15 грудня 2025 року м. Львівсправа № 380/23294/25
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 05 грудня 2025 року про поновлення строку звернення до суду у справі № 380/23294/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 в 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роках із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, та 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 :
з 01 березня 2020 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 та провести перерахунок та виплату пенсії;
з 01 березня 2021 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 та провести перерахунок та виплату пенсії;
з 01 березня 2022 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, та провести перерахунок та виплату пенсії;?
з 01 березня 2023 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197, та провести перерахунок та виплату пенсії;
з 01 березня 2024 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, та провести перерахунок та виплату пенсії;
з 01 березня 2025 року індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115, та провести перерахунок та виплату пенсії;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Ухвалою судді від 01 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з вимогами, що стосуються періоду із 01 березня 2020 року по 20 травня 2025 року, та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали від позивача до суду 10 грудня 2025 року надійшла заява від 05 грудня 2025 року про поновлення строку звернення до суду.
Указана заява мотивована тим, що у жовтні 2025 року позивачу стало відомо про те, що Верховний Суд у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 ухвалив позитивне рішення щодо індексації пенсії за минулі роки. Тому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області просив надати інформацію щодо проведення індексації пенсії за 2020-2025 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів. Застосування шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком для позивача неможливість реалізувати передбачене статтею 51 Закону № 2262-ХІІ право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення. Позивач, який отримує пенсію, виходить з презумпції того, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій відповідача.
З огляду на вказане просить суд поновити процесуальні строки за заявою позивача, пропущений термін звернення до суду із 01 березня 2020 року по 20 травня 2025 року.
Постановляючи цю ухвалу, суд зазначає таке.
За загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення визнаються ті обставини, наявність яких є об'єктивно непереборною та які не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з позовом.
Саме позивач повинен детально обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду та надати суду належні і достатні докази на їх підтвердження.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення Європейський Суд з прав людини враховує таке: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Покликання позивача на те, що у жовтні 2025 року йому стало відомо про те, що Верховний Суд у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 ухвалив позитивне рішення щодо індексації пенсії за минулі роки суд відхиляє, оскільки наявність тієї чи іншої практики Верховного Суду не пов'язується зі строком звернення до суду та не впливає на поважність причин його пропуску. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22.
Стосовно доводів позивача на те, що він звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області просив надати інформацію щодо проведення індексації пенсії за 2020-2025 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на перерахунок пенсії і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в такому разі. Тому доводи позивача у цій частині суд відхиляє.
Щодо покликань позивача на те, що застосування шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком для позивача неможливість реалізувати передбачене статтею 51 Закону № 2262-ХІІ право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення суд зазначає, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV), а не відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ), тому застосування до спірних правовідносин положень статті 51 Закону Закон № 2262-ХІІ є неможливим.
Покликання позивача на те, що пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції того, що її розмір визначено відповідно до закону та не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій відповідача суд оцінює критично, оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 21 жовтня 2025 року у справі № 460/10097/24.
Отже, ураховуючи те, що поважних та об'єктивних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом ним не зазначено, суд доходить висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 123 КАС України та повернення позовної заяви у частині позовних вимог, які стосуються періоду із 01 березня 2020 року по 20 травня 2025 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, наведені у заяві від 05 грудня 2025 року про поновлення строку звернення до суду, є неповажними, то суд повертає позивачу позовну заяву у частині позовних вимог, які стосуються періоду із 01 березня 2020 року по 20 травня 2025 року.
Керуючись ст.ст.122, 123, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду, які наведені у заяві від 05 грудня 2025 року про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернути в частині позовних вимог, які стосуються періоду із 01 березня 2020 року по 20 травня 2025 року.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 15 грудня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна