15 грудня 2025 року справа №320/28034/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі № 320/28034/25 (головуючий суддя І інстанції Аканов О.О.) за позовом Державної судової адміністрації України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу, винесену у виконавчому провадженні від 19.05.2025 № 77615727.
В обґрунтування позову зазначив, що 19.05.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 10 200 грн.
Постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач повідомив відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що в даному випадку зобов'язання ДСА України виконати рішення при відсутності відповідного фінансування з боку Міністерства фінансів України та Уряду, є об'єктивно не можливим.
Незважаючи на наявність поважних причин, відповідачем прийнято постанову про накладення на ДСА України штрафу в розмірі 10 200 гривень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року передано адміністративний позов № 320/28034/25 за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 19.05.2025 № 77615727.
Стягнуто на користь Державної судової адміністрації України за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Не погодившись з судовим рішенням, Міністерство юстиції України звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Згідно кошторису на 2025 відсутні відомості, що ДСА України забезпечило територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків, а саме з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 .
Боржником не надано державному виконавцю доказів фактичного та повного виконання рішення суду.
Станом на 28.04.2025 рішення суду не виконано.
Отже, ДСА України у виконавчому провадженні № 77615727 не прийняла достатніх заходів відповідно до наданих повноважень для забезпечення фінансування ТУ ДСА в Львівській області для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 по справі № 200/439/24, зокрема, зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 11.05.2022 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року - 2481 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області у повному обсязі бюджетними асигнуваннями, необхідними та достатніми для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, за період з 12.05.2022 по 31.12.2022 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року - 2481 грн, та за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2023 року - 2684 грн з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2022 по 11.05.2022 включно, у відповідності до вимог статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області провести нарахування та виплату судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , відрядженої до Бориславського міського суду Львівської області, недонарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 12.05.2022 по 31.12.2022 включно, у відповідності до вимог статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 грн, суддівської винагороди за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2023 року складає 2684 грн, з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті.
11 лютого 2025 по справі Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.
26.03.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борисюком Р.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77615727.
Листом від 14.04.2025 № 10-7280/25 ДСА України повідомила Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень суддів і працівників апаратів судів" головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. 10.01.2025 Державною судовою адміністрацією України затверджено кошторис на 2025 рік, яким, зокрема, Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Львівській області виділено 23,4 тис. грн.
Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Державною судовою адміністрацією України направлено вимогу від 28.04.2025 щодо виконання рішення суду та документи, що підтверджують його виконання.
06.05.2025 листом № 10-9114/25 Державною судовою адміністрацією України повідомлено про неодноразові звернення до з пропозицією Комітету Верховної Ради України з пропозицією щодо внесення змін до Закону України "Про державний бюджет Україна на 2024 рік" та Закону України "Про державний бюджет Україна на 2024 рік" в частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150. Однак Міністерством юстиції України зазначену пропозиції не були підтримані.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.05.2025 року ВП № 77615727 за невиконання рішення суду на Державну судову адміністрацію України на підставі статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.
В матеріалах виконавчого провадження містяться:
листи Державної судової адміністрації України направлені на адресу голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету "Про виділення додаткових бюджетних призначень" від: 30.04.2024 № 11-10400/24, 22.07.2024 № 11-14862/24, 11.10.2024 № 11-19998/24, 03.02.2025 № 11-2404/25, 06.03.2025 № 11-4566/25, 07.04.2025 № 11-6770/25,
відповіді Міністерства фінансів України від: 09.05.2025 № 08020-01-2/14939, 06.08.2024 № 08020-09-6/23061, 24.10.2024 № 08020-09-6/30749, 17.02.2025 № 08050-02-2/5032, 02.04.2025 № 08020-09-6/9609, 30.04.2025 № 08020-09-6/12329. в яких повідомлено, що позиція Мінфіну з порушеного питання залишається незмінною;
кошторис на 2025 рік;
план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2025 рік.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем судове рішення не було виконано у встановлений державним виконавцем строк з поважних причин, що виключає накладення на нього штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На підставі статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов'язковим до виконання (…).
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковому виконанню підлягають судові рішення, які набрали законної сили і відповідальність передбачена за невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Частиною першою статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частинами першою-другою статті 15 Закону № 1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
На підставі пункту 1, підпункту 1 частини другої статті 17 Закону №1404 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пунктів 1,16 частини третьої статті 18 Закону № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Закону № 1404 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно зі статтею 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником (…).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.
При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини:
1) факт виконання чи невиконання рішення;
2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання.
Таким чином, лише встановивши відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.
Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених ст. 18 Закону № 1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов'язків.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі № 686/22631/17, від 07.11.2019 по справі № 420/70/19.
Як свідчать матеріали справи, Кошторисом на 2024 рік (зі змінами) Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Донецькій області були затверджені асигнування у сумі 24,3 тис. гривень. Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" затверджені видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.
ДСА України 09-10.01.2025 затверджений кошторис на 2025 рік Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Донецькій області та Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Львівській області за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" у сумі 23,4 тис гривень.
Листи ДСА України свідчать, що позивач неодноразово звертався до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" на суми 1 318,0 млн гривень, 1 428, 43 млн гривень, 1 502,98 млн гривень, 1 495,2 млн гривень, 1 503,6 млн гривень та 1 525,2 млн гривень відповідно.
У відповідях Міністерством фінансів України зазначені пропозиції ДСА України не були підтримані, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб, реалізації заходів оборони та захисту безпеки населення.
Про вказані заходи, спрямовані на отримання бюджетних призначень на виконання судових рішень на користь суддів, а також щодо відсутності відповідного фінансування з боку Міністерства фінансів України - ДСА України повідомила орган виконавчої служби листом ДСА України від 26.05.2025.
Проте, відповідачем на надано доказів на підтвердження проведення державним виконавцем перевірки стану виконання рішення суду, а також доказів відсутності поважних причин невиконання судового рішення.
Матеріали виконавчого провадження № 77615727 свідчать, що державним виконавцем направлено на адресу боржника лише одну вимогу про надання інформації про виконання рішення суду у справі № 200/439/24, а саме 28.04.2025.
Тобто, після винесення постанови про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн та перед прийняття оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу у сумі 10 200,00 грн (постанова від 19.05.2025) державним виконавцем не перевірявся стан виконання судового рішення, не запрошувалася інформація про дії, вчинені боржником за період з 28.04.2025 по 19.05.2025.
Також зміст оскаржуваної постанови та матеріали виконавчого провадження не свідчать про встановлення державним виконавцем причин невиконання рішення суду.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, що державним виконавцем перед накладенням штрафу було здійснено належну перевірку виконання боржником судового рішення, як цього вимагає стаття 63 Закону № 1404.
Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладання штрафу від 19.05.2025 у виконавчому провадженні № 77615727 носить протиправний характер та підлягає скасуванню.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 271, 272, 287, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі № 320/28034/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі № 320/28034/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 15 грудня 2025 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв