15 грудня 2025 рокусправа № 380/19692/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; код ЄДРПОУ 00034039) з вимогами:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2019 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2019 році, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2019 році, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до 25.07.2019 він проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 , правонаступником якого є Адміністрація Державної прикордонної служби України. Під час проходження військової служби та звільнення із неї нарахування та виплата його грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, підйомної допомоги виплаченої у 2019 році, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої учасникам бойових дій за 2019 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні здійснювалося відповідачем без врахування у складі грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС. На переконання позивача, оскільки він отримував додаткову грошову винагороду за участь в АТО/ООС щомісячно і вона входила до складу його грошового забезпечення, що свідчить про її системний характер, відповідно, вказана складова повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, підйомної допомоги виплаченої у 2019 році, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої учасникам бойових дій за 2019 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні. З огляду на вказане позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 14.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
23.10.2025 за вх.№84971 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що частиною 1 статті 9 Закону України від 20.12.2021 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Аналогічні норми містяться в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018. Додаткова грошова винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого нараховується матеріальна допомога для оздоровлення. Просить у задоволенні позову відмовити.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 , проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.
З інформації викладеної в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення вбачається, що під час проходження військової служби та звільнення з неї ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.07.2019 № 242-ос ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.08.2019.
Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) є припиненим з 30.09.2020.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №43 «Про ліквідацію територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби» (надалі - Постанова №43) постановлено ліквідувати, у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_2 як юридичну особу публічного права територіальний орган Адміністрації Державної прикордонної служби України, а Адміністрації Державної прикордонної служби забезпечити здійснення функцій і повноважень територіальних органів, що ліквідується.
З архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення позивача за 2019 рік судом встановлено, що у період з квітня 2019 року до часу звільнення з військової служби у серпні 2019 року включно ОСОБА_1 щомісячно нараховувалась та виплачувалась грошова винагорода за участь в антитерористичній операції/операції об'єднаних сил (далі АТО/ООС).
У вказаний період позивачу здійснювались нарахування та виплати, розрахунковою величиною яких є розмір місячного грошового забезпечення, зокрема підйомна допомога у квітні 2019 року у розмірі 15 598,13 грн та у липні 2019 року у розмірі 7 996,46 грн, грошова допомога на оздоровлення у серпні 2019 року у розмірі 16 997,55 грн, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби у липні 2019 року у розмірі 85 300,00 грн та у серпні 2019 року у розмірі 127 169,38 грн, а також грошова компенсація за 14 невикористаних календарних днів невикористаної додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2019 рік у травні 2020 року у розмірі 7 932,19 грн.
Вважаючи, що такі виплати були здійснені без включення до складу місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС нарахованої та виплаченої у ці місяці, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору, суд виходить з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ).
Пунктом 3 статті 9-1 Закону № 2011-XII визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасники бойових дій мають, зокрема, право на одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Відповідно до абзацу 3 пункту 14 ст. 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до абзацу першого пункту першого статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Частиною четвертою цієї ж статті обумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що установлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, ураховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» де в пункті 2 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операції» установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.
В подальшому питання виплати винагороди за участь в АТО/ООС було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 року № 18 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».
Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначає Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2016 року №188 (далі - Інструкція №188).
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №188, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів начальників вищого рівня.
Виходячи зі змісту наведених положень законодавства, що регулюють зазначені правовідносини, винагорода, як вид виплат військовослужбовцям, є частиною їх грошового забезпечення. Аналіз таких виплат та дослідження їх правової природи показує, що вони невід'ємно пов'язані з особливим характером та умовами служби військовослужбовця, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом.
З архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2019 рік вбачається, що позивач отримував винагороду за участь в АТО/ООС щомісячно протягом періоду проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 з квітня 2019 року до часу звільнення з військової служби у серпні 2019 року.
В постанові від 26.04.2024 у справі № 380/1169/20 Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за участь АТО виплачується щомісяця до дня звільнення з військової служби та має постійний (систематичний) характер, а тому відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд вважає, що відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого йому нараховано компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, винагороду за участь в АТО.
Отже з урахуванням висновків викладених у вищезазначеній постанові Верховного Суду, винагорода за участь в АТО/ООС має постійний (систематичний) характер, виплачувалася ОСОБА_1 щомісяця з квітня 2019 року до серпня 2019 року включно, а тому має враховуватись у складі місячного грошового забезпечення при визначенні розміру підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Аналогічні правові висновки, що до складу місячного грошового забезпечення входить винагороди, які носять постійний, щомісячний характер ухвалено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.
Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 слідує, що позивач приймав участь в АТО/ООС із з квітня 2019 року по серпень 2019 року та щомісячно отримував винагороду за участь в АТО/ООС, тобто відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення.
Отже з наведеного слідує, що винагорода за участь в АТО/ООС є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Такі доводи узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.04.2020 у справі № 820/3719/18, в постанові від 09.06.2022 у справі № 200/11472/20-а та постанові від 26.04.2024 у справі № 380/1169/20, які обов'язкові для врахування, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
За таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2019 році, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2019 році, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2019 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої для учасників бойових дій за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у 2019 році, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2019 році, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену для учасників бойових дій за 2019 рік та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна