про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду
15 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2364/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить:
- стягнути із фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по пені у розмірі 5834,68 грн за платежем 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд встановив, що ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Зі змісту положень статті 20 КАС України, яка регламентує питання розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, слідує, що ця справа належить до предметної підсудності окружного адміністративного суду.
Частиною першою статті 26 КАС України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною третьою статті 171 КАС України регламентовано, що якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно з частиною четвертою статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Отже, КАС України розмежовує фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, та фізичних осіб підприємців. У зв'язку з цим, якщо предмет позову безпосередньо пов'язаний із здійсненням фізичною особою підприємницької діяльності, інформація про її підприємницький статус повинна бути обов'язково відображена як в позовній заяві, так і в судових рішеннях.
Дослідженням доданих до позовної заяви документів та інформації, зазначеної у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 грудня 2025 року, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрована фізичною особою - підприємцем 15 березня 2019 року у Виконавчому комітеті Рубіжанської міської ради, як платник податків та платник єдиного внеску зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Закарпатській області, Мукачівська державна податкова інспекція.
Вивченням позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що спір у цій справі пов'язаний з наслідками провадження відповідачем господарської діяльності як фізичною особою-підприємцем та несплатою податків (єдиного податку з фізичних осіб) у зв'язку з провадженням такої діяльності.
Отже, у цій справі суд має встановити адресу місцезнаходження (місця проживання) відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 грудня 2025 року зареєстрованим місцезнаходженням відповідача ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 .
Отже, з урахуванням вимог частини другої статті 25 КАС України, означена справа підлягає розгляду окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на с. Сасівка Мукачівського району Закарпатської області.
Таким судом згідно з Указом Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417/2004 «Про утворення місцевих адміністративних судів, затвердження їх мережі» є Закарпатський окружний адміністративний суд.
Відповідно до частин першої, другої статті 30 КАС Україниспори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Однак частиною першою статті 318 КАС України визначено, що рішення, прийняте судом першої інстанції з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Суд, який розглядає справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Zand проти Австрії» зазначив, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» (пункти 24-25 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України»).
Правила передачі справ з одного суду до іншого суду визначають норми статті 29 КАС України.
Згідно пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про передачу цієї справи на розгляд Закарпатському окружному адміністративному суду, оскільки позовна заява подана з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Керуючись статтями 3, 25, 29, 30, 43, 46, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу № 360/2364/25 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб передати на розгляд Закарпатському окружному адміністративному суду (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 30).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяО.В. Захарова