15 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12612/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що полягають у відмові надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку під зблокований житловий будинок на два житлові осередки на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:08:005:0948 площею 0,0428 га, яка розташована по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку під зблокований житловий будинок на два житлові осередки на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:08:005:0948 площею 0,0428 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає мотиви відмови такими, що порушують його права землевласника та суперечать чинному законодавству.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/12612/25, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом подання відзиву не скористався, ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 доставлено до електронного кабінету відповідача 30.09.2025.
Розгляд цієї справи відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з договорами купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями від 04.11.2021 та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 04.11.2021 ОСОБА_1 на праві приватної власності належать житловий будинок з господарськими будівлями та земельна ділянка, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5310436100:08:005:0948 за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 02.08.2025 №28-01/76387 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки 5310436100:08:005:0948 на об'єкт будівництва Реконструкція індивідуального житлового будинку під зблокований житловий будинок на два житлові осередки по АДРЕСА_1 . До заяви додав документи, що передбачені наказом Мінрегіону №103 від 05.07.2011 "Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки", що учасниками справи не заперечується.
За результатами розгляду звернення позивача відповідач згідно з повідомленням №28.01-11/1415/33 від 06.08.2025 відмовило ОСОБА_1 у наданні будівельного паспорта, у зв'язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а саме: згідно з детальним планом території центральної частини міста Кременчука зі змінами, затвердженими рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.06.2025, вищевказана земельна ділянка відноситься до перспективної території загальноосвітніх та дошкільних закладів, де не передбачено нове будівництво зблокованого житлового будинку на два житлові осередки.
Таким чином, відповідачем відмовлено надати будівельний паспорт забудови земельної ділянки по визначеному заявником об'єкту відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011.
Не погодившись із вказаною відмовою у наданні будівельного паспорта, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Згідно з статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Положеннями пункту "а" частини першої статті 80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.
За правилами частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокре6ма, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (абзац 2 частини другої статті 24 Закону №3038-VI).
За приписами статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Чинним містобудівним законодавством, зокрема, частиною п'ятою статті 25 Закону №3038-VI передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
З огляду на викладене, суд вважає протиправними мотиви відмови у наданні позивачу будівельного паспорта, обґрунтовані тим, що згідно з детальним планом території центральної частини міста Кременчука зі змінами, затвердженими рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.06.2025, земельна ділянка кадастровий номер 5310436100:08:005:0948 відноситься до перспективної території загальноосвітніх та дошкільних закладів, де не передбачено нове будівництво зблокованого житлового будинку на два житлові осередки.
Як вже зазначалося судом, у власності позивача перебуває земельна ділянка, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5310436100:08:005:0948 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу України).
У спірному випадку відповідачем не вказано, в чому саме полягає порушення Закону зі сторони позивача у випадку реконструкції житлового будинку, як не зазначило і жодної із передбачених Законом вимог містобудівної документації, яким не відповідає намір позивача щодо реконструкції власного індивідуального житлового будинку на власній приватизованій земельній ділянці відповідного цільового призначення.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, ненадання органом місцевого самоврядування позивачу будівельного паспорту вочевидь порушує право позивача на мирне володіння його власністю.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта за його заявою від 02.08.2025 №28-01/76387 та скасувати її.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам ОСОБА_1 про зобов'язання Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати ОСОБА_1 будівельний паспорт для реконструкції індивідуального житлового будинку під зблокований житловий будинок на два житлові осередки на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:08:005:0948 площею 0,0428 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 №509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності відмови у наданні будівельного паспорта в межах мотивів, наведених відповідачем у повідомленні №28.01-11/1415/33 від 06.08.2025. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними.
Отже, позовна вимога про зобов'язання Управління надати будівельний паспорт для будівництва зблокованого житлового будинку на два житлові осередки на земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:08:005:0948 площею 0,0428 га, яка розташована по АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає.
Водночас, належним способом захисту та відновлення прав ініціатора звернення у цій справі, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.08.2025 вх. №28-01/76387 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:005:0948 площею 0,0428 га, яка розташована АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору стало спірне рішення відповідача, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача зі сплати судового збору у повному розмірі.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 02498790) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у наданні ОСОБА_1 будівельного паспорта забудови земельної ділянки 5310436100:08:005:0948 на об'єкт будівництва "Реконструкція індивідуального житлового будинку під зблокований житловий будинок на два житлові осередки по АДРЕСА_1 " за його заявою від 02.08.2025 вх. №28-01/76387.
Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.08.2025 вх. №28-01/76387 про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:005:0948 площею 0,0428, яка розташована по АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 02498790) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна