справа №380/22502/25
12 грудня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бокало М.-С. І.
представниці позивача Скочиляс Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач, ГУ ПФУ у Львівській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі -відповідач), у якому просить суд скасувати постанову від 03.11.2025 ВП№73456699 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про безпідставність прийняття державним виконавцем постанови від 03.11.2025 ВП№73456699 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. На переконання позивача, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №380/21362/23 виконано та здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром, розмір пенсії становить 19904,20 грн. Доплата на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 до 31.12.2023 обчислена в сумі 64860,20 грн. З огляду на те, що зазначене рішення суду не містить кінцевої дати виплати пенсії, нарахування здійснено згідно чинного законодавства, яке діяло на час проведення такого перерахунку. Зважаючи на викладене, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 .
24.11.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №73456699 з виконання виконавчого листа №380/21362/23, виданого 22.11.2023 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі, розрахованому відповідно до нової довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС по Львівській області» №5192 від 05.09.2022 без обмеження максимальним розміром. Стверджує, що виконавче провадження відкрито 30.11.2023 та боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 24.01.2024 відповідачем скеровано вимогу щодо виконання рішення суду та надання документів, що підтверджують ці обставини. Листом від 09.02.2024 №1300-5308-5/23321 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило про часткове виконання рішення суду. Водночас, на підтвердження виконання надало копії перерахунків, за змістом яких розмір пенсійної виплати з 01.01.2024 становить 20390,00 та обмежується максимальним розміром пенсії, що суперечить резолютивній частині рішення суду. З огляду на відсутність відомостей про виконання рішення суду в повному обсязі, 22.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, яку позивач оскаржив у судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №380/12101/24, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024, у задоволенні позовної заяви ГУ ПФУ у Львівській області щодо скасування постанови про накладення штрафу від 22.05.2024 ВП №73456699 відмовлено. Зважаючи на факт повторного невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №380/21362/23 без поважних причин, державним виконавцем 03.11.2025 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн та боржника повідомлено про кримінальну відповідальність.
Ухвалою від 05.12.2025 замінено відповідача на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
У судовому засіданні представниця позивача позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Третя особа у судове засідання не з'явилася; пояснень по суті пред'явленого позову не надала.
12.12.2025 оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №380/21362/23 позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі, розрахованому відповідно до нової довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС по Львівській області» №5192 від 05.09.2022 без обмеження максимальним розміром.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.11.2023 відкрито виконавче провадження №73456699 з примусового виконання виконавчого листа №380/21362/23, виданого Львівським окружним адміністративним судом 22.11.2023, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів, про що повідомити державного виконавця.
30.11.2023 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 362,90 грн та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 26800,00 грн.
28.12.2023 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява стягувача ОСОБА_2 , якою повідомлено, що рішення суду в справі № 380/21362/23 не виконується.
24.01.2024 начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс вимогу за №2384 про надання інформації про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в справі №380/21362/23, з наданням документального підтвердження виконання згаданого судового рішення.
Листом від 09.02.2024 №1300-5308-8/23321 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило відповідача, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки №5192 від 05.09.2022 без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії з 01.01.2024 становить 20930,00 грн. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.12.2019 до 31.12.2023 складає 64860,20 грн. Виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.
За змістом перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішення суду, підсумок пенсії (з надбавками) з 01.01.2024 становить 26386,90 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 20930,00 грн.
22.05.2024 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про накладення штрафу у ВП №73456699 у розмірі 5100,00 грн. Цю постанову ГУ ПФУ у Львівській області оскаржило в судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №380/12101/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №380/12101/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №380/12101/24 залишено без змін.
03.11.2025 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняв постанову про накладення штрафу у ВП №73456699 у розмірі 10200,00 грн.
Підставою для накладення штрафу слугувало невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №380/21362/23.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, вважаючи, що така винесена відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», позивач пред'явив цей позов до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами спору, та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом п.п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 3);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч. 5);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами 1, 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені нормативні приписи у контексті цієї справи, необхідно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і покликано забезпечити реалізацію мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає змогу виснувати, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, передбачені приписами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Судовим розглядом установлено, що спір у цій справі стосується виконання рішення суду щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до нової довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС по Львівській області» №5192 від 05.09.2022 без обмеження максимальним розміром.
Головний державний виконавець в оскаржуваній постанові про накладення штрафу стверджує, що «станом на 03.11.2025 вимог виконавчого документа не виконано у повному обсязі. У державного виконавця відділу відсутні документальні підтвердження щодо виконання в повному обсязі виконавчого документа».
Суд установив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі № 380/21362/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі, розрахованому відповідно до нової довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС по Львівській області» №5192 від 05.09.2022 без обмеження максимальним розміром.
28.12.2023 стягувач подав заяву, що рішення суду боржником не виконується.
У відповідь на вимогу начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.01.2024 за №2384, листом від 09.02.2024 №1300-5308-8/23321 ГУ ПФУ у Львівській області надало копію перерахунку пенсії з 01.01.2024 за пенсійною справою стягувача ОСОБА_1 на виконання рішення суду.
Зі змісту цього перерахунку судом встановлено, що підсумок пенсії (з надбавками) ОСОБА_1 складає 26386,90 грн, з урахуванням максимального розміру до виплати призначена пенсія у розмірі 20930,00 грн.
Наведене свідчить про те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 у справі №380/21362/23 ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії, унаслідок якого підсумок пенсії становив 26386,90 грн, однак позивачем застосовано обмеження максимальним розміром.
Зазначені обставини також встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №380/12101/24, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 та набрало законної сили. Вказане підтверджує невиконання рішення суду та накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн.
Частиною 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
До позовної заяви додано перерахунок пенсії з 01.12.2019, за змістом якого підсумок пенсії (з надбавками) становить 19904,20 грн, однак виплата перерахованої пенсії з 01.01.2024 встановлена у розмірі 20930,00 грн. Суд не бере до уваги цей перерахунок, оскільки розмір нарахованої пенсії не може бути меншим за розмір пенсійної виплати. Водночас суд акцентує на тому, що сума визначеної до виплати пенсії не змінилася порівняно з перерахунком з 01.01.2024, який проведено із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром, і становить 20930,00 грн.
Інших належних доказів про перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром позивач не надав.
Отже, ні у строк, визначений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, ні після прийняття державним виконавцем постанови 22.05.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, боржник не надав інформації про повне виконання рішення суду, а також належні докази такого виконання.
З огляду на це, державний виконавець правомірно застосував до боржника штраф у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.
Суд критично оцінює судження позивача, що відсутність в судовому рішенні кінцевої дати виплати пенсії не породжує у відповідача обов'язку довічно здійснювати виплату пенсії в розмірах, встановлених на виконання судового рішення, з огляду на таке.
Суд наголошує, що у рішенні суду в справі №380/21362/23 встановлено право ОСОБА_1 на перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром.
Як вбачається зі змісту рішення, у ньому не зазначалась будь-яка гранична дата, до якої перерахунок пенсії стягувача повинен здійснюватися без обмеження максимальним розміром, тобто зобов'язальна частина рішення суду містила початкову дату проведення перерахунку пенсії без зазначення часового обмеження в майбутньому.
Проте, незважаючи на обґрунтованість та зрозумілість рішення суду у справі №380/21362/23, позивач протиправно обмежив пенсію максимальним розміром, що є порушенням прав ОСОБА_1 .
Щодо зазначення кінцевої дати виплати пенсії, суд звертає увагу на висновок Верховного Суд України, який у своїх постановах від 23.04.2012 № 21-239а11 та від 19.03.2013 № 21-53а13 вказав, що оскільки з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
З огляду на наведене, судовим рішенням визначається дата, з якої позивачу слід нараховувати та виплачувати пенсію, і така виплата не повинна обмежуватися кінцевою датою. Тому суд критично оцінює такі доводи позивача.
Вказане свідчить про невиконання позивачем рішення суду без поважних причин та, як наслідок, про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови від 03.11.2025 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн у виконавчому провадженні № 73456699.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати не розподіляються.
Керуючись ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 287, 293, 295 КАС України, суд
1. У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: пл. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 45813957).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено 15.12.2025.
Суддя Андрусів Уляна Богданівна