Справа № 745/1030/25
Провадження № 1-кп/745/93/2025
17 грудня 2025 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Сосниця клопотання прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023272150000053 від 19.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.386 КК України, з підстав передбачених п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України,
До Сосницького районного суду надійшло клопотання прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України, з підстав передбачених п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для пред"явлення підозри, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання мотивоване тим, що сектором дізнання відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023272150000053, розпочате 19.07.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 386 Кримінального кодексу України. Так, 12.07.2023 у денний час у смт Сосниця, Корюківського району, поблизу приміщення Сосницького районного суду ОСОБА_4 змушував змінити показання в суді свідка ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022270290000694. Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , надав показання, що він являється свідком у кримінальному провадженні №12022270290000694 по обвинуваченню ОСОБА_6 . В червні 2023 року у вечірній час він перебував біля магазину розміщеного поряд з КНП «Сосницька лікарня». В цей час до нього підійшов ОСОБА_7 , який був п'яний та почав говорити щоб на суді по обвинуваченні ОСОБА_6 . ОСОБА_5 говорив правду. Також, 12.07.2023 у денну пору доби ОСОБА_5 перебував біля приміщення Сосницького районного суду, де також перебував ОСОБА_7 . В ході розмови ОСОБА_7 сказав щоб ОСОБА_5 сказав на судовому засіданні, що він не бачив як ОСОБА_7 побив ОСОБА_8 який є потерпілим у кримінальному провадженні. Оскільки ОСОБА_5 не бачив як ОСОБА_7 наносив удари по тілу ОСОБА_8 тому так і сказав. ОСОБА_5 вважає, що ОСОБА_7 вчинив на нього тиск як на свідка у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 . Допитана в якості свідка ОСОБА_9 , надала покази, що вона 12.07.2023 близько 14 год. 00 хв. прийшла на судове засідання відносно її чоловіка ОСОБА_6 , в цей час коли вона стояла в коридорі приміщення суду поряд з вікном побачила як до приміщення суду зайшли ОСОБА_7 та ОСОБА_10 котрий являється братом покійного ОСОБА_11 . Дані особи були в стані алкогольного сп'яніння та підійшовши до ОСОБА_12 почали з ним про щось говорити. Потім ОСОБА_7 та ОСОБА_10 попрямували до приміщення суду але в приміщення останніх не впустили так як вони були п'яні та на них було викликано наряд поліції. Коли ОСОБА_13 в суді підійшов до ОСОБА_9 та розповів про те, що вказані особи висловлювали йому погрози. Після даної розмови ОСОБА_9 та ОСОБА_14 пішли до зали суду але суд не відбувся. Опитаний з даного приводу ОСОБА_4 заперечив факт висловлювання погроз щодо зміни показів у судовому засіданні ОСОБА_5 . Поряд з цим повідомив, що боїться йти до суду оскільки хвилюється за своє життя та життя своїх близьких. Тривалий час знаходиться на підробітках в м. Чернігові.
В клопотанні є заява прокурора про проведення судового розгляду без його участі.
Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання з наступних міркувань.
19.07.2023 розпочато кримінальне проваджененя № 42023272150000053 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 386 КК України в тому, що 12.07.2023 у денний час у с-щі Сосниця Корюківського району поблизу приміщення Сосницького районного суду ОСОБА_4 примушував змінити показання в суді свідка ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №1202227029000694.
З досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що жодній особі підозра не була повідомлена. В процесі дізнання були допитані ОСОБА_5 в якості свідка, ОСОБА_9 також в якості свідка та були відібрані пояснення у ОСОБА_4 .
Санкція ст.386 КК України передбачає покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до двох років
Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ст. 386 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Згідно п.1 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Таким чином, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, з часу вчинення злочину минуло більше 2 років, жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.
Відповідно до п.3-1 ч.1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Таким чином, вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до п.1-1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Разом з тим до обов'язків держави входять позитивні зобов'язання у сфері прав людини, метою, яких є: захист осіб; забезпечення достатніх юридичних засобів реагування на випадки порушення прав людини; гарантія проведення ефективного, оперативного та невідкладного розслідування випадків порушення прав людини незалежними компетентними особами; сприяння реалізації та забезпечення ефективного механізму юридичного, передусім судового захисту основоположних прав людини; запобігання порушення прав людини із боку третіх осіб.
Доктрина позитивних зобов'язань передбачає, що держава повинна не тільки володіти законодавством, що найбільш повно забезпечує дотримання як негативних, так і позитивних прав, але і вживати всіх необхідних заходів для того, щоб воно реально діяло, а не залишалося на папері. Тобто права мають бути забезпечені не тільки de jure, але і de facto. Але держава вільна у виборі конкретних заходів, які підлягають застосуванню, щодо повного та ефективного захисту тих чи інших прав людини. Позитивні зобов'язання держави не можуть тлумачитись як такі, що визначають конкретні засоби чи конкретні дії держави.
Єдиним критерієм для визначення того, чи дотримувалась держава в особі її органів влади цього обов'язку, є ефективність її дій у конкретній ситуації.
Суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
У свою чергу суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України).
Отже, закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, де потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (стаття 412 КПК України).
Така позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23), від 15.02.2024 (справа № 687/1066/22).
У провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 під час допиту в якості свідка вказував на вчинення стосовної нього кримінального правопорушення передбаченого ст. 386 КК України конкретною особою, проте органом досудового розслідування не вирішено питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, не залучено ОСОБА_5 в якості потерпілого, не допитано в якості потерпілого, не надано оцінку показанням свідків, а отже не досліджено у повному обсязі всіх обставин кримінального провадження.
Також до клопотання не долучено документи, які відображають рух досудового розслідування в кримінальному провадженні, підтверджують повноваження службових осіб на прийняття процесуальних рішень та фіксують вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема на додано постанови про визначення дізнавачів та прокурорів.
Окрім цього, у клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження не надано оцінку всім обставинам, здобутим під час досудового розслідування, не в повній мірі обґрунтовано та не зазначено, на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій, прокурор зробив висновок про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Указані вище обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок про закриття кримінального провадження є передчасним, поданим до настання умов, передбачених процесуальним законом,
З огляду на викладене вище, суд робить висновок про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
Керуючись ст. 284, 369, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Корюківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження внесеного в Єдиний реєстр досудового розслідування за №42023272150000053 від 19.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.386 КК України з підстав передбачених п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1