про відмову у забезпеченні позову
15 грудня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/16663/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом:
- зупинення дії рішення п'ятдесят дев'ятої сесії восьмого скликання Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області №2812, від 12.08.2025р. : «Про надання виконавчому комітету Чорнухинської селищної ради дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20.0000 за рахунок земельної ділянки 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 зі зміною цільового призначення для індивідуального садівництва (код КВЦПЗД 01.04.) на цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( код КВЦПЗД 01.01.), що розташована за адресою Чорнухинська селищна рада Лубенський район Полтавська область право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах;
- зупинення дії рішення п'ятдесят дев'ятої сесії восьмого скликання Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області № 2813 від 12.08.2025р. : «Про надання виконавчому комітету Чорнухинської селищної ради дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20.0000 за рахунок земельної ділянки 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 зі зміною цільового призначення: для індивідуального садівництва ( код КВЦПЗД 01.04.) на цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( код КВЦПЗД 01.01.), що розташована за адресою Чорнухинська селищна рада Лубенський район Полтавська область право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах;
- зупинення дії рішення п'ятдесят дев'ятої сесії восьмого скликання Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області № 2814 від 12.08.2025р. : «Про надання виконавчому комітету Чорнухинської селищної ради дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею: 4,0908 га за рахунок земельної ділянки 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002 зі зміною цільового призначення: для індивідуального садівництва ( код КВЦПЗД 01.04.) на цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( код КВЦПЗД 01.01.), що розташована за адресою Чорнухинська селищна рада Лубенський район Полтавська область право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах;
- заборони вчиняти дії, саме проводити земельні торги прав оренди земельних ділянок утворених за рахунок земельної ділянки 44,0908 га з кадастровим номером 5325185400:00:030:0002.
В обгрунтування заяви зазначено, що необхідність вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову зумовлена, необхідністю дотримання конституційного права ОСОБА_1 . А розгляд судової справи без застосування заходів забезпечення позову, може зумовити прийняття нових рішень відповідача, які будуть перешкоджати виконанню судового рішення, що унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача в майбутньому. Крім того, у разі встановлення протиправності оскаржуваних рішень та задоволення позовних вимог позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права. Разом з цим, вжиття заходів забезпечення позову за результатами цієї заяви не є вирішенням цього спору по суті без фактичного його розгляду судом, оскільки в разі забезпечення позову, буде лише зупинено процедуру, а не вирішено питання про законність оскаржуваних рішень і то лише тимчасово, до набрання чинності рішенням суду.
Згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, приписи частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта та заборони вчинення дій. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь - яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09 січня 2007 року Європейський суд з прав людини у справі "Інтерсплав проти України" наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник лише допускає, що невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити виконання рішення за результатами розгляду справи і ефективному захисту прав позивача та припускає можливу протиправність рішень Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області від 12.08.2025 №2812, №2813, №2814.
При цьому, заявником не наведено жодних доказів на підтвердження того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останнього до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, або захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення потрібно буде докласти значних зусиль та витрат.
Також не вбачається очевидних ознак протиправності рішень Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області від 12.08.2025 №2812, №2813, №2814 без перевірки їх при розгляді справи по суті.
Крім того, заявник в обгрунтування заяви не додає доказів щодо очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав, свобод або інтересів таким рішенням на даному етапі розгляду справи.
З матеріалів поданих ОСОБА_1 не слідує однозначного висновку про протиправність оскаржуваних рішень.
Зупинення дії рішень фактично буде вирішенням справи по суті до постановлення рішення у справі.
Також не є обґрунтованим і доведеним аргумент про неможливість (ускладненість) поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.
Враховуючи викладене, суд вважає подану заяву про забезпечення позову необґрунтованою, що свідчить про наявність підстав для постановлення ухвали про відмову у її задоволенні.
Керуючись статтями 151, 154, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва