12 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12246/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови, а саме просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2025/000032/2 від 12.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2025/000118 від 12.08.2025;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2025/000033/2 від 14.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2025/000120 від 14.08.2025.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки надані ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" документи, якими обґрунтовано заявлену митну вартість за першим методом визначення митної вартості товару - ціною договору, дозволяють у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни. Позивач вважає, що спірні рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем необґрунтовано та з порушенням вимог Митного кодексу України.
Ухвалою суду від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12246/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що подані для митного оформлення документи не є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару.
13.10.2025 позивач скористався правом подання відповіді на відзив, у якому підтвердив позовні вимоги.
21.10.2025 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.
Суд розглядає цю справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2025 між позивачем (покупець) та Компанія "SEA CHEF TECНNOLOGIES" SIA (Латвія) (продавець) укладено контракт № 6 (надалі - Контакт), за умовами яких продавець продає, а покупець купує заморожену рибу і морепродукти, в асортименті, кількості, якості і за ціною згідно Проформ-інвойсів/Інвойсів на кожну поставку, які є невід'ємною частиною контракту.
Згідно з пунктом 2.2 Контракту загальна кількість та ціна Товару визначається в Інвойсах.
Відповідно до пункту 4.2 Контракту платежі за Товар за умовами цього Контракту здійснюються шляхом передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця:
- до відвантажкення товару - згідно з проформ-інвойсів,
- після відвантаження товару і до моменту отримання Товару Покупцем - згідно з інвойсів, які є основним документом, що підтверджує кількість і суму відправленого товару покупцеві.
Оплата за Товар також може здійснюватися протягом 90 днів після отримання товару покупцем, згідно з інвойсів або через 90 днів від дати інвойсу, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Згідно з Контрактом № 6 від 27.02.2025, по інвойсу №1293-1 від 22.06.2025, та СМR б/н від 08.08.2025 та СМR б/н від 09.08.2025 на митну територію України ввозиться частинами партія товару - риба заморожена обезголовлена форель, розмір 0,9-1.8 (Oncorhynchus Mykiss)/Rainbow Trout (Oncorhynchus Mykiss) HG. Size 0.9-1.8. frozen -22 500.00 кг.
Товар поставляється на умовах СFR - Клайпеда, Литва (Інкотермс 2010). Торговий термін за яким продавець зобов'язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами СГК на продавця покладається також обов'язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.
Товар оплачений згідно з платіжними інструкціями в іноземній № 41 від 05.06.2025 на суму 59130,00 доларів, № 60 від 14.07.2025 на суму 236 520,00 доларів.
За період з 12.08.2025 по 14.08.2025 ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" подало до Полтавської митниці митні декларації (надалі також МД) разом з відповідними підтверджуючими документами, в яких митну вартість товару визначено декларантом за першим методом - ціною договору, а саме:
1) Митна декларація N 25UA806020006068U5, якою заявлено до митного оформлення риба заморожена обезголовлена форель, розмір 0,9-1,8 (Oncorhynchus Mykiss)/Rainbow Trout (Oncorhynchus Mykiss) HG. Size 0.9-1.8. frozen - 20 000.00 кг. Дата виробництва: 29-30.04.2025, 02,22-24,26-31.05.2025, 02-03.06.2025; Термін придатності - 18 по Цельсію 24 місяців від дати виготовлення. Без харчових добавок та ароматизаторів, на загальну суму 87600.00 доларів США, сума митних платежів -845389,79 грн.
Для митного оформлення до митної декларації додано:
- Сертифікат якості (Quality Certificate) №1293-1 від 18.06.2025 (0003),
- рахунок-фактура (інвойс)(Invoice) №1293-1 від 22.06.2025 (0380),
- міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 08.08.2025 (0730),
- Сертифікат про походження товару (Certificate of origins) №01539 від 22.06.2025 (0861),
- транспортний документ від 05.08.2025 (3000),
- платіжна інструкція в іноземній валюті № 41 від 05.06.2025, (3001),
- платіжна інструкція в іноземній валюті № 60 від 14.07.2025 (3001),
- рахунок фактура № 114 від 12.08.2025,
- Довідка про транспортні витрати № 113 від 11.08.2025,
- контракт № 6 від 27.02.2025,
- договір-доручення №Т-П/ВС-118 на надання послуг на брокесько -митне обслуговування від 29.11.2024,
- договір на виконання перевезення вантажу транспортно-експедиційні та інформативні послуги № 05/08 від 05.08.2025,
- договір організації перевезення № 110624-01 від 11.06.2024,
- інші некласифіковані документи контракт № ЕКS-25.03.01 від 01.03.2025, лист № 7276 від 11.08.2025 (9000), лист №11/08-1 від 11.08.2025 (9000), лист відповідь б/н від 12.08.2025 (9000).
2) Митна декларація № 25UA80602000611U6, якою заявлено до митного оформлення риба заморожена обезголовлена форель, розмір 0,9-1,8 (Oncorhynchus Mykiss)/Rainbow Trout (Oncorhynchus Mykiss) HG. Size 0.9-1.8. frozen - 2 500,00 кг. Дата виробництва: 29-30.04.2025, 02,22-24,26-31.05.2025, 02-03.06.2025; Термін придатності - 18 по Цельсію 24 місяців від дати виготовлення. Без харчових добавок та ароматизаторів, на загальну суму 10950,00 доларів США, сума митних платежів -106738,59 грн.
Для митного оформлення до митної декларації додано:
- Сертифікат якості (Quality Certificate) 1293-1 від 18.06.2025 (0003),
- рахунок-фактура (інвойс)(Invoice) №1293-1 від 22.06.2025 (0380),
- міжнародна товарно-транспортна накладна б/н від 09.08.2025 (0730),
- Сертифікат про походження товару (Certificate of origins) №01539 від 22.06.2025 (0861),
- транспортний документ від 05.08.2025 (3000),
- платіжна інструкція в іноземній валюті №60 від 14.07.2025 (3001),
- рахунок фактура № 115 від 13.08.2025 (3004),
- Довідка про транспортні витрати № 115 від 13.08.2025 (3007),
- контракт № 6 від 27.02.2025 (4100),
- договір-доручення №Т-П/ВС-118 на надання послуг на брокесько-митне обслуговування від 29.11.2024 (64207),
- договір на виконання перевезення вантажу транспортно-експедиційні та інформативні послуги № 05/08-2 від 05.08.2025,
- договір найму (оренди) транспортного засобу від 17.02.2023 № 118 (4301),
- договір найму (оренди) транспортного засобу від 23.08.2022 № 391 (4301),
- Інформаційний лист № 11/08-2 від 11.08.2025,
- інші некласифіковані документи контракт № ЕКS-25.03.01 від 01.03.2025, лист№ 0924 від 11.08.2025 (9000), лист відповідь б/н від 13.08.2025 (9000).
Полтавською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UА806020/2025/000032/2 від 12.08.2025, №UA806020/2025/000033/2 від 14.08.2025, якими митну вартість товару за митними деклараціями №25UА806020006068U5, №25UА806020006111U6, визначено у розмірі 5,5000 доларів за одиницю, а також було винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА806020/2025/000118, № UА806020/2025/000120, відповідно, якими повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.
Вважаючи наведені рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України).
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з частинами другою - третьою, шостою - сьомою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 МК України.
Так, згідно з частинами першою-третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).
Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і підставою його незастосування є обставини, які визначені частиною другою статті 58 МК України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 58 МК України розрахунки згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), постанові від 15.02.2024 у справі № 640/29559/20 тощо.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов Контракту ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" придбано у компанії "SEA CHEF TECНNOLOGIES" SIA (Латвія) товар - риба заморожена обезголовлена форель, розмір 0,9-1.8 (Oncorhynchus Mykiss)/Rainbow Trout (Oncorhynchus Mykiss) HG. Size 0.9-1.8. frozen -22 500.00 кг.
Товар оплачений згідно з платіжними інструкціями в іноземній № 41 від 05.06.2025 на суму 59130,00 доларів, № 60 від 14.07.2025 на суму 236 520,00 доларів.
Інвойсом №1293-1 від 22.06.2025 підтверджено митну вартість товару /Rainbow Trout (Oncorhynchus Mykiss) HG. Size 0.9-1.8. frozen -22 500.00 кг по ціні 4,38 дол. США/кг.
Указаний інвойс підписаний продавцем товару та містять необхідну інформацію про продаж товару.
Таким чином, наведені документи не містять розбіжностей та в них зазначено всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
При цьому,суд враховує, що Контрактом визначено умови поставки товару - CIF порт Клайпеда, Литва (згідно з "Інкотермс 2020").
У розумінні правил Інкотермс CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.
З цього слідує, що в ціну фактично сплачену позивачем за товар вже включено вартість страхування до порту розвантаження - Клайпеда, Литва, а доказом виконання продавцем умов поставки CIF в частині страхування вантажу є страховий поліс, що надавався позивачем разом з митними деклараціями.
У подальшому страхування перевезення товару не здійснювалось, що підтверджується довідкою про транспорті витрати №113 від 11.08.2025, транспортним документом від 05.08.2025, які були надані декларантом.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про непідтвердження митної вартості задекларованого товару за першим методом з посиланням на ненадання коносаменту, оскільки вказаний документ не містить відомостей про ціну товару та обов'язковість його надання при митному оформленні товару не передбачена частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Стосовно доводів відповідача про відсутність відомостей про зберігання товару слід відмітити наступне. Зберігання товару не відбувалося, оскільки товар із судна було відразу завантажено на відправку в Україну. Тобто з дати зазначеної в Інвойсі № 1293-1 від 22.06.2025 по дату зазначену в CMR б/н від 08.08.2025 та CMR б/н від 09.08.2025 товар знаходився на судні.
Стосовно доводів відповідача про те, що банківський платіжний документ не містить посилання на інвойс, суд зазначає, що сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не може ставити під сумнів числове значення ціни товару та правильність визначення митної вартості товару.
Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980.
Суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності дають змогу підтвердити митну вартість товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об'єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2025/000032/2 від 12.08.2025 та №UA806020/2025/000033/2 від 14.08.2025 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прийняті без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.
Враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті з тих же підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів, зважаючи на аналіз судом обставин, пов'язаних із визначенням митної вартості товару, суд дійшов висновку, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2025/000118 від 12.08.2025 та №UA806020/2025/000120 від 14.08.2025 є необґрунтованими, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.
Отже, позов ТОВ "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" підлягає задоволенню повністю.
Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду з огляду на вищенаведене.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" (вул. Зінківська, 51/2, м. Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 44797285) до Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806020/2025/000032/2 від 12.08.2025 та № UA806020/2025/000033/2 від 14.08.2025.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806020/2025/000118 від 12.08.2025 та №UA806020/2025/000120 від 14.08.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШ-АЛЬЯНС ЛТД" (вул. Зінківська, 51/2, м. Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 44797285) витрати зі сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна