12 грудня 2025 року Справа № 280/8757/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259)
до Південно-Східної митниці (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371)
про визнання протиправним та скасування рішення,
06.10.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Південно-Східної митниці (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000035/1 від 14.08.2025 та №UA110150/2025/000036/2 від 21.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 12.12.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
19.04.2023 року TOB «МОТОТЕХІМПОРТ» (м. Дніпро) (Покупець) уклало з компанією CHONGQINGHWASDANMACHINERYMANUFACTURINGCO.,LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №HW/5 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частинами даного контракту.
В подальшому компанією-продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікації№HW2023-4 від 08.12.2023, №2023-1- z від 08.12.2023, Коносамента №BW24040365 від 21.04.2024, рахунку-фактури №HW2023-4 від 08.04.2024 було здійснено поставку товарів (мотоблоки, грунтофрез, запасних частин ) на суму 19059,90 дол.США.
Перевезення товару здійснювалось відповідно до умов Договору перевезення № 2712/917/2022 від 27.12.2022, укладеного ТОВ «МОТОТЕХ ІМПОРТ» з перевізником компанією «Global Container Lines Latvija SIA».
Після надходження товарної партії на адресу підприємства товар було попередньо було розміщено на митний склад.
18.10.2024 за ЕМД №24UA110150014841U6 Дніпровською митницею було здійснено оформлення частини партії товарів- запасних частин на суму 1484,90 дол.США, поставлених за Специфікацією №2023-1-z від 08.12.2023.
З метою здійснення митного оформлення частини товарів (мотоблоків,грунтофрез), ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ", до митного поста Дніпровської митниці було задекларовано:
13.08.2025 частину товарів на суму 6650 дол.США за ЕМД №25UA110150011210U0.
21.08.2025 частину товарів на суму 10925,00 дол.США за ЕМД №25UA110150011523U4.
Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB CHONGQING згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".
До даної митної декларації, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані документи, що міститься в гр. 44 МД.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству 13.08.2025 та 21.08.2025 були направлені електронні повідомлення, відповідно до яких виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Цими повідомленнями, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митницею були додатково витребувані від ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ", наступні документи:
-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ;
-виписку з бухгалтерської документації;
-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6)копію митної декларації країни відправлення;
-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Листами вих. №140802 від 14.08.2025, №210803 від 21.08.2025 ТОВ«МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надало митниці: виписки з особистого рахунку декларанта за березень, серпень 2024, прайс-лист та комерційну пропозицію від 28.11.2023, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
14.08.2025 року та 21.08.2025 відповідачем прийняті Рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000035/1, №UA110150/2025/000036/2 відповідно до яких, митна вартість задекларованих Товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг :
за ЕМД №25UA110150011301U2 від 15.08.2025 року. Різниця митних платежів (ПДВ та ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 50424,37 грн.
за ЕМД №25UA110150011562U3 від 22.08.2025 року. Різниця митних платежів (ПДВ та ввізне мито) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 94825,20 грн.
Не погоджуючись з рішеннями митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.
Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
В обох оскаржуваних рішеннях митниця зазначила:
1. ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» до митного контролю та оформлення за ЕМД від 13.08.2025 №UA110150/2025/011210 (MRN №25UA110150011210U0) заявлено партію товару, імпортовану за зовнішньоекономічною угодою купівлі-продажу з виробником (код 4104 в гр.44) від 19.04.2023 №°HW/5 «CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO, LTD», згідно із специфікаціями від 08.12.2023 №>HW2023-4, № 2023-1-z, рахунком-інвойсом від 08.04.2024 №?HW2023-4.Відповідно до п. в) частини восьмої ст.257 МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах). Відповідно до електронного інвойсу, заявлений виробник товару - «CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING». У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів. У товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів.
2. Відповідно до відомостей, що містяться у товаро супровід них документах наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - CHONGQING, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FOB, Продавець зобов'язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Враховуючи умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 19.04.2023 № HW/5 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. Будь-яка легальна експортно-імпортна операція у Китаї супроводжується оформленням у митному відношенні та декларуванні товарів, що ввозяться або вивозяться. Це передбачено Законом КНР «Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації», затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 року. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорта, що також зазначено у пункті 3.1.1 Контракту від 19.04.2023№ HW/5.B рамках проведення консультацій декларанта зобов'язано надати копію декларації країни відправлення з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, Ненадання декларантом ТО В " МОТОТЕХІМПОРТ " експортної декларації свідчить про небажання її надавати митному органу для здійснення контролю правильності заявленої декларантом митної вартості та її складових: перевірки ціни товару, ваги, кількості, найменування, та інших відомостей, що заявлялась митним органам Китаю при вивезенні. Декларантом не надано копію декларації країни відправлення.
3. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування у розмірі1626,78 дол.США. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення заявлено договір перевезення від 27.12.2022 № 2712/917/2022. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом до митного оформлення надано: рахунок від 21.07.2024 № L71719 від ТОВ «GlobalContamerLrnesLatvija SIA»; Довідка про транспортні витрати від 21.07.2024; Заявка на перевезення №104 від 12.04.2024; Акт виконаних послуг від 02.08.2024.Відповідно до рахунку від 21.07.2024 N° L71719 визначені наступні витрати: Морське перевезення за маршрутом Чунцін, Китай - Гданськ, Польща. Морський фрахт, включаючи перевантаження: 3500 дол.США. Послуга міжнародного залізничного перевезення за межами території України за маршрутом Гданськ, Польша - м/п Мостиська, Україна - 1000 дол. США. Послуга міжнародного залізничного перевезення на території України за маршрутом м/п Мостиська, Україна - м.Новомосковськ, Україна - 1620 дол. США. Разом 6120 дол. США.Згідно частини 2 статті 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Враховуючи зазначене є необґрунтованим та незрозумілим принцип розподілу вартості перевезення, зазначеної у Заявці на перевезення №104 від 12.04.2024.
4. В залізничній накладній від 28.07.2024 № 3129716872 міститься посилання на перевізника «АТС Царго С.А» отримувач по УЗ ТОВ «Н Юні», платник: ТОВ «ЦТЛ Логистикс» - тобто наявна інформація про залучення третіх осіб до перевезення, що може свідчити про неповне включення транспортної складової в заявлену митну вартість; договірних відносин з цими особами декларантом не надано. Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 28.07.2024 № 3129716872 не містить інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 (далі-Угода). Відповідно до статті 15 даної Угоди, у залізничній накладній зазначається інформація про оплату провізних платежів. Статтею 30 Угоди передбачено порядок здійснення розрахунків за надання послуг з перевезення. Надані до митного оформлення примірник залізничної накладної не містить сторінок з інформацією щодо тарифу та вартості перевезення товару.
5. Рахунок від 21.07.2024 № L71719 та Заявка на перевезення№104 від 12.04.2024 не містять інформацію щодо розміру експедиторської винагороди. Згідно пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України, транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу. Законом України від 01.07.2004 №1955-ІУ«Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно- експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно- експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 (далі - Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно- експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи викладе не, плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих вантажів на комерційних умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в тому числі в разі надання послуги на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, є частина загальних витрат на транспортування, тому, в межах вимог законодавства з питань державної митної справи (зокрема, п. 4, 10 статті 58 МКУ), Податкового кодексу України (п. 190.1 статті 190) є обов'язковою для включення до бази оподаткування таких товарів. Згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 01.07.2009, правова позиція Держмитслужби України щодо необхідності включення до митної вартості товарів витрат на оплату транспортно-експедиційних послуг відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України.
Щодо відсутності у товаросупровідних документах відомостей щодо торгівельної марки товарів та виробника, суд зазначає, що у комерційних документах зазначена інформація щодо торгівельної марки та виробника товару, а саме Торгівельна марка «Кentavr» зазначена в Специфікації №НШ2023-4 від 08.12.2023, Інвойсі №НШ2023-4 від 08.04.2024, пакувальному листі, технічних характеристиках на товар. Виробник зазначений також у Специфікації №НШ2023- 4.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що зауваження митниці щодо торгівельної марки не впливає на числові значення митної вартості товарів. Митницею не обґрунтовано яким чином не зазначення у комерційних або товаросупровідних документах виробника товару впливає на можливість здійснення нею перевірки саме числових показників заявленої митної вартості задекларованого товару. Надані товариством документи, що передбачені ч.2 ст.53 МКУ містять усі необхідні відомості стосовно саме числових показників митної вартості товару.
Щодо ненадання документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів, суд вважає за необхідне зазначити, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контрактом № НШ/5 від 19.04.2023, а саме п.3.5, сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.
Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов'язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.
При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.
Документи, які були надані митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, митницею не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.
Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.
Щодо ненадання банківських платіжних документів, що підтверджують здійснення оплати вартості товарів, суд зазначає, що з наданих митниці документів вбачається, що за інвойсом №HW2023-4 від 08.04.2024 поставлялись мотоблоки, фрези до них та запасні частини до мотоблоків на загальну суму 19059,90 дол.США, тобто товарна партія складається з товарів, що поставляються за двома Специфікаціями, що передбачено укладеним контрактом.
Умовами оплати вартості товару, зазначеними в Специфікації №2023-4 передбачена попередня оплата вартості товару. За Специфікацією №2023-1-z передбачене відстрочення оплати вартості товарів на термін до 180 днів від дати фактичної поставки товару.
20.03.2024 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» банківською платіжною інструкцією №698 здійснила оплату вартості товарів за Специфікацією №2023-4 в сумі 17575 дол.США, чим виконало умови оплати за Специфікацією.
Оплата вартості товару за Специфікацією № 2023-1-z не здійснювалась, термін оплати на день декларування не сплинув.
Банківський платіжний документ, та виписка з особистого банківського рахунку, що надавались митниці в процесі митного оформлення, підтверджують факт здійснення повної оплати вартості частини товарів, що поставляються цією товарною партією- товарів за Специфікацією №2023-4.
Таким чином, зазначені зауваження є безпідставним і не може бути підставою для коригування митної вартості.
Щодо ненадання документів, що підтверджують оплату транспортних послуг та незрозумілості розподілу транспортних витрат в Заявці на перевезення №104, суд зазначає, що в самому оскаржуваному Рішенні митниця зазначила числові показники вартості транспортних витрат за кожнім етапом перевезення контейнера від порту Китаю до кінцевого місця призначення, які підтверджуються наданими під час митного оформлення документами.
Наданий платіжний документ №984 підтверджує факт здійснення оплати транспортних витрат. Числові значення транспортних витрат, як складової частини митної вартості підтверджуються іншими наданими митниці документами: договором №2712/917/2022 від 27.12.2022; коносаментом №ВШ24040365 від 21.04.2024, рахунком№L71719 від 21.07.2024, довідкою про транспортні витрати від 21.07.2024; актом виконаних послуг від 02.08.2024; заявкою на перевезення №104 від 12.04.2024.
Таким чином, надані документи у своїй сукупності підтверджують транспортні витрати, як одну з складових митної вартості.
Щодо відсутності в рахунку на оплату транспортних витрат експедиторської винагороди, суд зазначає, що сторонами договору №2712/917/2022 укладено договір міжнародного морського перевезення (фрахту), а не договір транспортного експедирування. За договором компанія Global Container lines Latvija Sia виступає Перевізником, а не Експедитором.
Згідно Цивільного кодексу України ці види договорі суттєво відрізняються один від іншого. Це стосується, зокрема, оплати транспортно-експедиторських послуг, яка притаманна тільки договорам транспортного експедирування і не передбачені умовами договорів перевезення. Таким чином, за договором міжнародного морського перевезення не передбачено оплату транспортно-експедиторських послуг, оскільки такі послуги за договором Перевізником не надавались.
Щодо ненадання документів, що підтверджують договірні відносини перевізника з третіми особами, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 1, ч.1 ст. 14 Конвенції ООН «Про морське перевезення вантажів 1978 року» від 31.03.1978, перевізник означає будь-яку особу, якою або від імені якої з вантажовідправником укладено договір морського перевезення вантажу. Коли перевізник або фактичний перевізник приймає вантаж у своє відання, перевізник на вимогу вантажовідправника зобов'язаний видати вантажовідправнику коносамент.
Згідно зі ст. 1 «Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент» від 25.08.1924, Перевізник включає власника судна або фрахтувальника, що є стороною в договорі перевезення з відправником.
Відповідно до ст. 133 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Кодексу торговельного мореплавства України, до мультимодальних перевезень і перевезень у прямому водному сполученні, що здійснюються за участю морських суден, правила цього Кодексу застосовуються в зазначених у ньому випадках, а також в частині, не передбаченій спеціальним законодавством, що регулює такі перевезення.
В даному випадку міжнародне перевезення задекларованого товару здійснювалось відповідно до укладеного договору міжнародного морського перевезення (фрахту) №2712/917/2022 між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», як Замовником та компанією «Global Container Lines Latvija SIA», як Перевізником.
Як вбачається з відомостей Заявки на перевезення № 104, довідки про транспортні витрати від 21.07.2024 року та акту виконаних послуг від 02.08.2024 року, перевезення спірної товарної партії в даному випадку має ознаки мультимодального перевезення, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.
Відповідно до ст. 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов'язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.
Отже договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» наявні виключно компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA», якою товариству було виставлено єдиний рахунок на оплату усіх послуг № L71719 від 21.07.2024 року, в якому чітко розмежовані вартість перевезення вантажу морським транспортом та наземним транспортом до митного кордону України.
З наведеного вбачається, що жодних договірних відносин у позивача з зазначеними митницею компаніями не існує, а компанією-перевізником «Global Container Lines Latvija SIA» здійснювалось мультимодальне перевезення задекларованого товару та виставлений товариству єдиний рахунок на оплату послуг з перевезення, до якого включені усі витрати, пов'язані з перевезенням спірної товарної партії, який надано товариством до митного оформлення.
Можливо зазначені вище компанії залучались до здійснення залізничного перевезення спірної товарної партії основним Перевізником - компанією «Global Container Lines Latvija SIA» в порядку ст. 10 ЗУ «Про мультимодальні перевезення», однак жодного відношення до ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» вони не мають. Якщо між компаніями-перевізниками «Global Container Lines Latvija SIA» і « «АТС Царго С.А.» ТОВ «Н Юніт», ТОВ «ЦТЛ Логистикс» » і було укладено договір перевезення, то незрозуміло яким чином він повинен матись в наявності у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», яке не є його стороною та не має відношення до його укладання між означеними компаніями, тому рахунок про перевезення, банківський платіжний документ та договір між «Global Container Lines Latvija SIA» і «PKP CARGO S.A.» у Позивача відсутні та не могли бути надані на вимогу митного органу.
Щодо відсутності інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, суд зазначає наступне.
Пункт 15 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992 визначає вимоги до накладної: «В накладній повинні бути такі відомості: 1) найменування відправника та його поштову адресу; 2) найменування одержувача та його поштову адресу; 11 3) найменування договірного перевізника; 4) найменування залізниці та станції відправлення; 5) найменування залізниці та станції призначення; 6) найменування прикордонних станцій переходів; 7) найменування вантажу та його код; 8) номер відправлення; 9) рід упаковки; 10) кількість місць вантажу; 11) маса вантажу; 12) номер вагона (контейнера), ким надано вагон для перевезення вантажу (відправником або перевізником); 13) перелік супровідних відправником до накладної; документів; 14) про оплату провізних платежів; 15) кількість та знаки пломб; 16) спосіб визначення маси вантажу; 17) дата укладання договору перевезення.
Пункт 14 параграфу першого цієї статті передбачає зазначення інформації "про сплату провізних платежів", що не може бути ототожнено з розміром витрат на транспортування через відмінний зміст зазначених категорій.
В графі 23 «Уплата провозных платежей» залізничної накладної зазначені компанії, які здійснюють оплату транспортування та відповідні реквізити, на підставі яких здійснюється сплата.
Позивачем під час митного оформлення надано усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Південно-Східної митниці (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000035/1 від 14.08.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару №UA110150/2025/000036/2 від 21.08.2025.
Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 12.12.2025.
Суддя О.В. Конишева