Рішення від 15.12.2025 по справі 420/37537/25

Справа № 420/37537/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 06 листопада 2025 року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування вартості товарів №UA500020/2025/000255/2 митної від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000256/2 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000257/2 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025 року, №UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 року;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000392 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000393 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000394 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000398 від 22.08.2025 року, №UA500020/2025/000402 від 25.08.2025 року;

- стягнути з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ».

- судові витрати у справі судовий збір у розмірі 28 997,58 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.

Позиція товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію, в якій обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Однак, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи. Позивач повідомив митний орган, що не має можливості надати інші витребувані документи, з огляду на їх відсутність. Проте, відповідач, не здійснивши повну перевірку відомостей, що містяться в наданих документах, що підтверджують заявлену митну вартість та правильність розрахунку, здійсненого декларантом, не упевнившись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості.

При цьому, позивач зауважує, що зазначена в митній декларації митна вартість товарів у повній мірі співпадає з митною вартістю товарів, що відображена у документах, поданих відповідно до статті 53 Митного кодексу України, які у повній мірі підтверджують розмір заявленої митної вартості товару за ціною контракту. Натомість, всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці носять формальний характер та не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи, повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості.

Таким чином, не погоджуючись з висновками відповідача та винесеним ним рішенням, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Позиція Одеської митниці обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Таким чином, на переконання відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ».

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений судом строк, позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

25 листопада 2025 року від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №ЕС/124256/25.

25 листопада 2025 року надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вхід. ЕС/124255/25).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 02 грудня 2025 року в задоволенні клопотанні Одеської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення коригування митної вартості - відмовлено.

Станом на 15 грудня 2025 року будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ», код ЄДРПОУ - 45619159, зареєстроване 17.12.2024 року як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

07.04.2025 року між ТОВ «ПРИВАТДОМ» (Комітент) та ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) укладений договір комісії № 070425_1, пунктом 1.1 якого передбачено, що Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Відповідно до пп. 2.1.1 договору комісії №070425_1 від 07.04.2025 року ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) зобов'язане здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти та придбати для ТОВ «ПРИВАТДОМ» (Комітента) потрібний товар за ціною, не вищою за визначену Комітентом, а також за його письмовою згодою виконати переддоговірні дії та укласти договір купівлі-продажу від свого імені, але за рахунок Комітента. Комісіонер також виконує митні та інші формальності, має право укладати відповідні договори та сплачувати митні платежі, мито та ПДВ.

Згідно з пп. 2.1.4 договору ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) зобов'язане за рахунок ТОВ «ПРИВАТДОМ» (Комітента) придбати іноземну валюту та здійснити розрахунки з продавцем-нерезидентом відповідно до умов контракту.

07.04.2025 року між ТОВ «КЫЬЮ. ЕФ. ЕМ. СЕРВІС» (Комітент) та ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» (Комісіонер) укладено договір комісії №070425_2, за яким Комісіонер зобов'язався від свого імені, але за рахунок Комітента здійснити пошук, придбання та доставку на митну територію України необхідного товару, а також оплатити всі платежі, пов'язані з митним оформленням.

Згідно з пп. 2.1.1 договору №070425_2 Комісіонер проводить комерційно-маркетингову роботу, знаходить товар за ціною, не вищою за встановлену Комітентом, за потреби укладає договір купівлі-продажу з Продавцем від свого імені, але за рахунок Комітента, та виконує всі необхідні митні формальності, включно з укладенням договорів із митним брокером або складом. Комісіонер має право сплачувати митні платежі, мито і ПДВ.

Підпункт 2.1.4 договору передбачає, що Комісіонер зобов'язаний за рахунок Комітента придбати іноземну валюту та провести розрахунки з продавцем-нерезидентом відповідно до умов контракту.

07.04.2025 року між Soltera Trade Limited (Гонконг) - Продавцем та ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ» - Покупцем укладено контракт № МН/ST. За п. 1.2 Продавець продає товар, а Покупець - купує його на умовах, визначених контрактом та інвойсами на кожну поставку.

Пункт 2.1 контракту встановлює, що вид, кількість, ціна та умови поставки визначаються в інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Згідно з п. 2.2 товар повинен бути упакований відповідно до технічних вимог, що гарантують його збереження під час транспортування.

Згідно з п. 2.3 контракту № МН/ST від 07.04.2025 Продавець надає всі необхідні супровідні документи (інвойс, товаротранспортну накладну) на кожну партію товару. Пункт 3.1 передбачає, що поставка здійснюється морським або автомобільним транспортом, а за п. 3.2 умови поставки за Інкотермс 2020 уточнюються в інвойсах. Відповідно до п. 3.3 відправником може бути інша компанія, що зазначається у товаросупровідних документах. Валютою контракту є долар США (п. 4.1), оплата здійснюється з відстрочкою 90 днів після перетину митного кордону (п. 5.1)., Ч. 1 ст. 51 МК України встановлює, що митна вартість визначається декларантом. За ст. 52 МК України митна вартість заявляється декларантом або його уповноваженою особою при декларуванні товарів.

В інвойсі № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025 вказано продавця Soltera Trade Limited, покупця - ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ», умови поставки СРТ-Харків, країну походження - Китай, відсутність страхування та відстрочку платежу 90 днів. Указано товари: ворсова тканина - 2579 м (ціна 2,96 дол. США/м, сума 7633,84 дол. США), мереживна тканина - 615 м (1,02 дол./м, 627,30 дол. США), синтетична тканина - 57 982 м (0,95 дол./м, 55 662,72 дол. США), загальна сума - 63 923,86 дол. США.

До Одеської митниці декларантом ТОВ «СІАР-ГРУП» подано МД №25UA50002000641105 від 21.08.2025. У графі 31 МД наведені описи трьох товарних позицій: ворсова трикотажна тканина - 2579 м; мереживна синтетична тканина - 615 м; синтетична трикотажна тканина - 57 982 м. Усі товари виготовлені виробником SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Китай), постачаються у рулонах та марковані як ESTextile / ACE TEX.

У митній декларації (МД) № 25UA50002000641105 від 21.08.2025 декларантом заявлено митну вартість товарів за основним (першим) методом - за ціною договору (вартістю операції):

- товар №1 - 7 633,84 дол. США, що за курсом НБУ станом на 21.08.2025 (41,3782 грн/дол. США) становить 315 874,56 грн;

- товар №2 - 627,30 дол. США, що становить 25 956,54 грн;

- товар №3 - 55 662,72 дол. США, що становить 2 303 223,16 грн.

Разом з МД № 25UA50002000641105 від 21.08.2025 року до митного органу подано документи, зазначені в графі 44 МД, а саме: пакувальний лист від 24.06.2025 року, інвойс №SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025 року, CMR від 18.08.2025 року, декларацію про походження товару від 24.06.2025, контракт №МН/ST від 07.04.2025 року, договір комісії №070425_1 від 07.04.2025, договір №8 від 29.07.2025 року про надання послуг з декларування та митного оформлення, акт зважування від 21.08.2025 року, заяву на проведення фізичного огляду від 21.08.2025 року.

Факт подання з документів разом з МД №25UA50002000641105 від 21.08.2025 року підтверджується переліком документів, наведеним у картці відмови №UA500020/2025/000392 від 21.08.2025 року.

21.08.2025 року Одеська митниця надіслала електронне повідомлення декларанту, у якому, через спрацювання профілів ризику 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та наявність розбіжностей у поданих документах, зобов'язала надати додаткові документи для підтвердження митної вартості, зокрема: договір із третіми особами, рахунки про платежі та комісійні послуги, виписку з бухгалтерії, каталоги, специфікації, прайс-листи виробника, висновки експертів або інформацію біржових організацій, копію митної декларації країни відправлення з перекладом.

Листом від 21.08.2025 року уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПІТ») повідомила митницю, що всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення надані, зокрема: декларація митної вартості, контракт №МН/ST від 07.04.2025 року, інвойс №SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025 року, банківські документи, прайс-листи, висновки експертів та копія митної декларації країни відправлення. Відповідач також повідомив, що декларант за власним бажанням може подати додаткові документи.

Листом б/н від 21.08.2025 року уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомила митницю, що згідно зі ст. 53 МК України № 4495-VI надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення, зокрема: декларацію митної вартості, контракт №МН/ST від 07.04.2025, інвойс №SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025 року, прайс-лист від 03.06.2025 року. Оплата за партію не проводилась через 90-денну відстрочку платежу (п. 5.1 контракту), страхування вантажу не здійснювалось, митна вартість обчислюється на момент перетину митного кордону, умови поставки - СРТ Харків. Таким чином, надано всі наявні документи, що підтверджують числові значення митної вартості товару, відповідно до вимог МКУ. Уповноважена особа декларанта просила здійснити митне оформлення за МД № 25UA50002000641303 від 21.08.2025 року.

21.08.2025 року Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000256/2, застосувавши другорядний (шостий) метод визначення митної вартості. Було встановлено митну вартість товару №1 за МД №25UA50002000641303 у розмірі 61 039,39 дол. США (3,97 дол. США за кг). У зв'язку з цим митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації № UA500020/2025/000393.

Декларант висловив незгоду з рішенням та забезпечив сплату митних платежів за власною заявленою митною вартістю, а різницю між сумами митних платежів за декларацією та рішенням митниці зобов'язався сплатити протягом 90 днів, надавши відповідне забезпечення.

Інвойс №SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025 року підтверджував найменування та адресу продавця (Soltera Trade Limited) і покупця (ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ»), умови поставки СРТ - Харків, країну походження товарів - Китай, відсутність страхування та 90-денну відстрочку платежу.

Листом б/н від 21.08.2025 року уповноважена особа декларанта повідомила митницю, що надано всі наявні документи для підтвердження митної вартості та обраного методу визначення, зокрема: декларацію митної вартості, контракт №МН/ST від 07.04.2025 року, інвойс №SOL-040625-1KCUX, прайс-лист від 04.06.2025 року. Оплата за партію товару не проводилась через відстрочку платежу, фрахт сплачено до місця призначення (Харків), страхування вантажу не здійснювалось, митна вартість визначається на момент перетину митного кордону.

21.08.2025 року Одеська митниця також прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000257/2, застосувавши другорядний (шостий) метод, встановивши митну вартість: товар №1 - 12 645,44 дол. США (3,97 дол. США за кг), товар №2 - 19 246,49 дол. США (1,2757 дол. США за одиницю), товар №3 - 37 730,09 дол. США (3,96 дол. США за кг), що призвело до складання картки відмови № ИА500020/2025/000394.

У зв'язку з незгодою декларанта з рішенням про коригування митної вартості №UA500020/2025/000257/2 від 21.08.2025 року товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №25UA500020006432U3 від 21.08.2025 року з оплатою митних платежів за заявленою декларантом вартістю та забезпеченням сплати різниці між заявленою та визначеною митницею вартістю протягом 90 днів.

В інвойсі №SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025 зазначено: продавець - «Soltera Trade Limited», покупець - ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ», контракт №МН/Т від 07.04.2025 року, умови поставки СРТ - Харків, країна походження - Китай, страхування не проводилось, відстрочка платежу 90 днів; товар №1 - «Ворсова тканина», 561 рулон по 88,37 дол. США за рулон, сума 49 575,57 дол. США.

22.08.2025 року уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП», м. Біляївка, Одеська область) подала до Одеської митниці митну декларацію №25UA50002000644604 на 561 рулон трикотажних ворсових тканин торговельної марки TITextile, виробництва DIVYANSHI FASHION CO., LTD (Китай). Митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору (інвойс №SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025 року), яка на день подання складала 49 575,57 дол. США (2 043 430,63 грн). До митної декларації подані документи, що підтверджують вартість та опис товару:пакувальний лист, інвойс, транспортна накладна (CMR), декларація про походження товару, контракт № МН/Т від 07.04.2025 року, договір комісії, договір на послуги декларування, акт зважування, заява на фізичний огляд та прайс-лист.

Подання митної декларації та доданих документів підтверджується переліком, зазначеним у картці відмови Одеської митниці № UA500020/2025/000398 від 22.08.2025 року. У той же день митниця повідомила декларанта про спрацювання профілів ризику щодо можливого заниження митної вартості та запровадила вимогу надати додаткові документи для підтвердження заявленої вартості, зокрема: договори з третіми особами, платіжні документи, рахунки за комісійні та посередницькі послуги, бухгалтерські виписки, каталоги та прайс-листи виробника, висновки експертів або біржові дані, а також копію митної декларації країни відправлення з перекладом українською мовою. Митниця при цьому зазначила, що подання додаткових наявних документів є правом декларанта.

Листом від 22.08.2025 року уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомила митницю, що всі наявні документи для підтвердження митної вартості товару та обраного методу визначення були надані, зокрема: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт №МН/Т від 07.04.2025 року, рахунок-фактура №SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025 року, прайс-лист від 17.06.2025 року. Оплата за товар не проводилась через відстрочку платежу 90 днів, страхування вантажу не здійснювалось, митна вартість визначена на момент перетину митного кордону за умовами СРТ - Харків. Уповноважена особа просила здійснити митне оформлення товарів на підставі наданої декларації, оскільки підготовка інших документів потребувала значного часу.

22.08.2025 року Одеська митниця прийняла рішення №UA500020/2025/000260/2 про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний (шостий) метод визначення митної вартості. Митна вартість товару №1 у декларації № 25UA50002000644604 від 22.08.2025 року була визначена у розмірі 64 529,49 доларів США (3,97 доларів США за одиницю). На підставі цього рішення митниця видала картку відмови у прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів № UA500020/2025/000398 від 22.08.2025 року.

У зв'язку з незгодою декларанта з рішенням Одеської митниці №UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025 року товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №25UA50002000645202 від 22.08.2025 року з обов'язковою сплатою митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та наданням забезпечення різниці між митними платежами за заявленою та коригованою митною вартістю на строк 90 днів.

Відповідно до інвойсу №SOL-130625-1ТХМU від 13.06.2025 року продавцем товару виступила компанія «Soltera Trade Limited», покупцем - ТОВ «МОДНА ХВИЛЯ». Контракт №МН/Т від 07.04.2025 року передбачав умови поставки СРТ - Харків, країну походження товарів Китай, відсутність страхування та відстрочку платежу на 90 днів після перетину митного кордону України. Товар №1 - «Ворсова тканина», 451 рулон, ціна 82,91 дол. США за рулон, загальна сума 37 392,41 дол. США.

Уповноваженою особою декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») до митниці подано митну декларацію №25UA50002000650603 від 25.08.2025, в якій зазначено товар №1 трикотажні ворсові тканини машинного в'язання з синтетичних волокон, пофарбовані, для пошиву, оздоблення, будівельних робіт та пакування, 451 рулон, торговельна марка MTITextile, виробник T-MAC TECHNOLOGY CO., LTD, країна виробництва - Китай.

У митній декларації МД №25UA50002000650603 від 25.08.2025 року декларантом визначено митну вартість товару №1 за основним методом - за ціною договору вартість операції, яка складає 37 392,41 доларів США 1 543 704,52 грн за курсом НБУ на 25.08.2025 року.

Разом із декларацією до митниці подано копії пакувального листа 13.06.2025 року, інвойсу №SOL-130625-1ТХМU 13.06.2025 року, міжнародної товарно-транспортної накладної №7647 21.08.2025 року, декларації про походження товару №SOL-130625-1ТХМU 13.06.2025 року, контракту №МН/Т 07.04.2025 року, договору комісії №070425_1 07.04.2025 року, договору №8 29.07.2025 року щодо декларування та митного оформлення, акту про зважування 24.08.2025 року та заяви на проведення фізичного огляду 24.08.2025 року.

25.08.2025 року Одеська митниця повідомила декларанта про спрацювання профілів ризику 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів. Одеська митниця зазначила, що подані документи нібито містять розбіжності та не підтверджують числові значення митної вартості, і зобов'язала надати додаткові документи, зокрема договори з третіми особами, платіжні документи, рахунки за комісійні послуги, бухгалтерські виписки, каталоги та специфікації виробника, висновки експертів або біржові дані, копію митної декларації країни відправлення. Також митниця надала можливість за власним бажанням декларанта подати інші наявні документи для підтвердження митної вартості.

Листом від 25.08.2025 року уповноважена особа декларанта (ТОВ «СІАР-ГРУПП») повідомила, що всі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості надано. Зокрема: декларація митної вартості, контракт № МН/Т від 07.04.2025 року, інвойс №SOL-130625-1ТХМU від 13.06.2025 року, прайс-лист від 13.06.2025 року. Оплата за партію товару не здійснювалась через відстрочку платежу на 90 днів за умовами контракту; страхування вантажу не проводилось; митна вартість визначається на момент перетину кордону, а умови СРТ передбачають сплату фрахту до місця призначення (Харків).

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 року, в якому застосувала другорядний метод визначення митної вартості резервний (шостий метод) та визначила митну вартість товарів: товару №1 у митній декларації МД №25ИА50002000650603 від 25.08.2025. року - 48 671,41 доларів США (3,97 доларів США за кг ваги нетто). Внаслідок ухвалення вищезазначеного рішення про коригування митної вартості товарів Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, 13 митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначения №ИА500020/2025/000402 від 25.08.2025.

У зв'язку з незгодою декларанта з рішенням про коригування митної вартості № UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 року товар випущений у вільний обіг за митною декларацією №25UА50002000652305 від 25.08.2025 року за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Позивач вважає, що рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000255/2, №UA500020/2025/000256/2, № UA500020/2025/000257/2 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025 року, №UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 року, а також картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні або пропуску товарів та транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000392, №UA500020/2025/000393, №UA500020/2025/000394 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000398 від 22.08.2025 року, №UA500020/2025/000402 від 25.08.2025 року порушують його інтереси та є протиправними, оскільки суперечать вимогам законодавства України.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Джерела права та висновки суду

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно частини 1 статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України): митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України , у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У частині 5 статті 53 МК України зазначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У відповідності до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України , контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У частині 3 статті 54 МК України зазначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У відповідності до частини 3 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу .

Відповідно до частини 4 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на декларанта, а у митного органу, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є право витребувати додаткові документи.

Враховуючи зазначені норми матеріального права, суд зазначає, що сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України заборонено.

Як встановлено судом, при перевірці митної декларації та поданих до неї документів, митний орган виявив, на його думку, наявність розбіжностей у поданих документах, та у порядку ч.2,3 ст.53,54 МК України, запитав додаткові документи, які б могли спростувати виявлені митним органом розбіжності.

Також Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 (та / або в електронних повідомленнях при митному оформленні перед прийняттям відповідних рішень) зазначає такі підстави для коригування митної вартості товарів: “заявлені у ЕМД від 22.08.2025 №25UA500020006506U3 відомості про торговельну марку товару (тм «МТІТextile») не підтверджується товаросупровідними документами, оскільки у поданих до митного оформлення інвойсі від 13.06.2025 № SOL-130625-1TXMU (далі - Інвойс) та пакувальному листі від 13.06.2025 № б/н відсутні відомості щодо інформації про торговельну марку, що має безпосередній вплив на його вартість та ставить під сумнів заявлення таких відомостей в ЕМД".

Окрім того, Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000256/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000257/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025, № UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 (та / або в електронних повідомленнях при митному оформленні перед прийняттям відповідних рішень) зазначає такі підстави для коригування митної вартості товарів: "Рахунки-фактури (інвойси) від 17.06.2025 №SOL-170625-1WRMU, від 04.06.2025 № SOL-040625-1KCUX, від 17.06.2025 № SOL-170625-1NEMU, від 13.06.2025 № SOL-130625-1TXMU визначають вартість товару за рулон / метр, проте ні в зазначених документах, ні в будь-якому іншому не вказано розміри рулону, що впливає на вартість товару і може свідчити про наявність інших, деталізованих домовленостей щодо предмету купівлі-продажу та вартості товарів".

Частинами 3, 6 статті 344 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV передбачено, що міжнародні розрахунки регулюються нормами міжнародного права, банківськими звичаями і правилами, умовами зовнішньоекономічних контрактів, валютним законодавством країн - учасниць розрахунків. Для здійснення міжнародних розрахунків використовуються комерційні документи: коносамент, накладна, рахунок-фактура, страхові документи (страховий поліс, сертифікат), документ про право власності та інші комерційні документи. Фінансовими документами, що використовуються для здійснення міжнародних розрахунків, є простий вексель, переказний вексель, боргова розписка, чек та інші документи, що використовуються для одержання платежу.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI визначено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відноситься зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

Відповідно до частини 1 статті 1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частиною 2 статті 7 МК України встановлено, що митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 19.06.1992 № 2479-ХІІ Україна приєдналась до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року.

Стаття ІІІ Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року (Дата приєднання України: 10.11.1992, Дата набуття чинності для України: 10.11.1992) передбачає, що функціями Ради, зокрема, є вивчення технічних аспектів митних систем, так само як і пов'язаних із ними економічних чинників, з метою запропонування членам Ради практичних засобів досягнення якомога вищого рівня погодженості та однаковості, а також подання зацікавленим урядам за своєю ініціативою або за їх проханням інформації або порад по митних справах згідно з основною метою цієї Конвенції і внесення в зв'язку з цим рекомендацій.

Рекомендаціями Ради від 16.05.1979 членам Ради та членам Організації Об'єднаних Націй або її спеціалізованим агентствам, митним або економічним Об'єднанням рекомендовано приймати комерційні рахунки, складені у будь-який спосіб, наприклад, методом одноразового запису, у випадках, коли представлення комерційного рахунку потрібне у зв'язку з митним очищенням товарів, а також утриматись від вимоги підпису для митних цілей на комерційних рахунках, представлених на підтвердження декларації на товари.

На дотримання зазначених рекомендацій звертається увага Європейською економічною комісією ООН (рекомендації ЄЕК ООН 1982 року № 18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" та 1983 року № 6 "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі").

Згідно з резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 28.03.1947 (документ Е/402) заснована Європейська економічна комісія ООН, яка у відповідності до пункту 4 зазначеної резолюції уповноважена подавати рекомендації з будь-якого питання, що входить до її компетенції, безпосередньо урядам країн, які у ній представлені.

В пункті 18 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) зазначено, що у формулярі-зразку уніфікованого рахунку наявні три групи полів даних: у першій містяться відомості про угоду (сторони, умови та ін.), у другій - опис товарів, позиції рахунку та кількість і т. ін., в третій - додаткові витрати, вирахування та загальна сума рахунку з посвідчувальною заявою, якщо вона необхідна.

Відповідно до пункту 20 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) відомості про товар розбиті на дві частини та наводяться наступним чином в одній дається опис партії вантажу для цілей відправлення, а інша призначена для перерахування окремих товарів та кількостей:

Відвантажувальне маркування; номер контейнера; кількість і рід вантажних місць; опис товару (повний та/або кодом). У цьому полі, призначеному для опису вантажу з метою відправки, має вказуватися зовнішнє маркування, кількість вантажних місць як вони представлені для транспортування, загальний опис вмісту, ваги брутто та обсяги, номери контейнерів або інших транспортних одиниць, номери товарів. У рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 15 міститься інформація щодо використання спрощеного відвантажувального маркування.

Вага брутто, кг.

Об'єм, куб.м.

Список товарів (кодом та/або повністю); кількість; ціна за одиницю товару. Розташування відомостей у цьому полі вільного використання залишено на розсуд продавця в залежності від виду товару та т.п. Перелік має бути докладним для ідентифікації різних товарів у партії, доставленої кількості, ціни за одиницю товару, знижок за кількість та всіх інших відомостей, необхідні контролю розрахунку сум, зазначених у рахунку.

Сума. У цій колонці для кожної назви повинні вказуватися валюта та суми за рахунком тощо.

У деяких випадках, наприклад, за наявності однорідних товарів, коли не потрібно роздільного опису для складання рахунку, ця підбивка може бути непотрібною, і тому можуть бути опущені деякі позиції, наприклад, обсяг. Коли підрозбивка необхідна, то розподіл площі між двома підгрупами залишено на розсуд користувача.

Таким чином, Рекомендації Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148) (Женева, вересень 1983) не містять положень щодо обов'язкової наявності в рахунку-фактурі (інвойсі) другорядних, додаткових відомостей про розміри рулона, виробника та торгової марки товару.

Разом з тим, в законодавстві України відсутні затверджена форма рахунку-фактури (інвойсу) та перелік обов'язкових реквізитів, які повинен містити рахунок-фактура (інвойс).

В законодавстві України відсутнє положення про те, що рахунок-фактура (інвойс) в обов'язковому порядку повинен містити інформацію про розміри рулона, виробника та торгову марку товару.

В інвойсі (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець передає товар Покупцю з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 "Ворсова тканина", кількість - 2579 метрів, ціна 2,96 доларів США за метр, сума - 7 633,84 доларів США; товар № 2 "Мереживна тканина", кількість - 615 метрів, ціна 1,02 доларів США за метр, сума - 627,30 доларів США; товар № 3 "Синтетична тканина", кількість - 57 982 метр, ціна 0,95 доларів США за метр, сума - 55 662,72 доларів США; всього - 63 923,86 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 "Ворсова тканина", кількість - 611 рулонів, ціна 76,75 доларів США за рулон, сума - 46 894,25 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 "Ворсова тканина", кількість - 4 477 метрів, ціна 2,17 доларів США за метр, сума - 9 715,09 доларів США; товару № 2 "Тканина", кількість - 10 058 метрів, ціна 1,47 доларів США за метр, сума - 14 785,26 доларів США; товару № 3 "Синтетична тканина", кількість - 9851 метрів, ціна 2,95 доларів США за метр, сума - 29 060,45 доларів США; всього - 53 560,80 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 "Ворсова тканина", кількість - 561 рулони, ціна 88,37 доларів США за рулон, сума 49 575,57 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 "Ворсова тканина", кількість - 451 рулон, ціна 82,91 доларів США за рулон, сума - 37 392,41 доларів США.

Так в рахунках-фактурах (інвойсах) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 вказана кількість рулонів, метрів кожного товару та ціна за одиницю товару, що дозволяє логічним шляхом визначити вартість такого товару, яка і вказана у відповідних інвойсах.

Інформація, вказана в рахунках-фактурах (інвойсах) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025, повністю відповідає інформації, що зазначена в інших товаросупровідних документах.

Отже, законодавство України не зобов'язує декларанта вказувати в інвойсі другорядні характеристики товару, наприклад ширину рулонів, кількість квадратних метрів, виробника чи торговельну марку, якщо ці дані не впливають на ціну, фактично сплачену або яка підлягає сплаті.

Відсутність у інвойсі деталізації фізичних характеристик товару, таких як розміри рулонів, не є підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору, якщо загальна сума, фактично сплачена або яка підлягає сплаті, підтверджена первинними документами, такими як інвойс, контракт та платіжні доручення, якщо вартість була вже сплачена за умовами договору. Адже головним критерієм для застосування першого методу визначення митної вартості є підтвердження загальної суми операції.

Аналогічно, розбіжності між інвойсом та пакувальним листом, зокрема відсутність у інвойсі даних про виробника чи торговельну марку, не є достатньою підставою для коригування митної вартості, оскільки відсутня законодавчо встановлена вимога щодо обов'язкового зазначення таких даних в інвойсі.

Разом з тим, не відповідає дійсності твердження Одеської митниці в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 (та / або в електронних повідомленнях при митному оформленні перед прийняттям відповідних рішень), що «заявлені у ЕМД від 22.08.2025 №25UA500020006506U3 відомості про торговельну марку товару (тм «МТITextile») не підтверджується товаросупровідними документами, оскільки у поданому до митного оформлення пакувальному листі від 13.06.2025 № б/н відсутні відомості щодо інформації про торговельну марку, що має безпосередній вплив на його вартість та ставить під сумнів заявлення таких відомостей в ЕМД», оскільки в пакувальному листі від 13.06.2025 № б/н вказано відомості про торговельну марку товару тм «MTITextile» та виробника товару.

Митний орган не обгрунтував та не надав доказів, як саме відсутність деталізації відомостей про товар в інвойсах (наприклад, розмірів рулону, виробника чи інших характеристик) впливає на правильність заявленої митної вартості. Також Одеською митницею не обгрунтовано та не доведено, що торговельна марка, зазначена у пакувальних листах, є фактором, який впливає на ціноутворення в даній операції.

Таким чином, митний орган зобов'язаний надати докази того, що відповідні характеристики чи інформація (які не є обов'язковими за законом) не вказані у інвойсах, прямо впливають на обчислення митної вартості, на ринкову вартість товару, а не довільно інтерпретувати розбіжності чи відсутність другорядних характеристик чи інформації як доказ заниження вартості без конкретних фактів, які б це підтверджували, не припускати наявність непрозорих домовленостей та не покладатися на припущення про недостовірність.

Відповідач без посилання на будь-якій законодавчий або підзаконний акт митного органу, у якості підстави для витребування додаткових документів вказує на відсутність розмірів рулонів, кількість квадратних метрів. А отже, таке твердження митного органу є припущенням без зазначення будь-яких підстав навіть для таких припущень, оскільки одиниця товару та її вартість визначається сторонами договору в інвойсі (п.2.1. Контракту № MH/ST від 07.04.2025 року).

Варто зазначити, що інвойси та пакувальні листи викладені на фірмовому бланку компанії "Soltera Trade Limited" та скріплені печаткою “Soltera Trade Limited". У пакувальних листах від 24.06.2025 № Б/н, від 17.06.2025 № Б/н, від 04.06.2025 № Б/н, від 17.06.2025 № Б/н, від 13.06.2025 № б/н зазначено, що країна виробник - Китай, виробники товару - SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD, DIVYANSHI FASHION CO., LTD, NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD, T-MAC TECHNOLOGY CO., LTD, торгові марки ESTextile, ACE TEX, STTextile, TITextile, MTITextile, що відповідає відомостям митних декларацій в яких зазначено ці ж Торговельні марки та Виробників.

Більш того, вказані документи надавалися митному органу на розгляд. Отже митний орган аналізуючи документи, які були надані для розмитнення товару, мав можливість встановити виробника та торгівельну марку кожної партії товару.

В постанові Верховного Суду від 09.04.2021 у справі № 809/119/17 (адміністративне провадження № К/9901/18951/18) за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС наявний правовий висновок про те, що "митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обгрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їx перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення".

Відмова митного органу від першого методу та перехід до другорядних методів без обгрунтованих доказів того, що відсутність в інвойсах зазначених другорядних характеристик призвела до заниження вартості, є протиправною.

Згідно зі статтями 52, 53 Митного кодексу України, будь-які припущення про недостовірність заявленої вартості чи наявність незадокументованих домовленостей повинні підкріплюватися конкретними документальними доказами. Будь-яке коригування митної вартості вимагає чіткого обгрунтування та доказів впливу неврахованих факторів на ринкову ціну товару, інакше дії митниці є протиправними.

Тому відсутність інформації про розміри рулона, виробника та торгову марку у інвойсах (рахунках-фактурах) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025, які відповідали усім встановленим вимогам щодо повноти інформації та дозволяли ідентифікувати товар і підтвердити його ціну, не вплинуло та не могло вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

Отже, припущення митного органу, які викладені в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів спростовуються наявними доказами та не могли бути достатніми підставами для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом та для незастосування обраного ним методу її визначення.

Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Також, пунктом 8 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які страхові підтверджують митну вартість товарів, якщо здійснювалося страхування, документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В контракті № MH/ST від 07.04.2025 не зазначено, що до обов'язків сторін належить здійснення страхування вантажу.

В інвойсі (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець передає товар Покупцю з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 "Ворсова тканина", кількість - 2 579 метрів, ціна 2,96 доларів США за метр, сума -7 633,84 доларів США; товар № 2 "Мереживна тканина", кількість - 615 метрів, ціна 1,02 доларів США за метр, сума - 627,30 доларів США; товар № 3 “Синтетична тканина", кількість 57 982 метр, ціна 0,95 доларів США за метр, сума - 55 662,72 доларів США; всього 923,86 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 "Ворсова тканина", кількість - 611 рулонів, ціна 76,75 доларів США за рулон, сума 46 894,25 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії “Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товару № 1 "Ворсова тканина", кількість - 4 477 метрів, ціна 2,17 доларів США за метр, сума - 9 715,09 доларів США; товару № 2 "Тканина", кількість - 10 058 метрів, ціна 1,47 доларів США за метр, сума - 14 785,26 доларів США; товару № 3 "Синтетична тканина", кількість - 9 851 метрів, ціна 2,95 доларів США за метр, сума - 29 060,45 доларів США; всього 53 560,80 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця - компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ - Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 "Ворсова тканина", кількість - 561 рулони, ціна 88,37 доларів США за рулон, сума - 49 575,57 доларів США.

В інвойсі (invoice) № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 наведені: найменування, адреса Продавця компанії "Soltera Trade Limited"; найменування, адреса Покупця - ТОВ"МОДНА ХВИЛЯ", міститься посилання на контракт № MH/ST від 07.04.2025, умови поставки СРТ Харків; країна походження товарів - Китай; вказано, що страхування товарів не проводилось; та Продавець поставляє товари Покупцю з відстроченням платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України; а також зазначений опис товарів: товар № 1 "Ворсова тканина", кількість - 451 рулон, ціна 82,91 доларів США за рулон, сума -37 392,41 доларів США.

Отже, в інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 наведені умови поставки СРТ - Харків та вказано, що страхування товарів не проводилось (Goods were not insured).

В статті А.5 "Страхування" розділу. А "Обов'язки продавця" умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ЦСБЧФ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування".

В статті В.5 "Страхування" розділу В "Обов'язки покупця" умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) страхування".

Крім того, в листах від 21.08.2025, від 21.08.2025, від 21.08.2025, від 22.08.2025, від 25.08.2025 уповноважена особа декларанта (ТОВ “СІАР-ГРУПП") повідомила митницю про те, що страхування вантажу не здійснювалось, про що наявна відповідна інформація в інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025.

В постанові від 26.03.2019 у справі № 814/921/17 за позовом ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС (адміністративне провадження № К/9901/10991/18) Верховний Суд прийшов до висновків про те, що “у касаційній скарзі відповідач в обгрунтування правомірності своїх дій щодо коригування митної вартості товару посилається, зокрема, на відсутність у поданих позивачем документах інформації щодо страхування оцінюваного товару. Проте, такий висновок митного органу є помилковим, оскільки за офіційними правилами тлумачення торговельних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару".

Також в постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 814/1046/16 за позовом ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" до Миколаївської митниці ДФС (адміністративне провадження № К/9901/14958/18) наявний висновок про те, що "за змістом п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, подаються у випадку, якщо здійснювалося страхування. В даному випадку, вантаж, що є предметом контракту, не страхувався, про що зазначено самим позивачем митному органу, оскільки страхування вантажу не є обов'язковим при поставці товару на умовах СРТ. За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС, термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару. Отже, якщо товар фактично не страхувався, про що декларантом були надані письмові обгрунтовані пояснення, товідсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю".

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 28.02.2024 у справі № 815/1460/18 за позовом ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" до Київської міської митниці ДФС (адміністративне провадження № К/9901/60812/18).

Згідно зі ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у відповідності до положень пункту 8 частини 2 статті 53, пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI декларант повинен надати страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо таке страхування здійснювалося; а оскільки страхування вантажу не здійснювалось, тому безпідставними є твердження відповідача про відсутність відомостей про страхування товару та про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів через відсутність документів про страхування товарів.

Декларантом та його уповноваженою особою були надані до Одеської митниці

документи - інвойси (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 в яких зазначено, що страхування товарів не здійснювалось, а тому твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях про начебто відсутність документальної інформації щодо наявності/відсутності страхових витрат з урахуванням заявлених умов поставки СРТ-Харків не відповідає дійсності та не могло бути підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішень про коригування митної вартості товарів UA500020/2025/000255/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000256/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000257/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025, № UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025.

За таких обставин, вимоги митного органу про надання відомостей про страхування товару також є безпідставними.

Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000256/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000257/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025, № UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 (та /або в електронних повідомленнях при митному оформленні перед прийняттям відповідних рішень) в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що: "відповідно до рахунків-фактур (інвойсів) від 17.06.2025 №SOL-170625-1WRMU, від 04.06.2025 № SOL-040625-1KCUX, від 17.06.2025 № SOL-170625-1NEMU, від 13.06.2025 № SOL-130625-1TXMU товар поставляється на умовах СРТ Kharkiv, що означає, що продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (м. Харків), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Харків) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до м.Харків є невід'ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Проте до митного оформлення зазначений документ не надавався. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу".

Також Одеська митниця в рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025 (та/або в електронному повідомленні при митному оформленні перед прийняттям відповідного рішення) в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що "Згідно Загальної декларації прибуття №25UA14100092732326 країни слідування вантажу у контейнері EGHU8357384 (Китай Польша-Україна), але до митного оформлення не надано товаротранспортні документи (B/L, маніфест) за якими товар було доставлено з Китаю до Польші (Gdansk) та документи, які містять інформацію про витрати, пов'язані з перевантаженням товару з одного морського транспортного засобу на інший та на автомобільний ТЗ в порту призначення, вартість зберігання та організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України. До митного контролю не надано відомостей про включення таких витрат до митної вартості товарів".

Окрім того, Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000255/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000256/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000257/2 від 21.08.2025 (та / або в електронному повідомленні при митному оформленні перед прийняттям відповідного рішення) в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що "відповідно до Автотранспортної накладної (CMR) від 18.08.2025 № б/н, від 19.08.2025 № 1940 відправником вантажу є «Soltera Trade Limited» (RM 204C, 2/F., SHIU FAT IND BUILDING, 139-141 WAI YIP STREET, KWUN TONG, HONG KONG), SHAOXING SHIPWIN INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDER CO.,LTD» (RM NO.708, YIZHAO BUILDING, FENGLIN WEST ROAD 172, LINGZHI, SHAOXING, ZHEJIANG, CHINA) проте у графі 22 СМР «Підпис і штамп відправника» проставлено печатку «ELMI LOGISTICS Sp.z o.o.» Gdansk, Poland, «VRK EXPEDITIONS S.R.L.» (11577994). Зазначене, з високою імовірністю, може свідчити про додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням, перевантаженням та транспортуванням, а також залученням третіх осіб до переміщення вантажу на шляху до місця призначення, які не були враховані при визначенні продавцем вартості товарів.

Відповідно до п.6 ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до графи 13 Автотранспортної накладноі (CMR) від 02.08.2025 № б/н, від 18.08.2025 № 8137 товар перевантажено із контейнера BEAU5024168, GAOU6928137 до транспортного засобу ВС6808PT/BC3530XG, BC7151MI/BC3044XG. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару".

Частиною 1 статті 1 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною 2 статті 7 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

10.04.2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифікувала: Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) таприєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (GATT).

Пунктом 1 статті 6 Угоди про застосування статті VII GATT (ГАТТ) від 15.04.1994 передбачено, що митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї статті грунтується на обчисленій вартості. Обчислена вартість складається із суми:

а) ціни або вартості матеріалів та виготовлення чи іншої обробки, застосованої під час виробництва імпортних товарів;

b) суми для прибутків та загальних витрат, що дорівнюють сумі, яка здебільшого відображається під час продажу товарів того самого класу або виду, що й товари, які оцінюються та які виготовляються виробниками в країні експорту для експорту до країни імпорту;

с) ціни або вартості всіх інших витрат, необхідних для відображення методу оцінювання, вибраного членом згідно з пунктом 2 статті 8.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Угоди про застосування статті VII GATT (ГАТТ) від

15.04.1994 під час визначення митної вартості згідно з положеннями статті 1 до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортні товари, додається:

а) такі витрати настільки, наскільки вони понесені покупцем, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари:

і) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за покупку;

ii) вартість контейнерів, які для митних цілей уважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

iii) вартість упаковки, чи за оплату праці, чи матеріалів;

b) вартість, розподілена належним чином, таких товарів та послуг, коли вони поставляються безпосередньо або опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт імпортних товарів, якщо такої вартості не включено до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті:

товарів; 1) матеріали, компоненти, частини та подібні предмети, що включені до імпортних

ii) інструменти, фарби, шаблони та подібні компоненти, які використовуються під час виробництва імпортних товарів;

iii) матеріали, які використовуються під час виробництва імпортних товарів;

iv) технічні, науково-дослідні, художні, дизайнерські роботи та плани й креслення, які виготовлені в місці, іншому, ніж країна-імпортер, та які необхідні для виробництва імпортних товарів;

с) роялті й ліцензійні платежі, пов'язані з товарами, що оцінюються, які покупець повинен сплачувати безпосередньо чи опосередковано, як умова для продажу товарів, що оцінюються, якщо такі роялті й платежі не включаються до ціни, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті;

d) вартість будь-якої частини доходу від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання імпортних товарів, яка переходить безпосередньо або опосередковано продавцю.

Пунктом 2 статті 8 Угоди про застосування статті VII GATT (ГАТТ) від 15.04.1994 визначено, що Під час розробки свого законодавства кожний член передбачає цілковите або часткове включення до митної вартості або виключення з неї такого:

а) вартості транспортування імпортних товарів до порту або місця ввезення;

b) витрат на завантаження, розвантаження та обробку, пов'язаних з транспортуванням імпортних товарів до порту або місця ввезення;

с) вартості страхування.

Згідно з пунктом 4 статті 8 Угоди про застосування статті VII GATT (ГАТТ) від 15.04.1994 під час визначення митної вартості не допускається додавань до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті, за винятком тих, які передбачені в цій статті.

Частиною 1 статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Частинами 4, 5, 9, 21 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Згідно з пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Також в переліку витрат (складових митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), що наведений у частині 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI відсутні витрати на зберігання вантажу та організацію транспортно-експедиційного обслуговування (залучення третіх осіб) за межами митної території України.

Частиною 11 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Відповідно до пункту 2.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 вид, кількість, ціна та умови поставки Товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах, що є невід'ємною частиною Контракту.

Згідно з пунктом 2.3. контракту № МН/T від 07.04.2025 продавець надає всі необхідні супровідні документи, включаючи інвойс та товаротранспортну накладну, на кожну партію Товару.

Пунктом 3.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлено, що поставка Товару може бути здійснена морським або автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 3.2. контракту № МH/ST від 07.04.2025 для кожної окремої поставки умови постачання, згідно з Інкотермс 2020, будуть уточнені в Інвойсах.

Пунктом 3.3. контракту № MH/ST від 07.04.2025 передбачено, що у разі необхідності, відправником Товару може бути інша компанія, що буде вказано в товаросупровідних документах.

В статті А.4 "Перевезення" розділу А "Обов'язки продавця" умов поставки СРТ (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ЦСБЧФ/РЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: "Продавець зобов'язаний укласти або забезпечити укладання договору (контракту) перевезення товару з узгодженого пункту поставки, якщо такий є у місці поставки, до названого місця призначення чи, якщо узгоджено, до будь-якого пункту в такому місці. Договір (контракт) перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця і передбачати перевезення звичайним маршрутом і звичайним способом, який використовується для перевезення даного типу товару, що продається".

В статті В.4 "Перевезення" розділу В "Обов'язки покупця" умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) зазначено: “Покупець не має жодного зобов'язання перед продавцем щодо укладення договору (контракту) перевезення".

В статті А.9 “Розподіл витрат" розділу А "Обов'язки продавця" умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) передбачено: “Продавець зобов'язаний оплатити: а) усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту його поставки відповідно до статті А.2, окрім витрат, що оплачує покупець, які передбачено статтею В.9; b) транспортні та всі інші витрати, що виникають відповідно до статті А.4, включаючи витрати на завантаження товару та витрати на гарантування безпеки перевезень; с) будь-які обов'язкові платежі за розвантаження в узгодженому місці призначення, але тільки якщо ці обов'язкові платежі були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення; d) витрати на транзит, які були покладені на продавця відповідно до договору (контракту) перевезення; е) витрати, пов'язані із наданням звичайного доказу того, що товар поставлений відповідно до статті А.6; f) де це застосовується мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для експорту відповідно до статті А.7 (а); та д) покупцю всі витрати та обов'язкові платежі, пов'язані з наданням допомоги в отриманні документів та інформації відповідно до статті В.7 (a)".

до (a). Також, в листах б/н від 21.08.2025, від 21.08.2025, від 21.08.2025, від 22.08.2025, від 25.08.2025 уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила митницю про те, що згідно законодавства України, митна вартість обчислюється на момент перетину митного кордону; умови поставки СРТ означають, що фрахт сплачено до вказаного місця призначення; в інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 місцем призначення визначено Харків (умови поставки СРТ - Харків).

Отже, в даному випадку, у зв'язку із застосуванням умов поставки товарів СРТ м. Харків, Україна, продавець (компанія "Soltera Trade Limited", Гонконг) зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення (м. Харків, Україна).

Покупець ТОВ “МОДНА ХВИЛЯ" не здійснював будь-яких витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а також до місця призначення (м. Харків, Україна) тощо.

Ані умовами контракту № MH/ST від 07.04.2025, а ні умовами поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) не передбачено обов'язку продавця надати покупцю товарів інші товаротранспортні документи, окрім тих, що передбачені умовами контракту № MH/ST від 07.04.2025 (в даному випадку - договір перевезення, коносамент, маніфест, навантажувальний документ тощо). Відповідні документи позивачу продавцем товарів надано не було.

Погоджуючи умови поставки СРТ м. Харків, Україна, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) № MH/ST від 07.04.2025 виходили з того, що витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення (м. Харків, Україна), а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення (м. Харків, Україна), вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025, а тому відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 53, пунктів 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у митниці не було необхідності знову відокремлювати зазначені витрати з ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті та зобов'язувати позивача надавати окремі документи для підтвердження таких витрат.

Крім того, положеннями Митного кодексу України не передбачений обов'язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за методом визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI - метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) та не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Процес формування ціни товару належить виключно продавцю товару. Зазначення в інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 умов поставки СРТ-Харків, та відсутність в контракті будь-яких додаткових домовленостей про окрему оплату витрат на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення (м. Дінпро), а також витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення (м. Харків, Україна) означає, що зазначена в інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 ціна товару включає в себе усі вищезазначені складові.

Формування ціни є внутрішньою комерційною умовою Продавця та він не зобов'язаний надавати таку інформацію, для покупця цілком достатньо розуміння певної ціни на певних умовах поставки.

В статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) (дата дата приєднання України: 01.08.2006 (із застереженням)) договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Частиною 1 статті 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Таким чином, відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів одержувач (позивач ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ") не бере участі в оформленні оригіналів вантажної накладної, а має можливість отримати відповідний примірник вантажної (автотранспортної) накладної (CMR) тільки від перевізника.

Продавцем (компанією "Soltera Trade Limited», Гонконг) було надано Покупцю (ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ") міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № б/н від 18.08.2025, № 8137 від 18.08.2025, № 1940 від 19.08.2025, № 7384 від 18.08.2025, № 7647 від 21.08.2025, які підтверджували факт перевезення товарів автомобільним транспортом з Гданську (Польща), Константи (Румунія) (графи № 4, № 21) до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення.

Відповідно до умов поставки СРТ продавець має право залучати перевізників, постачальників або інших контрагентів для виконання своїх зобов'язань щодо транспортування товарів, оскільки організація логістики через третіх осіб є стандартною практикою в міжнародній торгівлі.

Крім того, пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, транспортні (перевізні) документи надаються для підтвердження митної вартості товарів тільки якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Оскільки відповідно до умов поставки СРТ м. Харків, Україна, витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025, то відомості в транспортних документах (в тому числі CMR), які підтверджують шлях прямування вантажу, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням, транспортування до порту чи до місця ввезення на територію України чи до місця призначення, не вплинули та не могли вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

Враховуючи викладене, твердження Одеської митниці в оскаржуваних рішеннях про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів необґрунтованими, оскільки відповідно до умов поставки СРТ м. Харків, Україна, витрати на перевезення (транспортування) оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та до місця призначення вже включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, яка зазначена в інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025.

Верховний Суд в постанові від 12.11.2020 у справі № 815/1582/16 (адміністративне провадження № К/9901/45041/18) за позовом ПП "Делісс" до Рівненської митниці ДФС прийшов до висновку про те, що "згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" (редакція 2000 року) термін СРТ "фрахт/перевезення оплачено до..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Відтак, при поставці товарів на умовах СРТ обов'язок оплатити транспортування товару покладається на продавця, а не на покупця і сторони за договором вправі включити вартість такої доставки до загальної вартості товару".

В постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 2а-13471/10/0470 (адміністративне провадження №К/9901/4516/18) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп НижньоХарківвський трубопрокатний завод" (правонаступник Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп НижньоХарківвський трубопрокатний завод") до Харківпетровської митниці Міндоходів, суд касаційної інстанції, застосовуючи вищевказані положення міжнародних договорів та законодавства України прийшов до висновків про те, що "законодавство України з питань визначення митної вартості товарів повністю відповідає міжнародним вимогам, зокрема, Угоди про застосування статті VII ГАТТ, і не містить такі види витрат, як зберігання товару, що включаються до митної вартості. Коментар Технічного комітету надається на вимогу члену або Комітету на технічному рівні у вигляді консультації з будь-яких справ, що стосуються оцінювання імпортних товарів для митних цілей та не є нормативним актом.

Також частиною 1 статті 334 МК України передбачено, що митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартостітоварів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Документи, які підтверджують зберігання вантажу та організацію транспортно-експедиційного обслуговування (залучення третіх осіб) за межами митної території України не є документами, що підтверджують митну вартість товарів, не містять інформації щодо числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів; відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому це не могло бути підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також причиною для коригування митної вартості та для відмови у митному оформленні товарів.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості є метод за ціною договору (перший метод), який базується на ціні, сплаченій або яка підлягає сплаті за товари. Цей метод не вимагає надання документів щодо зберігання вантажу та організацію транспортно-експедиційного обслуговування (залучення третіх осіб) за межами митної території України, оскільки всі витрати, пов'язані з поставкою, включено до митної вартості та підтверджено документально.

Умови поставки СРТ-Харків дозволяють продавцеві організовувати транспортування товарів із будь-якої країни, з або без залучення третіх осіб та будь-яким видом транспорту, якщо це відповідає логістичним домовленостям, що і було зроблено в даному випадку.

Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025, № UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 (та /або в електронних повідомленнях при митному оформленні перед прийняттям відповідних рішень) в якості підстави для коригування митної вартості товарів зазначила про те, що: "відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів " від 01.08.2006 №57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 СМР-зазначається підпис та штамп відправника. Однак графи наданої CMR № 7384 від 18.08.2025, № 7647 від 21.08.2025 не містить жодних відміток відправника".

Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

В статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) наведений перелік даних, які має містити вантажна накладна.

Частиною 1 статті 7 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів обумовлено, що відправник несе відповідальність за всі витрати, шкоду і збитки, заподіяні перевізнику внаслідок неточності або недостатності: а) даних, зазначених у підпунктах b), d), e), f), g), h) та j) пункту 1 статті 6; b) даних, зазначених у пункті 2 статті 6; с) будь-яких інших даних чи інструкцій, що надаються ним для складання вантажної накладної або для включення в неї таких даних.

Згідно з частиною 1 статті 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) після прибуття вантажу на місце, передбачене для його доставки, одержувач має право вимагати від перевізника передачі йому другого примірника вантажної накладної і вантажу в обмін на розписку.

Таким чином, відповідно до статей 5, 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 р.) одержувач (позивач - ТОВ "МОДНА ХВИЛЯ") не бере участі в оформленні оригіналів вантажної накладної та не може нести відповідальність за недоліки її заповнення, а має можливість отримати відповідний примірник вантажної (автотранспортної) накладної (CMR) тільки від перевізника в момент доставки товару в місце призначення.

Окрім того, відсутність штампу та підпису відправника в вантажних накладних CMR № 7384 від 18.08.2025, № 7647 від 21.08.2025, не вплинуло та не могло вплинути на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

В постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18 (адміністративне провадження № К/9901/18495/19) за позовом ТОВ "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" до Одеської митниці ДФС прийшов до висновку про те, що "наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару."

Одеська митниця в рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000255/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000256/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000257/2 від 21.08.2025, № UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025, № UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 (та / або в електронних повідомленнях при митному оформленні перед прийняттям відповідних рішень) в якості підстави для коригування митної вартості товарів також вказує на те, що "митним органом отримано прайс листи № б/н від 24.06.2025, № б/н від 17.06.2025, № б/н від 04.06.2025, № б/н від 17.06.2025, № б/н від 13.06.2025 (надані прайс-листи видано не виробником товару SHAOXING KEQIAO DISTRICT HOUWEN IMPORT AND EXPORT CO., LTD, NINGBO HAISHENG SUPPLY CHAIN MANAGEMENT CO., LTD, DIVYANSHI FASHION CO., LTD, T-MAC TECHNOLOGY CO., LTD (CN), а продавцем товару - «Soltera Trade Limited (HK), що не відповідає зазначеним вимогам Митного кодексу України щодо об'єктивності даних, які декларант зобов'язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. У наданих до митного оформлення прайс-листах № б/н від 24.06.2025, № б/н від 17.06.2025, № б/н від 04.06.2025, № б/н від 17.06.2025, № б/н від 13.06.2025 зазначено ціну товару на умовах СРТ Kharkiv, таким чином призначені для відповідного регіону, тобто даний прайс-лист не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів. У наданих прайс-листах зазначено найменування товарів без наведення точних характеристик товару від яких може залежати вартість товару".

В листах від 21.08.2025, від 21.08.2025, від 21.08.2025, від 22.08.2025, від 25.08.2025. уповноважена особа декларанта (ТОВ "СІАР-ГРУПП") повідомила митницю про те, що вона додатково надала до митниці прайс-листи від 24.06.2025, від 17.06.2025, від 04.06.2025, від 17.06.2025, від 13.06.2025.

В прайс-листі б/н від 24.06.2025 продавця товарів - компанії "Soltera Trade Limited", Гонконг, зазначені умови поставки СРТ-Харків, країна походження дійсний для товарів, які поставлятимуться з червня по вересень 2025, опис товару № 1 Китай, прайс-лист ворсова тканина, ціна за метр - 2,96 доларів США; товару № 2 - мереживна тканина, ціна за метр - 1,02 доларів США; товару № 3 - синтетична тканина, ціна за метр - 0,96 доларів США.

В прайс-листі б/н від 17.06.2025 продавця товарів - компанії "Soltera Trade Limited", Гонконг, зазначені умови поставки СРТ-Харків, країна походження дійсний для товарів, які поставлятимуться з червня по вересень 2025, опис товару № 1 Китай, прайс-лист ворсова тканина, ціна за рулон - 76,75 доларів США.

В прайс-листі б/н від 04.06.2025 продавця товарів - компанії "Soltera Trade Limited", Гонконг, зазначені умови поставки СРТ-Харків, країна походження Китай, прайс-лист дійсний для товарів, які поставлятимуться з червня по вересень 2025, опис товару № 1 ворсова тканина, ціна за метр - 2,17 доларів США; опис товару № 2 - тканина, ціна за метр 1,47 доларів США; опис товару № 3 - тканина, ціна за метр - 2,95 доларів США.

В прайс-листі б/н від 13.06.2025 продавця товарів - компанії "Soltera Trade Limited", Гонконг, зазначені умови поставки СРТ-Харків, країна походження Китай, прайс-лист дійсний для товарів, які поставлятимуться з червня по вересень 2025, опис товару № 1 ворсова тканина, ціна за рулон - 82,91 доларів США.

Ціна за одиницю товару, зазначена в прайс-листах від 24.06.2025, від 17.06.2025, від 04.06.2025, від 17.06.2025, від 13.06.2025 відповідає ціні за одиницю товару, зазначеній в інвойсах № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025.

Дата видачі прайс-листів від 24.06.2025, від 17.06.2025, від 04.06.2025, від 17.06.2025, від 13.06.2025 збігається з датою видачі інвойсів № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025.

Таким чином, відомості, зазначені у прайс-листах від 24.06.2025, від 17.06.2025, від 04.06.2025, від 17.06.2025, від 13.06.2025 продавця товарів - компанії "Soltera Trade Limited", Гонконг, відповідали інформації, наведеній у інвойсах № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025, a отже підтверджували відомості про митну вартість товарів, заявлену декларантом до Одеської митниці.

Пунктом 6 частини 3 статті 53 МК України до переліку додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів та подаються на письмову вимогу митного органу віднесені каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Також відповідно до пункту 4 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, віднесено до загальних засад цивільного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 189 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Частинами 1, 2 статті 190 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV обумовлено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах також за рішенням суб'єкта господарювання.

Верховний Суд в постанові від 20.04.2018 у справі № 826/10456/16 (адміністративне провадження №К/9901/5250/18) за позовом ТОВ "ТЛ Груп" до Київської міської митниці ДФС прийшов до висновку про те, що "чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів"..

Верховний Суд в постанові від 29.04.2021 у справі № 815/2932/18 за позовом ТОВ "БУДТРЕСТ-ВВ" до Одеської митниці ДФС прийшов до висновку про те, що “прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів".

Також Верховний Суд в постанові від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17 за позовом ТОВ Аль Мак" до Київської митниці ДФС прийшов до висновку про те, що “на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв'язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару».

Таким чином, відсутність у прайс-листах певних відомостей чи другорядних характеристик товару, наявність даних про умови поставки або видача прайс-листів продавцем товару, а не виробником, не могло бути підставою для неврахування відповідачем наданих прайс-листів під час здійснення контролю митної вартості товарів.

Одеська митниця під час прийняття оскаржуваних рішень безпідставно не прийняла до уваги надані декларантом та його уповноваженою особою прайс-листи від 24.06.2025, від 17.06.2025, від 04.06.2025, від 17.06.2025, від 13.06.2025, а отже належним чином не здійснила перевірку числового значення заявленої позивачем митної вартості товарів та порушила положення пункту 6 частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, пункту 4 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, частині 3 статті 189, частинам 1, 2 статті 190 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV.

21.08.2025, 21.08.2025, 21.08.2025, 22.08.2025, 25.08.2025 Одеська митниця надіслала електронні повідомлення декларанту, в яких повідомила про те, що у зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниженнямитної вартості товарів, а також з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зобов'язала надати такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.

Пунктом 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 визначено, що оплата Товару здійснюється з відстрочкою на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

В інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-170625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 зазначено, що Продавець передає товар Покупцеві з відстрочкою платежу на 90 днів після перетину Товаром митного кордону України.

Також, в листах від 21.08.2025, 21.08.2025, 21.08.2025, 22.08.2025, 25.08.2025 уповноважена особа декларанта (ТОВ “CIAР-ГРУПП») повідомила митницю про те, що банківських платіжних документів немає, у зв'язку з тим, що оплата за дану партію товару не проводилась; умовами пункту 5.1. контракту № MH/ST від 07.04.2025 обумовлена можливість відстрочки платежу, чим скористався отримувач, згідно рахунку-фактури відстрочка 90 днів.

TOB Вищевикладені обставини обумовлювали неможливість складання покупцем "МОДНА ХВИЛЯ" бухгалтерської документації, а тому Одеська митниця необґрунтовано зобов'язала позивача надати для підтвердження митної вартості товару виписку з бухгалтерської документації.

В переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI не зазначена копія митної декларація країни відправлення.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI копія митної декларація країни відправлення віднесена до додаткових документів, які подаються декларантом та його уповноваженою особою на письмову вимогу митного органу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В статті А.7 "Очищення для експорту імпорту" розділу А "Обов'язки продавця" умов поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) передбачено: “а) Очищення для експорту. Де це застосовується, продавець повинен сплатити та здійснити всі формальності з очищення для експорту, що вимагаються країною експорту, такі як: експортна ліцензія; контроль безпеки товару при експорті; передвідвантажувальна інспекція і будь-який інший офіційний дозвіл".

Таким чином, умови поставки товарів СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2020) та контракту № MH/ST від 07.04.2025 покладають на Продавця (компанію "Soltera Trade Limited", Гонконг) обов'язок виконання митних процедур, необхідних для вивезення товару та не передбачають надання ПродавцемПокупцю копії митної декларації країни відправлення, а тому Одеська митниця необгрунтовано зобов'язала позивача додатково надати для підтвердження митної вартості товарів копію митної декларації країни відправлення.

Пунктом 8 частини 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини віднесені до додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини 5 статті 327 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).

Отже, залучення спеціалістів та експертів для підготовки висновків про якісні та вартісні характеристики товарів є правом, а не обов'язком декларантів.

Крім того, згідно з частинами 1, 2 статті 327 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI у разі потреби для участі у здійсненні митного контролю можуть залучатися спеціалісти та експерти. Залучення спеціалістів та експертів здійснюється керівником митного органу або його заступником за погодженням з керівником підприємства, установи, організації, де працює спеціаліст чи експерт.

Таким чином, Одеська митниця мала право відповідно до положень частин 1, 2 статті 327 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI самостійно залучити для участі у здійсненні контролю митної вартості товарів, ввезених позивачем на митну територію України, експертів, спеціалістів, суб'єктів оціночної діяльності, якщо митний орган мав сумніви у відомостях про числове значення заявленої декларантом митної вартості товарів, але митниця самостійно не залучала до участі у здійсненні митного контролю експертів, спеціалістів, суб'єктів оціночної діяльності.

Разом з тим, ціни на товари "синтетичні тканини", "ворсові тканини", "мереживні тканини", "тканини" не встановлюються на біржах, і тому Одеська митниця необґрунтовано зобов'язала позивача надати для підтвердження митної вартості товару інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Щодо вимоги митного органу додатково надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), варто зазначити наступне.

У відповідності до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартістю, що базується на ціні, фактично сплаченій або такій, що підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, документами, які підтверджують митну вартість, є зокрема інвойс, зовнішньоекономічний договір, платіжні документи тощо.

Зазначена в інвойсах (invoice) № SOL-240625-1GRXF від 24.06.2025, № SOL-1 625-1WRMU від 17.06.2025, № SOL-040625-1KCUX від 04.06.2025, № SOL-170625-1NEMU від 17.06.2025, № SOL-130625-1TXMU від 13.06.2025 сума повністю підлягає сплаті безпосередньо продавцю, що підтверджується відомостями, що зазначені у відповідних інвойсах та контракті № MH/ST від 07.04.2025.

Відповідно до підпункту а пінкту 1 частини 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом йогоінтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів. Тобто, до ціни можуть додаватися комісійні або посередницькі витрати лише у випадку, якщо вони є умовою продажу товару покупцю.

Таким чином, договори з третіми особами на користь продавця (у тому числі рахунки про здійснення платежів третім особам, якщо вони не є умовою продажу товару) не впливають на митну вартість, якщо: вартість товару, зазначена в інвойсі, повністю сплачується безпосередньо продавцеві та в інвойсі або контракті не передбачено, що покупець зобов'язаний здійснювати додаткові виплати третім особам.

Так, контрактом № MH/ST від 07.04.2025 не передбачено залучення третіх осіб, а також не встановлено, що оплата будь-яких послуг третім особам є умовою продажу товару. Договір комісії на користь продавця (чи інший правочин аналогічного змісту), який міг би впливати на умови продажу товару, не укладався.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, додаткові документи, у тому числі договір з третіми особами та рахунки на оплату послуг комісіонера, подаються лише у випадку, якщо подані документи містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Враховуючи, що подані до митного оформлення інвойси, контракт та інші товаросупровідні документи узгоджені та не містять жодних розбіжностей, містять інформацію про спосіб, структуру та термін оплати, то згідно з частиною п'ятою статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, вимога надати вищезаначені додаткові документи є неправомірною, оскільки заборонено витребовувати документи, не передбачені цією статтею або за відсутності підстав, передбачених частиною третьою.

Проте, відповідачем в оскаржених рішеннях не зазначено, які саме дані, що містяться у додатково витребуваних митницею для підтвердження митної вартості товарів документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Також зі змісту оскаржуваних рішень не вбачається, яким саме чином ненадання перекладу вищезазначених документів вплинуло на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

Враховуючи викладене, Одеська митниця необґрунтовано зобов'язала позивача надати для підтвердження митної вартості товарів переклади додатково витребуваних митницею документів на українську мову відповідно до статті 254 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Відповідно до фактичних обставин справи, надані позивачем до Одеської митниці документи кореспондувалися між собою та містили чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності всі відомості, які підтверджували числові значення митної вартості (її складових), й не давали підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.

Відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.

Відповідачем не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі №820/307/17.

При цьому суд зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами (всіма переліченими у ч. 3 ст. 53 МК України підставами).

При цьому, відповідачем не було зазначено яких саме відомостей не вистачає; проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і розмір фактичної сплати за такі товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.

Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі №820/263/17 дійшов висновку, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З викладеного можна дійти висновку, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару.

Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов'язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19 червня 2018 року в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18).

Проте, як видно з гр. 33 оскаржуваного рішення, коригувань на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційних умов тощо, відповідачем не здійснювалось.

Частиною 1 ст. 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому частинами 2, 3, 6 ст.57 передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У ч.8 ст.57 МК України, зазначено, що лише у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідач неправомірно застосував резервний метод при визначенні митної вартості ігноруючи попередні методи при об'єктивній можливості їх застосування.

В рішенні про коригування митної вартості зазначає, що "у митного органу відсутня інформація стосовно операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами", внаслідок чого він застосовує саме резервній (6) метод.

Митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичного, подібного (аналогічного) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з довідкової інформації не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Модна хвиля» є такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Звежинський проти Польщі», заява №34049/96 відповідно до п.71 якого суд повторює, що позбавлення майна, у значенні цього речення, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності (цит. вище справа Брумареску). Суд нагадує, що під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (див. рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. A. та інші проти Бельгії» від 20 листопада 1995, серія A, N 332, с. 23, п. 38). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар (див. цит. вище рішення у справі Спорронга і Льонрота. При цьому, п. 73 суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», заява №23620/05, відповідно до п.17 суд повторює, що будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших авторитетних джерел, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), від 23 вересня 1982 року, пп. 69-73, серія А №52).

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача у загальній сумі 13 857 грн. 74 коп., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування вартості товарів №UA500020/2025/000255/2 митної від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000256/2 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000257/2 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000260/2 від 22.08.2025 року, №UA500020/2025/000264/2 від 25.08.2025 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2025/000392 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000393 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000394 від 21.08.2025 року, №UA500020/2025/000398 від 22.08.2025 року, №UA500020/2025/000402 від 25.08.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» суму сплаченого судового збору в розмірі 13 857 грн. 74 коп. (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень сімдесят чотири копійки).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОДНА ХВИЛЯ» (61124, м. Харків, пр. Аерокосмічний, 127-А, каб. 301, код ЄДРПОУ 45619159).

Відповідач: Одеська митниця (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631).

Суддя С.О. Cтефанов

Попередній документ

132662982

Наступний документ

132662984

Інформація про рішення:

№ рішення:	132662983
№ справи:	420/37537/25
Дата рішення:	15.12.2025
Дата публікації:	19.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (15.12.2025)
Дата надходження:	06.11.2025
Предмет позову:	про визнання протиправним та скасування рішення