15 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/11886/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року (суддя О.О. Артоуз)
у справі № 280/11886/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21 червня 2024 року №9391, яким позивачці відмовлено у поновленні виплати пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити позивачці з 01 жовтня 2024 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком, а також виплатити заборгованість з пенсії за віком, яка утворилась за період її несплати, починаючи з 01 жовтня 2021 року, на рахунок, відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідно до поданої 14 червня 2024 року заяви.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка 12.02.2024 засобами порталу ПФУ звернулась із проханням поновити виплату пенсії. У відповідь листом №7861-5865/Д-02/8-2600/24 від 04.03.2024 Головним управлінням ПФУ в м. Києві позивачці повідомлено про те, що в зв'язку з неотриманням нею за період з квітня 2021 року по вересень 2021 року пенсії її виплата припинена з жовтня 2021 року до з'ясування обставин та наявності умов для відновлення виплати. Жодного рішення про припинення виплати пенсії надано не було. За результатами розгляду заяви позивачки 21.06.2024 Головним управлінням ПФУ у Запорізькій області прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви з тих підстав, що заява подана не особисто до відділу обслуговування громадян територіального органу Пенсійного фонду України, а засобами поштового зв'язку шляхом направлення листа, що нібито Порядком затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 не передбачено. Листом №2600-0202-8/237855 від 12.12.2024 Головним управлінням ПФУ в м. Києві відмовлено у поновленні виплати пенсії позивачки у зв'язку із необхідністю звернутися особисто для написання заяви встановленого зразка до відділу обслуговування громадян територіального органу Пенсійного фонду України. Позивачка вважає дії відповідачів такими, що порушують її права та звернулась за захистом своїх прав у судовому порядку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, як громадянка України, проживаючи у США, має такі ж конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання. Згідно Закону № 1058-VI припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст. 49 цього Закону. Разом з тим, суд встановив, що матеріали справи не містять рішення пенсійного органу про припинення виплати пенсії позивачці з підстав передбачених Законом № 1058-VI. Суд при цьому вказав, що положення пунктів 2.9 та 2.23 розділу II Порядку №22-1 застосовуються до осіб, які тимчасово проживають за кордоном, натомість наданими документами позивачем підтверджено, що на день звернення до органів Пенсійного фонду України позивачка проживала на території України та особисто звернулася до територіального пенсійного органу, і під час звернення відповідачем було належним чином ідентифіковано особу позивачки.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що в силу положень Закону №1058-VI виплата пенсії за рішенням пенсійного органу припиняється, зокрема у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців поспіль, а позивачка за період з квітня 2021 року по вересень 2021 року не отримувала пенсію, у зв'язку із чим виплата пенсії була припинена з жовтня 2021 року до з'ясування обставин та наявності умов для відновлення виплат. Відповідач-2 вважає, що рішенням пенсійного органу правомірно відмовлено позивачці у поновлені пенсії за віком відповідно до поданих нею документів, що зареєстровано 14.06.2024, оскільки такі документи подано не в повному обсязі, адже згідно документів позивачка не належить до осіб, які тимчасово проживають за кордоном, а має статус постійного мешканця, тому підстав для поновлення пенсії за документами позивачки не було. Також відповідач-2 зауважує, що лист пенсійного органу від 12.12.2024 не є рішенням та має роз'яснювальний характер. Вказує, що у зверненні позивачки, яке зареєстровано за №79406, відсутні копії документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, тому таке звернення залишено без опрацювання, а отже дії пенсійного органу є правомірними.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачка з 02.02.2003 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії за віком.
Позивачка постійно проживає в США та з 2018 року має картку постійного мешканця.
У зв'язку із тим, що в період з квітня по вересень 2021 року позивачка не отримувала пенсію, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві з жовтня 2021 року припинена виплата пенсії позивачці до з'ясування обставин та наявності умов для відновлення виплати.
На звернення позивачки через вебпортал Пенсійного фонду України листом від 04.03.2024 № 7861-5865/Д-02/8-2600/24 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило про порядок поновлення виплати пенсії та рекомендувало позивачці звернутися особисто або через законного представника для написання заяви про поновлення виплати пенсії з перерахуванням на рахунок в банківській установі.
11 червня 2024 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві засобами поштового зв'язку надійшла заява позивачки про поновлення виплати пенсії від 30.04.2024.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.06.2024 № 391 позивачці відмовлено у поновленні виплати пенсії з тих підстав, що документи для поновлення виплати пенсії не надано в повному обсязі.
07 жовтня 2024 року позивачкою через вебпортал Пенсійного фонду України подано заяву про виплату пенсії через установу банку.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 22.10.2024 № 2600-0502-8/204672 повторно роз'яснено позивачці, що для поновлення пенсії до заяви про призначення/перерахунок пенсії додаються: копія документу / документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця, реєстрацію їх місця тимчасового проживання / перебування за кордоном (з перекладом); оригінал документу про посвідчення факту, що фізична особа є живою (з перекладом); копія паспорта громадянина України. Форма заяви про призначення (поновлення) пенсії наведена в додатку 1 до Порядку № 22-1. Додані до заяви про призначення (поновлення) копії документів новітні бути засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально. Повідомлено, що в поданих позивачкою документах відсутня копія документу/документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця (додано документ постійного резидента США).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.12.2024 № 2600-0202-8/237855 позивачці рекомендовано для поновлення виплати пенсії з перерахуванням на рахунок в банківській установі звернутися особисто для написання заяви встановленого зразка до територіального органу Пенсійного фонду України.
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21 червня 2024 року №391, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №, як в ньому зазначено, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, зокрема у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Таким чином, припинення виплати пенсії можливо лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 Закону №1058.
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону №1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно ч.2 ст.49 Закону №1058-ІV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок №22-1 в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 1.1 розділу I Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно п.2.9 розділу ІІ Порядку №22-1 під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України). Особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), надсилають копії вищезазначених документів, засвідчені в порядку, визначеному пунктом 2.23 цього розділу, та документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою.
Згідно п.2.23 Порядку №22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
До заяви про призначення (поновлення) пенсії особи, які тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), додають копії документів, в тому числі документів про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію їх місця тимчасового проживання / перебування за кордоном (з перекладом), засвідчені дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально.
Як встановлено судом вище, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 21.06.2024 № 391 позивачці відмовлено у поновленні виплати пенсії з тих підстав, що документи для поновлення виплати пенсії не надано в повному обсязі.
В свою чергу, як правильно з'ясував суд першої інстанції, положення пунктів 2.9 та 2.23 розділу II Порядку №22-1 застосовуються до осіб, які тимчасово проживають за кордоном, натомість наданими документами позивачкою підтверджено, що на день звернення до органів Пенсійного фонду України позивачка проживала на території України та особисто звернулася до територіального пенсійного органу, при цьому під час звернення пенсійним органом було належним чином ідентифіковано особу позивачки, у зв'язку із чим позивачка виконала передбачені умови для поновлення виплати пенсії, а підстави для відмови у поновленні пенсії, що викладені у оскаржуваному рішенні, не відповідають як фактичним обставинам, так і нормам законодавства, які регулюють спірні відносини. .
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів прийняття рішення пенсійним органом про припинення виплати позивачці пенсії з підстав, визначених статтею 49 Закону №1058-ІV. Фактично припинення виплати пенсії позивачці здійснено без дотримання ст.49 Закону №1058-ІV, тому в даному випадку підлягають застосуванню приписи ч.2 ст.46 Закону №1058-ІV.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення пенсійного органу від 21.06.2024 № 391 та зобов'язання пенсійного органу поновити позивачці з 01 жовтня 2021 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком, виплатити заборгованість з пенсії за віком, яка утворилась за період її несплати.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року у справі № 280/11886/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров