15 грудня 2025 року справа № 580/3695/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/3695/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
04.04.2025 вх.№17241/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсії в порушення Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Закону України №2262-ХІІ шляхом застосуванням з 01.01.2025 усупереч статті 58 Конституції України, понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» під час нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 та 01.03.2025;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію без обмеження її граничним розміром з врахуванням індексації за 2025 рік згідно постанови КМУ №209 від 25.02.25 і без застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з урахуванням раніше проведених виплат.
09.04.2025 прийнята позовна заява до розгляду, відкрите провадження у справі, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), ухвалою від 23.04.2025 провадження у справі зупинене, 01.12.2025 - поновлене. Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).
13.01.2025 та 03.03.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо протиправного та неправомірного зменшення розміру пенсії з 01 січня 2025 року, листами від 11.02.2025 №1455-476/Л-02/8-2300/25 та від 28.03.2025 №3166-2402/Л-02/8-2300/25 відповідач повідомив, що відповідно до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Позивач не погодився із відмовою відповідача та звернувся до суду із адміністративним позовом.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, 17.04.2025 вх.№19726/25 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що з метою зменшення заборгованості за рішеннями суду, боржником в яких є державний орган стратегією передбачено приведення національного законодавства у відповідність із фінансовими можливостями держави. За своєю правовою природою постанова КМУ №1 не є дискримінаційною, або такою що обмежує права позивача на отримання пенсії, але, одночасно, в умовах воєнного стану спрямована на дотримання балансу між національними інтересами, спрямованими на збереження незалежності України, наявними соціальними гарантіями громадян України та можливістю їх фінансового забезпечення, тому у задоволенні адміністративного позову просив відмовити з огляду на різний зміст ст.43 і ст.63 Закону №2262 щодо обмеження первинно призначеної пенсії та пенсії, що збільшена у результаті подальших перерахунків.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суд встановив, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №2262.
Перерахунком пенсії в пенсійній справі позивача підтверджується, що його пенсія перерахована з 01.01.2025 із сум грошового забезпечення у загальному розмірі підсумок пенсії (з надбавками) становить 30034,09 грн, з урахуванням постанови КМУ від 03.01.2025 №1 розмір становить 26415,74 грн.
Листами від 1.02.2025 №1455-476/Л-02/8-2300/25 та від 28.03.2025 №3166-2402/Л-02/8-2300/25 відповідач на заяву позивача повідомив, що відповідно до постанови КМУ від 03.01.2025 №1 з 01.01.2025 для тієї частини пенсійних виплат, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, встановлюються коефіцієнти до відповідних сум підвищення: від 10 до 11 прожиткових мінімумів - 0,5, від 11 до 13 прожиткових мінімумів - 0,4, від 13 до 17 прожиткових мінімумів - 0,3, від 17 до 21 прожиткових мінімумів - 0,2. Для виплат, які перевищують 21 розмір прожиткового мінімуму встановлено коефіцієнт 0,1, тому до його пенсії застосовані понижуючі коефіцієнти.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно частини 5 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України “Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ регулює Закон України від далі - Закон №2262-ХІІ. Відповідно до ст. 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, 14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 713.
Згідно із статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено умови перерахунку раніше призначених пенсій. Зокрема, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. (цією частиною доповнено згідно з Законом України від 23.12.2015 №900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» (далі - ЗУ №900-VIII) із змінами, внесеними згідно із Законом № 1150-IX від 28.01.2021).
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з абз.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ст.2 Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із абзацом 1 п. 2 розділу ІІ “Прикінцевих та перехідних положень» вказаного Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Конституційний Суд України у рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 ЗУ №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Вказав, що приписи статті 2 ЗУ №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, з 12.04.2023.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дію продовжено до цього часу.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ (далі - Закон №389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч.2 ст.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга). Правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються ст.46 Конституції України, яка у наведених вище положеннях ч.2 ст.64 Основного Закону відсутня (в умовах воєнного стану законодавець на конституційному рівні допустив можливість обмеження соціальних гарантій).
Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Статтею 46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України постановою від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - постанова КМУ №1) установив, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу», “Про прокуратуру», “Про статус народного депутата України», “Про Національний банк України», “Про Кабінет Міністрів України», “Про дипломатичну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “Про наукову і науково-технічну діяльність», “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 2 постанови КМУ №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Відповідно до п.15 ст.106 Конституції України Президент України: зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Надаючи оцінку доказам та доводам, аргументам позивача і відповідача, суд зазначає про таке.
Звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести “небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду. У матеріалах справи немає відмостей про зупинення дії постанови КМУ №1 на час спірних правовідносин у контектсті перевірки за критеріями ч.2 ст.2 КАС України.
Суд враховує висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 5 вересня 2023 року у справі №120/1602/23 (адміністративне провадження №К/990/19348/23) щодо подібних правовідносин. Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки розмір пенсії позивача перевищив максимальний, що стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. З огляду на вищезазначене Верховний Суд сформулював висновок про те, що норми статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" кореспондуються та узгоджуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак на осіб, яким пенсія перераховується відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 зазначеного Закону, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим ж Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку; зазначені положення законів не визнавалися неконституційними, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Згідно із ст.7 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2361 грн, отже, десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність становить 23610,00грн (2361,00 х 10).
ВС у справі № 380/12268/20 висновує: пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01.10.2011 вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI слід здійснювати в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) особи, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) особи, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом.
Водночас належні, достовірні та допустимі докази застосування до пенсії позивача обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність під час її перерахунку з 01.01.2025 відсутні, оскільки згідно зі вказаним вище перерахунком пенсії її підсумок (з надбавками) становить 30034,09 грн, до якої застосовано пониження суми згідно з постановою КМУ від 03.01.2025 №1, а тому її розмір становить 26415,74 грн, що спростовує доводи позивача у цій частині, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2025 перерахунок і виплату пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, необґрунтовані та задоволенню не належать.
Згідно з п.3 постанови КМУ №1 вона набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року - пенсії підлягають перерахунку з 01.01.2025 на підставі постанови Уряду із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Доказів визнання протиправним та нечинним п.3 постанови КМУ №1 на час спірних правовідносин матеріали справи не містять, немає і доказів про зупинення дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням Президента України до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.
Відповідач для виконання вказаної вище постанови Уряду України провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025 із застосуванням понижуючих, у зв'язку з чим її розмір становить 26415,74 грн, що відповідає розміру такої пенсійної виплати, визначеному згідно з Постановою КМУ №1. Зважаючи на введення воєнного стану в Україні та загальновідомі обставини формування і використання Державного бюджету України і переорієнтування спрямованості основного масиву бюджетних асигнувань на забезпечення ефективного покриття потреб Сил Оборони України, суд дійшов висновку, що у межах чинного правового регулювання та стану суспільних відносин виплата позивачу пенсії у розмірі, визначеному прийнятим на виконання ст.46 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік» підзаконним актом, є правомірною.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а). Відповідно до ч.1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд враховує, що механізм призначення пенсії, підстави для перерахунку пенсії і установлення доплати до пенсії не є тотожними. Під час вирішення справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (ст.245 КАС України).
На час звернення до суду постанова КМУ №1 була чинною, тому Відповідачем доведено правомірність належного врядування у межах встановлених обставин - відповідач діяв з дотриманням встановленого зазначеними нормами права порядку та способу дій, позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не належать.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення суду направити сторонам справи:
позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538].
Рішення складене, підписане 15.12.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА