15 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/20448/21
провадження № 2-іс/340/621/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду та проведення судового засідання у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (с. Пилипи Хребетіївські, Новоушицький район, Хмельницька область, 23653, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування - АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус а, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправними та скасування вимоги і рішення,
Представник позивача звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області, в якій просять суд:
- скасувати податкову вимогу від 19.03.2021 та рішення про опис майна у податкову заставу від 25.03.2021 №872/10-36-13-18, винесені відносно ОСОБА_1 .
Представником відповідача подано клопотання про залишення заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позивач пропустив строки звернення до суду ( а.с.160-162).
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень: 1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України); 2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України); 3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Суд зазначає, що контролюючим органом винесено податкову вимогу від 19.03.2021 №16878-13 на суму 27388,88 грн. (за несплату ППР від 03.12.2020р. №40609-0418-1016 на суму 11594,34 грн., та №40610-0418-1016 на суму 15794,54 грн.) ( а.с.99) та винесено рішення про опис майна у податкову заставу від 25.03.2021 №872/10-36-13-18.
Згідно пояснень представника позивача податкова вимога від 19.03.2021 №16878-13 на суму 27388,88 грн. була отримана позивачем 09.04.2021, на підтвердження чого надано копію поштового конверту ( а.с.101).
Представником відповідача до суду не надано доказів направлення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу позивачу.
Повивач звернулася до суду з даним позовом - 27.01.2021 ( а.с.1), тобто у встановлений шести місячний строк звернення до суду, а тому в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду належить відмовити..
Представником відповідача у позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справу з викликом сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності також є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, а також на зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності.
Справа, що розглядається, не міститься у переліку справ, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України як таких, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а тому може бути розглянута за правилами останнього з урахуванням положень п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України.
Відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.260, 257 КАС України справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Керуючись ст.ст.3, 12, 257, 258, 260, 262 КАС України суддя, -
У задоволенні клопотання представника відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
В задоволенні клопотання представника відповідача щодо розгляду справи з викликом сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН