про залишення позовної заяви без руху
15 грудня 2025 рокусправа № 380/23914/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич Ірена Зіновіївна, перевіривши у м. Львові матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним постанови та зобов'язання вчинити дії, -
встановив :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Золочівської районної позаштатної постійно-діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №2025-1002-2006-5703-0 від 02.10.2025 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби;
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , підрозділом якого є Обласна ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 по не перегляду постанови військово лікарської комісії Золочівської районної позаштатної постійно-діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії №2025-1002-2006-5703-0 від 02.10.2025 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби та зобов'язати переглянути таку постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, звертає увагу на те, що вимоги до позовної заяви встановлені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
З позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуєються бездіяльність відповідача та постанова ВЛК.
Однак, слід відзначити, що п.1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Наведене свідчить, що органи ВЛК та ТЦК та СП є самостійними суб'єктами владних повноважень та мають бути самостійними учасниками судового процесу.
Проте позивачем не залучено як співвідповідем ВЛК, яка приймала спірне рішення від 02.10.2025.
Додатково суд зауважує, що представник позивача вказала Міністерство оборони України як третю особу.
Водночас таке зазначення третіх осіб не може бути прийняте судом як відповідне обґрунтування необхідності залучення таких осіб до участі у справі в якості третіх осіб з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Частиною четвертою статті 49 КАС України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідно до пункту 7 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
Позивач при зверненні до суду з позовом може лише клопотати перед судом про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача. Проте обґрунтування доцільності вчинення судом такої процесуальної дії має бути викладене позивачем або ж окремим клопотанням, доданим до позовної заяви, або ж міститися у тексті самого позову, а також позивач має вказати процесуальний статус такої третьої особи, яка може залучатися як на стороні позивача або так і на стороні відповідача.
Формальне зазначення у тексті позовної заяви реквізитів особи як третьої особи не є безумовною та автоматичною підставою для вирішення такого питання судом, оскільки таке клопотання має бути обґрунтоване позивачем. А також позивач не вказав на чиїй стороні така третя особа буде виступати позивача чи відповідача.
Відтак, для вирішення питання щодо залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позивач має подати до суду відповідне клопотання з належним обґрунтуванням.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- уточнену позовну заяву з коректуванням кола учасників справи та/або з уточненими позовними вимогами, з урахуванням висновків суду, викладених у цій ухвалі;
- клопотання про залучення третіх осіб з зазначенням процесуального статусу такої третьої особи.
Керуючись статтями 79, 80, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя,-
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним постанови та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна