15 грудня 2025 року м.Київ справа №320/17209/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Іваничівської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ" з позовом до Іваничівської селищної ради в якому просить суд визнати протиправним та скасувати окреме положення, а саме частину пункту 1, рішення Виконавчого комітету Іваничівської селищної ради №101 від 12.01.2024 року «Про встановлення тарифу Товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету», а саме в частині:
«... та місцями провадження видів ліцензійної господарської діяльності:
- ... за місцями провадження ліцензійної господарської діяльності з виробництва теплової енергії з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії:
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Львівська, 6А;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Грушевського, 45;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Банківська, 6.
- ... за місцем провадження ліцензійної діяльності з транспортування теплової енергії:
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Банківська, б.
...за місцями провадження ліцензійної господарської діяльності з постачання теплової енергії
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Львівська, 6А;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Грушевського, 45;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Банківська, 6».
В обґрунтування свої вимог позивач зазначає, що рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради про встановлення тарифу може бути прийняте та діяти виключно на всю територію селища Іваничі, на території якого здійснює ліцензовану господарську діяльність Позивач, а здійснений поділ тарифів на окремі об'єкти є незаконним.
У відзиві відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог вказуючи, що згідно листа Волинської обласної державної адміністрації від 26.05.2023 року № 3556/44/2-23 щодо виданих ліцензій ТОВ «Аванті-Девелопмент» на здійснення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в розрізі видів та місць провадження ліцензійної господарської діяльності (копія додається) господарська діяльність ТОВ «Аванті-Девелопмент» з транспортування теплової енергії здійснюється тільки за місцем провадження ліцензійної діяльності: смт. Іваничі, вул. Банківська,6. Дана інформація також була врахована при прийнятті оскаржуваної частини пункту 1 ріщення виконавчого комітету № 101 від 05.10.2023 року.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем у відзиві не спростовано аргументи позивача щодо незаконності поділу тарифів на окремі об'єкти. Також позивач посилається на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року в справі № 320/1526/24 між позивачем та Волинською обласною державною адміністрацією, предметом розгляду в якій була неповнота відображення інформації про місця та засоби провадження господарської діяльності із транспортування теплової енергії щодо Позивача, яку відповідач зазначає однією з підстав обґрунтованості оскаржуваного рішення.
В запереченні на відповідь на відзив відповідач вказує, що Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 320/1526/24, на яке посилається Позивач у Відповіді на відзив, не набрало законної сили.. Стосовно доводів Позивача про те, що законодавство не передбачає можливості встановлення тарифів на теплову енергію по окремих об'єктах теплопостачання (котельнях), відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на те що роз'яснення Мінрегіонбуду, викладені в листі № 3/10-542-18 від 04.04.2018 року базувались на законодавчих та нормативних актах 2018 року, в які було внесено велику кількість змін, а тому дані роз'яснення не відповідають окремим діючим положенням законодавчих та нормативно-правових актів, як і постанова НКРЕКП № 308 від 22.03.2017 року та інші нормативно-правові акти. Разом з тим, відповідач не вказує яким саме актам вищої юридичної сили та в якій частині не відповідають роз'яснення Мінрегіонбуду, викладені в листі № 3/10-542-18 від 04.04.2018 року, постанова НКРЕКП № 308 від 22.03.2017 року та "інші" нормативно-правові акти.
Дослідивши обставини справи та оцінивши доводи сторін суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі за текстом - Позивач) здійснює свою господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних та поновлювальних джерел енергії на території селища Іваничі Володимирського району Волинської області, на підставі безстрокової ліцензії, що підтверджується Розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації №381 від 10.07.2019 року «Про видачу та переоформлення ліцензій» (копія додається).
05 жовтня 2023 року Виконавчим комітетом Іваничівської селищної ради було прийнято рішення №101 «Про встановлення тарифу Товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті- Девелопмент» на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету».
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічне положення закріплене в частині 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законними України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
У відповідності до частини 1 статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - органи місцевого самоврядування відповідальні за свою діяльність перед фізичними та юридичними особами.
У відповідності до абзаців 7,9 статті 13 Закону України «Про теплопостачання», підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчого комітету селищної ради належить повноваження по встановленню в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію.
