про залишення позовної заяви без руху
15 грудня 2025 року м. Київ № 320/61499/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (адреса вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601; ЄДРПОУ 40108583), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у м. Києві (код згідно з ЄДРПОУ: 40108583; адреса: вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601), яка полягає у несвоєчасному проведенні з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) остаточного розрахунку при її звільненні зі служби в поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві (код згідно з ЄДРПОУ: 40108583; адреса: вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 15543,52 грн (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок три гривні 52 копійки).
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Щодо сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон N3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону N 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону N 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону N 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, враховуючи зміст позовних вимог суд зазначає, що даний позов є майновим.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 16.03.2021 у справі N240/10775/20 при вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за подібними вимогами щодо зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні.
Отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в електронному вигляді у розмірі 968,96 грн.
Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору.
Тобто, позивачем судовий збір у законодавчо визначеному розмірі не сплачений.
Водночас, у позовній заяві позивач посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Щодо наведених доводів позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону N 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас, згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі N 761/9584/15-ц, з урахуванням висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N 910/4518/16 (провадження N 12-301гс18) та постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі N 226/168/15-ц (провадження N 6-1121цс16) з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі N910/4518/16, Суд дійшов висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Наведене також узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 08.02.2022 у справі N 755/12623/19, відповідно до якої, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
За таких обставин, пільги щодо сплати судового збору, встановлені пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону N 3674-VI, не поширюються на вимоги щодо стягнення середнього заробітку, які заявлені позивачем.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату 968,96 грн судового збору.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі (електронній формі).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.