15 грудня 2025 рокусправа № 380/19406/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; далі - Позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ- НОМЕР_2 ; далі - Відповідач) з вимогами:
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_2 до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу №422 від 01.11.2024 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_2 про його непридатність до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу №422 від 01.11.2024 року та виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), правил військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 за призовом під час мобілізації, звідки був звільнений наказом командира від 20.11.2024 за станом здоров'я та виключений зі списків особового складу. Вказує, що згідно свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року визнаний непридатним до військової служби з огляду на наявність захворювань передбачених п. 61а, 23б, 64в, 41в, 13в, 52в, 31в, графи ІІ наказу МВС України № 285 від 03.04.2017 року. Згодом позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення в електронну базу даних зокрема до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; бази даних «Оберіг» інформацію відносно ОСОБА_2 про його непридатність до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу №422 від 01.11.2024 року та виключити інформацію про порушення правил військового обліку позивачем. Проте не отримав жодної відповіді, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду із цим позовом.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. У відзиві зазначають, що свідоцтво про хворобу № 422 позивача видане Територіальним об'єднанням Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області на підставі Наказу МВС № 285. Однак після звільнення з органів внутрішніх справ за станом здоров'я, військовозобов'язаний повинен пройти процес підтвердження визнання непридатності військово-лікарською комісією за Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони № 402.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 29.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Згідно із свідоцтвом про хворобу Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», 01 листопада 2024 року медична (військово-лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» за направленням командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України від 17.09.2024 №387 здійснила медичний огляд позивача. Діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинно-наслідковий зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): Деформуючий артроз лівого кульшового суглобу III стадії, асептичний некроз медіального виростка великогомілкової кістки лівого колінного суглобу зі значним порушенням функції лівої нижньої кінцівки. Нейропатія лівого малогомілкового нерва зі значним больовим синдромом, помірними сенсорно-моторними розладами, порушення функції ходи. Деформуючий артроз лівого плечового суглобу ІІ стадії з помірним порушенням функції лівої верхньої кінцівки. Вертеброгенна цервікотораколомбоішіалгія з больовим, корінцевим, та м?язово-тонічним синдромами на грунті поширеного остеохондрозу шийного, грудного та поперекового відділів хребта, ускладненого протрузіями міжхребцевих дисків С5-С6, С6-47, Th5-Th6, Th6-Th7, Th8-Th9-Th10-Th11-Th12, LA-L5, LS-S1 з больовим синдромом та незначним порушенням функції хребта. ХНМК І ст. з переважним ураженням судин вертебробазилярного басейну з ознаками внутрішньочерепної гіпертензі, з цефалгічнии. вестибуло-атактичним, астено-невротичним синдромами, інсомнією, незначним порушенням координації та рухів. Хронічний гастродуоденіт в стадії ремісії. Ожиріння 1 ст. Аномальна трихромазія тип С.Захворювання, ТАК, пов?язяне з проходженням військової служби.
Постанова медичної (військово-лікарської) комісії щодо ступеня придатності до служби: на підставі статті 61а; 23б; 64б; 41в; 13в; 52в; 31в графи II ТДВ - Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, затвердженого наказом МВС України від 03 квітня 2017 року № 285 (зі змінами) Непридатний до військової служби.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 20.11.2024 №350 солдата ОСОБА_1 , звільненого відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у відставку Збройних Сил України, згідно наказу командира військової частини від 20 листопада 2024 року № 105 о/с виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та для взяття на військовий облік направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до інформації з електронного військово-облікового документу в додатку "Резерв+" позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , як військовозобов'язаний. 30.07.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення в електронну базу даних зокрема до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; бази даних «Оберіг» інформацію відносно ОСОБА_2 про його непридатність до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу №422 від 01.11.2024 року та виключити інформацію про порушення правил військового обліку позивачем. До заяви було додано: завірену копію свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року; завірена копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , завірена копія військового квитка ОСОБА_1 ; ВОД із РЕЗЕРВ + ОСОБА_1 ; завірена копія витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 350 від 20.11.2024 року.
Однак, вищезгадана заява відповідачем не розглянута, зміни в базу даних не внесено, чим порушено право позивача, тому з метою захистом свого права позивач звернувся до суду із даним позовом.
. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, наполягає на усуненні порушень.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За приписами ч.8 ст.2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Згідно з ч.1, 3 та 4 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Частиною 5 ст.33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Права та обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені ст.9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частинами 1, 3 ст.14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
На виконання ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов'язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), п.2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов'язаних (п.6 Порядку №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (п.20 Порядку №1487).
Відповідно до приписів п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;
виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що на районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов'язок вносити до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа".
Згідно з пунктом 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним.
Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через:
електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
У справі, що розглядається, спір стосується бездіяльності відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно позивача відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Водночас, за даними застосунку "Резерв+" до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформація відносно позивача про непридатність до військової служби відсутня.
З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що в Реєстрі відсутня актуальна інформація щодо визнання позивача непридатним до військової служби за станом здоров'я.
Суд акцентує увагу на тому, що 30.07.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення в електронну базу даних зокрема до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; бази даних «Оберіг» інформацію відносно ОСОБА_2 про його непридатність до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу №422 від 01.11.2024 року та виключити інформацію про порушення правил військового обліку позивачем. До заяви було додано: завірену копію свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року; завірена копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , завірена копія військового квитка ОСОБА_1 ; ВОД із РЕЗЕРВ + ОСОБА_1 ; завірена копія витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 350 від 20.11.2024 року.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що свідоцтво про хворобу № 422 позивача видане Територіальним об'єднанням Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області на підставі Наказу МВС № 285. Однак після звільнення з органів внутрішніх справ за станом здоров'я, військовозобов'язаний повинен пройти процес підтвердження визнання непридатності військово-лікарською комісією за Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони № 402.
Оцінюючи доводи відповідача, наведені у відзиві суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивача було звільнено з військової служби у Національній гвардії України у зв'язку із визнанням його непридатним до військової служби військово-лікарською комісією при ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (частина 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII).
Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Пунктом 1.1 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пункт 1.1 розділу ІІ Положення №402 визначає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
У відповідності до пункту 2.1 розділу II Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно доПорядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Відповідно до абзацу другого пункту 3.2 розділу ІІ Положення №402, кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов'язаних до військової служби за станом здоров'я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов'язаних до військової служби, подані ними скарги та об'єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов'язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року№ 360«Про затвердження та скасування національних класифікаторів.
Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІ Положення №402, особи, звільнені з військової служби, визнані непридатними до військової служби, можуть повторно оглядатися ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після обов'язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров'я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу. Лікар - член ВЛК районного, міського ТЦК та СП формує електронне направлення в ЕСОЗ для проведення додаткових обстежень. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою IIдодатка 1до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою IIIдодатка 1до цього Положення.
Відповідно до пункту 3.8 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов'язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п'ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, Київського та ІНФОРМАЦІЯ_6 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п'ятиденний строк з дня надходження всіх документів.
Згідно з пунктом 20.1 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог цього Положення.
Згідно з підпунктом «б» пункту 20.3 розділу ІІ Положення №402, при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема, "Непридатний":
до військової служби;
до військової служби за контрактом;
для підготовки до участі у МО;
до участі у МО;
до служби (роботи) у національному персоналі;
до навчання у ВВНЗ;
до служби на підводних човнах, надводних кораблях, морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;
до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;
до підводного водіння танків;
до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається під час дії воєнного стану);
до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
Постанова про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі у МО, національному персоналі тощо, згідно з вимогами ТДВ, приймається за такою формою: "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці додаткових вимог, придатний (непридатний) до _________ (вказати)".
(Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби, інші постанови (про непридатність до служби у виді Збройних Сил України, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині тощо) не приймаються. Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (до служби у виді Збройних Сил України або за військовою спеціальністю, спецспорудах, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині, до участі у МО тощо), одночасно приймається постанова про придатність до військової служби.)
Відповідно до пункту 22.10 розділу ІІ Положення №402 Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, повинні бути реалізовані негайно.
Якщо постанова ВЛК не реалізована та в стані здоров'я оглянутого, незалежно від терміну, за його заявою або висновками лікарів закладів охорони здоров'я (установ) виникли зміни, то проводиться повторний медичний огляд.
З норм вказаного Положення випливає, що воно регулює порядок проходження військовослужбовцями та військовозобов'язаними медичного огляду у тому числі з метою встановлення придатності або непридатності до військової служби в Збройних Силах України.
В свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України від 13.03.2014 №876-VII «Про Національну гвардію України» (далі Закон №876-VII), Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.
Відповідно до частин 3, 4 статті 9 Закону №876-VII, комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно доЗакону України "Про військовий обов'язок і військову службу"та Положення про проходження військової служби громадянами України в Національній гвардії України, що затверджується Президентом України. Порядок добору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови та порядок її проходження, а також підстави і порядок звільнення із служби визначаються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, що затверджується Президентом України.
Порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров'я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ) передбачено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285 (далі Положення №285).
Відповідно до пунктів 1-2 розділу ІІ Положення №285, лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби). Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМКЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення №285, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки в поліції та обов'язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Відповідно до пунктів 1-3 розділу VIII Положення №285, за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або військової служби та причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв). Рішення (постанови) М(ВЛ)К обов'язкові до виконання. Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби,- на дату фактичного звільнення зі служби, військової служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби, військової служби.
Згідно з абзацами 18-37 підпункту 3 пункту 5 розділу VIII Положення №285, формулювання рішень (постанов) М(ВЛ)К щодо придатності військовослужбовців, зокрема, визначено наступні:
«Непридатний»:
до військової служби;
до військової служби за контрактом (приймається на підставі пунктів статей Розкладу хвороб, які передбачають непридатність (тимчасову непридатність) до військової служби; щодо кандидатів, огляд яким проведено згідно з пунктами «б» статей 5, 1419 Розкладу хвороб, та щодо кандидатів, які відмовилися від проведення призначеного лікарями медичного обстеження);
до служби у військовому резерві;
для підготовки до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
до служби (роботи) у складі національного персоналу;
до навчання у ВВНЗ ______ (зазначити найменування ВВНЗ);
до підводного водіння танків;
до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами III груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;
до навчання за спеціальністю водолаза;
до служби водолазом на глибині до _____ метрів, водолазом-глибоководником на глибині до ____ метрів;
до навчання (служби) за спеціальністю _________ (зазначити спеціальність). Рішення (постанова) М(ВЛ)К приймається щодо осіб, які відбираються для навчання, проходження військової служби за окремими військовими спеціальностями, зазначеними в ТДВ);
до військової служби з переоглядом через 612 місяців (рішення (постанова) М(ВЛ)К приймається під час дії воєнного стану);
до подальшого проходження зборів (рішення (постанова) приймається щодо призваних на збори резервістів).
Рішення (постанова) М(ВЛ)К про придатність (непридатність) до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі в МОПМБ, у складі національного персоналу приймається згідно з вимогами ТДВ за такою формою:
«На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці додаткових вимог, придатний (непридатний) до _____ (зазначити)».
Щодо військовослужбовців, визнаних М(ВЛ)К непридатними до військової служби, інші рішення (постанови) (про непридатність до служби, до навчання у ВВНЗ, у навчальній частині) не приймаються. Щодо військовослужбовців, визнаних М(ВЛ)К непридатними (до служби за військовою спеціальністю, у спеціальних спорудах, до навчання у ВВНЗ, у навчальній частині, до участі в МОПМБ, у складі національного персоналу), одночасно М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) про придатність до військової служби.
Рішення (постанова) М(ВЛ)К «Непридатний до військової служби з переоглядом через 612 місяців» приймається під час дії воєнного стану на підставі статей 2, 7, 11, 12г, 13г, 24, 32, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 77б, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності до військової служби необхідний строк від 6 до 12 календарних місяців.
У мирний час та під час дії особливого періоду (за винятком строку дії воєнного стану) в таких випадках М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) «Непридатний до військової служби».
Отже, як нормами Положення №402, так і нормами Положення №285 передбачено можливість встановлення непридатності військовослужбовця до військової служби.
Суд звертає увагу, що підпунктом 3 пункту 6 розділу І Закону України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який набрав чинності 04.05.2024 внесено зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зокрема, у пункті 3 частини шостої статті 37 вказаного Закону, якою визначено підстави для виключення громадян України з військового обліку, слова "з виключенням з військового обліку" виключено.
При цьому, судом вже зазначалось, що як нормами Положення №402, так і Положення №285 передбачено можливість встановлення непридатності військовослужбовця до військової служби.
Крім того за нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку проходження повторної військово-лікарської комісії при ТЦК та СП у разі проходження такої при військовій частині чи військовому закладі охорони здоров'я.
Пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 1951 передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
У зв'язку із відсутністю в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про непридатність позивача до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року, позивач звернувся до із заявою до відповідача від 30.07.2025 про внесення до Реєстру інформації, що позивач визнаний непридатним до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року.
Однак, станом на теперішній час такі відомості не внесено, і фактично відмовлено позивачеві у задоволенні заяви, що підтверджується представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Тому є неприйнятними доводи відповідача про неможливість внесення змін до Реєстру на підставі свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року позивача, яке видане Територіальним об'єднанням Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області на підставі Наказу МВС № 285.
Суд зауважує, що ані доказів спростування вказаного свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року, ані відомостей щодо проведення перевірки компетентними органами правомірності його прийняття, або доказів скасування, суду під час розгляду справи не надано, і судом не здобуто.
Також, відповідачем не надано будь-яких доказів, що встановлений 01.11.2024 в результаті медичного огляду позивача діагноз не був підставою для визнання його непридатним до військової служби.
Тому тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку), не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткові обов'язки.
Таким чином, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку позивача на підставі свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року за його заявою від 30.07.2025 на підставі наданих разом із заявою документів.
Крім того, суд застосовує такий спосіб захисту, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Перешкодою для цього є лише здійснення відповідачем дискреційних повноважень (право на адміністративний розсуд) та невиконання всіх умов для прийняття відповідного рішення.
Отже, можливість суду зобов'язати відповідача вчинити певні дії, або прийняти певне рішення, може бути обмежена у зв'язку з такими обставинами: 1. для прийняття такого рішення, чи вчинення дій, виконано не всі умови, визначені законом; 2. прийняття такого рішення передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (дискреційні повноваження).
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може», «має право», «на власний розсуд» тощо.
У такому випадку дійсно суд, не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки, як правило, який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Натомість, у спірних правовідносинах повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій, а саме: внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року за його заявою від 30.07.2025 на підставі наданих разом із заявою документів, в іншому випадку, такі дії є неправомірними.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Отже, ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо непридатності ОСОБА_2 до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року за його заявою від 30.07.2025 на підставі наданих разом із заявою документів, та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо непридатності ОСОБА_2 до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року за його заявою від 30.07.2025 на підставі наданих разом із заявою документів та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Так, усі інші аргументи по справі вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Стосовно вимог позивача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, такі до задоволення не підлягають, оскільки під час розгляду справи судом не здобуто доказів, відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів таких даних.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом позовні вимоги задоволено частково, тому судовий збір в розмірі підлягає частковому стягненню в розмірі 605 гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ- НОМЕР_2 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо непридатності ОСОБА_2 до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року за його заявою від 30.07.2025 на підставі наданих разом із заявою документів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо непридатності ОСОБА_2 до військової служби на підставі свідоцтва про хворобу № 422 від 01.11.2024 року за його заявою від 30.07.2025 на підставі наданих разом із заявою документів та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна