15 грудня 2025 року справа №200/17932/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року (головуючий суддя І інстанції - Логойда Т.В.), складену в повному обсязі 06 листопада 2025 року, у справі № 200/17932/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року, яке набрало законної сили 14.07.2022 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 17.06.2021 року № 33/25-1300 про розмір грошового забезпечення;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області провести з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 17.06.2021 року № 33/25-1300 про розмір грошового забезпечення, та провести виплату перерахованої пенсії за вирахуванням виплачених сум; здійснено розподіл судових витрат.
29.10.2025 року Cавіцький Роман Євгенійович в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду із заявою, в якій просив змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року у справі № 200/17932/21 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії позивачу, починаючи з 01.12.2019 року, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії - 79 208,40 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року заяву Cавіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі, задоволено.
Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року, що ухвалено в даній справі, в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести виплату перерахованої пенсії за вирахуванням виплачених сум на наступний.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсії за період з 01.12.2019 року по 31.01.2023 року в загальній сумі 79208,40 грн.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу в якій просило її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання позивача про заміну способу виконання судового рішення.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що зміна способу виконання рішення суду із зобов'язання здійснити виплату заборгованості пенсійних виплат на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, є зміною рішення по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/17932/21 стосується пенсійних виплат, набрало законної сили. Вказане рішення залишається невиконаним.
Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в апеляційній скарзі, рішення суду є виконаним в частині перерахунку пенсії.
Однак, судами встановлено, що у зв'язку з невиконання рішення суду від 11 січня 2022 року у справі № 200/17932/21 в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії, більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є підстави для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованої суми в розмірі 79208,40 грн.
Зважаючи на тривале невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/17932/21 щодо виплати позивачу заборгованості по пенсії, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити заборгованість у розмірі 79208,40 грн. та стягнення цієї суми
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 200/17932/21 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 200/17932/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 грудня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць