12 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/28656/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 р. позовну заґву задоволено.
На зазначене рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 28.11.2025 року о 16:50.
01 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 , в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що через відсутність будь-яких інших видів фінансування, отримання доходів, Військова частина НОМЕР_1 фактично не має можливості у наданий строк сплатити судовий збір, за розгляд апеляційної скарги по даній судовій справі, через відсутність своєчасного фінансування даних витрат.
Що стосується клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд не приймає до уваги зазначене клопотання апелянта, оскільки відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду відповідно до ч.1 ст.133 КАС України та ч.1,2 ст.8 ЗУ “Про судовий збір», апелянт є державним органом, а тому, посилання на майновий стан та причини на обгрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначені апелянтом, в даному випадку є недоречним та не являється достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.133 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однак, суд звертає увагу апелянта на те, що, держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Суд зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.01.2023 року по справі №380/3793/20.
В даному випадку апелянтом не надано жодних доказів які б свідчили про вжиття всіх залежних від апелянта заходів для сплати судового збору у визначеному розмірі.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків є 11 грудня 2025 р.
Враховуючи, що Військова частина НОМЕР_1 не виконала вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2025 р., а тому є підстави для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст..ст. 121, 133, 169, 296 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року повернути скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко О.В. Єщенко