Порядок, визначення розміру та процедура встановлення тарифу на теплову енергію для Позивача, як суб'єкта господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, чітко регламентовані частинами 4-13 статті 20 Закону України «Про теплопостачання». Відповідно до частини 13 статті 20 Закону України «Про Теплопостачання», тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Процедура розгляду органом місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію регламентована «Порядком розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення», затвердженого Наказом Мінрегіонбуду від 12.09.2018 року №239.
Щодо частини пункту 1 спірного рішення, а саме:
«... та місцями провадження видів ліцензійної господарської діяльності:
- ... за місцями провадження ліцензійної господарської діяльності з виробництва теплової енергії з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії:
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Львівська, 6А;
Волинська область , смт. Іваничі, вул. Грушевського, 45 ;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Банківська, 6.
- ... за місцем провадження ліцензійної діяльності з транспортування теплової енергії:
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Банківська, б.
...за місцями провадження ліцензійної господарської діяльності з постачання теплової енергії
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Львівська, 6А;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Грушевського, 45;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Банківська, 6».
Суд зазнає, що такий пооб'єктний розподіл складових тарифу не передбачений чинним законодавством України, виходячи з наступного.
Як було зазначеного вище, у Позивача є безстрокова Ліцензія (Розпорядження Волинської ОДА від 10.07.2019 року №381), на право провадження господарської діяльності з:
- виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях. ТЕЦ, ЛЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії шляхом звуження до господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії;
- транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами;
- постачання тепловими мережами.
Дія зазначеної вище ліцензії, виданої Волинською обласною державною адміністрацією, поширюється на всю територію Волинської області, відповідно Позивач має право безперешкодно здійснювати господарську (ліцензовану) діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в межах Волинської області.
В межах справи № 320/1526/24 у рішенні від 28.02.2025 року, яке набрало законної сили після ухвалення Постанови "Про залишення без змін рішення суду першої інстанції" Шостого апеляційного адміністративного від 07.10.2025 року були спростовані передумови (неповнота відомостей ліцензійного реєстру), що слугували підставою для ухвалення оскаржуваного рішення, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Волинської обласної державної адміністрації щодо несвоєчасного розгляду та неповного внесення до Ліцензійного реєстру відомостей про місця та засоби провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії щодо ТОВ «Аванті-Девелопмент»;
- зобов'язано Волинську обласну державну адміністрацію внести з 10.12.2020 року зміни до Ліцензованого реєстру у сфері теплопостачання щодо місць провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії за адресами вул. Львівська 6а та вул. Грушевського 45 смт. Іваничі, відобразити вірну протяжність засобів провадження - теплова мережа - 597,5 м.
Вищевикладене спростовує аргументи відповідача, які стосуються листа Волинської обласної державної адміністрації від 26.05.2023 року № 3556/44/2-23 щодо виданих ліцензій ТОВ «Аванті-Девелопмент» на здійснення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в розрізі видів та місць провадження ліцензійної господарської діяльності (копія додається) господарська діяльність ТОВ «Аванті-Девелопмент» з транспортування теплової енергії здійснюється тільки за місцем провадження ліцензійної діяльності: смт. Іваничі, вул. Банківська, 6 відомості в якому, за словами відповідача, слугували передумовою для ухвалення оскаржуваного рішення.
У відповідності до чинного законодавства України формування (розрахунок) тарифів суб'єктом господарювання та його встановлення уповноваженими органами здійснюється виключно для кожної окремої територіальної громади, в межах відповідної адміністративно- територіальної одиниці якої він формується/встановлюється та на всю територію якої поширює свою дію.
Встановлення тарифів за окремими об 'єктами теплопостачання (адресату котельними) в межах територіальної громади чинним законодавством не передбачено, що крім прямих норм законодавства, додатково підтверджується роз'ясненнями центральних органів виконавчої влади у відповідній сфері з посиланнями на відповідні норми законодавства України:
Мінрегіонбуд в листі від 04.04.2018 року № 8/10-542-18 (копія додається) наданий ГС «Біоенергетична асоціація України, членом якої є Позивач, в якому зокрема (до питання 3-5) зазначено
«Механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів господарювання, які є ліцензіатами обласних, Київської міської адміністрації, та для яких тарифи встановлюються органами місцевого самоврядування, визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо.
У разі коли ліцензіат провадить (має намір провадити) діяльність у межах кількох територіальних громад, формування та встановлення тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної територіальної громади. При цьому витрати формуються за кожним видом ліцензованої діяльності у межах відповідної територіальної громади.
Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатом відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачанню що складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліиензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності.
Річні плани ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складаються у розрізі територіальн их громад, у межах яких ліиеизіат провадить (має намір провадити) відповідтш вид ліцензованої діяльності.
Згідно з пунктом 26 Порядку формування одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання здійснюється шляхом визначення вартості виробництва, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії окремо для кожної територіальної громади.
Отже, у разі якщо суб 'єкт господарювання здійснює господарську діяльність у межах однієї територіальної громади (при наявності декількох об'єктів теплопостачання (котелень) на території цієї громади) формування тарифів на теплову, енергію. її виробництво, транспортувант та постачання здійснюється для територіальної громади за видами ліцензованої діяльності та групами (категоріями) споживачів (що обумовлено вартістю виробництва, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії).
Можливості формування тарифів за об'єктами теплопостачань Порядком не передбачено".
Оскільки, в вищезазначеному Порядку про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на жшплово-комунальні послуги відбулися зміни, тому положення, що були вказані в Листі наразі відповідають пунктам 6,15,16 та 30 цього Порядку.
У відповідності до «Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України» (правонаступником якого є Мінрегіонбуд), затвердженого Постановою КМУ від 30 червня 2015 року № 460, Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: у сфері житлово-комунального господарства; у сфері контролю житлово-комунального господарства; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, альтернативних видів рідкого та твердого палива, енергозбереження, забезпечення енергетичної ефективності.
У відповідності до статті 11 Закону України «Про теплопостачання» - до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію держаної політики у сфері житлово-комунального господарства належить, зокрема: забезпечення формування та реалізація політики у сфері теплопостачання; розроблення державних цільових програм розвитку систем теплопостачання і контроль за їх виконанням; установлення порядку ведення моніторингу та забезпечення моніторингу у сфері теплопостачання, а також використання результатів моніторингу для вдосконалення систем теплопостачання; координація діяльності місцевих органів виконавчої влади; розроблення та внесення пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері теплопостачання.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в листах від 21.09.2018 року №8557/18.4.1/7-18 та від 08.06.2023 року №6060/18.2/7-23 (копії додаються) зазначений наступний висновок:
«Встановлення тарифів на теплову енергію по об'єктах теплопостачання, які використовуються суб'єктами господарювання при провадженні ними своєї діяльності, чинним законодавством не передбачено».
У відповідності до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері комунальних послуг: діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами). Державне регулювання здійснюється шляхом нормативно- правового регулювання, ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, формування цінової та тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів.
У відповідності до статті 16 Закону України «Про теплопостачання» - до повноважень НКРЕКП у сферах енергетики та комунальних послуг належить, зокрема: розробка методик розрахунків тарифів; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; ліцензування господарської діяльності у сфері теплопостачання; затвердження ліцензійних умов у сфері теплопостачання; встановлення тарифів; здійснення загального контролю за додержанням ліцензійних умов.
Враховуючи викладене вище, у відповідності до законодавства України формування та встановлення тарифу на теплову енергію здійснюється уповноваженим органом виключно для кожної окремої територіальної громади, в межах якої ліцензіат здійснює ліцензовану господарську діяльність. При цьому, такі тарифи можуть діяти лише на всю територію відповідної територіальної громади, без будь-якої можливості поділу на окремі об'єкти.
Тому, рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради про встановлення тарифу може бути прийняте та діяти виключно на всю територію селища Іваничі, на території якого здійснює ліцензовану господарську діяльність Позивач, а здійснений поділ тарифів на окремі об'єкти є незаконним.
Частина 1, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В даному випадку, виконавчий комітет діяв не на підставі закону та не в межах визначених законом повноважень, тому окремі положення пункту 1 оскаржуваного рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в заявах по суті справи жодними належними, достовірними та достатніми доказами не спростовано доводи позивача, які ґрунтуються на чітких нормах законодавства та встановлених в рішеннях судів, які набрали законної сили, обставинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України 3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що в зв'язку із розглядом даної справи, Позивачем на дату подання клопотання фактично понесені судові витрати в загальному розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок - витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується наступними доказами:
- договором про надання правової допомоги №б/н від 01.04.2024 року (копія);
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №796 від 19.09.2014 року (копія);
- акт прийому-передачі №б/н від 15.07.2024 року (копія);
- звіт про надану правову допомогу у відповідності до Договору про надання правової допомоги №б/н від 01.04.2024 року від 08.10.2025 року (копія);
- платіжною інструкцією.
Позивачем був підписаний договір про надання правової допомоги з адвокатом Шумським Б.А. від 01.04.2024 року та був підписаний акт прийому-передачі від 15.07.2024 року, в якому визначений обсяг наданий адвокатом послуг Позивачу, а саме:
1. Детальне вивчення наданих Клієнтом документів, що стосується справи.
2. Аналіз судової практики по аналогічного типу адміністративних справ.
3. Визначення та узгодження з Клієнтом правової позиції по справі.
4. Підготовка, узгодження з Клієнтом та подача до суду позовної заяви.
5. Підготовка будь-яких інших процесуальних документів, необхідність підготовки яких виникне по справі після підписання даного Акту, таких як, але не обмежуючись наведеним переліком: аналіз відзиву на позовну заяву Відповідача, підготовка, узгодження з Клієнтом та подача до суду Відповіді на відзив, аналіз заперечення відповіді на відзив Відповідача.
Після підписання вищевказаного акту прийому-передачі, сторонами по справі було подано Відзив на позовну заяву, Відповідь на відзив, Заперечення та інші заяви та клопотання. Тому, додатково до Договору Адвокатом було надано Позивачеві Звіт про надану правову допомогу у відповідності до Договору про надання правової допомоги №б/н від 01.04.2024 року, в якому було в повному обсязі визначені надані адвокатом послуги Позивачу, а саме:
1. Детальне вивчення наданих Клієнтом документів, що стосується справи.
2. Аналіз судової практики по аналогічного типу адміністративних справ.
3. Визначення та узгодження з Клієнтом правової позиції по справі.
4. Підготовка, узгодження з Клієнтом та подача до суду позовної заяви.
5. Аналіз відзиву на позовну заяву від Іваничівської селищної ради.
6. Підготовка, узгодження з Клієнтом та подача до суду Відповіді на відзив.
7. Аналіз заперечення на відповідь на відзив.
8.Підготовка, узгодження з Клієнтом та подача до суду Клопотання про долучення додаткових доказів по справі.
9. Підготовка, узгодження з Клієнтом та подача до суду заяви про відшкодування судових витрат по справі.
В запереченнях на клопотання про відшкодування судових витрат доводи відповідача зводяться до суб'єктивної думки заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із обсягом послуг та часом, витраченим адвокатом для підготовки зазначених процесуальних документів, адже на даний час існує судова практика розгляду вказаної категорії справ, а також наявний досвід адвоката по представництву інтересів, що спрощувало роботу адвоката та не потребувало значних затрат часу для підготовки позовної заяви та процесуальних документів при цьому не надаючи доказів наявності спорів з аналогічним предметом зі схожими обставинами.
З урахуванням складності справи та обсягу наданої правової допомоги суд висновує, що гонорар в розмірі 10000 грн є розумним та відповідає критеріям співмірності визначеним в ч. 5 ст. 134 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1191 від 09.04.2024 року.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати окреме положення, а саме частину пункту 1, рішення Виконавчого комітету Іваничівської селищної ради №101 від 12.01.2024 року «Про встановлення тарифу Товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету», а саме в частині:
«... та місцями провадження видів ліцензійної господарської діяльності:
- ... за місцями провадження ліцензійної господарської діяльності з виробництва теплової енергії з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії:
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Львівська, 6А;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Грушевського, 45 ;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Банківська, 6.
- ... за місцем провадження ліцензійної діяльності з транспортування теплової енергії:
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Банківська, б.
...за місцями провадження ліцензійної господарської діяльності з постачання теплової енергії
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Львівська, 6А;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Грушевського, 45;
Волинська область, смт. Іваничі, вул. Банківська, 6».
3. Стягнути з Іваничівської селищної ради (ЄДРПОУ 04335186) на користь ТОВ "АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ" (ЄДРПОУ 38202034) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.