ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" грудня 2025 р. справа № 300/7392/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо врахування з 24.02.2025 заробітної плати, відображеної в довідках від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року при обрахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 24.02.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати, відображеної в довідці від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та в довідці від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про те, що йому на виконання рішення суду від 16.09.2025 у справі № 300/2100/25, з 24.02.2025призначена пенсія за віком та до його страхового стажу зараховано періоди роботи з 09.05.1987 по 12.07.1987, з 12.04.1997 по 28.09.2000, з 07.07.2005 по 11.03.2006, з 17.03.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 03.04.2007, з 25.06.2007 по 14.01.2014, з 10.03.2014 по 08.01.2015, з 22.01.2015 по 16.11.2015, з 17.11.2015 по 03.10.2016, з 27.10.2016 по 24.10.2017, з 22.11.2017 по 16.11.2018, з 18.11.2018 по 12.11.2019, з 22.11.2019 по 18.11.2020, з 19.11.2020 по 10.11.2021, з 08.12.2021 по 23.02.2022. Однак при призначенні пенсії на виконання рішення суду пенсійним органом не враховано заробіток, що відображена в довідці від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та в довідці від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскількийого заробітна платаза спірний період підтверджується довідками про заробітну плату, наявними в матеріалах пенсійної справи.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025, відкрито провадження адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та вказує,що враховуючи припинення участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, згідно якої проводилось взаємне визнання та зарахування стажу, а також відсутності інформації про сплату внесків до Пенсійного фонду російської федерації за спірний період роботи, відсутні підстави для зарахування спірного періоду до страхового стажу(а.с.30-36).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 16.09.2025 у справі №300/2100/25, з 24.02.2025 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком та до його страхового стажу зараховано періоди роботи з 09.05.1987 по 12.07.1987, з 12.04.1997 по 28.09.2000, з 07.07.2005 по 11.03.2006, з 17.03.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 03.04.2007, з 25.06.2007 по 14.01.2014, з 10.03.2014 по 08.01.2015, з 22.01.2015 по 16.11.2015, з 17.11.2015 по 03.10.2016, з 27.10.2016 по 24.10.2017, з 22.11.2017 по 16.11.2018, з 18.11.2018 по 12.11.2019, з 22.11.2019 по 18.11.2020, з 19.11.2020 по 10.11.2021, з 08.12.2021 по 23.02.2022.
При призначенні пенсії ОСОБА_1 ,пенсійним органом не враховано заробіток, що відображений в довідці від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та в довідці від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року.
Уважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-ІV).
При цьому, згідно з частиною 4 статті 24 цього Закону періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
За змістом підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
За бажанням пенсіонера ним може подаватися довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 Порядку № 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Як вже встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не враховано заробітну плату, якавідображена в довідці від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та в довідці від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року, оскільки відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду російської федерації за спірний період роботи.
Суд зазначає, що довідками про заробітну плату виданимивід 02.10.2019 №523 та від 24.04.2021 №198 підтверджено відомості нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за періоди роботи січень 2008 року - січень 2014 року таберезень 2014 року - грудень 2019 року (а.с.15,16).
Як вбачається із довідки від 02.10.2019 №523 страхові внески за період січень 2008 року - січень 2014 року нараховувалися та сплачувалися у Пенсійний Фонд російської федерації у відповідності до законодавства.
Водночас, зміст вказаних довідок свідчить, що такі довідки видані на основі первинних документів (особових рахунків).
Суд зазначає, що вказані довідки підписані відповідальними особами підприємства, на них проставлені печатки відповідного підприємства. Також ці довідки містить адресу місцезнаходження підприємства, яке видало вказані довідки.
З огляду на наведене, суд вважає що такі довідки відповідають вимогам законодавства, оскільки видані на підставі особових рахунків, містять чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалася виплата заробітної плати позивачу, суми заробітної плати, відрахування із заробітної плати, а також містить інформацію щодо місцезнаходження і адреси підприємства, яким видано такі довідки.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що відповідач протиправно не врахував для обчислення пенсії позивача заробітну плату, яка відображена в довідці від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та в довідці від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року.
Відповідно до абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність.
Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994, ратифікованої Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачали, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Доказів, які б свідчили про недостовірність вищевказаних довідок відповідачем суду не надано. При цьому, відповідачем не заперечується їх достовірність, а в своїх аргументах відповідач вказує про необхідність підтвердження інформації щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.
Щодо посилань відповідача на відсутність інформації щодо сплати страхових внесків суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до вказаного Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до вказаного Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені зазначеним Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Суд зазначає, що страхові внески є складовою умови існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
При цьому, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Таким чином, суд вважає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, несплата підприємством страхових внесків не може бути підставою для незарахування до стажу позивача спірних періодів роботи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №535/1031/16-а.
Крім наведеного, суд приймає до уваги те, що зі змісту довідки від 02.10.2019 №523 підтверджується сплата страхових внесків до пенсійного фонду російської федерації.
Одночасно, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про не зарахування заробітної плати позивача за період роботи на території російської федерації, так як Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення припинила свою дію з 19.06.2023, оскільки така обставина не може мати наслідком позбавлення особи права зарахування певного заробітку, та як наслідок, позбавлення позивача конституційного права на належний соціальний захист.
На переконання суду, документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що російська федерація припинила участь в зазначеній Угоді.
Разом з тим, у період роботи позивача на території російської федерації вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно неврахованозаробітну плату, яка відображена в довідці від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та в довідці від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії, з моменту призначення, з урахування заробітної плати, яка відображена в довідці від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та в довідці від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Підсумовуючи вищевказане, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір у розмірі 1211,20 гривень сплачено позивачем згідно квитанції від 10.10.2025 (а.с.1).
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо врахування з 24.02.2025 заробітної плати, відображеної в довідках від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року при обрахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 24.02.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати, відображеної в довідці від 02.10.2019 №523 за період роботи січень 2008 року - січень 2014 року та в довідці від 24.04.2021 №198 за період роботи березень 2014 року - грудень 2019 року, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.