27 листопада 2025 року справа №380/16245/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Тварковської Я. А.,
з участю представників: позивача ОСОБА_1 , відповідача Задерецького А. В.,
третьої особи Білика П. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерства оборони України, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ), в інтересах якого діє адвокат Сибаль Олег Богданович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), за участі третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерства оборони України, ОСОБА_3 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призупинення з вересня 2024 року ОСОБА_2 , батькові загиблого ОСОБА_4 , виплат одноразової грошової допомоги, яка була призначена комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 12.01.2024 (протокол №5/168);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відновити ОСОБА_2 , батькові загиблого ОСОБА_4 , виплати одноразової грошової допомоги, яка була призначена комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 12.01.2024 (протокол №5/168).
В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_2 є батьком старшого сержанта ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок отримання вибухової травми у с. Кислівка Куп'янського району Харківської області при виконанні бойового завдання під час відбиття збройної агресії рф проти України. У зв'язку з цим, 12.01.2024 позивачу як батькові загиблого та його дружині ОСОБА_5 як матері загиблого сина призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000 грн у рівних частках (по 7 500 000 грн) кожному.
Зазначає, що 03.02.2024 1/5 частина призначеної допомоги в сумі 3 000 000 грн була виплачена позивачу та його дружині у рівних частках, а залишок несплаченої суми в розмірі 12 000 000 грн повинен був виплачуватись щомісячно частками впродовж 40 наступних місяців після першої виплати в сумі 300 000 грн (по 150 000 грн кожному). Такі виплати здійснювались з лютого по серпень 2024 року.
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 дружина позивача померла. Однак, оскільки документи на отримання одноразової грошової допомоги позивачем та його дружиною подавались значно раніше (коли дружина ще була жива), після її смерті на відкритий нею рахунок з лютого по серпень 2024 року надходили грошові кошти, які знімала та отримувала дочка позивача та його дружини - ОСОБА_3 , яка є третьою особою у цій справі.
Після того, як 20.09.2024 від дочки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшла інформація про смерть дружини, відповідач з вересня 2024 року повністю призупинив виплату ОГД як частки, яка належала його покійній дружині, так і частки, яка належала самому позивачу. Припинення виплати відповідач обґрунтовує тим, що законодавство не передбачає призначення ОГД померлій особі, а нараховані дружині позивача кошти в силу статті 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини, а тому такі кошти підлягають поверненню.
Такі дії відповідача не відповідають вимогам Закону №2011-ХІІ, оскільки у відповідності до абзацу 3 п. 2 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ орган, уповноважений здійснювати виплату ОГД, призупиняє її виплату лише за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату ОГД та/або її розміру до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили. При цьому вказує, що між позивачем та його покійною дружиною не існувало спору щодо отримання ОГД. Спір між позивачем та відповідачем щодо права на призначення і виплату ОГД та/або її розміру також відсутній, жодних претензій до позивача відповідач ніколи не пред'являв, його дії не оскаржував та не оспорював.
Окрім того, звертає увагу, що причиною зупинення виплат позивачу є не його дії, а дії його доньки, яка отримувала частину коштів, які належали її матері. Жодних неправомірних дій позивач не вчиняв та не отримував коштів, які належали його покійній дружині. Також зазначає, що призупинення виплат ОГД позивачу повинно було здійснюватися на підставі відповідного розпорядчого акта відповідача, а саме наказу чи розпорядження керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак відповідач не надав копію такого документа ані на адвокатський запит від 03.07.2025, ані позивачу на його звернення. Вважає дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом свої прав.
Відповідач позову не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що 20.09.2024 від ОСОБА_3 , відповідачу стало відомо що її мама ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 . Смерть настала до призначення (12.01.2024) одноразової грошової допомоги. За життя ОСОБА_5 не реалізувала своє право на призначення частини одноразової грошової допомоги за загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану сина ОСОБА_4 . ОСОБА_3 в період з лютого по серпень 2024 року знімала з карткового рахунку кошти, що перераховувались померлій на той час ОСОБА_5 .
Відповідно до пункту 4 статті 1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
У зв'язку з тим, що виник спір щодо виплати та перерозподілу одноразової грошової допомоги за загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану ОСОБА_4 , грошові кошти, що належали до виплати за рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (протокол від 12.01.2024 № 5/168), депонуються на рахунку ІНФОРМАЦІЯ_5 до здійснення перерозподілу зазначених коштів.
Згідно з п.1.6. Наказу МОУ №45, якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Застосування п.1.6. Наказу МОУ № 45 в частині «питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку», можливе при настанні наступних умов: 1 - одноразова грошова допомога призначена у повному розмірі, 2 - така допомога є повністю виплачена. Після прийняття рішення Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України про перерозподіл коштів, батьку загиблого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , буде відновлено виплату одноразової грошової допомоги. Просить відмовити у задоволенні позову.
Від третьої особи на стороні відповідача Міністерства оборони України надійшли пояснення по справі, суть яких полягає у тому, що 21.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся листом №1159/12/14264 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з проханням внести зміни в протокол Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 12.01.2024 № 5/168 стосовно призначення одноразової грошової допомоги матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - в розмірі 1/2 частини 15 000 000 грн, в сумі 7 500 000 грн, та прийняти відповідне протокольне рішення щодо перерозподілу коштів батьку загиблого ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , оскільки інших членів сім'ї, які би мали право на отримання ОГД немає. Після прийняття рішення Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України, про перерозподілу коштів, батьку загиблого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , буде відновлено виплату одноразової грошової допомоги. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 12.08.2025 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерство оборони України та ОСОБА_3 . Підготовче засідання призначено на 02.09.2025.
Відповідачем 27.08.2025 (вх. №69294) подано відзив на позовну заяву.
Міністерством оборони України подано: 29.08.2025 пояснення у справі (вх. №70054); 02.09.2025 заяву щодо неможливості прибуття у підготовче засідання, що призначене на 02.09.2025 та розгляд справи без участі третьої особи (вх. №70598).
Суд у підготовчому засіданні 02.09.2025 оголосив перерву до 30.09.2025 для подання додаткових документів.
Відповідачем 08.09.2025 (вх. №71868) подано клопотання про долучення доказів.
Підготовче засідання, призначене на 30.09.2025, відкладено до 14.10.2025 у зв'язку із неявкою сторін.
Ухвалою від 14.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2025.
У судовому засіданні, що призначене на 18.11.2025 оголошено перерву до 27.11.2025 перед стадією дослідження доказів.
Суд, заслухавши сторін та представників третіх осіб, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач - ОСОБА_2 та його покійна дружина ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 15.05.2023 №135 старшого сержанта ОСОБА_4 , бойового медика взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті отримання вибухової травми несумісної з життям у н. п. Кислівка Куп'янського району Харківської області, у зв'язку зі смертю з 06.05.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Загибель, ТАК пов'язана з захистом Батьківщини.
Згідно до витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної - військово-лікарської комісії №2632 від 27.12.2023 травма (05.05.2023) старшого сержанта ОСОБА_4 «Вибухова травма» підтверджена витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 15.05.2022 №135, сповіщенням від 05.05.2023 №11 в/ч НОМЕР_3 (вих. №965), що на підставі лікарського свідоцтва про смерть 12-19-311-чг/23 від 06.05.2022 Чугуївського відділення Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 10.05.2023, виданого відділом РАЦС у місті Самборі Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, послужили причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 - ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.01.2024 №5/168 розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги: батьку та матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 10.05.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 29.09.2023 №321/КЦ/7755 в сумі 15 000 000 грн у частках кожному.
03.02.2024 1/5 частина призначеної допомоги, за рахунок коштів Державного бюджету була виплачена батькам, в сумі 3 000 000 грн у рівних частках кожному, шляхом перерахування на надані заявниками рахунки.
Залишок невиплаченої суми одноразової грошової допомоги, в розмірі 12 000 000 грн повинен був виплачуватись щомісячно частками впродовж 40 наступних місяців після першої виплати. Розмір щомісячних виплат становить 300 000 грн у рівних частках кожному (150 000 грн батьку та 150 000 грн матері).
Виплати здійснювались:
13.02.2024 - лютнева 2024 року частка сорокамісячних виплат (300 000грн.);
???19.03.2024 - березнева 2024 року частка сорокамісячних виплат (300 000грн.);
???19.04.2024 - квітнева 2024 року частка сорокамісячних виплат (300 000грн.);
???18.05.2024 - травнева 2024 року частка сорокамісячних виплат (300 000грн.);
???20.06.2024 - червнева 2024 року частка сорокамісячних виплат (300 000грн.);
???24.07.2024 - липнева 2024 року частка сорокамісячних виплат (300 000грн.);
???23.08.2024 - серпнева частка сорокамісячних виплат (300 000грн.).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис №1 та підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_5 на відкритий нею рахунок з лютого по серпень 2024 року надходили грошові кошти, які знімала та отримувала дочка ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - ОСОБА_3 .
Вказана обставина визнається всіма учасниками справи.
ІНФОРМАЦІЯ_6 у вересні 2024 року, після отримання 20.09.2024 від ОСОБА_3 інформації про смерть 01.01.2024 ОСОБА_5 призупинив виплату одноразової грошової допомоги як частки, яка належала покійній ОСОБА_5 , так і частки, яка належала позивачу.
ОСОБА_2 31.03.2025 звернувся до відповідача із заявою щодо підстав зупинки виплати одноразової грошової допомоги як батькові загиблого військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 05.05.2025 №1159/12/8550 повідомив, що смерть його дружини ОСОБА_5 настала до призначення їй частки вищезазначеної одноразової грошової допомоги. Законодавство не передбачає призначення одноразової грошової допомоги померлій особі, відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України права та обов'язки особи не входять до складу спадщини, зокрема це стосується прав на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, прав на допомогу або інші виплати, встановлені законом, право заявника на допомогу не може переходити на членів його сім?ї. Тобто кошти, які не були призначені ОСОБА_5 за життя, не можуть переходити спадкоємцям на підставі заповіту.
Виходячи з вищенаведеного, кошти, які були призначені та виплачувались по серпень місяць включно, підлягають поверненню на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача 23.06.2025 звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання належним чином завірених копій документів стосовно призначення та підстав зупинки виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 03.07.2025 №1159/12/11826 повідомив, що 20.09.2024 надійшла інформація про смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 01.01.2024) - матері загиблого, тобто смерть настала до призначення їй частки вищезазначеної одноразової грошової допомоги, тому кошти, які були призначені матері та виплачувались по серпень місяць включно, підлягають поверненню на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення про зупинення виплати одноразової грошової допомоги Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, не приймалось у зв?язку з тим, що відповідно до статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами, які набули чинності з 29.03.2024, «за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили».
Оскільки, законодавцем не визначено, що за наявності спору між особами, виплата допомоги призупиняється конкретній особі з числа отримувачів за заявою інших осіб, виплата допомоги, до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили, має бути зупинена всім членам сім'ї загиблого, яким така допомога була призначена.
Вважаючи поведінку ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо припинення виплати позивачу одноразової грошової допомоги протиправною, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України визначаючи, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів у редакції, чинній на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Статтею 40 Закону № 2232-ХІІ визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Згідно достатті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві регулюється статтею 16 Закону № 2011-XII.
Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Пунктом 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
Згідно з пунктом 4 статті 16-1 Закону №2011-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно до абзацу 2 пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень.
Відповідно до пункту 1 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Згідно з пунктом 6 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до пункту 10 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Абзацами першим-третім пункту 2 Постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Судом встановлено, що відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.01.2024 №5/168 комісія за результатами розгляду документів дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги: батьку та матері загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 у період дії воєнного стану старшого сержанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 10.05.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 29.09.2023 №321/КЦ/7755 в сумі 15 000 000 грн у частках кожному.
03.02.2024 1/5 частина призначеної допомоги за рахунок коштів Державного бюджету була виплачена батькам в сумі 3 000 000 грн у рівних частках кожному, шляхом перерахування на надані заявниками рахунки.
Натомість мати загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 на відкритий нею рахунок з лютого по серпень 2024 року надходили грошові кошти, які знімала та отримувала дочка подружжя ОСОБА_6 - ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 після отримання 20.09.2024 інформації від ОСОБА_3 про смерть ОСОБА_5 01.01.2024, у вересні 2024 року повністю призупинив виплату одноразової грошової допомоги, призначеної у рівних частках покійній ОСОБА_5 та позивачу, щомісячно депонуючи такі на рахунках, відкритих для виплати цієї допомоги.
Стаття 16-4 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на момент припинення виплати одноразової грошової допомоги) визначає підстави, за якими призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.
Так, відповідно до абзаців другого та третього статті 16-4 Закону №2011-ХІІ у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідач обґрунтовує припинення виплати ОСОБА_2 його частки одноразової грошової допомоги тим, що після смерті ОСОБА_5 на відкритий нею рахунок з лютого по серпень 2024 року надходили грошові кошти, які отримувала ОСОБА_3 - дочка подружжя ОСОБА_6 . Оскільки законодавство не передбачає призначення одноразової грошової допомоги померлій особі, тому нараховані кошти підлягають поверненню на рахунок ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суд погоджується з доводами сторони позивача, що такі обставини не можуть бути самостійною підставою для припинення виплати одноразової грошової допомоги особі, яка має право на певну її частку разом з іншими законними набувачами.
При цьому суд виходить з такого.
Рішення комісії Міністерства оборони України розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 12.01.2024 №5/168 на момент припинення виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги було чинним і лишалося таким на дату прийняття судом рішення у цій справі.
ІНФОРМАЦІЯ_6 , після встановлення у вересні 2024 року факту смерті ОСОБА_5 , не оскаржував рішення від 12.01.2024 №5/168.
Жодних належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_2 як особою, якій на законних підставах призначено частку одноразової грошової допомоги як батькові загиблого при виконанні обов'язків військової служби військовослужбовця, відповідачем не надано, а судом не здобуто.
Звернення відповідача до органів Національної поліції було зумовлено не поведінкою ОСОБА_2 , а протиправною поведінкою доньки позивача - ОСОБА_7 , яка, проживаючи з його покійною дружиною, окремо від позивача, своєчасно не повідомила орган призначення одноразової грошової допомоги та впродовж семи місяців одержувала кошти, на які вона не мала права.
Судом також не здобуто доказів існування спору між позивачем та ОСОБА_7 з приводу безпідставно та протиправно отриманою нею сумою одноразової грошової допомоги.
Тому доводи відповідача з посиланням на наявність спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 як на підставу призупинення виплати ОСОБА_2 визначеної рішенням комісії від 12.01.2024 №5/168 частки одноразової грошової допомоги судом до уваги не беруться як такі, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Інших підстав призупинення виплати ОСОБА_2 належної йому на підставі рішенням комісії від 12.01.2024 №5/168 частки одноразової грошової допомоги відповідач не вказує.
За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці, неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.
Конституційного Суду України у пункті 2.4 Рішення від 08 червня 2016 року № 3-рп/2016 вкотре констатував, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), одним з елементів якого є правова визначеність положень законів та інших нормативно-правових актів.
Практика ЄСПЛ свідчить, що надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення від 02 листопада 2006 року у справі «Волохи проти України», від 02 серпня 1984 року у справі «Мелоун проти Сполученого Королівства»).
Ураховуючи наведене, суд висновує, що попри наявність у відповідача певних дискреційних повноважень у спірних правовідносинах, останній не може трактувати норму закону не на користь особи, оскільки це призведе до втручання держави у її права та свободи, що є порушенням принципу правової визначеності.
Стосовно процедури припинення виплати одноразової грошової допомоги.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» (далі - Порядок №45).
Відповідно до пунту 4.8. Порядку № 45, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється обласним (Київським міським) ТЦКСП на підставі наказу не пізніше 5 робочих днів з дня відкриття асигнувань шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку державного сектору, зазначений отримувачем допомоги у своїй заяві.
Відповідно до визначених пунктом 12 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, повноважень керівника територіального центру комплектування та соціальної, такий має право, зокрема видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Судом встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги особам, яким така призначена Комісією Міністерства оборони України розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, здійснювалася щомісячно на підставі відповідних наказів керівника ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Натомість, починаючи з вересня 2024 року, попри наявність у наказах про виплату одноразової грошової допомоги у списку осіб для виплат ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , проти їхніх прізвищ з'явилася відмітка «депонувати».
При цьому ані на звернення до відповідача стороні позивача, ані на вимогу суду відповідачем не надано доказів видання керівником ІНФОРМАЦІЯ_5 розпорядчого акта (наказу чи розпорядження) про припинення виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги.
Як пояснив у судовому засіданні 18.11.2025 представник відповідача, письмовий розпорядчий документ чи рішення щодо призупинення виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги не приймався, був лише наказ про депонування коштів.
Проте жодний із наявних у справі копій наказів за період з вересня 2024 року не містить відомостей щодо підстав депонування належних позивачу сум одноразової грошової допомоги.
Отже припинення ОСОБА_2 виплати його частки одноразової грошової допомоги у вересні 2024 року відповідач здійснив без урахування вимог Порядку №45 та Положення №154.
Відповідач, обґрунтовуючи свою поведінку, вказує на неврегульованість на законодавчому рівні дій ІНФОРМАЦІЯ_2 у спірних правовідносинах.
Натомість суд зауважує, що ця обставина не може бути перешкодою і не повинна негативно впливати на право позивача як батька загиблого військовослужбовця на одержання належної йому одноразової допомоги.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем вказаний обов'язок не виконано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд виснує, що зупинення з вересня 2024 року ОСОБА_2 , батькові загиблого ОСОБА_4 , виплат одноразової грошової допомоги свідчить про протиправну поведінку суб'єкта владних повноважень, яка не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду поведінки у спірних правовідносинах, тому позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Друга позовна вимога є похідною від першої, тому також підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача відновити позивачу виплату одноразової грошової допомоги, яка була призначена комісією від 12.01.2024 (протокол №5/168).
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову в цілому.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 211 грн 20 к., сплаченого за квитанцією від 15.07.2025 №7.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), за участі третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Міністерства оборони України, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) в частині призупинення з вересня 2024 року виплат ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) одноразової грошової допомоги, призначеної комісією Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 12.01.2024 (протокол №5/168).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) відновити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) виплату одноразової грошової допомоги, призначеної комісією Міністерства оборони України з питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 12.01.2024 (протокол №5/168).
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 05 грудня 2025 року.
Суддя О. П. Хома