27 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/11163/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року (головуючий суддя Семененко М.О.)
в адміністративній справі №280/11163/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 03.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування та виплаті позивачу до пенсії з 01.03.2023 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", виходячи з розрахунку 76% грошового забезпечення, та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу до пенсії з 01.03.2023 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з 01.03.2024 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", виходячи з розрахунку 76% грошового забезпечення, та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні як отримувач пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб » від 09.04.1992 №2262-XII. На виконання рішень суду Управлінням проведено перерахунок пенсії позивача, однак внаслідок перерахунку пенсію позивача обмежено максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає такі дії Управління протиправними, оскільки положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, яка встановлювала максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними, а тому відсутні правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача. Просить позов задовольнити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обмеження виплати пенсії за вислугу років, нарахованої ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01.03.2023 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимального розміру пенсії, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що обмеження щодо проведення індексації пенсії в межах максимального розміру, для осіб, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, не застосовується як таке, що суперечить Закону №2262-ХІІ та Рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з урахуванням суми індексації пенсії, передбаченої Постановою №168 та Постановою №185, такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за встановленими обставинами індексація, визначена вказаними нормативно-правовими актами, нарахована у складі пенсії позивача.
Разом з тим, підстави для зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсії виходячи з розрахунку 76% грошового забезпечення, та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відсутні, оскільки з наданих розрахунків пенсії вбачається, що на даний час розмір пенсії позивача розрахований з 76% грошового забезпечення та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови КМУ від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» виплата пенсії з 01.01.2025 здійснюється із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду не оскаржується.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України підготовлено та видано оновлені довідки від 17.10.2023 року № 3/2187 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2020 року, від 17.10.2023 року №3/2188 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2021 року, від 17.10.2023 року № 3/2189 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2022 року.
Отримавши довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 17.10.2023 року № 3/2187, від 17.10.2023 року №3/2188 та від 17.10.2023 року № 3/2189, позивач звернувся до відповідача за перерахунком пенсії на підставі вказаних довідок.
Листом від 29.11.2023 № 19649-19033/Б-02/8-0800/23 позивача повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії на підставі довідок.
Натомість, Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі №280/265/24, яке набрало законної сили 06.05.2024, зобов'язано пенсійний орган перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсію ОСОБА_1 , починаючи:
з 01.02.2020 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2187,
з 01.02.2021 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2188,
з 01.02.2022 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2189, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення.
У складі пенсії позивача не виплачується індексація пенсії, передбачена Постановою №118.
Згідно з розрахунком пенсії позивача, з 01.03.2023 у складі пенсії позивача виплачується індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168.
Підсумок пенсії (з надбавками) 25 221,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20 930,00 грн.
Також, згідно з розрахунком пенсії позивача, з 01.03.2024 у складі пенсії позивача виплачується індексація базового ОСНП 2023 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №168, з 01.03.2024 в сумі 1500,00 грн відповідно до Постанови №185. Підсумок пенсії (з надбавками) 28 721,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23 610,00 грн.
З 01.03.2023 пенсія позивача виплачується в обмеженому розмірі.
У відповідь на звернення позивача щодо пенсійного забезпечення, відповідач листом повідомив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/265/24 Управлінням у травні 2024 року проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи
з 01.02.2020 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2187,
з 01.02.2021 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2188,
з 01.02.2022 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17.10.2023 № 3/2189, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення.
Разом з тим, повідомлено, що абзацом 3 пункту 2 Постанови №118 визначено, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, не застосовується у разі проведення особі перерахунків пенсії у період з 1.01.2021 року до 28.02.2022 року відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону, тобто з нового розміру грошового забезпечення. У випадку позивача пенсія була перерахована на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2022, а тому підстави для проведення індексації пенсії з 01.03.2022 на умовах Постанови №118 відсутні.
Відповідно до вимог Постанови №168 та Постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185) головним Управлінням з 01.03.2023 та з 01.03.2024 проведено перерахунок індексації пенсії заявника із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та 1,0796 відповідно.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо виплати йому пенсії з обмеженням максимального розміру.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон №2262-ХІІ.
Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини 5 статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 5 статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту:
«Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» частина 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме частини 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016 є втрата чинності із 20.12.2016 частиною 7 статті 43 Закону №2262-XII.
Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року (пункт 10 вказаного Закону).
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційною перше речення та друге речення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину 7 названої статті.
Втрата з 20.12.2016 чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини 7 статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається відсутньою у тексті Закону.
При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.
Отже, з 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18, від 31.03.2021 у справі №815/3000/17.
Враховуючи вищенаведене, обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправним.
Відповідно до статті 64 Закону №2262-XII (застосовується з 1 березня 2022 року) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини 4 статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Матеріалами справи підтверджується, що розмір пенсії позивача (з надбавками) з урахуванням індексації станом на 01.03.2023 становить 25 221,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії - 20 930,00 грн.
При цьому, індексація базового ОСНП проведена за 2023 рік в сумі 1500,00 грн, однак проведена індексація на розмір пенсії не вплинула, оскільки пенсію позивача обмежено розміром 20 930,00 грн.
Згідно матеріалів справи (розрахунку пенсії станом на 01.03.2024) судом встановлено, що розмір пенсії позивача (з надбавками) з урахуванням індексації становить 28 721,86 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23 610,00 грн.
При цьому, врахована індексація базового ОСНП 2023 - 1500,00 грн, індексація базового ОСНП 2024 - 1500,00 грн., однак проведена індексація на розмір пенсії не вплинула, оскільки пенсію позивача обмежено розміром 23 610,00 грн.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідач жодним чином не обґрунтовує наявність законних підстав для обмеження максимального розміру пенсії позивача.
При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.01.2024 у справі № 160/17347/22, обмеження щодо проведення індексації пенсії в межах максимального розміру, для осіб, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, не застосовується як таке, що суперечить Закону №2262-ХІІ та Рішенню Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Отже, такі протиправні дії свідчать про порушення відповідачем прав позивача та наявність підстав для зобов'язання відповідача виплатити позивачу пенсії за період з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром.
Ураховуючи те, що в частині відмови у задоволенні позову не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 27.11.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко