Апелянт зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абз. 2 цієї частини.
Як зазначив апелянт, відповідно до постанов КМУ від 20.02.2019 № 124, від 01.04.2020 № 251 перерахунок пенсії проведено із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17, 1,11 та 1,14.
В апеляційній скарзі також зазначено, що Головним управлінням під час переведення з одного виду пенсії на інший при розрахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за 2018-2020, проіндексовану в подальшому відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058. Умови призначення пенсії за віком регулюються ст. 26 Закону № 1058, а переведення передбачено ст. 45 Закону № 1058, тому поняття “первинне призначення» та “переведення» не є тотожними.
Апелянт вважає, що під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону №1058 у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К). Тобто, перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
В свою чергу, пунктом 8 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на 1 січня 2024 року, проводиться з 1 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною 2 статті 42 Закону. Згідно з частиною 2 статті 42 Закону № 1058 та постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 та від 23.02.2024 № 185 (далі - Постанова №185) з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсій, суть якого полягає в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення в розмірі 1,0796. Тобто, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, збільшився на коефіцієнт 1,0796 та становить 7994,47 грн (7405,03 грн * 1,0796). Відповідно до пункту 2 Постанови № 185 до пенсій, призначених відповідно до Закону за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, з 1 березня 2024 року встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень.
Як зазначив апелянт, на зазначених підставах з 01.03.2024 року пенсію перераховано та обчислено при страховому стажі 51 рік 3 місяці та середньомісячній заробітній платі 22278,26 грн та її розмір становить 12815,06 грн.
Апелянт вважає, що перерахунок пенсії проведено згідно норм чинного законодавства та зазначає, що з 01.03.2025 року здійснений перерахунок відповідно до пп. 6 п. 2 Постанови КМУ від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» шляхом збільшення показника середньої зарплати по Україні за 2021 рік на коефіцієнт 1,0575.
Враховуючи викладене апелянт вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні, у зв'язку з чим просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року в частині задоволення позовних вимог та постановити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (згідно довідки, виданої Успенівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області) з 11.03.2021 року, подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший, в процесі складення перерахунку, відповідачем була допущена помилка в застосуванні показника її середньої заробітної плати за 2018-2020 роки, в розрахунку був застосований показник її заробітної плати за 2014 -2016 роки.
Апелянт вказувала на те, що в результаті самостійного обчислення вона встановила, що її середня заробітна плата за 2018-2020 роки складає 27971,82 грн., але через неправильне застосування відповідачем показника її заробітної плати при перерахунку пенсії у 2022 році, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року, вона недоотримує пенсію в розмірі 2917,95 грн, щомісячно.
Позивачка зазначила, що довідка про середній розмір її заробітної плати за 2018-2020 роки за № 0324/266 від 30.06.2022 року була надана Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеської області у липні місяці 2022 року при зверненні до суду з позовом про відмову в здійснення нового перерахунку та виплати пенсії з урахуванням її заробітної плати за останні 2018-2020 роки. Позивачка вважає, що відповідач необґрунтовано та безпідставно зменшив її середньомісячну заробітну плату за останні три роки, тим самим, порушивши її право на отримання розміру пенсії, встановленої законодавством України.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції був зобов'язаний з'ясувати та обґрунтувати усі обставини справи, а також встановити, на яких підставах при виконанні рішення суду від 15 вересня 2022 року, здійснюючи новий перерахунок її пенсії (і надалі у 2023, 2024 роках), відповідач встановив її середню місячну заробітну плату за останні три роки 22278,26 грн., а в 2025 році збільшив її до 23559,25 грн., хоча вона вже не працює п'ятий рік.
Враховуючи зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року частково та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 року, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачені страхові внески для обчислення пенсії на коефіцієнт 1.115, застосовуючи при перерахунку середньомісячну заробітну плату в розмірі 27971,82 грн., на підставі довідки Успенівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 07.07 2025 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у зв'язку з призначенням їй пенсії по інвалідності з 30.09.1998 року. З 14.10.2005 року її переведено на пенсію за віком за нормами Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування». З 11.03.2021 року позивачку переведено на пенсію за віком за Законом України “Про обов'язкове державне пенсійне страхування».
Також судом встановлено та не заперечується відповідачем по справі, що при призначенні пенсії за віком з 11.03.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України був застосований показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки.
У зв'язку з незгодою з розміром врахованої середньої заробітної плати по Україні при призначенні пенсії з 11.03.2021 року, позивачка зверталась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року по справі №420/11113/22, яке набрало законної сили 18.10.2022 року, були визнані протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.40 Закону №1058-ІV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з 11.03.2021 року. Зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 11.03.2021, відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки.
Також встановлено, що позивачка зверталась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення розміру пенсії на 1,115 щомісяця, з 01.03.2025 року, з урахуванням нарахованих сум та здійснити виплату недонарахованої та невиплаченої суми.
У листі №12331-11294/В-02/8-1500/24 від 17.04.2024 року відповідач повідомив, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", обчислену при страховому стажі 51 рік 3 місяці (стаж враховано по 03.12.2020), середньомісячній заробітній платі 22278,26 гри (9118,81 грн. середня заробітна плата по Україні за 2018-2020 роки * 2,44311 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати), визначеній за період з 01.07.2000 по 31.12.2020 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становив 12594,46 грн, де: розмір пенсії за віком - 11417,61 грн; доплата за 21 рік понаднормативного стажу - 439,53 грн; надбавка на індексації з 01.03.2022 -135,00 грн; надбавка на індексації з 01.03.2023 - 100,00 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною (24% від 2093 грн) - 502,32 грн.
Також повідомлено, що згідно з частиною 2 статті 42 Закону та постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 та від 23.02.2024 № 185 (далі - Постанова №185) з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсій, суть якого полягає в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення в розмірі 1,0796. Тобто, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, збільшився на коефіцієнт 1,0796 становить 7994,47 грн (7405,03 грн * 1,0796).
У листі орган Пенсійного фонду зазначив, що відповідно до пункту 2 Постанови № 185 до пенсій, призначених відповідно до Закону за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, з 1 березня 2024 року встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень. На зазначених підставах з 01.03.2024 пенсію перераховано та обчислено при страховому стажі 51 рік 3 місяці та середньомісячній заробітній платі 22278,26 гри та її розмір становить 12815,06 грн, де: розмір пенсії за віком - 11417,61 грн; доплата за 21 рік понаднормативного стажу - 495,81 грн; надбавка на індексації з 01.03.2022 - 135,00 грн; надбавка на індексації з 01.03.2023 - 100,00 грн; надбавка на індексації з 01.03.2024 - 100,00 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною (24% від 2361 грн) - 566,64 грн.
В подальшому позивачка звернулась до відповідача із усним зверненням, у якому просила переглянути ЕПС №951310127072 щодо перерахунку пенсії з 01.03.2025, а також, індексації пенсії та визначення розміру пенсії.
За результатом розгляду усного звернення відповідач листом від 01.05.2025 року №1500-0221-8/85254 повідомив, що ОСОБА_1 з 11.03.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати по Україні у 2021 році за 3 попередні роки 2018, 2019, 2020 років у розмірі 9118,81 грн. З 01.03.2025 року по ЄПО 951310127072 здійснений перерахунок відповідно до п.п. 6 п. 2 Постанови КМУ від 25.02.2025 року №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вражаючих верств населення у 2025 році» шляхом збільшення показника середньої зарплати по Україні за 2021 рік на коефіцієнт 1,0575. Повідомлено, що розрахунок пенсії з 01.03.2025 здійснено із застосуванням середньої зарплати 9643,14 грн (9118,81 * 1,0575).
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо перерахунку пенсії, позивачка звернулась до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення поданого ОСОБА_1 позову, з огляду на наступне:
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).
Згідно із абзацом другим частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Положеннями статей 4, 6 Закону №1282-XII передбачено, що економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Ознаками, що характеризують індексацію доходів громадян, є місце отримання відповідних доходів, а також джерела їх фінансування (частина перша статті 9 Закону №1282-XII).
Таким чином, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, яка має систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою сум при розрахунку пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначений статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017-III (далі - Закон №2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону №2017-III).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону №1282-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
За правилами частини другої статті 9 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019р. №124 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з пунктом 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К=((ЗСЦ+ЗСЗ)х50%/100%)+1%,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Таким чином, індексація пенсій у подальшому, зокрема, і відповідно до постанови №209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017р. на відповідні коефіцієнти.
Положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017р. (за приписами Порядку №124).
Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019р. у справі №913/204/18, від 10.03.2020р. у справі №160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.
Застосуванню у даному випадку також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №185 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року №209.
Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.
З врахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Застосовуючи наведені вище норми права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом зобов'язання ГУ ПФУ здійснити позивачці перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 року шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнти 1,115.
Що стосується доводів позивачки про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно не враховано при перерахунку розміру її пенсії у 2022 році довідку про середній розмір її заробітної плати за 2018-2020 роки за № 0324/266 від 30.06.2022 року, та, відповідно, неправильно визначено показник її заробітної плати при перерахунку пенсії у 2022 році, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року, що стало наслідком недоотримання нею пенсії в розмірі 2917,95 грн, щомісячно, слід зазначити наступне:
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2022 року по справі №420/11113/22, яке набрало законної сили 18.10.2022 року, було зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 11.03.2021, відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки.
При цьому суд наголошує, що при розрахунку пенсії позивачки враховується показник саме середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, а не показник середньої заробітної плати (доходу), отримуваного безпосередньо позивачкою, а тому посилання позивачки на те, що її заробітна плата за 2018-2020 роки склала 27971,82 грн., у зв'язку з чим вказаний показник середньомісячної заробітної плати є більшим за показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, і саме такий збільшений показник повинен враховуватись відповідачем, є безпідставними.
З огляду на викладене підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Таким чином доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук