03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/20329/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 р. (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/20329/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.06.2024 за №1236к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції № 3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП", в частині застосування до інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №752 о/с від 12.07.2024 "По особовому складу".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що відповідачем при вирішення питання обрання позивачу заходу дисциплінарного стягнення не було враховано його попередню ефективну діяльність на посаді, відсутність діючих дисциплінарних стягнень, тобто попередню бездоганну поведінку, а також усвідомлення та визнання його провини у вчиненні дисциплінарного проступку. Крім того порушення, за яке позивач був підданий дисциплінарному стягненню, допущено через необережність.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позовної заяви відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що позивач весь час відповідально відносився до виконання своїх обов'язків. Відповідно до послужного списку останній раз притягувався до дисциплінарної відповідальності 10.10.2023 строк дії якого закінчився 10.12.2023. В 2027 році ОСОБА_1 підходить строк вислуги про вихід його на пенсію. Пониження його в спеціальному званні прямо впливає на розмір його пенсії так як спеціальне звання є однією зі складових частин грошового забезпечення поліцейського.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що під час проведення службового розслідування досліджувалося питання наявності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 . При цьому у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією пом'якшуючих обставин встановлено не було. Доводи позивача, щодо наявності у нього в 2027 році вислуги років для призначення пенсії ні яким чином не можуть ототожнюватись з наявністю пом'якшуючих обставин та виключати підстави для застосування дисциплінарного стягнення.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
ОСОБА_1 проходить службу на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та мав спеціальне звання - капітан поліції.
Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 27.06.2024 №1236к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України» та пункту 28 розділу Х Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 10.11.2018 №828, посадової інструкцій старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління ГУНП в Дніпропетровській області або особи, що виконує такі обов'язки за посадою від 22.01.2024 №49.3-538, що виразилося у прийнятті 23.04.2024 від поліцейського автомату «АКС-74у» (серійний №548020, 1989р. виг.) з спорядженими магазинами, один з яких був приєднаний до ствольної коробки цього автомату, а також його зберігання у нерозрядженому стані у кімнаті зберігання зброї ВП, що призвело до здійснення поліцейським ОСОБА_2 пострілу у кулеуловлювач під час отримання цієї зброї, до ОСОБА_1 було застосовано, дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 12.07.2024 №725 о/с відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь) статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції № 3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 було понижено у спеціальному званні на один ступінь до спеціального звання старший лейтенант поліції.
Позивач, не погодившись з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь, а також за наказом про пониження у спеціальному званні на один ступінь, вважаючи їх незаконними та безпідставними, звернувся до суду з позовною заявою про їх скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних наказів, оскільки допущений позивачем в умовах воєнного стану проступок відповідає застосованому до нього дисциплінарному стягненню як пониження у спеціальному званні на один ступінь. Зазначене покарання є співмірним з протиправними діями позивача. Порушень відповідачем процедури проведення службового розслідування судом першої інстанції також не встановлено.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Згідно статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Отже, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
У постанові від 26.01.2022 у справі № 620/39721 Верховний Суд вказав, що правова оцінка правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Колегія суддів також звертає увагу, що порушення службової дисципліни допущено позивачем під час дії воєнного стану.
Згідно частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту). За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
За висновками службового розслідування, з якими погодився суд першої інстанції, в діях старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції №3 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку, що виразився у прийнятті 23.04.2024 від поліцейського ОСОБА_3 автомату «АКС-74у» (серійний №548020, 1989 р. виг.) зі спорядженими магазинами, один з яких був приєднаний до ствольної коробки цього автомату, а також його зберігання у не розрядженому стані у кімнаті зберігання зброї ВП, що призвело до здійснення поліцейським ОСОБА_2 пострілу у кулеуловлювач під час отримання цієї зброї.
Позивач ці обставини не спростовує, а висловлює свою незгоду із тим, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідач не врахував обставини, що пом'якшують відповідальність, та особу позивача, який добросовісно виконує свої службові обов'язки.
Згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).
Дисциплінарною комісією було також встановлено, що позивач у 1 кварталі 2024 року стрільби не відвідував, у січні, лютому та березні 2024 року тестування з вогнепальної підготовки (у тому числі заходи безпеки при поводженні вогнепальної зброї) склав на оцінку «незадовільно», що характеризує його як особу, яка неналежним чином ставиться до виконання службових обов'язків.
Доводи скаржника/позивача про вплив дисциплінарного стягнення на розмір його грошового забезпечення і, як наслідок, розміру пенсії, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки зазначена обставина не визнається підставою для обрання дисциплінарного стягнення.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції про дотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування та обрання ним виду стягнення щодо позивача із врахуванням ступеню тяжкості дисциплінарного проступку, а також усіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, тому не є підставами, визначеними статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженого судового рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 р. в адміністративній справі №160/20329/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 грудня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник