Рішення від 15.12.2025 по справі 420/16362/25

Справа № 420/16362/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» (далі - позивач, ТОВ «МОНТАНИН МЛИН») до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.04.2025 № 12698991/45044446;

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №37 від 29.03.2024р.;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.03.2024 року позивачем було виписано податкову накладну №37 на суму 1516182,13грн. по взаємовідносинах з ТОВ «АГРОВЄРА» (код ЄДРПОУ 40387868). Вказана податкова накладна була направлена до ДПС України для реєстрації. В подальшому, було отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної. У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних було зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41, 52.10, перевищує величину залишку, визначеного, як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерії ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної. Скориставшись своїм правом, позивачем були направлені пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною, що підтверджується відповідним повідомленням щодо подачі документів. Однак, контролюючим органом не було надано належної оцінки наданим документам, і Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Комісія) були прийнято рішення № 12698991/45044446 від 01.04.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року.

Позивач вважає, що зазначене рішення не містять обґрунтування у чому саме полягають порушення законодавства у складених документах, при цьому зауважує, що на розгляд комісії було надано достатній перелік документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, з огляду на що податковий орган не мав підстав для відмови у реєстрації податкових накладних, а тому звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 02.06.2025 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

03.06.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі від 02.06.2025 року.

Ухвалою від 04.06.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/16362/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

19.06.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позову. Заперечуючи проти позову, представник відповідачів послався на те, що позивачем надано на реєстрацію податкову накладну № 37 від 29.03.2024 року, реєстрація якої була зупинена відповідно до п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року вказано "обсяг постачання товарів/послуг 49.41, 52.10, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання". На виконання п.11 Порядку № 1165 та у відповідності до п.4 Порядку № 520, позивач надав пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Розглянувши надані документи, відповідач зазначає, що надані платіжні інструкції складені з порушеннями чинного законодавства, а саме відсутні обов'язкові реквізити, зокрема підпис платника. Також представник відповідачів вказує, що товарно-транспортні накладні надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажувально-розвантажувальних операцій. Таким чином, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а тому рішенням комісії № 12698991/45044446 від 01.04.2025 року правомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року № 23 в ЄРПН у зв'язку з наданням платником податку документів, складених із порушенням законодавства.

19.06.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідачів надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що в наданих ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» документах до Повідомлень про подання пояснень відсутні первинні документи щодо зберігання, транспортування продукції, а саме: документи якості продукції, технічні та виробничі можливості складу та зерносушарки, технічні паспорти транспортних засобів до договорів позички.

08.07.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява щодо розподілу судових витрат, в якій просить стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» судові витрати, пов'язані з розглядом справи № 420/16362/25, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.

10.07.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідачів надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить суд, у разі задоволення заяви, зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу до розміру прожиткового мінімуму станом на 2025 рік у розмірі 3028,00 грн. Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник відповідачів зазначив, що оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в судах першої та другої інстанцій розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору - скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, Головне управління ДПС в Одеській області дійшло висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити компенсацію витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2024 рік станом на час звернення з позовом до суду.

04.08.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідачів надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було направлено запит до Державного підприємства «Держреєстри України» від 16.07.2025 №32743/6/15-32-05-07- 05 для надання інформації чи декларувалось зберігання зерна у власних або орендованих зерносховищах ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» (код ЄДРПОУ 45044446) та ТОВ «АГРОВЄРА» (код ЄДРПОУ 40387868) протягом 2024 року. На адресу ГУ ДПС в Одеській області надійшла відповідь ДП «Держреєстри України» від 31.07.2025 №77038/6, в якій зазначається наступне: «Інформація щодо складських документів, за якими протягом 2024 року зберігалося зерно, яке належало ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» (код ЄДРПОУ 45044446), в основному реєстрі складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, відсутня.». Таким чином, з відповіді ДП «Держреєстри України» вбачається, що ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» немає записів щодо складських документів на зберігання зерна.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» зареєстровано 21.11.2022 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Одеській області, є платником податку на додану вартість та займається наступним видами діяльності за КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.12 Вирощування рису; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.22 Прокат відеозаписів і дисків; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілі.

01.02.2024 року між ТОВ "МОНТАНИН МЛИН" (Зерновий склад) та ТОВ "АГРОВЄРА" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № 2-01.02/24, за умовами якого Поклажодавець передає на зберігання Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур, а Зерновий склад зобов'язаний прийняти Продукцію на зберігання на умовах, визначених цим Договором, та повернути його Поклажодавцеві шляхом доставки на територію ДП Одеський морський торговельний порт. Предметом цього Договору є комплекс послуг, що надаються Зерновим складом з приймання, зважування, проведення лабораторних досліджень якості, і зберігання зернових, зернобобових та олійних культур, що надійшли від Поклажодавця/контрагентів Поклажодавця, забезпечення їх збереження, доставка до місця перевантаження, на умовах оплати Поклажодавцем наданих Зерновим складом послуг. Поклажодавець передає Зерновому складу сільськогосподарську продукцію у необмеженій кількості, в тому числі окремими партіями (п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору).

Пунктами 2.3, 2.4 договору визначено, що продукція приймається у фізичній вазі, яка визначається на вагах Зернового складу. Продукція передається Поклажодавцем/контрагентами Поклажодавця на зберігання і приймається Зерновим складом за адресою: ТОВ "МОНТАНИН МЛИН", Україна, 65042, Одеська область, м.Одеса, Балтська дорога, 6а.

За приписами п.п.6.1, 6.2, 6.3, 6.6 договору Поклажодавець зобов'язується сплачувати вартість наданих послуг згідно рахунків та Актів наданих послуг. За домовленістю сторін вартість послуг, зазначених в розділі 1 Договору, складає 500 грн. включно з ПДВ за 1 тону зерна, а саме: вартість комплексу послуг з приймання, зберігання та відвантаження за 1 тону зерна складає 200,00 грн. включно з ПДВ; вартість транспортного перевезення за 1 тону зерна за адресою: ДП Одеський морський торговельний порт складає 300,00 грн. Оплата послуг здійснюється Поклажодавцем у грошовій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Зернового складу. Оплата послуг Зерновому складу може бути здійснена у вигляді передплати з послідуючим остаточним перерахунком. Факт виконання послуг за цим Договором підтверджується наданими Актами здачі-приймання виконаних робіт, які Поклажодавець або його уповноважена особа повинна підписувати.

На виконання умов договору позивачем отримано на зберігання від ТОВ "АГРОВЄРА" 3032,460 тон сої, про що складено акт приймання-передачі № 1 від 29.02.2024 року, реєстр прийому продукції № 1 від 29.02.2024 року.

В подальшому, Зерновим складом було видано ТОВ "АГРОВЄРА" 3032,340 тон сої, про що складено акт списання № 1 від 29.03.2024 року, реєстр відвантаження продукції № 1 від 29.03.2024 року.

29.03.2024 року сторонами підписано акт надання послуг № 37 на загальну суму 1516182,13 грн., з яких ПДВ 252697,02 грн.

ТОВ "АГРОВЄРА" здійснило на користь ТОВ "МОНТАНИН МЛИН" оплату згідно платіжної інструкції № 328 від 02.04.2024 року.

За фактом надання послуг ТОВ МОНТАНИН МЛИН" складено податкову накладну № 37 від 29.03.2024 року на загальну суму 1516182,13 грн., з яких ПДВ 252697,02 грн, яку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої Квитанції від 16.04.2024 року, з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України позивачу було повідомлено, що: «Документ доставлено до ДПС України ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 29.03.2024 №37 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41,52.10 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=.8040%, "Рпоточ"=1222040.06 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

27.03.2025 року позивач направив відповідачу повідомлення № 1 про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, зокрема: договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № 2-01.02/24 від 01.02.2024р., Акт №1 приймання-передачі від 29.02.2024 року, Реєстр прийому продукції №1 від 29.02.2024 року, ТТН на прийом продукції, Реєстр відвантаження продукції №1 від 29.03.2024 року, ТТН відвантаження продукції, Акт списання залишків №1 від 29.03.2024 року, Акт надання послуг №37 від 29.03.2024 року, Рахунок №37 від 07.03.2024 року, Платіжна інструкція №328 від 02.04.2024 року, Банківська виписка за 02.04.2024 року, Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за Березень 2024 - Квітень 2024 року, які надавалися на розгляд комісії.

Окрім цього, позивачем було надано документи щодо наявності матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій з надання послуг складського зберігання, а саме:

- ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 17.11.2023 р. № 15540414202300391, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631.1 за лютий-березень 2024 року,

- документи на оренду офісу та майданчика для розміщення автотранспортних засобів: Договір оренди нежитлових приміщень №1-21.11/22 від 21.11.2022 року, Акт прийому-передачі приміщення від 21.11.2022 року, Додаткова угода від 01.10.2023 року, Акт надання послуг № 1-21.11/2 від 29.02.2024 року, Акт надання послуг № 1-21.11/3 від 31.3.2024 року, Банківська виписка від 25.07.2024 року, Лист щодо уточнення призначення платежу №1-25.07/24 від 25.07.2024 року;

- документи на оренду складу: Договір оренди нежитлових приміщень №1-25.10/23 від 25.10.2023 року, Акт прийому-передачі приміщення від 25.10.2023 року, Акт надання послуг № 1-25.10/1 від 25.01.2024 року, Акт надання послуг № 1-25.10/2 від 25.02.2024 року, Банківська виписка від 06.10.2024 року, Лист щодо уточнення призначення платежу №2-06.10/24 від 06.10.2024 року;

- документи на оренду зерносушарки: Договір оренди обладнання №01.10.2023 від 01.10.2023 року, Акт прийому-передачі обладнання від 01.10.2023 року, Акт надання послуг № 01.10.23-2 від 29.02.2024 року, Банківська виписка від 30.11.2024 року, Лист щодо уточнення призначення платежу №1-30.11/24 від 30.11.2024 року, Акт надання послуг № 01.10.23-3 від 31.03.2024 року, Банківська виписка від 31.12.2024 року;

- документи на оренду автомобільних ваг: Договір оренди (ваги) № 1.18.01/24 від 18.01.2024 року, Акт прийому-передачі обладнання від від 18.01.2024 року, Акт надання послуг № 1.18.01-2 від 18.02.2024 року, Банківська виписка від 22.09.2024 року, Лист щодо уточнення призначення платежу №3-22.09/24 від 22.09.2024 року, Акт надання послуг № 1.18.01-3 від 18.03.2024 року, Банківська виписка від 06.10.2024 року, Лист щодо уточнення призначення платежу №4-06.10/24 від 06.10.2024 року;

- документи на оренду резервуару: Договір оренди сталевого резервуару №1-31.10/23 від 31.10.2023 року, Акт прийому-передачі обладнання від 31.10.2023 року, Додаткова угода до Договору від 31.10.2024 року, Акт надання послуг № 1-31.10-1 від 31.01.2024 року, Акт надання послуг № 1-31.10-2 від 29.02.2024 року, Банківська виписка від 06.10.2024 року, Лист щодо уточнення призначення платежу №3-06.10/24 від 06.10.2024 року;

- документи на транспортні засоби: Договір позички транспортного засобу №1-17.12/22 від 17.12.2022 року ( НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), Договір позички транспортного засобу №1-07.04/23 від 07.04.2023 року ( НОМЕР_3 ), Договір позички транспортного засобу №2-07.04/23 від 07.04.2023 року (BH9238XF), Договір позички транспортного засобу №1-25.04/23 від 25.04.2023 року ( НОМЕР_4 , BH9237XF, BH2967XG, BH0412XG), Договір позички транспортного засобу №1-01.11/23 від 01.11.2023 року ( НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , ВН9596XF, ВН0783XG), Договір позички транспортного засобу №2-01.11/23 від 01.11.2023 року ( НОМЕР_7 ), Договір позички транспортного засобу №1-04.11/23 від 04.11.2023 року (ВН8779XF), Договір оренди спецтехніки № 1/01-24 від 01.01.2024р (24625ВН), Договір позички транспортного засобу №1-01.02/24 від 01.02.2024 року ( НОМЕР_8 ), Договір позички транспортного засобу № 1-27.02/24 від 27.02.2024 року (ВН8960XF);

- Повідомлення форми 20-ОПП: Повідомлення форми 20-ОПП від 21.12.2022 року (на офіс, автомобілі та автопричепи), Повідомлення форми 20-ОПП від 20.04.2023 року (на автомобіль і автопричіп), Повідомлення форми 20-ОПП від 26.04.2023 року (на автомобіль і автопричіп), Повідомлення форми 20-ОПП від 26.04.2023 року (на майданчик), Повідомлення форми 20-ОПП від 02.11.2023 року (на автомобілі і автопричіп), Повідомлення форми 20-ОПП від 06.11.2023 року (на автомобіль і автопричепи), Повідомлення форми 20-ОПП від 12.02.2024 року (на автомобіль і автопричепи), Повідомлення форми 20-ОПП від 28.02.2024 року (на автомобіль і автопричепи);

- документи щодо трудових ресурсів: Штатний розпис на 2024 рік, введений в дію з 01.01.2024 року, Наказ №1 від 02.01.2023 року (на директора), Наказ №1-03.01/23 від 03.01.2023 року (на бухгалтера), Наказ №1-05.01/23 від 05.01.2023 року (на водія), Наказ №1-08.03/24 від 08.03.2024 року (на водія), Податковий розрахунок з додатками за 1 квартал 2024 року;

- документи щодо залучення підрядників для здійснення перевезень: Цивільно-правовий договір №1-15.01/24 від 15.01.2024 року, Акт прийому-передачі виконаних робіт Чаб-0000042 від 30.03.2024 року, Видатковий ордер № 54 від 30.04.2024 року, Цивільно-правовий договір №1-06.02/24 від 06.02.2024 року, Акт прийому-передачі виконаних робіт Коб-0000012 від 29.03.2024 року, видатковий ордер № 46 від 30.04.2024 року, Цивільно-правовий договір №2-16.01/24 від 16.01.2024 року, Акт прийому-передачі виконаних робіт МашОЛ-00018 від 30.03.2024 року, Видатковий ордер № 48 від 30.04.2024 року, Цивільно-правовий договір №3-04.01/24 від 04.01.2024 року, Акт прийому-передачі виконаних робіт Суч-0000045 від 30.03.2024 року, Видатковий ордер № 52 від 30.04.2024 року, Цивільно-правовий договір №2-04.01/24 від 04.01.2024 року, Акт прийому-передачі виконаних робіт Посл-000047 від 01.04.2024 року, Видатковий ордер № 45 від 30.04.2024 року, Цивільно-правовий договір №1-04.01/24 від 04.01.2024 року, Акт прийому-передачі виконаних робіт Мат-0000033 від 30.03.2024 року, Видатковий ордер № 43 від 30.04.2024 року.

За результатами розгляду наданих пояснень і документів, доданих до них, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийняте рішення № 12698991/45044446 від 01.04.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року.

Підставою для такої відмови зазначено: надання платником податків копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач вважаючи протиправними Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12698991/45044446 від 01.04.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.

Згідно пп."а", "б" п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 20.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Як встановлено судом, реєстрація податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з підстав: Обсяг постачання товару/послуги 49.41,52.10 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у Додатку 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до п.1 Критеріїв обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що для встановлення наявності у господарській операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію потрібно навести обґрунтований розрахунок за тим критерієм, якому відповідає платник податку, як це передбачено пунктом 11 Порядку № 1165.

Проте, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Тобто, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості здійснення операцій не наведено.

Крім того, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях та навести чіткий перелік документів, які необхідно надати.

В той же час надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 р. за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги.

За приписами пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачем з метою подальшої реєстрації (після зупинення) спірної податкової накладної через електронний кабінет направлене до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено. У додатках позивачем надавались письмові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації про здійснення операцій по податковій накладній № 37 від 29.03.2024 року.

Зокрема, податкова накладна № 37 від 29.03.2024 року виписана у зв'язку з наданням ТОВ «АГРОВЄРА» (код ЄДРПОУ 40387868) послуг зі складського зберігання, а тому документами, які підтверджують факт надання послуг є: договір складського зберігання сільськогосподарської продукції № 2-01.02/24 від 01.02.2024р., Акт №1 приймання-передачі від 29.02.2024 року, Реєстр прийому продукції №1 від 29.02.2024 року, ТТН на прийом продукції, Реєстр відвантаження продукції №1 від 29.03.2024 року, ТТН відвантаження продукції, Акт списання залишків №1 від 29.03.2024 року, Акт надання послуг №37 від 29.03.2024 року, Рахунок №37 від 07.03.2024 року, Платіжна інструкція №328 від 02.04.2024 року, Банківська виписка за 02.04.2024 року, Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за Березень 2024 - Квітень 2024 року, які надавалися на розгляд комісії.

- ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 17.11.2023 року № 15540414202300391, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631.1 за лютий-березень 2024 року,

У наданих документах відображено вид, обсяг та зміст господарської операції, інформація про яку вказана у податковій накладній № 37 від 29.03.2024 року.

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст.ст.187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та мають відповідну юридичну силу.

Зі змісту прийнятого комісією рішення № 12698991/45044446 від 01.04.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року слідує, що підставою для його прийняття слугувало "надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства".

Однак, які саме документи подано з порушенням законодавства та в чому ці порушення полягають, у рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не зазначено.

При цьому, жодних зауважень щодо повноти, достатності поданих документів на розгляд комісії, оскаржуване рішення не містять.

Оскаржуване рішення містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Лише у відзиві на позовну заяву представника відповідачів зазначив, що документи, які були подані на розгляд Комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства, оскільки на розгляд комісії були надані платіжні інструкції складені з порушеннями чинного законодавства, а саме відсутні обов'язкові реквізити, зокрема підпис платника та товарно-транспортні накладні, які не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажувально-розвантажувальних операцій.

Суд вказані доводи представника відповідачів не бере до уваги, оскільки такі зауваження відсутні в оскаржуваних рішеннях, а окремі недоліки в документах не свідчать про відсутність господарських операцій.

За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.06.2018 року по справі №825/3419/14 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Вказаний правовий висновок вказаний також в інших справах Верховного Суду, зокрема в постанові від 25.08.2022 року №400/3884/19.

В постанові від 11.05.2023 року по справі №815/1809/17 Верховний Суд зазначив, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Суд зазначає, що товарно-транспортні накладі містять реквізити визначені п.п. 11.1 розділу 11 «Правила оформлення документів на перевезення» Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (в редакції від 12.07.2019). Таким чином, у наданих комісії товарно-транспортних накладних наявні усі обов'язкові реквізити, достатні для ідентифікації перевезення товару.

Крім того, суд зазначає, що Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі.

Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п. 9 Інструкції).

Відповідно до п. 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює обов'язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів.

Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника.

Дослідивши надані до суду платіжні інструкції, суд зазначає, що вони роздруковані з системи клієнт-банк та містять усі необхідні реквізити, крім власноручного підпису платника, оскільки в системі клієнт-банк підпис, при відправленні платежу, проставляється в електронному вигляді, що відповідає нормам чинного законодавства.

Також у додаткових пояснення на позовну заяву представник відповідачів вказує, що в наданих ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» документах до Повідомлень про подання пояснень відсутні первинні документи щодо зберігання, транспортування продукції, а саме: документи якості продукції, технічні та виробничі можливості складу та зерносушарки, технічні паспорти транспортних засобів до договорів позички.

Суд вважає неспроможними вказані доводи представника відповідачів, з огляду на наступне.

Так, п. 9 Порядку № 520 з 08.03.2023 року викладено в новій редакції на підставі наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023 року, яким змінено порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК, а саме передбачено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, окрім рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування може направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Отже, з 08.03.2023 року контролюючий орган на етапі зупинення реєстрації ПН/РК має можливість реалізувати свої функції шляхом складення та направлення повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, а затверджена форма повідомлення зобов'язує податковий орган зазначати конкретні пояснення та документи, які не вистачає платнику податку для реєстрації поданої ПН/РК.

Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом та не направив повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, а одразу прийняв рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Також, суд зауважує, що ненадання позивачем наведених представником відповідачів документів не було підставою для відмови у реєстрації ПН.

Щодо посилання представника відповідача на відповідь ДП «Держреєстри України» від 31.07.2025 №77038/6, суд зазначає наступне.

Так, у відповіді ДП «Держреєстри України» від 31.07.2025 №77038/6 зазначено, що «Інформація щодо складських документів, за якими протягом 2024 року зберігалося зерно, яке належало ТОВ «МОНТАНИН МЛИН» (код ЄДРПОУ 45044446), в основному реєстрі складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, відсутня.».

Разом з тим, податкова накладна № 37 від 29.03.2024 року складена за наслідком господарської операції на виконання договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 2-01.02/24 від 01.02.2024 року укладеного між ТОВ "МОНТАНИН МЛИН" та ТОВ "АГРОВЄРА", за яким ТОВ "МОНТАНИН МЛИН" виступало як Зерновий склад, а не власник переданого на зберігання зерна.

При юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суд також враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено чіткий перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідають критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 р. у справі № 640/10988/20, від 16.04.2019 р. у справі № 826/10649/17, від 28.10.2019 р. у справі № 640/983/19.

У постановах від 12.11.2019 р. у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. А тому, суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

При цьому, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Таким чином, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року, то комісія регіонального рівня не мала правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації з підстав, вказаних в оскаржуваному рішенні.

У даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині визнання протиправним та скасування рішення № 12698991/45044446 від 01.04.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року в ЄРПН.

Щодо вимоги позивача зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 37 від 29.03.2024 року датою її подання, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з вказаними нормами, податковий орган реєструє податкову накладну, у тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено і відповідачами не доведено.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні подані позивачем, датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 37 від 29.03.2024 року датою її подання.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки саме комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято оскаржуване рішення.

Щодо вимог про відшкодування витрат, пов'язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Крім того згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Таким чином, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "МОНТАНИН МЛИН" та адвокатом Подорожнім А.С. укладено договір про надання правничої допомоги від 19.11.2024 року № 19/11.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 8500 грн., позивачем надано рахунок-фактуру від 27.05.2025 р. № 27/05, платіжну інструкцію № 675 від 27.05.2025 року, акт наданих послуг від 27.05.2025 року № 27/25, згідно якого адвокатом надано таку правничу допомогу: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань - 1 год., 2500 грн., аналіз правових документів - 1 год., 2000 грн., підготовка та написання позовної заяви - 2 год., 2000 грн., всього 400 грн.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, а також такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, тобто доведеними стороною в процесі.

В постанові від 24.01.2019 р. у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи представником позивача фактично були вчинені дії з підготовки та подання адміністративного позову.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи.

Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, складання позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів, враховуючи стабільну судову практику з розгляду даної категорії справ.

Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

На підставі вище викладеного, суд доходить висновку, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 5000,00 грн., які необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки саме комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» (Балтська дорога, 6а, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 45044446) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 12698991/45044446 від 01.04.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 37 від 29.03.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 37 від 29.03.2024 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» (код ЄДРПОУ 45044446), датою її подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» (Балтська дорога, 6а, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 45044446) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНИН МЛИН» (Балтська дорога, 6а, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 45044446) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.12.2025 року.

Суддя Г.В. Лебедєва

Попередній документ

132662874

Наступний документ

132662876

Інформація про рішення:

№ рішення:	132662875
№ справи:	420/16362/25
Дата рішення:	15.12.2025
Дата публікації:	19.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (14.01.2026)
Дата надходження:	12.01.2026
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії